Справа № 522/9282/20

Номер провадження 2/522/2692/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

22 березня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання Смоковій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Основа Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси 11.06.2020 року з позовною заявою звернувся представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Основа Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, ОСОБА_1 , є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно протоколу установчих зборів від 28 травня 2016 року співвласниками Будинку було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Основа Комфорт». Відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку, систематично порушувала свої зобов`язання по сплаті щомісячних внесків та платежів на утримання будинку, у зв`язку з чим за період з червня 2017 року по травень 2020 року утворилася заборгованість у розмірі 33607,44 грн., з яких: 29 595,18 грн. по щомісячним внескам та платежам, три відсотки річних у сумі 1 225,40 грн., інфляційні втрати у сумі 2 786,86 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 33607,44 грн. та вирішення питання щодо стягнення з відповідачки судових витрат у вигляді судового збору у сумі 2102,00 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.06.2020 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. В матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовну заяву підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, причин не явки не повідомила. Відзиву чи письмових заперечень від відповідача до суду не надходило.

Інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причин не явки не повідомили.

Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Таким чином, датою ухвалення цього рішення є 22.03.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу установчих зборів від 28 травня 2016 року співвласниками будинку було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Основа Комфорт».

Згідно виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Основа Комфорт» за адресою: м. Одеса, вулиця Пироговська, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 40828932.

Згідно Акта про списання багатоквартирного будинку з балансу від 01.12.2017 року, з балансу КП «ЖКС «Фонтанський» списався багатоквартирний будинок, що розміщений за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином в управлінні ОСББ «Основа Комфорт» знаходиться житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 , є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 08.11.2000 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який посвідчений 08.11.2000 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М.

Будь-яких заперечень чи доказів на спростування даної обставини від відповідачки до суду не надходило.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Статуту ОСББ «Основа Комфорт»: метою діяльності ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників,дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку,забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Статуту ОСББ «Основа Комфорт», основними завданнями та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Загальними зборами ОСББ «Основа Комфорт» від 08.07.2017 року вирішено затвердженні тарифи на обслуговування будинку у розмірі - 3,57 грн. до 31.12.2017 року.

Також відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ «Основа Комфорт» від 21.12.2018 року встановлено витрати на управління багатоквартирного будинку в розмірі - 4, 55 грн. за м.кв.

Згідно матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання з оплати цільових внесків та платежів, визначених ОСББ, не виконує належним чином, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за період з червня 2017 року по травень 2020 року у розмірі 33607,44 грн., з яких: 29 595,18 грн. по щомісячним внескам та платежам, три відсотки річних у сумі 1 225,40 грн., інфляційні втрати у сумі 2 786,86 грн.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначеноЗаконом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно достатті 10 Закону України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»(далі - Закон) (в редакції чинній на дату створення ОСББ) органами управління об`єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

За змістомстатті 10 Законурішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно зстаттею 12 цього Закону, управління неподільним та загальним майном житлового комплексу об`єднання може здійснювати у формі: управління неподільним та загальним майном через статутні органи об`єднання; передачі всіх або частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі за договором; делегування визначених статутом повноважень по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу асоціації. Форма управління неподільним та загальним майном житлового комплексу може бути змінена в будь-який час у встановленому цим Закономпорядку.

Відповідно до частини 6статті 13 зазначеного Законуу разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно достатті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (стаття 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно ізстаттею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цимЗакономта статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цимЗакономта статутом об`єднання внески і платежі, утому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст.162 ЖК Україниплата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.

Відповідно достаті 1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 13 Закону України від 9 листопада 2017 року №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги"визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території; санітарно-технічне обслуговування; обслуговування внутрішньобудинкових мереж; утримання ліфтів; освітлення місць загального користування; поточний ремонт; вивезення побутових відходів тощо.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року №869, тариф на ці послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України. Перелік послуг за кожним будинком погоджується у договорі на надання цих послуг, який укладається між споживачами та підприємством, організацією тощо, які надають ці послуги.

Отже, законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

За пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною другоюстатті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.

Серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених устатті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», є наступні: виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.

Таким чином,Законпокладає обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг на власника квартири та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Варто зазначити, що ОСББ не надає співвласникам жодних послуг, зокрема, житлово-комунальних в тому сенсі, що ОСББ не є і не може бути виконавцем послуг у відносинах із співвласниками.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26.04.2011 №7/15-4687, надавання послуг має на увазі отримання прибутку від господарської діяльності, а ОСББ відповідно до ч. 4Закону №2866створюється як непідприємницьке товариство, має статус неприбуткової організації та не має на меті отримання прибутку. ОСББ лише збирає та акумулює кошти співвласників, оплачує спільні витрати (в тому числі на утримання будинку та прибудинкової території), які ОСББ здійснює відповідно до статуту й затвердженого кошторису.

Тому співвласники сплачують в ОСББ «Основа Комфорт» не за послуги, а внески на відшкодування витрат на управління будинком.

ОСББ як юридична особа не потребує житлово-комунальних послуг, їх потребують співвласники Будинку. У зв`язку з цимстаттею 22 Закону №2866визначено особливості укладення ОСББ договорів про надання житлово-комунальних послуг: об`єднання за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг.

