ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 912/3514/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2021

у складі колегії суддів: І. О. Вечірко - головуючий, Л. А. Коваль, В. О. Кузнецов

за позовом приватного акціонерного товариства «Весна» в особі акціонера товариства - ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про стягнення 40 816 963, 72 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що передували прийняттю оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду

ОСОБА_2 , як акціонер якому належить 10 і більше відсотків у статутному капіталі Товариства, звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою в інтересах Приватного акціонерного товариства «Весна» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих ПрАТ «Весна» його посадовою особою.

Позов мотивовано тим, що внаслідок умисних, недобросовісних та незаконних дій відповідача ПрАТ «Весна» отримало збиток у розмірі 40 816 963,72 грн.

До позовної заяви ОСОБА_2 додано клопотання про зменшення розміру судового збору до 2 102,00 грн на підставі Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із значним розміром суми судового збору порівняно з доходами ОСОБА_2 .

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 04.11.2020 зазначену позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків, шляхом надання суду доказів доплати судового збору в сумі 610 152,46 грн з доказами направлення заяви про усунення недоліків відповідачеві. При цьому суд зазначив, що позивачем не надано доказів наявності умов, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання про зменшення розміру судового збору.

06 листопада 2020 року до господарського суду Кіровоградської області через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_2 подано заяву про виконання ухвали суду. В зазначеній заяві вказано, що розмір судового збору у даній справі перевищує 5 % розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний 2019 рік та поточний 2020 рік, у зв`язку з чим, на думку представника заявника клопотання про зменшення розміру судового збору підлягає задоволенню.

2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2020 у справі №912/3514/20 повернуто без розгляду позовну заяву від 27.10.2020, подану в інтересах Приватного акціонерного товариства «Весна» в особі акціонера ОСОБА_2 , якому належить 10 і більше відсотків у статутному капіталі Товариства, до ОСОБА_1 про стягнення 40 816 963,72 грн та додані до неї документи на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала мотивована тим, що позивачем не усунено недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі від 04.11.2020, не надано доказів сплати судового збору в розмірі 610 152,46 грн.

Місцевий господарський суд вказав на те, що суб`єктом звернення до господарського суду є юридична особа - Приватне акціонерне товариство «Весна», інтереси якої представляє акціонер - ОСОБА_2 .

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачає, зокрема, зменшення судового збору при зверненні до суду юридичної особи.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі № 912/3514/20 скасовано ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2020, справу №912/3514/20 направлено до господарського суду Кіровоградської області.

Постанова мотивована тим, що вирішуючи питання про наявність доказів сплати судового збору та можливість зменшення або звільнення заявника від його сплати, господарський суд має враховувати статус тієї особи, яка звернулась до господарського суду з позовною заявою.

Враховуючи, що акціонером ПрАТ «Весна», який подав позов в інтересах цієї юридичної особи, є фізична особа - ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий господарський суд не досліджуючи доказів на підтвердження обставин для можливості зменшення розміру судового збору, необґрунтовано зазначив, що положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачають зменшення розміру судового збору при зверненні до суду юридичної особи.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі № 912/3514/20 та залишити в сили ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2020 у даній справі.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме п. 1 ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та порушено норми процесуального права, а саме ст. ст. 20, 54, 123, 174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

ОСОБА_2 вказує на те, що судовий збір становить 612 254,46 грн, а сукупний дохід сім`ї ОСОБА_2 позбавляє його звертатися до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки розмір судового збору значно перевищує розмір доходів, що є порушенням прав на звернення до суду гарантованих ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

У частині 3 ст. 41 ГПК України зазначено, що у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 54 ГПК України передбачено, що власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.

До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник (учасник, акціонер) цієї юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, має право приєднатися до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він набуває таких самих процесуальних прав та обов`язків, як і власник (учасник, акціонер), який подав позов.

У спорах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, відмова від позову, поданого відповідно до цієї статті, зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги, заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами можлива лише за письмовою згодою всіх власників (учасників, акціонерів), які в даній справі діють в інтересах юридичної особи.

Аналіз ч.ч. 1, 2 ст. 54 ГПК України дозволяє зробити висновок, що акціонер юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою; така юридична особа набуває статусу позивача у даному спорі із законодавчим обмеженням щодо реалізації нею процесуальних прав та обов`язків позивача у справі без погодження з акціонером, який звернувся з позовом в інтересах такої юридичної особи.

Тобто особою, яка подає позов в інтересах такої юридичної особи є власник (учасник, акціонер) юридичної особи, який у розумінні наведеної вище норми не являється позивачем, а є особою з особливим процесуальним статусом.

Положеннями ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій до позовної заяви додано квитанцію №51028 від 27.10.2020 про сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн та клопотання про зменшення судового збору до 2 102,00 грн на підставі Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із значним розміром суми судового збору порівняно з доходами ОСОБА_2 .

Крім того, через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_2 подано заяву про виконання ухвали суду. У зазначеній заяві вказано, що розмір судового збору у даній справі перевищує 5 % розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний 2019 рік та поточний 2020 рік, у зв`язку з чим, на думку представника заявника клопотання про зменшення розміру судового збору підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 зазначеного Закону, норма якої є спеціальною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

Подібна за змістом правова позиція, викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 20.08.2020 у справі № 910/6421/19, від 18.05.2020 у справі 910/704/19, від 24.01.2020 у справі 915/923/15.

У даній справі позивачем є саме - ПрАТ «Весна», а не Золотарьов Д.А. - особа, яка подає позов в інтересах такої юридичної особи.

З огляду на зазначене, у місцевого господарського суду були відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_2 про зменшення розміру судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Тобто положеннями ст. 174 ГПК України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху для забезпечення заявнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Згідно з ч. 4 вказаної статті, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У зв`язку з не усуненням ОСОБА_2 недоліків позовної заяви, а саме - ненадання доказів сплати судового збору у відповідному розмірі, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви.

За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду, що відповідає закону, - скасуванню із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Статтею 312 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали суду першої інстанції. Доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі №912/3514/20 скасувати.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2020 у справі №912/3514/20 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя О. М. Баранець

Суддя В. І. Студенець