ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року

м. Київ

справа № 826/485/16

адміністративне провадження № К/9901/46645/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/485/16

за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Комерційний банк «СОЮЗ» до Національного банку України (далі - НБУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 12.01.2016 ПАТ «Комерційний банк «Союз» звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 30.12.2015 № 648 «Про накладення штрафу на ПАТ «Комерційний банк «Союз».

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Комерційний банк «Союз» вказало на те, що операція зі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, що не передбачає фактичного постачання на митну територію України товарів, робіт, послуг та операції, які по суті є технічними внутрішньобанківськими проводками для перерахування коштів на рахунки ПАТ «Банк Альянс» не підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу за ознакою, визначеною пунктом 8 частини першої статті 15 Закону України від 14.10.2014 № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон № 1702-VII), оскільки в даному випадку відсутні істотні умови, за наявності яких такі операції мають відповідати зазначеній у запиті ознаці.

2. Справа розглядалась судами неодноразово.

3. За результатами нового розгляду справи Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23.01.2018 задовольнив позовні вимоги.

4. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.03.2018 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. 30.03.2018 ПАТ «Комерційний банк «Союз» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 - залишити в силі.

6. Верховний Суд ухвалою від 05.04.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

7. 26.04.2018 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, у якому НБУ просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване позивачем судове рішення - без змін.

8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.06.2019 №854/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

9. Протоколом розподілу справи від 27.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.

10. Ухвалою судді Верховного Суду від 01.07.2019 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. У справі, яка розглядається суди встановили, що рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ від 30.12.2015 № 648 «Про накладення штрафу на ПАТ «Комерційний банк «Союз» на ПАТ «Комерційний банк «Союз» накладено штраф за порушення вимог пункту 6.14 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.05.2003 №189 [у редакції постанови Правління НБУ від 31.01.2011 №22; (далі - Положення № 189)] у розмірі 33 600,00 грн.

Зазначене рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ прийнято на підставі висновків акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу від 26.11.2015, в якому зазначено, що у період з 17.03.2015 по 24.04.2015 НБУ проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Комерційний банк «Союз» з окремих питань дотримання ним вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, за результатами якої НБУ складено відповідну довідку від 24.04.2015 (далі - Довідка про перевірку).

Так, в ході вказаної вище перевірки НБУ були виявлені факти порушення ПАТ «Комерційний банк «Союз» Закону № 1702-VII, які полягають у невиявленні ПАТ «Комерційний банк «Союз» фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до статті 15 Закону № 1702-VII.

В акті зазначено, що Довідку про перевірку ПАТ «Комерційний банк «Союз» отримало 27.04.2015, а вище вказані операції ПАТ «Комерційний банк «Союз» внесло до реєстру фінансових операцій тільки 29.10.2015, тобто, із порушенням строків, зазначених у пункті 6.14 Положення № 189.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про накладення штрафу, ПАТ «Комерційний банк «Союз» звернулось до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що до 28.04.2015 момент виявлення порушення законодавства з питань фінансового моніторингу не був конкретно визначений ані у Положенні про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 (далі - Положення № 346), ані в інших нормативних актах; будь-які порушення норм пункту 6.14 розділу VI Положення № 189 з боку позивача не могли відбутись, оскільки внесення позивачем 29.10.2015 операцій до реєстру фінансових операцій здійснювалось на підставі Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.06.2015 № 417 (далі - Положення № 417), з огляду на те, що та той момент Положення № 189 вже втратило свою чинність. Також суд першої інстанції вказав на те, що у НБУ були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваного рішення у зв`язку з пропущенням ним встановленого статтею 74 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III) шестимісячного строку з дня виявлення порушення.

13. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідно до пункту 1.3 розділу І Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.06.2011 № 192 (далі - Положення № 192), яке було чинне з 25.07.2011 до 13.05.2015, днем виявлення порушення Закону та/або нормативно-правових актів є дата складення, зокрема, довідки про виїзну перевірку банку - юридичної особи, у якій зафіксовані факти порушень, вчинені банком - юридичною особою та відокремленими підрозділами банку (діяльність яких була об`єктом виїзної перевірки), акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу. Отже, отримавши 27.04.2015 Довідку про перевірку із зафіксованими порушеннями вимог пункту 22 частини другої статті 6 Закону № 1702- VII та пункту 3 частини другої статті 6 Закону № 1702-VІІ, позивач був чітко поінформований про факти вчинених порушень у частині невиявлення ним як суб`єктом первинного фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягали обов`язковому фінансовому моніторингу, та зобов`язаний був вчинити передбачені пунктом 6.14 Положення №189 дії не пізніше наступного робочого дня з дня отримання Довідки, тобто 28.04.2015.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, оскільки після взаємного узгодження відповідного порушення з НБУ, 20.10.2015, та в межах строків, визначених пунктом 85 Положення № 417, тобто до спливу десяти днів із дати отримання від НБУ остаточних висновків проведеної перевірки, ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ» 29.10.2015 вніс відповідні операції до реєстру фінансових операцій, що не заперечується НБУ та відображено в Акті про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу від 26.11.2015.

15. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ» НБУ вказує на законність своїх дій та рішень в межах прийняття оспорюваного позивачем рішення посилаючись на те, що законодавством України з питань фінансового моніторингу, яке діяло на момент вчинення позивачем порушення, було чітко визначено строк (не пізніше наступного робочого дня з дати отримання Банком довідки перевірки) внесення до реєстру інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, виявлені за результатами здійснення попередньої перевірки Банку НБУ. Також відповідач зазначає, що чинним законодавством України наявність виявленого НБУ факту порушення в діяльності Банку не поставлено в залежність від наявності чи відсутності заперечень банку з цього приводу. Окрім цього, НБУ зазначає про те, що оспорюване позивачем рішення ухвалене ним у строк, визначений частиною третьою статті 74 Закону № 2121-III, оскільки моментом виявлення зазначеного вище порушення є 26.11.2015 - дата складання акта про результати безвиїзного нагляду.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України виходить із такого.

17. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Відповідно до статті 2 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі - Закон № 679- XIV) НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

19. Частиною третьою статті 6 Закону № 679- XIV передбачено, що Національний банк України у межах своїх повноважень сприяє дотриманню стабільності банківської системи, і відповідно до пункту 8 статті 7 вказаного Закону здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

20. Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті (стаття 55 Закон № 679- XIV).

21. Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 2121-III банківський нагляд на консолідованій основі - це нагляд, що здійснюється Національним банком України за банківською групою з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, на які наражається банк внаслідок участі в банківській групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків банківської групи у визначеному Національним банком України порядку.

22. Відповідно до частини першої статті 72 Закону № 2121-III НБУ має право здійснювати перевірку осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, з метою дотримання законодавства щодо банківської діяльності. При здійсненні перевірки Національний банк України має право вимагати від цих осіб подання будь-якої інформації, необхідної для здійснення перевірки. Інспектовані особи зобов`язані подавати Національному банку України затребувану інформацію у визначений ним строк.

23. За правилами пункту 9 частини першої статті 73 Закону № 2121-III у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, шляхом накладення штрафів на банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу.

24. У справі, яка розглядаються оспорюваним рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 30.12.2015 № 648 «Про накладення штрафу на ПАТ «Комерційний банк «Союз» на позивача накладено штраф у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку за порушення строку внесення до реєстру фінансових операцій інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, визначені пунктом 6.14 Положення № 189 та виявленого за результатами здійснення перевірки позивача НБУ.

25. Проводовий механізм протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов`язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями визначає Закон № 1702-VII, який спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки.

26. Так, згідно із частиною першою статті 1 Закону № 1702-VII фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, які здійснюються суб`єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу (пункт 48).

