open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 921/317/20
Моніторити
Ухвала суду /26.05.2021/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /17.05.2021/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /29.03.2021/ Господарський суд Тернопільської області Постанова /16.03.2021/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.03.2021/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.12.2020/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2020/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2020/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2020/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /25.11.2020/ Західний апеляційний господарський суд Судовий наказ /02.11.2020/ Господарський суд Тернопільської області Судовий наказ /02.11.2020/ Господарський суд Тернопільської області Рішення /21.09.2020/ Господарський суд Тернопільської області Рішення /21.09.2020/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /26.08.2020/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /01.07.2020/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /01.06.2020/ Господарський суд Тернопільської області
emblem
Справа № 921/317/20
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /26.05.2021/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /17.05.2021/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /29.03.2021/ Господарський суд Тернопільської області Постанова /16.03.2021/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.03.2021/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.12.2020/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2020/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2020/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.12.2020/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /25.11.2020/ Західний апеляційний господарський суд Судовий наказ /02.11.2020/ Господарський суд Тернопільської області Судовий наказ /02.11.2020/ Господарський суд Тернопільської області Рішення /21.09.2020/ Господарський суд Тернопільської області Рішення /21.09.2020/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /26.08.2020/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /01.07.2020/ Господарський суд Тернопільської області Ухвала суду /01.06.2020/ Господарський суд Тернопільської області

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2021 р. Справа №921/317/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Федорів Н.В.

розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства Кременецьке лісове господарство від 28.10.2020

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2020 (повний текст рішення складено 06.10.2020 року, суддя Руденко О.В.)

у справі № 921/317/20

за позовом керівника Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області

до відповідача Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство"

про стягнення шкоди в сумі 842 863 грн.

представники сторін:

прокурор Місінська Мар`яна Андріївна, Маслюк Олег Петрович,

від позивача не забезпечив явку повноважного представника,

від відповідача Чернявська Галина Павлівна (адвокат).

18.05.2020 до Господарського суду Тернопільської області звернувся керівник Кременецької місцевої прокуратури із позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції (надалі ДЕІ) у Тернопільській області про стягнення з відповідача Державного підприємства (надалі ДП) "Кременецьке лісове господарство" на користь держави 842 863 грн. шкоди, що заподіяна порушенням законодавства про природно-заповідний фонд.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ДЕІ у Тернопільській області в ході планового заходу державного нагляду (контролю) на предмет дотримання ДП "Кременецьке лісове господарство" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів встановила низку порушень, які зафіксовано в акті № 1 від 20.11.2017, а саме, факти рубки відповідачем дерев в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на території Суразького та Білокреницького лісництв без наявності лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів. Внаслідок вказаних дій відповідача державі була заподіяна шкода, стягнення якої є предметом позову у даній справі.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2020 позов у даній справі задоволено.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд виходив з наступного:

1) позов у даній справі прокурор заявив в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі ДЕІ, на яку законодавством покладено обов`язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов`язаних із захистом інтересів держави. Для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави у даному спорі, прокурор звертався до ДЕІ в Тернопільській області із запитами від 09.12.2019 та від 26.02.2020 щодо вжиття заходів про стягнення з ДП "Кременецьке лісове господарство" шкоди, що заподіяна порушенням законодавства про природно-заповідний фонд. У листах від 03.12.2019 та від 17.03.2020 ДЕІ посилалася на неможливість звернення її як уповноваженого органу до господарського суду за захистом інтересів держави через відсутність коштів на сплату судового збору, хоча впродовж 2017-2019 років інспекцією самостійно було подано 21 позов про відшкодування збитків. З наведеного в сукупності суд дійшов висновку, що оскільки ДЕІ не здійснює захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а відтак прокурором доведені підстави для звернення з відповідним позовом до суду;

