ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19995/19

провадження № 2/753/709/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Комаревцевої Л.В.

з секретарем Гаврилюк О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Головненка Д.О. (ЖБК «Захисник»)

представника відповідача Русакова С.В. (ТОВ «ОСВ Практик»)

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Житлово-будівельного кооперативу «Захисник», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Практик» в особі керівника Осипенка Сергія Васильовича про визнання права власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до Житлово-будівельного кооперативу «Захисник» (надалі відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Практик» (надалі відповідач-2) в особі керівника Осипенка Сергія Васильовича про визнання права власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва та зобов`язання вчинити дії.

Позивач посилається на те, що 19.01.2015 ОСОБА_5 уклав з ТОВ «ОСВ Практик» в особі керівника Осипенка С. В. нотаріальний договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, предметом якого є майнові права на квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.10.2015 майнові права на вказану квартиру перейшли від ОСОБА_5 до ОСОБА_6

04.04.2019 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено нотаріальний договір відступлення прав за договором, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору права за Договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру, укладеним між ТОВ «ОСВ-ПРАКТИК» та ОСОБА_5 від 19.01.2015.

20 червня 2014 року між ЖБК «Захисник» (замовник), та TOB «ОСВ ПРАКТИК» (генеральний підрядник) було укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво №2. За цим договором генпідрядник зобов`язувався на свій ризик своїми коштами та/або залученими силами та засобами збудувати та передати замовнику об`єкт будівництва: житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями, який розташований за адресою - АДРЕСА_1 . Запланований термін введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва - 3-й квартал 2015 року.

Відповідно до довідки ТОВ «ОСВ Практик» № 80 від 15.12.2015 термін дії договорів купівлі продажу зазначених квартир подовжено до 20 січня 2016 року.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором сплативши 245050.00 грн. на користь відповідача-2. При цьому, відповідачі не виконують умови договору. Дані обставини свідчать про невизнання відповідачами факту переходу майнових прав до позивача, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, оскільки на даний момент не існує жодного документа, який може бути доказом отримання позивачем майнових прав на об`єкт нерухомості, що у свою чергу є грубим порушенням прав та інтересів позивача. На даний момент будівництво житлового будинку не закінчено, об`єкт в експлуатацію не введено, при цьому відповідачі не дотримується взятих на себе зобов`язань щодо строків будівництва, тим самим порушуючи умови договору.

Ухвалою суду від 28.10.2019 відкрито провадження по справі, розгляд якої призначено у підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 28.10.2019 накладено арешт та заборонено відчуження проінвестованої квартири за будівельним номером АДРЕСА_1 ), заборонено ТОВ «ОСВ «Практик», ЖБК «Захисник» та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, укладати правочини щодо відчуження спірного об`єкта (однокімнатної квартири за будівельним номером АДРЕСА_1 .

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 12.02.2020 ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року змінено. Накладено арешт та заборонено відчуження майнових прав на проінвестовану квартиру за будівельним номером АДРЕСА_1 , заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСВ Практик», Житлово-будівельному кооперативу «Захисник» та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, укладати правочини щодо відчуження спірного об`єкта (однокімнатної квартири) за будівельним номером АДРЕСА_1 .

Ухвалою підготовчого судового засідання від 19.02.2020 розгляд справи призначено по суті.

02.04.2020 представником відповідача Головненко Д.О. надано відзив на позов у якому відповідачем позовні вимоги не визнаються з огляду на наступне. 20.06.2014 Договір на капітальне будівництво № 2, укладений між ЖБК «Захисник» та ТОВ «ОСВ Практик», встановлює, що генеральний підрядник мав завершити будівельні роботи та передати будинок у термін до 01.09.2015. Разом з тим, роботи за договором відповідачем -2 не виконано, будинок не введено в експлуатацію та не передано у власність кооперативу. Крім того, договір генерального підряду на капітальне будівництво № 2 не визначає підстав набуття відповідачем -2 майнових прав на обєкт незавершеного будівництва. На час дії договору, відповідачем -2 коштів інвесторів залучено не було. Відтак, відсутні підстави вважати, що на виконання договору були набуті відповічем-2 майнові права. Представник відповідача вказує, що на реалізацію майнових прав має право лиже ЖБК «Захисник», як замовник будівництва. Позивач не є членом кооперативу ЖБК «Захисник», відтак не має права звертатись до суду з заявленими позовними вимогами. Зважаючи на відсутність правовідносин між позивачем та відповідачем -2 позивач не є інвестором будівництва будинку АДРЕСА_1 , договір купівлі продажу майнових прав від 19.01.2015 є нікчемним, відтак обраний спосіб захисту не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України. Окрім того, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, з викладених підстав.

Представник відповідача Русаков С.В. в судовому засіданні позов визнав.

Представник відповідача Головненко Д.О. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пославшись на обставини, викладені в заявах по суті справи.

Суд дослідивши матеріали справи, вивчивши пояснення сторін, вважає за можливим провести розгляд справи за наданими доказами, задовольнивши позовні вимоги частково виходячи з наступного.

Дослідивши докази і письмові пояснення, надані суду та викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд дослідивши матеріали справи, вивчивши заяви сторін, вважає за можливим провести розгляд справи за наданими доказами, задовольнивши позовні вимоги частково виходячи з наступного.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

19.01.2015 ОСОБА_5 уклав з ТОВ «ОСВ Практик» в особі керівника Осипенка С. В. нотаріальний договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, предметом якого є майнові права на квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.10.2015 майнові права на вказану квартиру перейшли від ОСОБА_5 до ОСОБА_6

04.04.2019 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено нотаріальний договір відступлення прав за договором, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору права за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру, укладеним між ТОВ «ОСВ-ПРАКТИК» та ОСОБА_5 від 19.01.2015. За умовами пункту 1.4 зазначеного договору купівлі-продажу майнових прав від 19.01.2015 визначено, що документами, які будуть підставою для отримання покупцем свідоцтва про право власності на квартири є цей договір купівлі - продажу майнових прав, довідки про оплату в повному обсязі вартості об`єкту продажу, акт приймання-передачі квартири, технічний паспорт.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1183 від 16.07.2013 для організації будівництва зазначеного житлового будинку створено Житлово-будівельний кооператив «Захисник», з певною кількістю членів кооперативу.

В подальшому, 20 червня 2014 року між Житлово-будівельним кооперативом «Захисник» (замовник), та TOB «ОСВ ПРАКТИК» (генеральний підрядник) було укладено Договір генерального підряду на капітальне будівництво №2, за умовами якого генпідрядник зобов`язувався на свій ризик своїми коштами та/або залученими силами та засобами збудувати та передати замовнику об`єкт будівництва: житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 12 вищевказаного Договору передбачено, що з метою забезпечення фіксованої вартості житла для членів кооперативу «Захисник», замовник надає можливість генпідряднику залучити кошти інвесторів для фінансування будівництва помешкань, перелік яких наведено в пункті 1.2 Договору.

Запланований термін введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва - 3-й квартал 2015 року.

Як вбачається з довідки ТОВ «ОСВ Практик» № 80 від 15.12.2015 термін дії договорів купівлі продажу зазначених квартир подовжено до 20 січня 2016 року. Поточна вартість майнових прав на вказану квартиру на дату підписання цих договорів з урахуванням ПДВ склала 245050,00 грн. Покупцем здійснено повну оплату вартості вказаної квартири, про що є відповідна довідка з ТОВ «ОСВ Практик».

Звертаючись до суду з заявленим позовом позивач вказує, що ним виконано умови договору щодо оплати вартості квартири у повному обсязі, однак отримати свідоцтво про право власності на квартиру не вдається за можливе, оскільки в запланований термін закінчення будівництва даний об`єкт будівництва не завершено та не введено в експлуатацію. Крім того, термін закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію чітко не визначено, що спричинює порушення майнових прав позивача, який просить позов задовольнити.

Відповіднодо ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» всі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Розміщення інвестицій у будь-яких об`єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід`ємним правом інвестора і охороняється законом.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торгівельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Згідно із ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Відповідно до ч. 3 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, копії, засвідчені в установленому порядку.

При цьому, нормами ч.ч.7 та 8 п.50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, визначено, що у разі коли завершення будівництвом об`єкту містобудування та державної реєстрації прав на такий об`єкт за особами, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва, здійснюється після 1 січня 2013 р., особа, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовник будівництва), після прийняття такого об`єкта в експлуатацію подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об`єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення прав власності на такий об`єкт до проведення реконструкції (у разі проведення реконструкції об`єкта нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; документ що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна його адреса не змінювалася); затверджений такою особою перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися на інвестування (фінансування) об`єкта будівництва.

Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий з моменту набуття права власності, визначений статтею 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

У Постанові № 6-98цс13 від 02 жовтня 2013 року Верховний Суд України висловив правову позицію про те, що виконання грошових зобов`язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об`єкта інвестування (стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.

Статтею ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що майновими правами визнаються будь-які права пов`язані з майном, відмінні від права власності у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).

Встановлено, що ОСОБА_4 виконала свої зобов`язання за договором, сплативши грошові кошти 245050.00 грн., у визначеній у договорі сумі, у зв`язку із чим за умовами договору набула майнових прав щодо об`єкта нерухомості, зокрема права на отримання в подальшому у власність спірної квартири. Запланований термін введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва - 3-й квартал 2015 року.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч.1, ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 511 ЦК України, зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Згідно із ч.3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно із ст. 851 ЦК України, підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником

Згідно із ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно до ст. 876 ЦК України, власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ст. 880 ЦК України, віднесення ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження об`єкта будівництва на замовника або підрядника до його прийняття замовником встановлюється відповідно до вимог закону, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.

