Справа № 569/8143/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року Рівненський міський суд

в особі судді - Ковальова І.М.

при секретарі - Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу звернулась ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримала з підстав, викладених у позовній заяві,розмір позовних вимог неодноразово збільшувала та остаточно просить суд визнати незаконним наказ фізичної особи підприємця ОСОБА_2 №10 від 17 березня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи за згодою сторін у відповідності до п.1 ст.36 КЗпП України; скасувати наказ фізичної особи підприємця ОСОБА_2 №10 від 17 березня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи за згодою сторін у відповідності до п.1 ст.36 КЗпП України з 17 березня 2020 року; поновити ОСОБА_1 на роботі швачкою у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 з 17 березня 2020 року; стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 березня 2020 року по 24 березня 2021 року в сумі 39400,48 грн.

В судовому засіданні представник відповідача заявлені та збільшений розмір позовних вимог позивача не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач по справі працювала у відповідача по справі на посаді швачки з 01 березня 2016 року.

З дослідженої в судовому засіданні кс.копії трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (закреслене ОСОБА_1 з відміткою «Прізвище на ОСОБА_1 змінено згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 9.02.2001 р. інспектор - підпис») ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (російською мовою) вбачається, що на аркуші 14-15 наявний запис:

№18 від 01 березня 2016 року Фізична особа підприємець ОСОБА_2 . Прийнята на роботу швачкою на підставі наказу №3 від 29.02.2016.

На аркуші 16-17 наявний запис:

№19 від 31 грудня 2016 року звільнена з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору п.2 си.36 КЗпП України на підставі наказу №16 від 31.12.2016;

№20 від 01 вересня 2018 року Фізична особа підприємець ОСОБА_2 . Прийнята на роботу швачкою на підставі наказу №2 від 31.08.2018.

В судовому засіданні було встановлено, що у зв`язку з недостатньою кількістю замовлень на продукцію, виготовлення якої є основним видом діяльності відповідача, відсутністю ринку збуту, низькою рентабельністю підприємницької діяльності та її не окупністю, а також у зв`язку з особистими причинами (пенсійний вік та незадовільний стан здоров`я) відповідачем було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності. Основними статтями її витрат, як фізичної особи - підприємця були: витрати на матеріали; заробітна плата найманим працівникам; орендна плата; загальнообов`язкові податки та збори; комунальні платежі.

Однак, у зв`язку з економічним станом у країні, загальним зниженням рівня доходів громадян, результати підприємницької діяльності відповідача протягом останнього року не відповідали очікуванням відповідача.

Крім цього, 11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову «Про затвердження переліку карантинних заходів на період з 12 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року, продовжених до 24 квітня 2020 року через загрозу епідемії коронавірусної інфекції в Україні та для недопущення поширення COVID-19 в зв`язку із спалахом корона вірусної інфекції у світі». В зв`язку із запровадженням карантинних заходів Будинок побуту, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , де нею орендувалось приміщення виробничого цеху 18 березня 2020 року було закрито на карантин.

Поряд з цим, дійти згоди із орендодавцем щодо орендної плати та скасування її на період дії карантину їй не вдалося. Заборгованість по орендній платі за орендоване приміщення виробничого цеху за березень - травень 2020 року становила близько 27000,00 грн. Також, у відповідача виникла заборгованість за надану під реалізацію сировину. В кінцевому результаті такий стан речей став остаточною причиною для прийняття рішення про припинення власної підприємницької діяльності.

У зв`язку з вищенаведеним, у березні 2020 року відповідачем було доведено до відома всіх найманих осіб про прийняте нею рішення щодо припинення підприємницької діяльності та запропоновано, в тому числі і позивачу, записати заяви про звільнення за згодою двох сторін, з метою уникнення негативних фінансових наслідків для найманих нею працівників та забезпечення можливості знайти іншу роботу.

Крім того, найманим працівникам, в тому числі і позивачу, перед звільненням було надано чергові оплачувані відпустки за 2019-2020 роки та було виплачено відпускні кошти, про що працівники, і зокрема позивач, поставили свої підписи у відповідних відомостях.

Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні видатковим касовим ордером №1 від 02 березня 2020 року, на якому наявний підпис позивачки про отримання відпускних за 2019-2020 (за 12 календарних днів) в розмірі 1129,92 грн.

З дослідженої в судовому засіданні заяви ОСОБА_1 адресованої на ім`я ФОП ОСОБА_2 вбачається, що вона просила звільнити її за згодою сторін з березня 2020 року. Дата написання заяви «березень 2020 року».

На вказаній заяві наявна резолюція ОСОБА_2 «В наказ з 17.03.».

З дослідженої в судовому засіданні кс.копії трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (закреслене ОСОБА_1 з відміткою «Прізвище на ОСОБА_1 змінено згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 9.02.2001 р. інспектор - підпис») ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (російською мовою) вбачається, що на аркуші 16-17 наявний запис:

№21 від 17 березня 2020 року звільнена з роботи за згодою сторін п.1 ст.36 КЗпПУ на підставі наказу №10 від 17.03.2020.

Тобто, на підставі заяви позивача її було звільнено з роботи з займаної посади за згодою сторін.

З дослідженого в судовому засіданні наказу №10 від 17 березня 2020 року «Про звільнення швачки ОСОБА_1 » винесеного ФОП ОСОБА_2 вбачається, що звільнено з посади швачки ОСОБА_1 , з 17 березня 2020 року за згодою сторін п.1 ст.36 КЗпПУ згідно поданої заяви.

Як пояснив представник відповідача, і даної обставини не заперечила позивач, в день звільнення ОСОБА_1 , а саме 17 березня 2020 року було видано наказ про її звільнення, нараховано заробітну плату до дня звільнення, тобто до 17 березня 2020 року та видано по відомості на виплату готівки №6 від 17 березня 2020 року в розмірі 698,39 грн. (доплата з/п за березень 2020 року), про що позивач особисто поставила свій підпис. Крім того, відповідачем було сплачено податки та загальнообов`язкові збори на виплачену суму заробітку позивача за березень 2020 року.

Тобто, звільнення позивача з займаної роботи відбулося на підставі її власноруч написаної заяви, що не заперечила і сама позивач в судовому засіданні.

В подальшому, оскільки у зв`язку з дією карантинних заходів прийом громадян органів з надання адміністративних послуг проводився за попереднім записом, відповідач подала заяву про припинення підприємницької діяльності та 12 червня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб було внесено відомості про припинення нею підприємницької діяльності.

Дана обставина підтверджується дослідженими в судовому засіданні витягом з Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу - підприємця, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 ,

вид діяльності: Код КВЕД 13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу (основний); Код КВЕД 95.29 Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; Код КВЕД 96.01 Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів; Код КВЕД 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами;

дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця - 17 лютого 2016 року, номер запису: 2 608 000 0000 034665;

дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, підстава для його внесення: 12 червня 2020 року, номер запису: 26080060002034665, стан суб`єкта - припинено.

Відповідно до ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є: угода сторін.

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП (угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України можуть бути викладені як в письмовій так і в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП України і раніше домовлена дата звільнення.

Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін; чи була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.

Відповідно до змісту постанови ВСУ від 26.10.2016 року у справі № 6-1269цс16, розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

В судовому засіданні було встановлено, і це не заперечувалось сторонами, що звільнення позивача відбулось на підставі п.1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін) за заявою позивача, про що зроблено відповідний запис в її трудовій книжці. Крім того при звільнення позивача їй було виплачено всі кошти, належні при звільненні, було надано чергову оплачувану відпустку за період 2019-2020 років. Факт отримання даних коштів позивачем не було спростовано в ході розгляду справи.

Крім того, позивач не спростувала факт написання нею самою власноруч заяви про звільнення за згодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні позивач підстав для визнання незаконним та скасування наказу №10 від 17 березня 2020 року не довела належними та допустимими доказами, а також те, що ОСОБА_2 припинила підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця,2 червня 2020 року,

а тому у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення слід відмовити.

Оскільки не встановлено протиправності наказу про звільнення позивача, позовні вимоги про її поновлення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними, а тому вони також не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі залишити за сторонами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268, 273,354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3

Відповідач: фізична особа підприємець ОСОБА_2 , АДРЕСА_4

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов