ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4131/20

23 березня 2021 року

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Руденко О.А.,

представника відповідача Бобровського С.Є.,

представника третьої особи Іванюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3215, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Тернопільський міськрайонний центр зайнятості про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 через представника - адвоката Руденко Олену Анатоліївну звернувся до суду з позовом до Військової частини А3215, у якому з урахуванням прийнятої судом заяви про уточнення позовних вимог (а.с.48-49) просить зобов`язати Військову частину А3215 заповнити і подати до контролюючого органу за місцем обліку Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 435, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.01.2020 № 773, у додатку 1 до якого із застосуванням коду типу нарахувань 2 відобразити донарахування єдиного соціального внеску, сплаченого за ОСОБА_1 , за такі звітні періоди:

за лютий 2020 року - у розмірі 1510,09 грн, нарахованого на суму грошового забезпечення у розмірі 6864,05 грн;

за березень 2020 року - у розмірі 804,83 грн, нарахованого на суму грошового забезпечення у розмірі 3658,30 грн;

за травень 2020 року - у розмірі 152,62 грн, нарахованого на суму грошового забезпечення у розмірі 693,72 грн,

та із застосуванням коду типу нарахувань 3 відобразити зменшення єдиного соціального внеску, сплаченого за ОСОБА_1 , за такі звітні періоди:

за квітень 2020 року - на суму у розмірі 152,62 грн, нарахованого на суму грошового забезпечення у розмірі 693,72 грн;

за серпень 2020 року - на суму у розмірі 2314,92 грн, нарахованого на суму грошового забезпечення у розмірі 10522,35 грн.

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 з 06.02.2020 проходив військову службу у Військовій частині А3215. Наказом командира Військової частини А3215 від 05.08.2020 №158 позивача звільнено з військової служби в запас та виключено зі списків особового складу частини. В подальшому ОСОБА_1 надано статус безробітного, призначено і розпочато виплату допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, оскільки страховий стаж ОСОБА_1 протягом 12 місяців, що передують місяцю реєстрації особи як безробітної, менше шести місяців.

Позивач вказує, що його стаж, який передував місяцю реєстрації як безробітного, становить шість місяців (з 06.02.2020 по 05.08.2020), а відповідач у відповідній звітності (Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску) не правильно відобразив періоди нарахування йому грошового забезпечення та відповідно сплату єдиного соціального внеску (далі ЄСВ). Так, згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) від 05.11.2020 за період проходження ОСОБА_1 військової служби ЄСВ Військовою частиною А3215 сплачено лише за період з березня 2020 року по серпень 2020 року включно. За лютий 2020 року ЄСВ не сплачено, хоча при цьому зазначено, що у лютому 2020 року ОСОБА_1 проходив військову службу 24 дні. Тобто відповідач у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, відображав грошове забезпечення та сплату єдиного внеску не у період, за який було нараховане грошове забезпечення, а за період, коли таке грошове забезпечення фактично виплачене особі - на місяць пізніше.

Позивач двічі звертався до командира Військової частини А 3215 про подання правильних даних щодо сплати за нього ЄСВ, проте відповіді не отримав.

Позивач з посиланням на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905) (далі Порядок № 435), вказує на необхідність приведення у відповідність відомостей та відповідної звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) йому як застрахованої особи та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка подається до податкових органів.

Ухвалою суду від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання на 20.01.2021.

Ухвалою суду від 20.01.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням позивача залучено до участі у справі третю особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Тернопільський міськрайонний центр зайнятості, у зв`язку з чим оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.02.2021.

28.01.2021 до суду надійшли пояснення третьої особи, у яких зазначено про призначення ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі через те, що згідно з даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) стаж позивача становить менше шести місяців.

У підготовчому засіданні 11.02.2021 оголошувалась перерва до 17.02.2021.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався, про причини неподання суд не повідомив, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не звертався.

Ухвалою суду від 17.02.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.03.2021.

У судовому засіданні 02.03.2021 позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовні заяві, просили позов задовольнити.

У судовому засіданні 02.03.2021 третя особа від надання пояснень утрималася.