2) матеріалами справи підтверджується те, що ДП "Кременецьке лісове господарство" під час здійснення спірних рубок у 2017 році порушило положення ст.19 Лісового кодексу України, ст. 9-1 та 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", а також Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 27 від 24.01.2008, а саме, спірні рубки дерев здійснено відповідачем без відповідних лімітів на проведення рубок на території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, які видаються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та без відповідних дозволів територіальних органів центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища;

3) суд визнав необґрунтованими доводи ДП "Кременецьке лісове господарство" про те, що спірні рубки дерев здійснювались ним в порядку вибіркових санітарних рубок, оскільки вказане спростовується наявними у матеріалах справи копіями актів огляду місць заготівлі деревини від 04.05.2017 та від 04.09.2017, у яких зазначено, що на території спірних вибіркових санітарних рубок заготовлено 83,67 та 127,79 кубометрів деревини відповідно, що в розумінні ст. 70 Лісового кодексу України свідчить про те, що відповідач здійснював спеціальне використання природних ресурсів, яке вимагає відповідних лімітів та дозволів.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку пославшись на те, що вирішуючи спір, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначив наступне:

1) відповідно до положень Лісового кодексу України, Закону України «Про природно-заповідний фонд» та Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 27 липня 1995 року, здійснення вибіркових санітарних рубок не може трактуватися як спеціальне лісокористування. З огляду на це, підставами для проведення санітарних рубок є наявність відповідного лісового квитка та переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів, який погоджений державним спеціалізованим лісозахисним підприємством та обласною держадміністрацією;

2) у спірній ситуації відповідач провів вибіркові санітарні рубки на території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (територія Суразького та Білокриницького лісництв) в межах та у відповідності до переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2017 рік, що підтверджується як змістом лісорубних квитків №58 від 18.02.2017 та №80 від 28.02.2017, так і актом №1, складеним за результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю), відповідно до якого ДЕІ у Тернопільській області кваліфікує вказані рубки як санітарні;

3) посилання суду на копії актів огляду місць заготівлі деревини від 04.05.2017 та від 04.09.2017, у яких зазначено про наявність заготовленої деревини на території вибіркових санітарних рубок, є помилковим, оскільки під час проведення санітарних рубок, що полягають у видаленні дерев, залишається деревина, яка має бути вивезена з місця видалення та оброблена, у тому числі і шляхом заготівлі, при цьому, така заготівля не є метою санітарної рубки.

ДЕІ у Тернопільській області та виконувач обов`язків Кременецької місцевої прокуратури подали до суду відзиви на апеляційну скаргу, в яких заперечили доводи та вимоги апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Стосовно доводів скаржника прокурор та позивач зазначили, зокрема, наступне:

1) ДП «Кременецький лісгосп» зроблені неправильні висновки стосовно того, що до правовідносин, які є предметом позову, не застосовуються положення ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Національний природний парк «Кременецькі гори» та лісовий заказник загальнодержавного значення «Суразька дача», в межах яких було здійснено спірні рубки, є об`єктами природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, через що правові основи їх організації, охорони, ефективного використання, відтворення їх природних комплексів та об`єктів визначаються спеціальним законом, а саме Законом України «Про природно-заповідний фонд України», а ДП «Кременецький лісгосп» діє не лише, у межах «постійного лісокористування», але і як суб`єкт, повноваження якого обмежено відповідними законами про охорону навколишнього природного середовища, а також обмеженнями встановленими для природних національних парків;

2) частиною 3 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що на землях природно-заповідного фонду забороняється будь- яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних комплексів та об`єктів чи перешкоджає і використанню за цільовим призначенням, а статтями 9 та 9-1 цього Закону передбачено поряд з основними видами використання природних ресурсів, також і інші види використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, в тому числі, заготівлю деревини. Таким чином, згідно з наведеним Законом, заготівля деревини є видом використання природних ресурсів територій та об`єктів природно-заповідного фонду. При цьому, у ст. 9-1 міститься вимога про необхідність здійснювати спеціальне використання природніх ресурсів у межах лімітів наданих центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища;