Доводи позивача про те, що до завершення будівництва об`єкта нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1 та введення його в експлуатацію позивачу як інвестору належать майнові права на цей об`єкт, є такими, що грунтуються на законі.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові № 14-461 цс19 від 09 жовтня 2019 року.

Позивач приєдналась до будівництва квартири АДРЕСА_1 на стадії будівництва, до введення будинку в експлуатацію, на момент дії нормативно-правових актів, які по-різному регулюють сферу правовідносин, що виникають з приводу залучення коштів фізичних осіб на етапі будівництва відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав, який укладено відповідно Цивільного Кодексу України. Підстави залучення коштів від інших фізичних осіб на стадії будівництва врегульовані ЗУ "Про кооперацію", ЗУ "Про інвестиціцну діяльність" та іншими нормативно-правовими актами. Виходячи з правочинів, укладених між замовником та підрядником відповідачі не заперечують факт інших джерел фінансування капітального будівництва, ніж пайові внески, тобто залучення коштів не лише відповідно до ЗУ "Про кооперацію". Разом з тим, ЖБК "Захисник" не визнає майнових зобов`язань перед іншими фізичними особами, які брали участь у фінансуванні будівництва в період діяльності ТОВ "ОСВ Практик", посилаючись на ЗУ "Про кооперацію" та відсутність членства. Таким чином позивач позбавляється майнових прав у складі невведеного в експлуатацію об`єкта будівництва, які у неї виникли з моменту укладення договору - купівлі-продажу майнових прав. Враховуючи, що будинок, розташований за будівельною адресою по АДРЕСА_1 належить ЖБК "Захисник" для позивача, яка не є членом кооперативу існує ризик з моменту розірвання договору між підрядником і замовником порушення майнових прав на об`єкт будівництва, квартиру АДРЕСА_1 . З урахуванням сплати коштів у розмірі 245050,00 грн. право позивача підлягає захисту внаслідок зобов`язання, що відповідає вимогам Цивільного Кодексу України, оскільки договір купівлі-продажу майнових прав не було оскаржено ЖБК "Захисник" в судовому порядку. Суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги в частині визнання майнових прав позивача є обгрунтованими та доведеними.

Суд вважає важливими заперечення відповідача ЖБК "Захисник", разом з тим не може їх врахувати виходячи з наступного.

Твердження відповідача про відсутність у ТОВ «ОСВ Практик» повноважень щодо укладання договорів купівлі-продажу майнових прав не заслуговують на увагу, оскільки генеральний підрядник не є власником майна та не може розпоряджатись майном, яке належить замовнику, а саме Житлово-будівельного кооперативу «Захисник». Пунктом 1.2. Договору генерального підряду на капітальне будівництво №2 від «20» червня 2014 року сторони погодили, що з метою забезпечення фіксованої вартості житла для членів Житлового кооперативу «Захисник» замовник надає право генеральному підряднику залучати кошти інвесторів для фінансування будівництва помешкань, перелік яких наведений в договорі. Квартира АДРЕСА_1 наявна в цьому переліку. Відповідно до додаткової угоди від 03.11.2014 до Договору генерального підряду на капітальне будівництво №2 від 20 червня 2014 року замовник передає генеральному підряднику частину своїх функцій, що виключно стосуються організації фінансування будівництва помешкань та приміщень, перелік яких наведено в п. 1.2. Договору. Фінансування може здійснюватись за рахунок власних коштів генерального підрядника та/або за рахунок залучених коштів від фізичних та юридичних осіб (кредитів, інвестиційних угод, договорів купівлі-продажу майнових прав тощо). Згідно з п. 2. Цієї Додаткової угоди генеральний підрядник набуває майнові права на помешкання та приміщення перелік яких наведено в п. 1.2. Договору.

Відтак, замовник будівництва надав генеральному підряднику повноваження на укладання відповідних договорів.