У судовому засіданні 02.03.2021 представник відповідача проти позову заперечив з огляду на відсутність підстав для внесення змін до податкової звітності, поданої Військовою частиною А3215.

У судовому засіданні 02.03.2021 був допитаний свідок помічник командира Військової частини А3215 - начальник фінансово-економічної служби підполковник ОСОБА_2 щодо обставин нарахування грошового забезпечення позивачу та відображення у відповідній податковій звітності.

Свідок ОСОБА_2 зазначив, що особливістю виплати грошового забезпечення військовослужбовцям є те, що воно виплачується в поточному місяці за минулий, як це передбачено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим 07.06.2018 наказом Міністерства оборони України №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197. А тому грошове забезпечення за лютий 2020 року позивачу у лютому 2020 року ще не було нараховане, а тому відповідно не могло бути й включене у звітність за лютий 2020 року, яка подається у березні 2020 року.

Також зазначив, що на даний час з 01.01.2021 законодавець таку специфіку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям врахував, визначивши окремий код типу нарахувань саме для грошового забезпечення, нарахованого в поточному звітному (податковому) періоді за минулий звітний (податковий) період відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого 07.06.2018 наказом Міністерства оборони України №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, що відображається у відомостях про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (додаток 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску) за кодом типу нарахувань 15.

Відтак, свідок у своїх показаннях зазначив, що підстав вносити зміни до поданої звітності Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску щодо ОСОБА_1 немає. Також зауважив, що Військовою частиною А3215 видано належну довідку про суми грошового забезпечення позивача для подання до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості із зазначенням фактичного часу проходження військової служби за контрактом та суми нарахованого грошового забезпечення у розрізі місяців з лютого 2020 року по серпень 2020 року включно. За клопотанням представника відповідача така довідка долучена до матеріалів справи (а.с.65).

Податкова звітність подається на формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування грошового забезпечення. За даними бухгалтерського обліку нарахування та виплата грошового забезпечення проводилася у поточному місяці за минулий період, що правомірно відображалося у звітності поточного (податкового) звітного періоду, а не попереднього (минулого).

Також свідок зауважив, що внесення змін до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску у той спосіб, який зазначає позивач - з кодом типу нарахувань 2 є безпідставним, оскільки такий тип нарахування стосується сум грошового забезпечення, на яке платником податків самостійно донараховано суму єдиного внеску. У спірному випадку єдиний внесок обчислено у встановленому законом розмірі, внесення змін до звітності з кодом типу 2 означатиме донарахування грошового забезпечення і сум ЄСВ ОСОБА_1 у періодах, про які вказує позивач, за відсутності на це підстав.

15.03.2021 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, у яких звернута увага на таке.

У 2020 році згідно з абзацом 3 пункту 1 розділу III Порядку № 435 звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подавався за формою № Д4 згідно з додатком 4 до цього Порядку. Звіт форми № Д4 містив, окрім іншого, таблицю 6, яка призначена для формування страхувальниками у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до цього Порядку (пункт 9 розділу IV Порядку № 435).

Зі змісту таблиці 6 Звіту форми №Д4 випливає, що у Звіті форми № Д4 суми заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованої особи відображаються за той період, за який було проведено нарахування. Будь-яких винятків чи особливостей подання звіту з ЄСВ для військовослужбовців Порядком № 435 не було встановлено.

Також представник позивача зазначила, що до позовної заяви додано довідку Військової частини А3215 від 15.12.2020 № 2044, згідно з якою за період з 06.02.2020 по 29.02.2020 ОСОБА_1 нараховано грошове забезпечення у сумі 6864,05 грн, а тому цю суму слід було відобразити у звіті з ЄСВ за лютий 2020 року, який мав бути поданий до 20.03.2020. Аналогічна ситуація прослідковується у звітності з ЄСВ за інші періоди проходження ОСОБА_1 військової служби - суми грошового забезпечення помилково відображалися за той місяць, у якому було проведено їх нарахування і виплату, а не за той період, за який було проведено їх нарахування, що суперечить вимогам подання звітності з ЄСВ, передбачених Порядком № 435.

