РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року справа № 580/5996/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Пропадущий А.В. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якому просить:

-визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у зв`язку з не врахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з червня 2012 року по листопад 2017 року у Акціонерному товаристві "Черкаський приладобудівний завод";

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області врахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з червня 2012 року по листопад 2017 року у Акціонерному товаристві "Черкаський приладобудівний завод";

-стягнути витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог, зазначено, що відповідач не врахував до страхового стажу позивача періоди його роботи з червня 2012 року по листопад 2017 року в Акціонерному товаристві "Черкаський приладобудівний завод". Крім того зазначено, що невиконання вказаним підприємством обов`язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача зазначеного періоду роботи, оскільки відповідальність за їх несплату несе страхувальник, а не застрахована особа, з огляду на що позовні вимоги вважає обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідач проти позову заперечив, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішення про відмову позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в Акціонерному товаристві "Черкаський приладобудівний завод" відповідачем не приймалося, а тому заявлені вимоги є передчасними.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Згідно відомостей копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 позивач перебувала з 26.04.2011 по 21.11.2017 року в трудових відносинах з Акціонерним товариством «Черкаський приладобудівний завод» з урахуванням змін організаційно-правових форм.

15.12.2020 за вх. №23218/8 представник позивач звернувся до відповідача із вимогою про зарахування до стажу позивача періоди роботи з червня 2012 року по листопад 2017 року в акціонерному товаристві «Черкаський приладобудівний завод».

29.12.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом №2300-0304-8/66375, повідомило, що обов`язок щодо сплати страхових внесків покладається згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" саме на страхувальника. В наслідок того, що у спірні періоди роботи позивача в Акціонерному товаристві "Черкаський приладобудівний завод" вказаний страхувальник (роботодавець) не сплачував за позивача страхові внески, тому відсутні підстави для зарахування до трудового (страхового) стажу позивача вказані періоди його роботи.

Вважаючи дії відповідача щодо не врахування до страхового стажу позивача зазначених періодів роботи протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. (ч. 2 ст. 20 Закону № 1058-ІV).

Відповідно до ст. 11 Закону № 1058-ІV застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об`єкту для їх нарахування.

Згідно ч. 5, 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону квартал.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закон №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно положень ст. 106 Закону №1058-ІV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивач у період 26.04.2011 по 21.11.2017 року дійсно працював в Акціонерному товаристві "Черкаський приладобудівний завод", що підтверджується записами у трудовій книжці, копія якої знаходиться у матеріалах адміністративної справи.

Згідно довідки з реєстру застрахованих осіб форми ОК-5 по ОСОБА_1 , останній в період з червня 2012 року по листопад 2017 року не зараховано до страхового стажу період роботи в Акціонерному товаристві "Черкаський приладобудівний завод", а також вбачається відсутність сплати підприємством внесків.

Суд зазначає, що внаслідок невиконання ПАТ "Черкаський приладобудівний завод" обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України у вказані періоди, позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16), постанові від 24 травня 2018 року у справі №12392/16-а та постанові від 04 вересня 2018 року у справі №482/434/17.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи з червня 2012 року по листопад 2017 року в Акціонерному товаристві "Черкаський приладобудівний завод", до страхового стажу за порушення, вчинене вказаними страхувальниками (роботодавцями), оскільки згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Щодо доводів представника відповідача, що подана заява адвокатом 15.12.2020 за вх. №23218/8 не відповідає вимогам до заяв про призначення (перерахунок) пенсії і рішення по ній не приймалось, є безпідставні з огляду на наступне.

Статтею 44 Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Суд погоджується з доводами позивача, що при призначенні (перерахунку) пенсії подається перелік документів, які чітко визначені Законом, однак в даному випадку вимога адвоката 15.12.2020 за вх. №23218/8 подана в інтересах ОСОБА_1 стосувалася лише зарахування страхового стажу, а не призначення (перерахунку) пенсії, на що листом було відмовлено.

Таким чином, викладені доводи представника відповідача у відзиві є необгрунтовані.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку про те що дії відповідача щодо не врахування до страхового стажу позивача спірного періоду його роботи є протиправними, з огляду на що позовні вимоги суд вважає обгрунтованими та такими, що належить задовольнити.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає що між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Андрія Пропадущого» укладено договір №032 від 19.09.2019 про надання правничої допомоги.

Згідно додаткової угоди №1 від 19.09.2019 до договору, вартість послуг наданих адвокатом (досудова підготовка та судовий супровід) становить 1000 грн.

Окрім того, в матеріалах наявна квитанція №5025832 від 18.10.2019 про перерахування грошових коштів від клієнта ОСОБА_1 за надання правничої допомоги на суму 1000грн.

Суд бере до уваги , що позивач документально підтвердив, що він сплатив 1000 грн. на виконання договору про надання правової допомоги. Водночас, заперечень щодо розміру правової допомоги, представник відповідача не заявив.

Враховуючи викладене, беручи до уваги надані позивачем в обгрунтування своєї вимоги документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн, що були сплачені позивачем адвокату у цій адміністративній справі.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у зв`язку з не врахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з червня 2012 року по листопад 2017 року в Акціонерному товаристві "Черкаський приладобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14309572).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) врахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи з червня 2012 року по листопад 2017 року в Акціонерному товаристві "Черкаський приладобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14309572).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя П.Г. Паламар