Варто зауважити, що наведені нормиЗакону №2866є спеціальними відносно нормист. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV, яка регулює укладання договорів у багатоквартирному будинку, оскільки положеннястатті 22 Закону №2866визначають порядок оплати комунальних послуг та укладення відповідних договорів у багатоквартирних будинках, де створено ОСББ, а не в багатоквартирних будинках загалом.

Обов`язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їх часток співвласника незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), від 11.11.2015 у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15), від 27.01.2016 у справі № 904/8242/14 (№ 3-1028 гс15) та постановах Верховного Суду від 14.12.2017 у справі №910/582/17, від 22.05.2018 у справі №910/12065/17.

Згідно із п. 6.3. Розділу VI Статуту ОСББ «Основа Комфорт», сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів, встановлюється загальними зборами Об`єднання відповідно до законодавства та Статуту.

Також у п. 2 Розділу V Статуту ОСББ «Основа Комфорт» зазначається, що співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Загальними зборами ОСББ «Основа Комфорт» визначено строк сплати внесків і платежів, а саме сплата здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування.

Відповідно до правового висновку, до якого дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.01.2020 року у справі 910/1395/19, законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та на особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ.

Відповідно достатті 3 ЦК Українипринципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьоїстатті 509 цього Кодексу.

У силу положень ст.319 ЦК Українивласність зобов`язує.

Згідно з положеннями ст.322 ЦК Українивласник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 151 ЖК Українигромадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Згідно ст.360 ЦК Україниспіввласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідачка не спростувала, що користувалась наданими ОСББ послугами, між тим своєчасно не здійснювала оплату за них.

Статтею 525 ЦК Українипередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннямист. 611 ЦК Українипередбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема,ст. 625 ЦК Україниврегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право на позов про стягнення коштів на підставіст. 625 ЦК Українивиникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої, другоїстатті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано відповідних доказів на спростовування факту надання їй, як власнику квартир та нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, відповідних послуг ОСББ «Основа комфорт», або ж надання послуг іншою особою, а також надання таких послуг неналежним чином.

Також відповідачем не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті послуг утримання будинку та прибудинкової території, а також розрахунку наявної заборгованості та доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати наданих послуг.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Таким чином, ОСББ «Основа комфорт», яке створено власниками квартир в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , із метою управління і забезпечення експлуатації нерухомого майна, фактично здійснювало управління вказаним житловим будинком та несло витрати по його утриманню, а відповідач, яка є власником нерухомості у цьому будинку, не відмовлялась від вказаних послуг, отримувала їх, проте не оплачувала їх вартість.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність правових підстав длястягнення з відповідачки заявленої позивачем заборгованості за період з червня 2017 року по травень 2020 року у розмірі 33607,44грн., з яких: 29 595,18 грн. по щомісячним внескам та платежам, три відсотки річних у сумі 1 225,40 грн., інфляційні втрати у сумі 2 786,86 грн.

Відповідно дост.141 ЦПК Українистороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

Відповідно до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №173 від 13.03.2020 року.

У зв`язку із задоволенням позовної вимоги судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст.137Цивільного процесуальногокодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як встановлено судом з матеріалів справи, правова допомога ОСББ «Основа комфорт» була надана на підставі договору про надання правової допомоги про надання правової допомоги №1 від 10.02.2020 року, укладеного між ОСББ «Основа комфорт» та АБ «Бороган» в особі керуючого бюро Борогана Валентина Володимировича.

З Акту приймання-передачі виконаної роботи до договору про надання правової допомоги про надання правової допомоги №1 від 10.02.2020 року вбачається, що адвокатським бюро виконані, а клієнтом прийняті наступні роботи: усна консультація, вивчення документів, формування правової позиції 1000 грн.; підготовка позовної заяви 2000 грн. Крім того, клієнт сплачує адвокатському бюро за участь у двох судових засіданнях 2000 грн. в якості авансу. Всього за виконану роботу клієнт повинен сплатити адвокатському бюро винагороду розмірі 5000 грн.

ОСББ «Основа комфорт» за надану адвокатським об`єднанням правову допомогу сплатило 4000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №174 від 13.03.2020 року

Так, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 р. по справі № 922/445/19, дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, суд зауважує, що по даній справі представник позивача подавав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в судові засідання сторони не з`являлись, розгляд справи відбувався за відсутності учасників справи.

Таким чином, вимога щодо стягнення з відповідачки 2000 грн. витрат на професійну правову допомогу за участь представника позивача у судових засіданнях є безпідставною.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази з огляду на вищевикладені висновки суду щодо справедливості та розумності витрат, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача судових витрат на професійну правову допомогу надану позивачу ОСББ «Основа комфорт» адвокатським бюро «Бороган» у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст.2-5,11-13,76 - 81,141,223,258,259,263,268,280,352,354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Основа Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса: АДРЕСА_1 )на користьОб`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «ОсноваКомфорт» (кодЄДРПОУ 40828932,адреса:м.Одеса,вул.Пироговська,3) заборгованісьу розмірі33607 (тридцять три тисячі шістсот сім) гривень 44 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Основа Комфорт» (код ЄДРПОУ 40828932, адреса: м. Одеса, вул. Пироговська, 3) судовий збір у розмірі 2102 ( дві тисячі сто дві) гривень 00 копійок та витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 22.03.2021 року.

Суддя: Донцов Д.Ю.