3) чинне законодавство окремо розрізняє порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду та окремо лісових ресурсів в межах лісового фонду. При цьому, стаття 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» не розділяє природні ресурси в межах територій та об`єктів ПЗФ загальнодержавного значення на види і не вилучає з них лісові ресурси;

4) у Санітарних правилах в лісах України міститься вимога про погодження з обласною держадміністрацією проведення вибіркових санітарних рубок на територіях природно-заповідного фонду. Такого погодження при оформленні дозволів та планів санітарних рубок ДП «Кременецький лісгосп» не отримувало. Крім того, відповідач не надав доказів того, що він мав у встановленому порядку погоджений перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів, який також є підставою для проведення санітарних рубок. Натомість, в матеріалах справи наявні лише лісорубні квитки, які не містять обґрунтування потреби санітарної рубки, а у відзиві на позов та апеляційній скарзі відповідач лише висловлює свою думку про можливість проведення санітарної рубки, водночас, вказана думка ґрунтується не на підставі доказів, а на власних, помилкових тлумаченнях змісту нормативно- правових актів;

5) у своїй апеляційній скарзі апелянт посилається лише на частину ст. 70 Лісового кодексу України стверджуючи, що заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування. Проте у вказаній статті зазначено також і про те, що деревина заготовлюється під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), і під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо);

6) правова позиція щодо необхідності обов`язкового отримання лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, в тому числі, на рубки пов`язані з веденням лісового господарства, до яких відносяться рубки догляду, санітарні, лісовідновні та інші, міститься також в постановах Вищого господарського суду України у справах №926/2188/16 від 26.06.2017 та №912/4794/16 від 04.10.2017.

Розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду від 15.03.2020 за № 86, у зв`язку із перебуванням у відпустці члена колегії судді Скрипчук О.С., проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у справі № 921/317/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуюча суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А. та Желік М.Б. та Скрипчук О.С.

Відводів вказаному складу суду не поступило.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне:

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на підставі наказу №331 від 30.10.2017 та направлення №574 від 30.10.2017 у період з 13 по 20 листопада 2017 року було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) на предмет дотримання ДП "Кременецьке лісове господарство" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Про проведення даного заходу ДП "Кременецьке лісове господарство" було повідомлено заздалегідь повідомленням №2-1/3489 від 23.10.2017.

За результатами перевірки, ДЕІ у Тернопільській області було складено акт №1 від 20.11.2017. Даний акт підписаний трьома посадовими особами ДЕІ у Тернопільській області, а також т.в.о. директора ДП "Кременецьке лісове господарство" Войтюком О.П. та головним лісничим вказаного підприємства Іваницьким Р.С. без зауважень та заперечень.

У вказаному акті були встановлені факти рубки дерев на території Суразького та Білокреницького лісництв без наявності лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, зафіксовані наступним чином:

1) Лісовий заказник загальнодержавного значення "Суразька дача" загальною площею 3864 га. Наявні інформаційні та охоронні знаки встановленого взірця. Охоронне зобов`язання №17-59 від 01.10.2020. Положення про заказник затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №350 від 06.10.2005 (у редакції наказу Мінприроди № 419 від 21.08.2012).

У кварталі 155 виділу 5 площею 1,8 га у 2017 році проведено вибіркову санітарну рубку. Ділянка включена у перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів, який погоджений ДСЛЗП "Львівлісозахист" та управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації. Відсутній ліміт та дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на 2017 рік, які мають бути видані згідно вимог ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". На проведення рубки ДП "Кременецький лісгосп" видано дозвіл - лісорубний квиток №58 від 13.02.2017. Площа рубки відмежована в натурі стовпчиками з відповідними написами. Рубка завершена, лісопродукція вивезена, ділянка очищена від порубкових залишків. Акт огляду місця заготівлі деревини №18 від 04.09.2017. Згідно представлених матеріалів відводу в рубку призначено 128 дерев, в тому числі: сосна - 56 шт., дуба - 31 шт., черешні - 1 шт., граба - 35 шт., клена - 1 шт. та 4 шт. дерев сосни неліквідної. На ділянці проведено контрольний перелік пнів зрізаних дерев, згідно якого обліковано всього 125 пнів зрізаних дерев в тому числі: сосна - 55 шт., дуба - 29 шт., черешні - 1 шт., граба - 35 шт., клена - 1 шт. та 4 шт. дерев сосни не ліквідної. На пнях зрізаних дерев наявні клейма відводу та контролю проставлені фарбою чорного кольору;