Отже, представник позивача вважає, що Військовою частиною А3215 було допущено помилки при формуванні та поданні звіту форми №Д4 щодо сум нарахованого ОСОБА_1 грошового забезпечення і сплаченого за нього ЄСВ.

Також вказує, що коди типу нарахувань 2 і 3 можуть застосовуватися для внесення змін до звітності з ЄСВ, незважаючи на те, що загальна сума нарахованого ОСОБА_1 грошового забезпечення і сплаченого ЄСВ є правильною, помилковим є його відображення у розрізі періодів (місяців). Так, відповідно до абзацу 26 пункту 1 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 773 від 15.12.2020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1304/35587, якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої (нарахованого) у попередніх звітних (податкових) періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 (збільшення) та 3 (зменшення).

Зі змісту викладеного, на думку представника позивача, випливає, що при внесенні змін до звітності з ЄСВ із застосуванням кодів типу нарахувань 2 і 3 не потрібно додатково виплачувати ОСОБА_1 грошове забезпечення і додатково сплачувати за нього ЄСВ, оскільки загальна сума нарахувань не зміниться.

Щодо коду типу нарахувань 15, то вказує, що він може застосовуватися лише при звітуванні про суми нарахованого грошового забезпечення військовослужбовцям за період з 01.01.2021, оскільки Порядком № 435 до 01.01.2021 такого типу нарахувань передбачено не було.

Також зазначає, що неправильне подання звітності призвело до виключення зі страхового стажу ОСОБА_1 одного місяця.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

За даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж ОСОБА_1 протягом 12 місяців, що передували реєстрації його як безробітного, становить менше ніж шість місяців. За даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування обчислюється страховий стаж для інших соціальних та пенсійних виплат.

У судовому засіданні 23.03.2021 третя особа надала пояснення про те, що Тернопільським міськрайонним центром зайнятості на підставі нової довідки Військової частини А3215 від 02.03.2021 про суми грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням фактичного часу проходження військової служби за контрактом та суми нарахованого грошового забезпечення у розрізі місяців з лютого 2020 року по серпень 2020 року було перераховано розмір допомоги по безробіттю з врахуванням набутого позивачем стажу шість місяців у Військовій частині А3215.

Заслухавши вступне слово (пояснення) учасників справи, допитавши свідка, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позові, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині А3215 з 06.02.2020 по 05.08.2020 як військовослужбовець за контрактом терміном на шість місяців, що підтверджується копіями витягів з наказів Військової частини А3215 № 27 від 06.02.2020 та № 158 від 05.08.2020 (а.с.13-14).

Відповідно до довідки Військової частини А3215 № 2044 від 15.12.2020 розмір нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06.02.2020 по 05.08.2020 склав 76011,18 грн, ЄСВ - 16722,47 грн, у тому числі за період

з 06.02.2020 по 29.02.2020 - 6864,05 грн, яке нараховане 09.03.2020 та виплачене 10.03.2020, ЄСВ - 1510,09 грн,

з 01.03.2020 по 31.03.2020 - 10522,35 грн, яке нараховане 08.04.2020 та виплачене 09.04.2020, ЄСВ - 2314,92 грн,

з 01.04.2020 по 30.04.2020- 9828,63 грн, яке нараховане 06.05.2020 та виплачене 07.05.2020, ЄСВ - 2162,30 грн,

з 01.05.2020 по 31.05.2020 - 10522,35 грн, яке нараховане 09.06.2020 та виплачене 10.06.2020, ЄСВ - 2314,92 грн,

з 01.06.2020 по 30.06.2020 - 10522,35 грн, яке нараховане 09.07.2020 та виплачене 10.07.2020, ЄСВ - 2314,92 грн,

з 01.07.2020 по 31.07.2020 - 10 522,35 грн, яке нараховане 10.08.2020 та виплачене 11.08.2020, ЄСВ 2314,92 грн,

з 01.08.2020 по 05.08.2020 - 17229,10 грн, яке нараховане 26.08.2020 та виплачене 27.08.2020, ЄСВ 370,40 грн (а.с.7).