Згідно зі ст. 656 ЦК України майнові права можуть бути предметом договору купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав. За договором купівлі-продажу майнових прав покупець отримує у власність не індивідуально визначене нерухоме майно з усіма притаманними йому властивостями, а майнові права на ще не існуюче майно, яке може стати таким при сукупності всіх передбачених будівельною документацією обставин. Законодавець не обмежує власника майнових прав на нерухоме майно в здійсненні будь-яких не заборонених законом операцій щодо цих прав, в тому числі щодо уступки права вимоги (цесії) за такими договорами.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, згідно з якою договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

В договорі купівлі-продажу майнових прав на нерухомість має бути зазначено, що покупець придбаває майнові права на конкретну квартиру чи будинок, має бути роз`яснено зміст цих прав, тобто які саме майнові права передаються покупцю (повинно бути чітко зазначено, що після введення будинку чи квартири в експлуатацію передається покупцю у власність; також чітко і однозначно має бути описаний порядок такої передачі) та регламентовано, з якого моменту покупець стає власником майнових прав на нерухомість.Окрім цього договір купівлі-продажу майнових прав має містити чітко визначену саму квартиру/будинок (кінцевий об`єкт), а саме: а) будівельна адреса об`єкта; б) номер приміщення згідно з будівельною нумерацією; в) поверх; г) площа загальна і жила; ґ) кількість кімнат.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Захисник» про те, що Договір генерального підряду на капітальне будівництво №2 від 20 червня 2014 року та додаткові угоди до нього не є доказом передачі повноважень щодо відчудження нерухомості іншим особам від ЖБК «Захисник» до ТОВ «ОСВ Практик», оскільки Сторонами було чітко визначено перелік квартир та способи залучення грошових коштів для будівництва. Вказаний договір та додаткові угоди до нього не було визнано недійсними.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Даною нормою Основного Закону України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом ст. ст. 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а частиною 2 визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Представник відповідача, Головненко Д.О. вказує на те, що позивачем при зверненні до суду пропущено строк позовної давності, який рахується з моменту порушення строку здачі об`єкта будівництва в експлуатацію, тобто строк позовної давності слід рахувати з 01.11.2015, наступного дня після закінчення встановленого п.1.3 та п.п. 2.2.1, п.2.2. Договору строку передачі об`єкта в експлуатацію.

Разом з тим, позивач відповідно до позовної заяви вказує про те, що 15.07.2019 ЖБК "Захисник" звернувся з листом за вих. №20 до директора ТОВ "ОСВ "Практик" ОСОБА_7 та повідомив про те, що відповідно до рішення загальних зборів членів ЖБК "Захисник", згідно із протоколу №02 від 04.07.2019, ЖБК "Захисник" в односторонньому порядку відмовляється від зобов`язань та розриває Договір, посилаючись на ч.2 ст. 849 ЦК України. Саме в цьому листі зазначено про те, що у зв`язку з розірванням ЖБК "Захисник" Договору майнові права на помешкання та приміщення, вказані в п.1.2 Договору анулюються.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач звернулась до суду з позовом 15.10.2019, посилаючись на те, що повідомлення про анулювання договорів суперечить договірним відносинам, які склались між сторонами. Таким чином, строк позовної давності у позивача починається з моменту отримання листа, а не з моменту порушення терміну введення об`єкта в експлуатацію, тому не є порушеним відповідно до вимог ст. 256 ЦК України, а відтак заява про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Частиною 1,2,3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Інші доводи відповідача не спростовують висновків суду щодо порушення прав позивача.

Таким чином, зважаючи на обставини справи, придбання позивачем майнових прав на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та невизнання ЖБК "Захисник" умов Договору купівлі-продажу майнових прав, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права щодо визнання майнових прав за ОСОБА_4 на квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 в розмірі внеску в сумі 245050,00 грн., як частину в об`єкті незавершеного будівництва згідно з договором купівлі - продажу від 19.01.2015 забезпечить поновлення прав позивача, а відтак позов за заявленими вимогами підлягає задоволенню.

Вимоги позовної заяви щодо зобов`язання TOB «ОСВ Практик» визнати за позивачем право власності на об`єкт незавершеного будівництва шляхом передачі в натурі квартири за будівельним номером АДРЕСА_1 , суд залишає без задоволення, оскільки вважає достатнім та ефективним способом захисту визнання майнових прав за позивачем, що відповідає вимогам ст. 16 ЦК України. Крім того вимоги про визнання за позивачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва шляхом передачі в натурі квартири є передчасними, оскільки право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, а оскільки будівництво у житловому будинку АДРЕСА_1 не завершено, підстав для задоволення вимог в цій частині суд не вбачає.

Відповідно ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь держави, оскільки позивач звільнена від їх сплати.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 211, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до Житлово-будівельного кооперативу «Захисник», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Практик» в особі керівника Осипенка Сергія Васильовича про визнання права власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати майнові права за ОСОБА_4 (РОНКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_7 ) на АДРЕСА_1, загальною площею 37.7 кв.м у житловому будинку АДРЕСА_1 , у розмірі профінансованого внеску в сумі 245050,00 грн. згідно з договором купівлі - продажу від 19.01.2015.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Захисник» на користь держави судовий збір в розмірі 1225,25 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Практик» на користь держави судовий збір в розмірі 1225,25 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії.

Повний текст рішення виготовлено 25.03.2021

СУДДЯ КОМАРЕВЦЕВА Л.В.