номер провадження справи 12/9/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021 Справа № 908/10/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи № 908/10/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 4А, а/с 5012)

до відповідача: Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)

про стягнення 7844,69 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 29.12.2020 до Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення заборгованості в сумі 6076,80 грн., трьох процентів річних в сумі 563,99 грн., інфляційних витрат в сумі 1203,90 грн. за договором поставки № 165 від 27.01.2015, що разом складає 7844,69 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/10/21, присвоєно справі номер провадження 12/9/21, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

27.01.2021 на адресу суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності за вих. № 18-02 від 18.01.2021, в якій останній просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості в сумі 6076,80 грн., трьох процентів річних в сумі 563,99 грн., інфляційних витрат в сумі 1203,90 грн. за договором поставки № 165 від 27.01.2015 та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що враховуючи п. 2 додаткової угоди № 8 від 16.05.2017 до договору поставки повна оплата за партію товару за видатковою накладною № РН-0001512 від 05.09.2017 на суму 6076,80 грн. мала бути здійснена відповідачем до 20.09.2017 включно. Таким чином, прострочення виконання зобов`язання за договором, а отже і строк позовної давності починає відлік з 21.09.2017. Вказує, що загальний строк позовної давності у 3 роки щодо вимоги про оплату за Договором сплив 21.09.2020, в той же час позивач звернувся до суду лише 29.12.2020.

02.02.2021 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, в яких останній зазначає наступне:

- згідно п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язки з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (№540-ІХ) розділ «Прикінцеві га перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнили пунктами 12-14 такого змісту: « 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину»;

- постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2" (в редакції постанови №215 від 16.03.2020) з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин;

- постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 № 255 продовжено дію карантину до 24.04.2020;

- постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 за № 500 були внесені зміни до означеної постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 за № 392 та продовжено дію карантину до 31.07.2020;

- пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 за № 641 вирішено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2 (далі - СОVID-19) з 1 серпня до 31 серпня 2020 року дію карантину на усій території України;

- 26.08.2020 Кабінетом Міністру України прийнято постанову № 760 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", пунктом 2 якої було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 за № 641, відповідно до яких продовжено до 31.10.2020 на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 та від 20.05.2020 за № 392;

- 13 жовтня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про продовження карантину в Україні до 31 грудня 2020 року;

- вважає, що строк позовної давності не сплив, так як останній день трирічного строку припав на 19.09.2020 року, коли в України вже було запроваджено карантин і Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповнені пунктами 12-14, згідно з якими строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Просить відмовити в задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

02.02.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява від 29.01.2021, в якій останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4800,00 грн.

09.02.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява, за змістом якої останній просить долучити до матеріалів справи як доказ додаткову угоду № 2 від 30.12.2020 до договору-доручення про надання правової допомоги від 07.05.2019.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався, про розгляд справи № 908/10/21 повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення останньому копії ухвали від 11.01.2021.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, враховуючи перебування судді Смірнова О.Г. у відрядженні в період з 09.03.2021 по 12.03.2021 та у відпустці 15.03.2021 рішення прийнято без його проголошення 16.03.2021.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 27.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка", далі Постачальник, та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів», далі Покупець, був укладений договір поставки № 165, далі Договір.

До вказаного Договору між сторонами були укладені та підписані додаткова угода № 4 від 19.09.2016 та додаткова угода № 8 від 16.05.2017.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити , а Покупець прийняти та оплатити продукцію (далі Товар) в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно із п. 3.1. 3.4. (п.п. 3.4.1.) Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Товар на умовах та у спосіб, зазначеними у додатку (специфікації) до цього Договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010, далі Правила Інкотермс. Постачальник зобов`язується поставити Товар Покупцеві у строки, визначені п. 3.3. цього Договору. Поставка Товару здійснюється Постачальником згідно п. 3.1. даного Договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) Покупця. У письмовому підтвердженні (заявці) Покупець вказує графік поставки, який містить обсяги та терміни поставки Товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у додатку (специфікації) до цього Договору. Дострокова поставка Товару Постачальником допускається тільки за письмовою згодою Покупця. Разом з поставкою Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю оригінали документів:

- оформлених на державній мові та відповідно до вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995:

а) рахунок-фактура (оригінал);

б) видаткова накладна на відпуск Товару (оригінал);

в) акт приймання-передачі Товару (за згодою сторін).

Пунктом 4.2. Договору передбачений обов`язок Покупця, а саме: своєчасно здійснити оплату за поставлений якісний Товар в терміни, зазначені в додатку (специфікації) або додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Умовами п. 5.1. 5.3., 5.6., 5.7. Договору сторони визначили, що ціна кожного найменування Товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії Товару на узгоджений обсяг та період поставки вказується в додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору. Загальна сума договору на момент його складання становить 1706,40 грн. з урахуванням ПДВ. Сума договору збільшується на суму наступних поставок Товару шляхом підписання додаткових угод до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Ціна і загальна вартість кожної партії Товару, зазначена в п. 5.1. даного Договору встановлюється у національній валюті України гривні. Порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до даного Договору. У випадку, якщо сторони у порядку, зазначеному в п. 5.6. Договору, встановили термін оплати після моменту поставки, Покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого Товару тільки за умови виконання п. 3.4., п.п. 4.1.1., п.п. 4.1.3.-4.1.7. цього договору.