Проходження військової служби, нарахування та виплата грошового забезпечення і ЄСВ по ОСОБА_1 відображені у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форми Д4) таким чином:

за лютий 2020 року відображено період трудових відносини у таблиці 5 Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби - з 06.02.2020,

за лютий 2020 року у таблиці 6 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) грошового забезпечення застрахованим особам - інформація відсутня,

за березень 2020 року у таблиці 6 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) грошового забезпечення застрахованим особам вказано код типу нарахувань - 1, місяць, за який проведено нарахування, - 3/2020, кількість календарних днів перебування у трудових відносинах - 31, сума нарахованого доходу 6864,24 грн, ЄСВ - 1510,09 грн,

за квітень 2020 року у таблиці 6 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) грошового забезпечення застрахованим особам вказано код типу нарахувань - 1, місяць, за який проведено нарахування, - 4/2020, кількість календарних днів перебування у трудових відносинах - 30, сума нарахованого доходу 10522,35 грн, ЄСВ - 2314,92 грн,

за травень 2020 року у таблиці 6 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) грошового забезпечення застрахованим особам вказано код типу нарахувань - 1, місяць, за який проведено нарахування, - 5/2020, кількість календарних днів перебування у трудових відносинах - 31, сума нарахованого доходу 9828,63 грн, ЄСВ - 2162,30 грн,

за червень 2020 року у таблиці 6 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) грошового забезпечення застрахованим особам вказано код типу нарахувань - 1, місяць, за який проведено нарахування, - 6/2020, кількість календарних днів перебування у трудових відносинах - 30, сума нарахованого доходу 10522,35 грн, ЄСВ - 2314,92 грн,

за липень 2020 року у таблиці 6 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) грошового забезпечення застрахованим особам вказано код типу нарахувань - 1, місяць, за який проведено нарахування, - 7/2020, кількість календарних днів перебування у трудових відносинах - 31, сума нарахованого доходу 10522,35 грн, ЄСВ - 2314,92 грн,

за серпень 2020 року відображено період трудових відносини у таблиці 5 Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби - по 05.08.2020,

за серпень 2020 року у таблиці 6 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) грошового забезпечення застрахованим особам вказано код типу нарахувань - 1, місяць, за який проведено нарахування, - 8/2020, кількість календарних днів перебування у трудових відносинах - 5, сума нарахованого доходу 27751,45 грн, ЄСВ - 6105,32 грн (а.с.84-118).

Відповідно до таких відомостей звіту відповідача в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по ОСОБА_1 його грошове забезпечення, нараховане і виплачене Військовою частиною А3215 (код ЄДРПОУ 26614633), за період з 06.02.2020 по 29.02.2020 відображене у березні 2020, за березень 2020 року - у квітні 2020 року, за квітень 2020 року - у травні 2020 року, за травень 2020 року - у червні 2020 року, за червень 2020 року - у липні 2020 року, за липень 2020 року - у серпні 2020 року. За лютий 2020 року відображено лише кількість днів проходження військової служби - 24 дні, у серпні 2020 року вказана кількість днів проходження військової служби - 5 (а.с.5-6).

Позивач вказує, що Військовою частиною А3215 допущено порушення порядку формування і подання відповідного звіту форми № Д4, яке полягає у тому, що грошове забезпечення відображено не за той місяць, за який його нараховано, а за період, коли воно фактично виплачене, що стало наслідком виключення зі страхового стажу ОСОБА_1 одного місяця та отримання допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі.

В свою чергу свідок ОСОБА_2 надав суду показання про те, що грошове забезпечення відображено у звіті за той місяць, в якому воно нараховане, оскільки військовослужбовцям таке нараховується у поточному місяці за минулий. Грошове забезпечення виплачується у поточному місяці за минулий до 20 числа. Оскільки в бухгалтерських документах нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям проведено у поточному місяці за минулий, а саме дані бухгалтерського обліку є підставою для формування звітності, то саме таким чином відображалися відомості по позивачу у відповідній звітності - у поточному місяці за попередній.

