24.03.2021 227/1138/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Дзюба Т.А.

за участю заявниці ОСОБА_1

заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,

В С Т А Н О В И В:

До Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла вищевказана заява ОСОБА_1 .

В обґрунтування її зазначено, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого вони мають двох спільних дітей, також заявниця має доньку від попереднього шлюбу. Заявниця зазначає, що з початку 2019 року сімейне життя між сторонами погіршилося, чоловік почав постійно її ображати, бити та погрожувати, через що заявниця неодноразово зверталася до поліції, писала заяви, але вказані заходи не дали жодних результатів. ОСОБА_2 приходить до ОСОБА_1 на роботу, додому, вчиняє сварки та бійки, знищує майно, вказані дії негативним образом відображується на фізичному та психологічному здоров`ї заявниці та дітей. Судом вже видавався обмежувальний припис на 2 місяці, але ОСОБА_2 порушував заборони, встановлені судом. Так, 26.12.2020р. він вкотре побив її, заподіявши тілесні ушкодження, у зв`язку з чим вона звернулась до поліції. На підставі викладеного, заявниця просить знову видати обмежувальний припис ОСОБА_2 на строк 6 місяців та заборонити йому: перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближатися на відстань 50м до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який інший спосіб спілкуватися з нею; вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

В судове засідання з`явилися заявниця ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 ОСОБА_1 підтримала подану заяву. ОСОБА_2 заперечив повністю факти, викладені у поданій до суду заяві, просив відмовити в її задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, позицію заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно до ч.1 ст.350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Відповідно до п.1 ч.1ст.350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Добропільського міськрайонного суду від 21.08.2019р.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово вчинялося відносно ОСОБА_1 домашнє насильство, що підтверджується копіями постанов Добропільського міськрайонного суду Донецької області: - від 18.04.2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП; від 23.07.2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП; - від 17.09.2020 року про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та закриття провадження у справі через закінчення строків притягнення до відповідальності; - від 19.08.2020 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та закриття провадження у справі в зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення; - від 27.10.2020 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 04.12.2020р. заяву ОСОБА_1 задоволено, видано обмежувальний припис на строк 2 місяці із заборонами ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближатися на 50м до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 .

Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не виконує вимоги обмежувального припису, що виданий судом.

Так, ОСОБА_1 останній раз зверталася до Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області із заявою від 26.12.2020р. про побиття її цього дня колишнім чоловіком ОСОБА_2 . Відомості з цього приводу за заявою про вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР за №12020055230000475 від 26.12.2020р. (слідчий ОСОБА_3 )

Отже, в судовому засіданні встановлено факт неодноразового вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_1 , а також порушення обмежувального припису, виданого судом від 04.12.2020р. Наразі строк обмеження, встановлений судом на 2 місяці, сплинув.

Заявницею в судовому засіданні доведено продовження існування загрози вчинення протиправних дій у майбутньому відносно неї, а тому з метою застосування превентивного засобу стримування та попередження повторення неправомірних дій зі сторони кривдника, суд вважає, що заява обґрунтована та до ОСОБА_2 як кривдника знову необхідно застосувати обмежувальний припис. При цьому суд керується наступним:

Відповідно до ст. 3Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Україна, як кожна держава учасниця, що ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, взяла на себе негативні та позитивні зобов`язання щодо забезпечення прав і свобод, викладених у Конвенції та протоколах до неї.

Згідно з визнаними Україною міжнародними стандартами насильство в сім`ї виступає грубим порушенням прав людини і посягає на основні соціальні цінності життя людини, честь та гідність, недоторканність та безпеку, власність та приватне життя, а також на право дітей на виховання у сімейному середовищі.

Обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених уКУпАПтаКК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Відповідно до ч.1ст.1 Закону України 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству»домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вичиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно п.2 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, подружжя.

Статтею 21 цього Закону передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 та п.1 ч.1 ст.26 цього Закону, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.

Положеннями ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, зокрема: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Щодо встановлення таких обмежувальних заходів строком на шість місяців, то суд вважає, що в даному випадку заявником обґрунтовано і доведено необхідність видачі обмежувального припису саме на максимальний передбачений Законом строк у шість місяців, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.

За змістом ч.1ст.27 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»,уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу. Обов`язок повідомити про такі факти відповідний орган місцевого самоврядування за місцем проживання заявниці ОСОБА_1 покладений також на суд.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне повідомити уповноважений орган Національної поліції України з приводу обставин домашнього насильства зі сторони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою постановлення особи кривдника на профілактичний облік на визначений судом строк.

Згідно ч.4 ст.350-6ЦПК України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Керуючись ст.ст. 259 ч.6, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задовольнити.

Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 6 місяців.

Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

1. Заборонити йому перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. Заборонити йому наближатися на відстань ближче 50 метрів до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 .

3. Заборонити йому особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , 1984 року народження, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.

4. Заборонити йому вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Відділ поліції №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області про факти застосування домашнього насильства ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , а також відповідний орган місцевого самоврядування за місцем проживання заявниці ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , для взяття останнього на профілактичний облік в порядку, передбаченому статтею 21-6 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 24 березня 2021 року, повний текст рішення виготовлено згідно вимог ст.259 ч.6 ЦПК України - 29 березня 2021 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Хандурін

24.03.2021