27. Державний фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, які здійснюються суб`єктами державного фінансового моніторингу і спрямовуються на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення:

державний фінансовий моніторинг, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - сукупність заходів із збору, обробки та аналізу зазначеним органом інформації про фінансові операції, що подається суб`єктами первинного і державного фінансового моніторингу та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, іншої інформації, що може бути пов`язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення та/або іншими незаконними фінансовими операціями, а також заходів з перевірки такої інформації згідно із законодавством України;

державний фінансовий моніторинг інших суб`єктів державного фінансового моніторингу - сукупність заходів, які здійснюються іншими суб`єктами, визначеними частиною третьою статті 5 цього Закону, і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; (пункт 11 частини першої статті 1 Закону № 1702-VII).

28. Первинний фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, які здійснюються суб`єктами первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог цього Закону, нормативно-правових актів суб`єктів державного фінансового моніторингу, що включають, зокрема, проведення обов`язкового та внутрішнього фінансового моніторингу (пункт 31 частини першої статті 1 Закону № 1702-VII).

29. Обов`язковий фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, які здійснюються суб`єктами первинного фінансового моніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу, ідентифікації, верифікації клієнтів (представників клієнтів), ведення обліку таких операцій та відомостей про їх учасників, обов`язкового звітування про них центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також подання додаткової та іншої інформації у випадках, передбачених цим Законом (пункт 29 частини першої статті 1 Закону № 1702-VII).

30. Фінансові операції, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу визначені у статті 15 Закону № 1702-VII.

31. Так, на час проведення НБУ позапланової виїзної перевірки позивача у період 17.03.2015 по 24.04.2015 з окремих питань дотримання ним вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та складення за результатом її проведення Довідки про перевірку, Порядок аналізу, виявлення та реєстрації фінансових операцій було врегульовано Положенням 189, яке втратило чинність 03.07.2015 на підставі Постанови НБУ від 26.06.2015 № 417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу».

32. Згідно із пунктом 6.14 Положення № 189 у разі виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, за результатами здійснення перевірки службою внутрішнього аудиту або Національним банком (у тому числі в порядку безвиїзного нагляду) інформація про таку фінансову операцію вноситься до реєстру фінансових операцій не пізніше наступного робочого дня з дати складення аудиторського висновку службою внутрішнього аудиту банку або дати отримання банком довідки про перевірку Національним банком/акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу.

33. 03.07.2015 набрало чинності Положення № 417, згідно із пунктом 85 якого у разі виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, за результатами здійснення перевірки службою внутрішнього аудиту або Національним банком (у тому числі в порядку безвиїзного нагляду) інформація про таку фінансову операцію вноситься до реєстру фінансових операцій не пізніше ніж на десятий робочий день з дати отримання відповідальним працівником затвердженого аудиторського висновку служби внутрішнього аудиту банку або дати отримання банком довідки про перевірку Національним банком/акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу (крім випадків, коли на момент отримання аудиторського висновку/довідки про перевірку Національним банком фінансова операція не підлягатиме фінансовому моніторингу відповідно до вимог законодавства України).

34. Отже, як нормами пункту 6.14 Положення № 189, так і нормами пункту 85 розділу VI Положення №417 чітко визначено подію (дата отримання довідки про перевірку) та строки вчинення відповідних дій Банку (внесення інформації про фінансові операції до реєстру) з дня настання вказаної події.

35. Колегія суддів зазначає, що законодавством України з питань фінансового моніторингу, яке діяло на момент вчинення вказаного в Акті від 26.11.2015 порушення, був визначений чіткий строк (не пізніше наступного робочого дня з дати отримання Банком довідки про перевірку) внесення до реєстру інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу.

36. Так, відповідно до пункту 1.3 розділу І Положення № 192, яке було чинне з 25.07.2011 до 13.05.2015, днем виявлення порушення Закону та/або нормативно-правових актів є дата складення, зокрема, довідки про виїзну перевірку банку - юридичної особи, у якій зафіксовані факти порушень, вчинені банком - юридичною особою та відокремленими підрозділами банку (діяльність яких була об`єктом виїзної перевірки), акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу.

