Справа № 645/1472/21

Провадження № 3/645/702/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі судді Алтухової О.Ю. розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 23.02.2021 року о 09 годині 15 хвилин не приділила належної уваги вихованню свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 22.02.2021 року курив електронну сигарету у приміщенні КЗ «ХЗОШ» № 63 за адресою: м. Харків, пр-т Олександрійський, буд. 43/19.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву, в якій вину у вчиненні правопорушення визнала у понвому обсязі, просила суд суворо не карати, у разі визнання вини прзначити покарання у вигляді мінімального штрафу та проводити судове засвдання без її участі.

Відповідно до ст. 268 КУпАП неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності за ст. 184 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи за її відсутності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завдання провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

За змістом ст. 252 КУпАП суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей закріплена у ст. 184 КУпАП.

Зокрема, частина 3 статті 184КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 --цього Кодексу.

Відповідно до ст.12Закону України«Про охоронудитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 Сімейного Кодексу України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Статтею 35ЗаконуУкраїни«Про охоронудитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Під невиконанням обов`язків по вихованню дітей слід розуміти різні форми бездії, внаслідок чого відсутня належна турбота про виховання та освіту неповнолітніх. Виховання складається з різного роду дій батьків, одним з елементів якого є нагляд за поведінкою дитини. А тому легковажне чи байдуже відношення батьків чи осіб, що їх замінюють, до поведінки дитини, відсутність належного нагляду за поведінкою і її відповідності нормам життя суспільства нерідко ведуть до вчинення дітьми правопорушень. В силу цього підставою для відповідальності батьків в разі вчинення дітьми адміністративних проступків і інших правопорушень є також неналежне виконання батьками обов`язків по вихованню, що призвело до вчинення правопорушення неповнолітнім.

Так, статтею 175-1 КУпАП передбачена відповідальність за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях, а саме: куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» тю тюнові вироби це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

За положеннями ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» замінники тютюну це засоби, які за своєю дією на здоров`я людини відповідають тютюну,але немістять тютюну.

Згідно п.п.14.1.56-3п.14.1ст.14 Податкового кодексу України електронна сигарета -виріб,який можебути використанийдля споживання(вдихання)парів,що утворюютьсявнаслідок нагріваннякомпонентами такоговиробу рідин,що містятьабо не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими

Згідно зіст.1Закону України«Про державнерегулювання виробництваі обігуспирту етилового,коньячного іплодового,алкогольних напоїв,тютюнових виробів,рідин,що використовуютьсяв електроннихсигаретах,та пального» тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням - вироби із вмістом промислово обробленого тютюну, не призначені для куріння, нюхання, смоктання чи жування, які використовуються для генерування аерозолю шляхом нагрівання тютюну електричним підігрівачем з електронним управлінням до температури, за якої не відбувається процесу горіння (згоряння) виробу та виділення тютюнового диму. Вказану статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1019-IXвід 02.12.2020 року.

За положеннями ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів, зокрема, у приміщеннях та на території навчальних закладів.

Таким чином, у судовому засіданні доведено, що неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 175-1 КУпАП, однак не досягла віку, з якого настає адміністративна відповідальність, в зв`язку з чим до відповідальності притягується його мати ОСОБА_1 .

Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії 287614 від 23.02.2021 року, поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 23.02.2021 року які є працівниками КЗ «ХЗОШ» № 63, пояснювальною запискою Труфанової А.О., поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 .

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, а саме: вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850,00 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 454,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 184, ст. ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя