ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2021Справа № 911/3498/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 911/3498/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група»

до Київської обласної державної адміністрації

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

За участю представників сторін:

від позивача: Гущін С.М., Буняк В.С.;

від відповідача: Уляник Р.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група» до Київської обласної державної адміністрації про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю окремих положень договору оренди земельної ділянки б/н від 10.09.2020 нормам Податкового кодексу України та необхідністю внесення до нього змін на підставі прямих положень закону.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2020 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група», відкрито загальне позовне провадження в справі № 911/3498/20 та призначено підготовче засідання на 22.01.2021.

20.01.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення доказу до матеріалів справи.

21.01.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує.

У підготовчому засіданні 22.01.2021, враховуючи аналіз суб`єктного складу та характеру правовідносин, суд дійшов висновку про передачу справи № 911/3498/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група» до Київської обласної державної адміністрації про внесення змін до договору оренди земельної ділянки за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва на підставі ч. 5 чт. 30 ГПК України.

Супровідним листом від 09.02.2021 за № 911/3498/20 Господарським судом Київської області справу №911/3498/20 направлено до Господарського суду міста Києва разом з ухвалою від 22.01.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/3498/20 передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 прийнято справу №911/3498/20 до провадження. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.03.2021.

Присутні у підготовчому засіданні 04.03.2021 представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача позов не визнав та не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 18.03.2021.

Присутні в судовому засіданні 18.03.2021 представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з посиланням на обставини, наведені у відзиві.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 18.03.2021, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Позивач відноситься до гірничодобувних підприємств (КВЕД 08.11 «Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю») та здійснює свою діяльність по видобуванню гранітів в якості сировини для виробництва щебню будівельного і каменю бутового на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 23.10.2007 року №4444 (строк дії до 23.10.2027).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична група» (за договором - Орендар) і Київською обласною державною адміністрацією (за договором - Орендодавець) було укладено 10 вересня 2020 року Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3222787700:04:008:0009, площею 8,95 га, нормативна грошова оцінка 15 696 084,54 грн (далі - Договір оренди), відповідно до п. 1. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (видобування гранітів в якості сировини для виробництва щебню будівельного і каменю бутового) земельну ділянку державної власності (кадастровий номер: 3222787700:04:008:0009), яка розташована на території Соснівської сільської ради Макарівського району Київської області з метою розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (видобування гранітів в якості сировини для виробництва щебню будівельного і каменю бутового).

Згідно п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка державної власності для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (видобування гранітів в якості сировини для виробництва щебню будівельного і каменю бутового), площею 8.95 га (кадастровий номер: 3222787700:04:008:0009), яка розташована на території Соснівської сільської ради (за межами населеного пункту) Макарівського району Київської області.

У п. 4 Договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер: 3222787700:04:008:0009) площею 8,95 га, на дату укладення договору становить: 15 696 084,54 грн.

Договір укладено строком на 07 (сім) років, а саме на термін дії спеціального дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 23 жовтня 2007 року №4444 на користування надрами до 23 жовтня 2027 року, без права пролонгації (п. 6. Договору).

Відповідно до п. 7 Договору, орендна плата становить 12% (дванадцять відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, та складає 1 883 530,14 грн. (один мільйон вісімсот вісімдесят три тисячі п`ятсот тридцять гривень 14 копійок) та вноситься в грошовій формі щомісячно, не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця.

Згідно п. 8 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

У п. 11 Договору зазначено, земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (видобування гранітів в якості сировини для виробництва щебню будівельного і каменю бутового).

Відповідно до п. 12 Договору, цільове призначення земельної ділянки - 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (видобування гранітів в якості сировини для виробництва щебню будівельного і каменю бутового).

Позивач звернувся до відповідача з листом від 15.10.2020 № 30 щодо внесення змін до договору оренди землі від 10.09.2020 на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо збалансованості бюджетних надходженнь», яким доповнено Податковий кодекс України п. 284.4 ст. 284, шляхом доповнення Договору оренди пунктом 7-1. наступного змісту: « 7-1. Орендна плата за земельну ділянку, визначену в пункті 1 цього Договору, справляється у розмірі 25 (двадцять п`ять) відсотків від орендної плати, нарахованої згідно пункту 7 цього Договору, та становить 470 882 грн. 54 коп. (чотириста сімдесят тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 54 коп.)».

У відповіді на вказаний лист відповідач надав лист №06-05/2732 від 20.11.2020, в якому зазначив, що не вбачає підстав для внесення змін до договору.