Також судом встановлено, що згідно з наказом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості №НТ200813 від 13.08.2020 ОСОБА_1 надано статус безробітного, призначено і розпочато виплату допомоги по безробіттю на підставі частин 2, 4 статті 22, частини 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на 360 календарних днів з 13.08.2020 по 07.08.2021 у мінімальному розмірі, оскільки страховий стаж ОСОБА_1 протягом 12 місяців, що передують місяцю реєстрації особи як безробітної менше шести місяців, що підтверджується листом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 29.10.2020 № 07046/2859 та письмовими поясненнями третьої особи (а.с.8-9, 38).

20.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини А3215 із заявою, у якій просив подати правильні дані щодо сплати за нього єдиного соціального внеску. Вказану заяву отримано Військовою частиною А 3215 22.10.2020 (а.с.10-11), проте будь-якої відповіді на вказану заяву ОСОБА_1 не отримав.

19.11.2020 ОСОБА_1 вдруге звернувся до командира Військової частини А3215 із заявою, у якій просив внести корегуючі дані до Пенсійного фонду України про сплату за нього єдиного соціального внеску за лютий 2020 року (а.с.12). Проте його заява залишилася без розгляду.

Позивач не погоджується із відповідним формуванням і поданням Військовою частиною А3215 звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині, яка стосується нарахованого йому грошового забезпечення та сплаченого ЄСВ, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

У частині 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого 07.06.2018 наказом Міністерства оборони України №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Наказами Міністерства оборони України щороку видаються накази про бюджету політику Міністерства оборони України на поточний рік, у яких визначено строки виплати грошового забезпечення - до 20 числа щомісяця, а у разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом трьох днів з дня надходження коштів, зокрема у 2020 році це наказ №45 від 18.02.2020.

Отже, порядок виплати грошового забезпечення передбачає, що таке виплачується військовослужбовцям у поточному місяці за минулий до 20 числа щомісяця.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI).

Відповідно до абзаців 7-8 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб, зокрема, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу".

Отже, Військова частина А3215 є платником єдиного внеску.

Пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI визначено такі обов`язки платника єдиного внеску: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац 2 пункту 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина 1 статті 9 Закону № 2464-VI ).

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5^-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI).

Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної податкової служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів (далі - органи доходів і зборів) визначає Порядок №435 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з абзац 3 пункту 1 розділу III Порядку №435 звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подається за формою № Д4 згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок (пункт 1 розділу IV Порядку №435).

Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку №435 звіт має містити основні дані про страхувальника та перелік таблиць Звіту. Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4-7 до цього Порядку.

Таблицю 4 додатка 4 до цього Порядку формують та подають до органів доходів і зборів страхувальники, які нараховують та сплачують єдиний внесок за осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного Законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу" пункт 7 розділу IV Порядку №435).

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку №435 таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку призначена для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб.

Таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку подається страхувальником, якщо протягом звітного періоду, зокрема, особа вперше вступила на військову службу або закінчила проходження військової служби (із виключенням зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо)) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби.

У разі якщо за даними страхувальника протягом звітного періоду не було зафіксовано фактів укладання та розірвання трудових угод (цивільно-правових договорів), зміни посади, термінів проходження військової служби або надання відповідної відпустки, таблиця 5 додатка 4 до цього Порядку не формується та не надається.

Судом встановлено, що у Військовою частиною А3215 подавалися протягом лютого-серпня 2020 року Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форми Д4), які включали відомості щодо ОСОБА_1 . Зокрема, щодо нього відображені дані за лютий 2020 року та серпень 2020 року про період трудових відносини у таблиці 5 Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби, які відповідають фактичним даним про проходження служби позивачем у Військовій частині А3215.

Щодо заповнення відомостей таблиці 6 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) грошового забезпечення застрахованим особам, то у пункті 9 розділу IV Порядку №435 вказано, що таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку призначена для формування страхувальниками у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до цього Порядку. Графа 10 «Код типу нарахувань» заповнюється страхувальником лише у випадках, передбачених переліком кодів типу нарахувань 1-14.

