Провадження №2/447/231/21 Справа №447/34/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

16.03.2021 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Друзюк М.М.

секретар судового засідання Мазуркевич І.Є.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що ОСОБА_2 відповідно до витягу з погосоподарської книги села Гірське Гірської сільської ради від 19.10.2020 № 1430 був власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 спадщину фактично прийняв син - ОСОБА_3 , який займався похованням батька. Надалі почав сплачувати земельний податок та застрахував житловий будинок АДРЕСА_1 . Після смерті батька - ОСОБА_3 , позивач фактично прийняв спадщину. При зверненні у приватну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , йому було відмовлено, у зв`язку з тим, що позивачем не подано документів, які підтверджують що його батько ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 та не подано оригіналів документів, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на спадкове майно.

Позивач та його представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, просили розгляд справи проводити у їх відсутності , позов підтримують просили такий задоволити.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, відповідно до поданої заяви просив розгляд справи проводити у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з такого.

Батьками ОСОБА_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 29.01.2003.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача- ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.11.2017.

Батьком ОСОБА_3 , був ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою № 2835 від 30.10.2018, виданою виконавчим комітетом Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області, ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , заповіт після його смерті у Гірській сільській раді Миколаївського району Львівської області не посвідчувався. Заборон та арешту на майно не накладалося.

Відповідно до витягу з погосподарської книги від 19.10.2020 № 1430, будинок по АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_2 , який в період з 11.10.1979 по 11.06.2001 був головою згаданого вище житлового будинку, в якому був зареєстрований та проживав один.

Згідно з довідкою № 1137 від 12.06.2001, виданої Гірською сільською радою Миколаївського району Львівської області, батько позивача - ОСОБА_3 займався похороном батька ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою № 2147 від 23.10.2020, виданої Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації право власності на житловий будинок (загальна площа 61,3 кв.м, житлова - 36,8 кв.м), господарські будівлі та споруди, що розташовані у АДРЕСА_1 , не зареєстровано.

06 листопада 2002 року батьком позивача, ОСОБА_3 застраховано житловий будинок, господарські будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується страховим свідоцтвом серія МГ № 0700352.

Як вбачається з листа в.о. завідувача Львівським державним нотаріальним архівом від 06.10.2020 № 2285/01-21, спадкова справа з 2001 по 2003 роки після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

Як вбачається з сертифікату на право на земельну частку (пай) РН № 464455 від 01.02.2001, такий видано ВСГК «Горуцький» ОСОБА_2 на підставі рішення Миколаївської районної державної адміністрації № 35 від 30.01.2001, в тому що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВСГК «Горуцький» розміром 1,43 в умовних кадастрових гектарах. Відповідно до листа від 14.09.2010 ОСОБА_3 як правонаступник батька ОСОБА_2 передав земельну ділянку площею 1,43 га в оренду СГ ТОВ «Горуцьке».

Відповідно до постанови № 6 від 02.12.2020 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Куртяк О.О. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, до складу якої входить житловий будинок , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; право на земельну частку (пай) у СГ ТОВ «Горуцьке», у зв`язку з тим, що позивачем не подано документів, які підтверджують що його батько ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 та не подано оригіналів документів, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на спадкове майно.

Як вбачається з довідки приватного нотаріуса від 10.02.2021 (спадкова справа № 36/2018), ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті свого батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України).

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно з частиною першою статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Крім цього, суд зважає на роз`яснення, викладені у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно з якими відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, в тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що будинок АДРЕСА_1 належав дідові позивача - ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 батька - ОСОБА_2 , оскільки вчинив дії, які свідчать про це, тобто фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною 1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За життя ОСОБА_3 юридично спадщину не оформив та особистого розпорядження не зробив. Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилась спадщина на спадкове майно - спірний будинок та на право на земельну частку (пай), успадкований після смерті ОСОБА_2 . Єдиним спадкоємцем першої черги за законом належних йому прав та обов`язків, що не припинилися внаслідок його смерті, є ОСОБА_1 (дитина спадкодавця), який не заявляв про відмову від неї, відтак в силу приписів частини 3 статті 1268 ЦК України фактично прийняв спадщину.

Таким чином, ОСОБА_1 належить право власності на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,3 кв м, житловою 36,8 кв м; на право на земельну частку (пай) у ВСГК «Горуцький» , що у с. Гірське Стрийського району Львівської області, розмір земельної частки (паю) 1,43 умовних кадастрових гектарів.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 (право власності на житловий будинок разом з приналежними до нього будівлями та спорудами та право на земельну частку (пай) не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим і звернулася до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити.

На підставі статей ст.ст.16,328, 392,1218, 1223,1261-1265 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою : АДРЕСА_1 - загальною площею 61,3 кв.м., житловою 36,8 кв.м;

Право на земельну частку( пай) у ВСГК «Горуцький», що у с. Гірське Стрийського району Львівської області, розмір земельної частки (паю) 1,43 умовних кадастрових гектарів, що належав ОСОБА_2 на підставі сертифікату РН № 464455, що зареєстровано за № 455 від 15 лютого 2001 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги , відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування імен сторін:

Позивач - ОСОБА_1 : РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,

Відповідач - Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області код ЄДРПОУ 26411657, місце знаходження: 81600, Львівська область, Стрийський район, м. Миколаїв, вул. В.Великого,6

Повний текст рішення складено 23.03.2021

Суддя Друзюк М. М.