37. 14.05.2015 набрало чинності Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затверджене постановою Правління НБУ від 12.05.2015 № 316 (далі - Положення № 316), згідно із пунктом 6 якого днем виявлення Національним банком порушення Закону та/або нормативно-правових актів (далі - день виявлення) є дата складання:

1) довідки про виїзну перевірку фінансової установи (її відокремленого підрозділу);

2) акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу фінансової установи.

38. У справі, яка розглядається суди встановили, що оспорюване рішення про накладення на позивача штрафу прийняте відповідачем на підставі матеріалів безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу, за результатом якого було складено акт про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу від 26.11.2015, у якому зафіксовано порушення ПАТ «Комерційний банк «Союз» строку (пізніше, ніж наступний робочий день з дати отримання Банком довідки про перевірку) внесення до реєстру фінансових операцій інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, визначеного пунктом 6.14 Положення № 189 та виявленого за результатами здійснення перевірки позивача НБУ.

39. Перевіряючи оспорюване рішення НБУ на відповідність критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, а саме чи прийняте воно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), колегія суддів вважає необхідним зазначити про таке.

40. Оспорюваним рішенням НБУ від 30.12.2015 № 648 до позивача було застосовано захід впливу за порушення строку внесення до реєстру інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, факт вчинення якого було встановлено відповідачем під час здійснення безвиїзного нагляду, а тому моментом виявлення вказаного порушення є 26.11.2015 - дата складання акта про результати безвиїзного нагляду.

41. Ухвалюючи рішення у справі суд першої та апеляційної інстанцій вдались до аналізу моменту вчинення правопорушення, моменту його виявлення та строку застосування до позивача відповідачем заходів впливу з відповідного моменту.

42. Разом з цим, звертаючись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування заходів впливу у вигляді штрафу, ПАТ «Комерційний банк «Союз» обґрунтовувало свої вимоги тим, що фінансові операції, про які йшла мова у довідці від 24.04.2015, складеній НБУ за результатами проведеної планової перевірки у період з 17.03.2015 по 24.04.2015 з окремих питань дотримання ПАТ «Комерційний банк «Союз» вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (операції зі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, що не передбачає фактичного постачання на митну територію України товарів, робіт, послуг) не підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу за ознакою, визначеною пунктом 8 частини першої статті 15 Закону № 1702-VII.

43. Розглядаючи справу суди першої та апеляційної інстанцій взагалі не встановили чим позивач обґрунтовує свої вимоги та не перевірили наявність чи відсутність у нього обов`язку здійснювати фінансовий моніторинг операцій зі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, що не передбачає фактичного постачання на митну територію України товарів, робіт, послуг за ознакою, визначеною пунктом 8 частини першої статті 15 Закону № 1702-VII, за невчинення якого щодо ПАТ «Комерційний банк «Союз» було складено довідку про перевірку, отримання якої вимагало від позивача вчинення певних дій у відповідний строк, що стало підставою для притягнення останнього до відповідальності.

44. Отже, суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки доводам позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, передчасно вдавшись до аналізу обставин, якими позивач не обґрунтовував свої позовні вимоги та прийняли рішення без встановлення всіх значимих обставин по справі та оцінки наданих сторонами доказів.

45. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

46. Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

47. Таким чином, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

48. З огляду на вищевикладене колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що при оцінці правомірності прийняття відповідачем оспорюваної постанови про накладення на позивача штрафу необхідно встановити всі обставини, на підставі яких вона була прийнята та дослідити наявні в матеріалах справи докази, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені КАС України.

49. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом № 460-IX) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

50. Верховний Суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини, давати оцінку доказам, а відтак позбавлений можливості постановити рішення у справі у зв`язку з неповним встановленням обставин справи, у зв`язку із чим постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ» задовольнити частково.

Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018, а справу №826/485/16 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук Т.Г. Стрелець С.Г. Стеценко