Відповідно до п. 6.1. 6.3. Договору право власності на Товар, усі ризики його псування, пошкодження та знищення переходять від Постачальника Покупцю в момент передачі товару на склад Покупця. Приймання Товару за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 із змінами і доповненнями. Приймання Товару за якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 із змінами і доповненнями.

Згідно із п. 12.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 19.09.2016) даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2017, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами.

За умовами укладеної додаткової угоди № 8 від 16.05.2017 до Договору сторони узгодили, що Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Товар у строки та за номенклатурою на загальну суму 6076,80 грн. разом з ПДВ.

Відповідно до п. 2 - 4 додаткової угоди № 8 від 16.05.2017 до Договору Покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого Товару з відстрочкою 14 календарних днів за умови виконання п.п. 4.1.1., 4.1.2., 4.1.4. та 4.1.5. Договору. При простроченні надання оригіналів документів, зазначених у п. 3.4. Договору, термін оплати збільшується на термін прострочення надання документів. Якщо первинні документи згідно пункту 3.4. пересилаються поштою, моментом отримання їх Покупцем є календарний штамп пошти про вручення. Поставка Товару виконується Постачальником на умовах СРТ Запоріжжя (Інкотермс 2010). Термін поставки: протягом 35 календарних днів після укладення додаткової угоди і отримання письмової заяви від Покупця. За угодою сторін допускається дострокове постачання.

Так, на виконання умов Договору Постачальник (позивач) поставив Покупцю (відповідачу) товар на суму 6076,80 грн., а Покупець (відповідач) товар прийняв, що підтверджується підписаною між ними видатковою накладною № РН-0001512 від 05.09.2017.

Матеріали справи свідчать, що Постачальник оформив податкову накладну № 23 від 05.09.2017, яка зареєстрована у реєстрі податкових накладних за № 9193511122, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 21.09.2017.

Позивач в позові вказує, що станом на теперішній час відповідач борг за поставлений товар не оплатив, у зв`язку з чим просить стягнути з останнього заборгованість в сумі 6076,80 грн.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 20.09.2017 по 23.10.2020 в сумі 563,99 грн. та інфляційні втрати за загальний період з жовтня 2017 по вересень 2020 в сумі 1203,90 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну та суму договору, порядок приймання товару, умови поставки товару, порядок здійснення оплати, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Відповідач товар прийняв (про що свідчить наявна в матеріалах справи підписана з боку відповідача видаткова накладна № РН-0001512 від 05.09.2017), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в п. 2 додаткової угоди № 8 від 16.05.2017 до Договору, яким передбачено, що Покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого Товару з відстрочкою 14 календарних днів за умови виконання п.п. 4.1.1., 4.1.2., 4.1.4. та 4.1.5. Договору.

Згідно із п. 6.1. Договору право власності на Товар, усі ризики його псування, пошкодження та знищення переходять від Постачальника Покупцю в момент передачі товару на склад Покупця.

З аналізу змісту вказаних пунктів Договору та додаткової угоди суд дійшов висновку, що Покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого Товару з відстрочкою 14 календарних днів з дати отримання товару за видатковою накладною.

Таким чином, строк оплати поставленого відповідачу товару за видатковою накладною № РН-0001512 від 05.09.2017 настав 19.09.2017, прострочка виникла з 20.09.2017.

Втім, відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений Договором строк за поставлений згідно його умов товар в повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 6076,80 грн., чим порушив умови Договору та право позивача отримати оплату за поставлений товар.

Як свідчать матеріали справи, відповідач просив застосувати позовну давність до вимог позивача про стягнення заборгованості в сумі 6076,80 грн., трьох процентів річних в сумі 563,99 грн., інфляційних витрат в сумі 1203,90 грн. за договором поставки № 165 від 27.01.2015.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною ч. 1 ст. 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Втім, пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів визначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

За наслідками розгляду даної справи суд дійшов висновку, що позивач довів факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

Пунктом 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів передбачено, що у зобов`язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов`язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов`язань, що з нього виникають (наприклад, у зв`язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов`язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Як вказано вище, строк оплати товару, поставленого за Договором настав 19.09.2017, прострочка виникла з 20.09.2017.

З матеріалів справи вбачається, що позов в даній справі поданий позивачем до суду в поштовому конверті (зданий на пошту згідно штемпеля відділення поштового зв`язку) 29.12.2020.

Пунктами 3.4., 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» визначено, що до вимог про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції застосовується загальна позовна давність (стаття 257 ЦК України), до вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).

Отже, строк позовної давності в 3 роки для вимог про стягнення боргу, трьох процентів річних та інфляційних витрат становить з 20.09.2017 по 20.09.2020.

Згідно із п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язки з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» №540-ІХ від 30.03.2020 розділ «Прикінцеві га перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14 такого змісту: « 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».