У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2021року м. Київ

Справа № 824/29/21

Провадження: № 22-ск/824/12/2021

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т.О.,

секретар Гулієв М.Д.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» у складі третейського судді Морозова О.В. від 11 грудня 2020 року

у справі №3008-19/02за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» у складі третейського судді Морозова О.В. від 11 грудня 2020 року. Заява обґрунтована тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 11 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з нього, ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором підряду на організацію та проведення робіт з реконструкції та ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 08 вересня 2016 року у розмірі 10 72 879,50 грн., суму надлишково сплачених коштів за додаткові роботи за договором підряду на організацію та проведення робіт з реконструкції та ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 08 вересня 2016 року у розмірі 2733 грн. та суму витрат на правову допомогу у розмірі 14 400 грн. Договір підряду на організацію та проведення робіт з реконструкції та ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 08 вересня 2016 року визнано таким, як розірваний. В решті позовних вимог відмовлено. Вказане рішення третейського суду вважав незаконним з огляду на те, що перед переданням спору третейському суду повинні відбутись переговори між сторонами договору, та лише у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, спір вирішується третейським судом. Тобто, на його думку, зміст третейської угоди виключає можливість вирішення спору третейським судом без попереднього проведення переговорів між сторонами. Жодних переговорів між ним, виконавцем за договором, та замовником ОСОБА_2 не відбулось, отже, оскаржуване рішення ухвалено у спорі, не передбаченому третейською угодою. Окрім того, відповідно до п. 8 ст. 18 Регламенту третейського суду, якщо голова третейського суду прийняв до свого провадження або розглядає справу у складі колегії суддів, питання про його відвід вирішується першим заступником голови Третейського суду. Однак, подана ним, ОСОБА_1 , заява про відвід третейського судді Морозова О.В., який є головою третейського суду, була розглянута цим же суддею, а тому, склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не погодився із доводами заяви про скасування рішення третейського суду та зазначив, що заява про відвід третейського судді Морозова О.В. була необґрунтованою, саме тому відповідачеві ОСОБА_1 було відмовлено у її задоволенні. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження сумнівів в безсторонності головуючого третейського судді. Також вказував, що вирішення питання про відвід самим головою третейського суду не є підставою для скасування третейського рішення і не міститься в переліку таких, що вказані в ст. 458 ЦПК України, який є вичерпним.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 вважав заперечення, викладені ОСОБА_2 , безпідставними, та такими, що не спростовують викладеного у заяві про скасування рішення третейського суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Бойчук Н.П. підтримали подану заяву з підстав, викладених у ній, та просили її задовольнити.

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 заперечували проти поданої заяви, просила рішення третейського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, матеріали третейської справи, суд встановив наступне.

08.09.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір підряду на організацію та проведення ремонтних робіт, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язався оплатити підрядні роботи, а ОСОБА_1 виконати їх у встановлені договором строки на умовах, узгоджених сторонами.

ОСОБА_2 виконав умови договору та оплатив роботи в обумовленій сумі. Відповідач зі свого боку не виконав свої зобов`язання належним чином, що призвело до виникнення заборгованості.

У п. 5.6 договору підряду сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодили, що у випадку неможливості вирішення спорів і розбіжностей шляхом переговорів, спір вирішується у постійнодіючому третейському суді при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» у письмовому порядку згідно його регламенту.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов договору зобов`язань за договором підряду на організацію та проведення ремонтних робіт, ОСОБА_2 звернувся до Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» з позовом про стягнення коштів.

16 жовтня 2019 року ОСОБА_4 подав до суду заяву про відвід судді Морозова О.В. посилаючись на те, що він, Морозов О.В. , будучи фізичною особою-підприємцем, діючи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ФОП № 903761, серія Во2 від 04.03.2008 року, діючи згідно з договором між ним та ОСОБА_6 - сином позивача у цій справі, надавав юридичні послуги, в тому числі і "з представництва у відповідних судових засіданнях". Вказані обставини дають підстави вважати упередженим або необ`єктивним ставлення третейського судді Морозова О.В. до справи, оскільки вказаний суддя мав особливі стосунки з сином позивача, який, в свою чергу, є представником позивача у цій справі.

Ухвалою Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» у складі голови третейського суду Морозова О.В. заяву ОСОБА_7 про відвід судді Морозова О.В. залишено без задоволення.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» у складі третейського судді Морозова О.В. від 11 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за договором підряду на організацію та проведення робіт з реконструкції та ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 08 вересня 2016 року у розмірі 10 72 879,50 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму надлишково сплачених коштів за додаткові роботи за договором підряду на організацію та проведення робіт з реконструкції та ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 08 вересня 2016 року у розмірі 2733 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму витрат на правову допомогу у розмірі 14 400 грн.

Перевіряючи доводи заяви у контексті положень ЦПК України та Закону України «Про третейській суди» суд дійшов наступних висновків.

Розділом VII ЦПК України регламентований порядок здійснення провадження у справах про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.