2) Національний природний парк "Кременецькі гори" загальною площею 6951,2 га., з яких 2982,6 га увійшли до складу Національно природного парку без вилучення із користування лісів у ДП "Кременецький лісгосп". Наявні інформаційні та охоронні знаки встановленого взірця. Охоронне зобов`язання № 09-68 від 22.06.2012.

У кварталі 66 виділ 2 площа 3,3 га у 2017 році проведено вибіркову санітарну рубку. Ділянка включена у перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів, який погоджений ДСЛЗП "Львівлісозахист" та Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації. Відсутній ліміт та дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів, в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на 2017 рік, які мають бути видані згідно вимог ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". На проведення рубки ДП "Кременецький лісгосп" видано дозвіл - лісорубний квиток №80 від 28.02.2017. Площа рубки відмежована в натурі стовпчиками з відповідними написами. Рубка завершена, лісопродукція вивезена, ділянка очищена від порубкових залишків. Акт огляду місця заготівлі деревини від 04.05.2017. На ділянці виявлено пошкодження не призначених в рубку дерев до ступеня припинення росту. Згідно представлених матеріалів відводу в рубку призначено 151 дерево, в тому числі: ясен - 75 шт., дуба - 13 шт., берест - 3 шт., граба - 52 шт., клена - 6 шт. та 2 шт. дерева берези. На ділянці проведено контрольний перелік пнів зрізаних дерев, згідно якого обліковано всього 119 пнів зрізаних дерев в тому числі: ясен - 74 шт., дуба - 13 шт., берест - 3 шт., граба - 23 шт., клена - 6 шт. та 2 шт. дерева берези. На пнях зрізаних дерев наявні клейма відводу та контролю проставлені фарбою зеленого кольору.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах даної справи наявні:

- лісорубний квиток №58 від 13.02.2017, серія 02 ЛКБ №540872 (вибіркова санітарна рубка на території Суразького лісництва; підстава рубки: виробничий план, санітарно-оздоровчі заходи; акт обстеження площі; строк дії лісорубного квитка продовжено до 01.09.2017);

- лісорубний квиток №80 від 28.02.2017 (вибіркова санітарна рубка на території Білокриницького лісництва; підстава рубки: виробничий план, санітарно-оздоровчі заходи; акт обстеження Тернопільської екології від 23.02; строк дії лісорубного квитка до 01.04.2017);

- акт планового огляду місць заготівлі деревини № 18 від 04.09.2017 (згідно лісорубного квитка №540872 від 13.02.2017), яким зафіксовано кількість заготовленої деревини у виділі №5 кварталу №155 83,668 куб.м. із дозволених 84 куб.м;

- акт планового огляду місць заготівлі деревини від 04.05.2017 (згідно лісорубного квитка №80 від 28.02.2017), яким зафіксовано кількість заготовленої деревини у виділі №2 кварталу №66 127,79 куб.м. із дозволених 129 куб.м.

З огляду на виявлені порушення, ДЕІ у Тернопільській області було винесено припис №2-1/3848 від 22.11.2017 про їх усунення.