Оскільки відповідач направлений проект додаткової угоди до договору оренди не підписав, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідач, в свою чергу, проти позову заперечує, вважаючи, що п.284.4 ст. 284 Податкового кодексу України регулює особливості оподаткування плати за землю, а не особливості сплати орендної плати, а тому дана норма має застосовуватись у випадку сплати постійним землекористувачем саме податку, обчислюваного відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України, а не орендної плати, яка обчислюється відповідно до ст.288 Податкового кодексу України. Оскільки позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична група», відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 10.09.2020 року не є постійним землекористувачем, а є орендарем землі державної власності, тобто є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, то на нього, як на платника орендної плати, не розповсюджуються пільги щодо плати за землю, встановлені для платників земельного податку.

Крім того, розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 416 від 20.08.2020, на виконання якого було укладено Договір оренди земельної ділянки від 10.09.2020, є чинним та в судовому порядку не оскаржувалось.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Законом України від 07.12.2017 №2245-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4.

Відповідно до пункту 284.4 статті 284 ПК України плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку на рівні із земельним податком.

Відтак, доводи відповідача стосовно того, що положення пункту 284.4 статті 284 ПК України не поширюються на позивача, є безпідставними.

Положення пункту 284.4 статті 284 ПК України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій.

Імперативні приписи Податкового кодексу України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 10.04.2019 у справі №904/3714/18.

Відповідно до статті 1 Гірничого закону України гірниче підприємство - це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Згідно із статтею 12 Гірничого закону України місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств.

Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.

Частиною першою статті 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу України про надра гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Згідно із статтею 18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Статтею 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ);

задоволення інших потреб.

Відповідно до частини першої статті 50 Кодексу України про надра у проектах будівництва гірничодобувних об`єктів повинні передбачатися:

1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;

2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів;

3) раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин;

4) складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;

5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об`єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації;

6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження ґрунтового покриву;

7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

З огляду на наведене, гірничодобувне підприємство має включати в себе комплекс засобів і ресурсів, які б забезпечували виконання зазначених вимог законодавства. Саме комплекс таких засобів дозволяє здійснювати видобуток корисних копалин.

Матеріалами справи підтверджується, що основним видом господарської діяльності позивача є діяльність із видобутку декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю») та здійснює свою діяльність по видобуванню гранітів в якості сировини для виробництва щебню будівельного і каменю бутового, та останній має спеціальний дозвіл на користування надрами від 23.10.2007 року №4444, дійсний до 23.10.2027.

При цьому, в умовах договору оренди земельної ділянки зазначено, що остання надається для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (видобування гранітів в якості сировини для виробництва щебню будівельного і каменю бутового).

Отже, земельна ділянки, що є предметом Договору оренди земельної ділянки від 10.09.2020, відповідає критеріям пункту 284.4 статті 284 ПК України.

Враховуючи, що Товариство є гірничодобувним підприємством та має право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 ПК України, з огляду на імперативність приписів ПК України, наявні підстави для внесення відповідних змін до умов укладеного сторонами Договору.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовну вимогу про внесення змін до договору оренди землі в запропонованій позивачем редакції такою, що підлягає задоволенню.

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору, покладаються відповідно до статті 129 ГПК України на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2020 року, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична група», визнавши укладеною додаткову угоду до нього наступного змісту:

« 1. Доповнити Розділ «Оренда плата» Договору оренди земельної ділянки між Сторонами від 10 вересня 2020 року, після пункту 7, пунктом 7-1. наступного змісту:

« 7-1. Орендна плата за земельну ділянку, визначену в пункті 1 цього Договору, справляється у розмірі 25 (двадцять п`ять) відсотків від орендної плати, нарахованої згідно пункту 7 цього Договору, та становить 470 882 грн. 54 коп. (чотириста сімдесят тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 54 коп.)».

2. Ця угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 10.09.2020 р. і набирає чинності з моменту державної реєстрації змін до договору оренди та розповсюджує свою дію на правовідносини, що виникли між Сторонами починаючи з 10 вересня 2020 року. 3. Всі інші умови договору оренди земельної ділянки від 10.09.2020 р., крім тих, що прямо зазначаються в даній додатковій угоді, залишаються незмінними».

3. Стягнути з Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1; ідентифікаційний код 00022533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична група» (03115, м. Київ, вул. Львівська, 18, корп. Б; ідентифікаційний код 30782182) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.03.2021.

Суддя А.І. Привалов