У спірному випадку грошове забезпечення ОСОБА_1 вперше відображене у звіті за березень 2020 року (як встановлено судом - це грошове забезпечення за лютий 2020 року) з кодом типу нарахувань - 1.

Форма-бланк додатка 4 до Порядку №435 передбачала пояснення до заповнення граф. У графі 10 «Код типу нарахувань» за кодом 1 відображаються сума заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої (яких) перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул, сума грошового забезпечення - нарахована у попередніх звітних періодах.

З наведених вище нормативно-правових актів щодо порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та порядку заповнення звіту про нарахування застрахованим особам грошового забезпечення вбачається, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у поточному (звітному) періоді за минулий (попередній) місяць і повинно відображатися саме як за поточний місяць (хоч і нараховане за попередній звітний період).

На користь такого висновку свідчить і подальше внесення змін Порядку №435 згідно з наказом Міністерства фінансів України № 670 від 05.11.2020, чинним з 01.01.2021, відповідно до якого пункт 9 розділу IV Порядку №435 доповнено новим абзацом двадцять третім та новим кодом типу нарахувань безпосередньо для військовослужбовців, враховуючи особливість щодо нарахування їм грошового забезпечення, а саме: 15 - грошове забезпечення, нараховане в поточному місяці за минулий звітний період відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (із змінами).

З огляду на такі положення законодавства та встановлені обставини справи, враховуючи те, що грошове забезпечення військовослужбовцям нараховується у поточному місяці за минулий звітний період, і саме бухгалтерські та інші документи, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) доходу є підставою для формування звітності, то Військовою частиною А3215 правомірно відображено нарахування та виплата грошового забезпечення і ЄСВ по ОСОБА_1 у Звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форми Д4) таким чином як зазначено вище: у поточному місяці за минулий звітний період.

З огляду на це доводи позивача та його представника є необґрунтованими та безпідставними. Відповідач не міг у звіті з ЄСВ за лютий 2020 року, який мав бути поданий до податкового органу 20.03.2020, відобразити нарахування грошового забезпечення, яке ще могло бути не нараховане, оскільки нараховується і виплачується наступного місяця - протягом березня 2020 року (до 20 числа). Аналогічно й за інші періоди.

Стосовно доводів позивача про те, що відображення таким чином нарахування грошового забезпечення та ЄСВ у звітності стало наслідком некоректного відображення відомостей про застраховану особу, і, як наслідок, призначення допомоги по безробіттю без урахування страхового стажу протягом 12 місяців, що передують місяцю реєстрації особи як безробітної, у мінімальному розмірі, то суд зазначає, що такі обставини не є предметом дослідження у цьому спорі з Військовою частиною А3215. Крім того, під час розгляду справи у суді за участю третьої особи Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу з 06.02.2020 по 05.08.2020 і за цей період йому нараховано та виплачено грошове забезпечення зі сплатою ЄСВ. Відповідачем надано до матеріалів справи та учасникам справи довідку про суми грошового забезпечення позивача для подання до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості із зазначенням фактичного часу проходження військової служби за контрактом та суми нарахованого грошового забезпечення у розрізі місяців з лютого 2020 року по серпень 2020 року включно (а.с.65).

Як з`ясовано судом на підставі нової довідки Військової частини А3215 від 02.03.2021 про суми грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням фактичного часу проходження військової служби за контрактом та суми нарахованого грошового забезпечення у розрізі місяців з лютого 2020 року по серпень 2020 року, Тернопільським міськрайонним центром зайнятості було перераховано розмір його допомоги по безробіттю з врахуванням набутого позивачем стажу шість місяців у Військовій частині А3215.

Судом не встановлено порушення прав позивача та протиправних дій відпоідача. Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані учасниками справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 72-77, 90, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Військової частини А3215, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Тернопільський міськрайонний центр зайнятості про зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Військова частина А3215 (вулиця Дубовецька, 1, місто Тернопіль, 46002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26614633).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Тернопільський міськрайонний центр зайнятості (вулиця Текстильна, 1б, місто Тернопіль, 46010, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14029303).

Повний текст рішення складено та підписано 29 березня 2021 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.