Зокрема, згідно вказаного припису ДЕІ зобов`язала державне підприємство постійно здійснювати спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду в межах лімітів та дозволів виданих згідно вимог ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

У відповіді на припис (лист №02-1128 від 22.12.2017), ДП "Кременецьке лісове господарство" повідомило, зокрема, що воно буде здійснювати спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду в межах лімітів та дозволів виданих згідно вимог ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Також, у зв`язку з виявленими порушеннями, ДЕІ у Тернопільській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" провела розрахунок шкоди та визначила її в розмірі 842 863 грн.

З метою досудового врегулювання спору ДЕІ у Тернопільській області надіслала ДП "Кременецьке лісове господарство" претензію №2-1/4101 від 12.12.2017 з вимогою відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 842 863 грн. До претензії також надано розрахунки розміру шкоди.

У відповідь на претензію лісове господарство надіслало на адресу контролюючого органу заперечення №02-53 від 16.01.2018, згідно якого зазначило, що санітарні рубки на території Суразького та Білокриницького лісництв не потребували встановлення спеціальних лімітів та дозволів.

З огляду на це, нарахована екологічною інспекцією шкода в розмірі 842863 грн не була погашена відповідачем, що стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до суду.

Землі лісового фонду Білокриницького та Суразького лісництв ДП "Кременецьке ЛГ" на яких проведено вибіркові санітарні рубки відносяться до територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а саме: квартал 66 виділ 2 площа 3,3га Білокриницького лісництва належить до Національного природного парку "Кременецькі гори", а квартал 155 виділ 5 площа 1,8 га Суразького лісництва - Лісового заказника загальнодержавного значення "Суразька дача".

Так, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, відповідно до ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд" видано ДП "Кременецький лісгосп" охоронні зобов`язання № 17-59 від 01.10.2012 та № 09-68 від 22.06.2012 на Лісовий заказник загальнодержавного значення "Суразька дача" площею 3864 га. та, відповідно, на частину території державного лісового фонду площею 2982,6 га, яка надана йому у постійне користування та входить без вилучення із землекористування цього підприємства до складу Національного природного парку "Кременецькі гори" площею 6951,2 га.

Заповідний об`єкт розташований у кварталі 39-174 Суразького лісництва ДП "Кременецький лісгосп", у межах лісового урочища "Суразька дача" поблизу сіл Сураж, Васьківці, Андрушівка Шумського району, входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання, і є складовою частиною світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Відповідно до пункту 3.3 Положення про лісовий заказник загальнодержавного значення "Суразька дача", спеціальне використання природних ресурсів у межах території заказника здійснюється на підставі дозволів, виданих уповноваженими на те органами державної влади, у порядку, передбаченому, законодавством, в межах лімітів, установлених Мінприроди.

Територія площею 2982,6 га, що увійшла до складу Національного природного парку "Кременецькі гори" без вилучення із користування державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" розташована у кварталах 44, 45, 60 - 63, 65 - 68 Білокриницького лісництва (Чугалівська сільська рада Кременецького району, Тилявська сільська Шумського району - 291 га. Територія Національного природного парку "Кременецькі гори" віднесена до природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, і є складовою частиною світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Пунктом 4.5 Положення про Національний природний парк "Кременецькі гори", затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 12 грудня 2011 року №518 зі змінами, передбачено, що використання природних ресурсів на території парку здійснюється загальному та спеціальному порядках. Загальне використання природних ресурсів здійснюється відповідно до цього положення, проекту організації території парку та з урахуванням вимог режиму території. Спеціальне використання природних ресурсів у межах території парку здійснюється підставі дозволів, в межах лімітів, установлених Мінекоенерго.

Отже, відповідач, підписавши охоронні зобов`язання, зобов`язувався здійснювати господарську діяльність, в тому числі, спеціальне використання природних ресурсів, на території національного природного "Кременецькі гори", лісового заказнику загальнодержавного значення "Суразька дача" з дотриманням вимог положення про Парк та Заказник.