Положеннями частини 2 статті 454 ЦПК України встановлено, що сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Частиною 3 статті 457 ЦПК України визначено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до частини 1 статті 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні визначено Законом України «Про третейські суди»(далі по тексту - Закон).

Так, статтею 1 Закону визначено, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Винятки встановлені статтею 6 Закону.

Відповідно до статті 7 Закону в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

Згідно зі статтею 8 Закону порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону.

Третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону про третейські суди). Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (частина перша статті 12 Закону України «Про третейські суди»).

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди.

Окрім того, юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (частина перша статті 5 Закону України «Про третейські суди»).

Встановлено, що у п. 5.6 договору підряду сторони ОСОБА_7 та ОСОБА_2 погодили, у випадку неможливості вирішення спорів і розбіжностей шляхом переговорів, спір вирішується у постійнодіючому третейському суді при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» у письмовому порядку згідно його регламенту.

За таких підстав, доводи ОСОБА_1 щодо непідвідомчості вирішення цього спору третейському суду суд вважає безпідставними.

Посилання ОСОБА_1 на те, що зміст третейської угоди виключає можливість вирішення спору третейським судом без попереднього проведення переговорів між сторонами суд розцінює як вільне трактування ОСОБА_7 умов договору підряду та третейського застереження, яке міститься у цьому договорі.

В той же час, обґрунтованими суд вважає доводи заяви ОСОБА_1 щодо невідповідності вимогам закону складу третейського суду, яким ухвалено оскаржуване рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 13 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» голова третейського суду та заступник голови третейського суду мають право бути третейськими суддями у вирішення спорів третейським судом.

Згідно матеріалів третейської справи № 3008-19/02 убачається, що ухвалою Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» у складі голови третейського суду Морозова О.В. прийнято позовну заяву ОСОБА_2 та відкрито провадження у справі.

Отже, спір між сторонами прийнятий до розгляду одноособово головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» Морозовим О.В. у відповідності з його Регламентом та Законом України «Про третейські суди».

За змістом статті 14 Закону України «Про третейські суди» сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про третейські суди» формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору (суду ad hoc) здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

Статтею 20 названого Закону передбачено загальний порядок відводу чи самовідводу третейського судді з уточненням щодо особливостей його застосування у постійно діючих третейських судах. Процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону. Разом із тим за змістом частини 9 зазначеної статті незалежно від заперечень сторони третейський суддя третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc), якому заявлений відвід, не може брати участі у справі.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець, розмежовуючи поняття постійно діючих третейських судів та третейських судів для вирішення конкретного спору (суди ad hoc), встановлює особливості застосування норм Закону України "Про третейські суди", зокрема, щодо відводу судді залежно від виду третейського суду: у постійно діючому третейському суді процедура відводу визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону, а у третейському суді для вирішення конкретного спору заявлення відводу судді є безумовною підставою для не участі цього судді у розгляді справи.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1570/15 та підтримана Верховним Судом у постановах від 22.05.2018 у справі №910/22399/16 та від 04.10.2018 у справі №910/8961/17.

Отже, постійно діючий третейський суд при вирішенні питання про відвід третейського судді повинен керуватись імперативними положеннями затвердженого регламенту третейського судуз додержанням вимог Закону України «Про третейські суди».

З Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» убачається, що у ньому чітко визначена процедура вирішення питання про відвід третейського судді, зокрема, голови третейського суду, якщо такий прийняв справу до свого провадження.

Згідно п. 8 статті 18 Регламенту, якщо Голова Третейського суду прийняв справу до свого провадження або розглядає справу у складі колегії суддів, питання про його відвід вирішується першим заступником Голови Третейського суду.

Однак, як зазначено вище, ухвалою Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» у складі голови третейського суду Морозова О.В. заяву ОСОБА_7 про відвід судді Морозова О.В. залишено без задоволення.

Тобто, в порушення встановленої Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» процедури розгляду заяви про відвід голови третейського суду, який прийняв справу до свого провадження (п. 8 статті 18),заява ОСОБА_1 про відвід голови третейського суду Морозова О.В. була вирішена самим головою.

З огляду на вищевказані вимоги законодавства та положення Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа», суд доходить висновку, що третейським судом в особі судді Морозова О.В. при вирішенні поданої відповідачем заяви про його відвід було порушено імперативні положення Регламенту щодо вирішення питання про відвід третейського судді, зокрема, голови третейського суду, який прийняв справу до свого провадження, а тому склад третейського суду в особі голови третейського суду судді Морозова О.В., яким ухвалено рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди».

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

Також, в силу положень п. 4 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, якщо склад третейського суду не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону.

Виходячи з викладеного, заява ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду у справі №3008-19/02 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштівпідлягає задоволенню, а рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 11 грудня 2020 року - скасуванню.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 454грн підлягають стягненнюз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст. 457, п. 4 ч.2 ст. 458, 460 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 11 грудня 2020 року у справі №3008-19/02 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштівзадовольнити.

Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» у складі третейського судді Морозова О.В. від 11 грудня 2020 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішеннязазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.

Повне судове рішення складено 25 березня 2021 року.

Суддя Т.О. Невідома