Спірні правовідносини у даній справі врегульовуються положеннями Лісового кодексу України, Законів України «Про природно-заповідний фонд України» та «Про природно-заповідний фонд України», а також відповідними постановами Кабінету Міністрів України, редакції яких беруться до уваги судовою колегією станом на момент оформлення дозвільних документів для здійснення спірних вибіркових санітарних рубок, а саме, станом на лютий 2017 року (дата видачі відповідних лісорубних квитків).

За змістом ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 20, ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» національні природні парки та заказники належать до природно-заповідного фонду України. При цьому, національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів та можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Статтею 100 ЛК України визначено, що порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", цього Кодексу та інших актів законодавства.

Стаття 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлює цілі використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також передбачає, що заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Статтею 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного Фонду.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

При цьому, спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється:

- в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів;

- на підставі дозволів, що видаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України.

В той же час, ні Закон України "Про природно-заповідний фонд України", який є спеціальним у даних правовідносинах, ні вищезгадані Положення про Лісовий заказник загальнодержавного значення "Суразька дача" та Положення про Національний природний парк "Кременецькі гори", які встановлюють режими відповідних територій та об`єктів природно-заповідного фонду, не містять окремих положень, які би давали можливість зробити висновок про те, що визначення понять загального та спеціального використання природних ресурсів є різним для тих природних ресурсів, що не перебувають на землях природно-заповідного фонду та тих, що перебувають на таких.

З огляду на це, при оцінці доводів апелянта про те, що вибіркові санітарні рубки не є видом спеціального лісокористування, судова колегія використовує положення Лісового кодексу України та відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

Розділ V ЛК України, який врегульовує порядок ведення лісового господарства, визнає окремі правові режими для використання лісових ресурсів (глава 12) та підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів та збереження біорізноманіття в лісах (глава 15).

Так, положеннями ст. 65 ЛК України (глава 12) передбачено, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

В той же час, статтею 84 ЛК України (глава 15) передбачено, що з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей власники лісів та постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов`язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів тощо).

Зміст спеціального використання лісових ресурсів розкритий у ст. 67 ЛК України, відповідно до якої у порядку спеціального використання може здійснюватися, зокрема, такий вид використання лісових ресурсів як заготівля деревини. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Зміст поняття «заготівля деревини» розкритий у п. 47 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23 травня 2007 року, відповідно до якого деревина вважається заготовленою, якщо проведено валку дерев, обрубування гілок та сучків.

Згідно ч. 1-6 ст. 69 ЛК України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 70 ЛК України, заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Для заготівлі деревини під час рубок головного користування в першу чергу призначаються пошкоджені, ті, що усихають, інші деревостани, що потребують термінової рубки за своїм станом, і деревостани, які вийшли з підсочування. Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки.

Відповідно до частини 4 вказаної статті, деревина заготовлюється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

Таким чином, дана норма визначає, що заготівля деревини може здійснюватися як у порядку рубок головного користування, так і під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів.

Відповідно до п.4 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 27 липня 1995 року, для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи: 1) вибіркові санітарні рубки; 2) суцільні санітарні рубки; 3) ліквідація захаращеності; 4) профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.

З положень вказаних Санітарних правил випливає, що перші три види заходів для поліпшення санітарного стану лісів є пов`язаними із заготівлею деревини, а четвертий ні.

В пунктах 12 - 26 Санітарних правил визначено зміст вибіркових санітарних рубок, підстави та порядок їх здійснення.

Так, відповідно до пункту 13, вибіркові санітарні рубки призначаються власниками лісів та постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень, про що вони інформують обласну держадміністрацію. У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними держадміністраціями.

Пунктами 3 та 5 Санітарних правил встановлено, що:

- види, обсяги, строки, місце та особливості здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів визначаються державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, територіальними органами Держлісагентства, а також власниками лісів, постійними лісокористувачами на основі погоджених відповідно до вимог статті 29-1 Лісового кодексу України матеріалів лісовпорядкування, а також результатів оцінки санітарного стану лісових насаджень;

- заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу;

- складений власником лісів, постійним лісокористувачем перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів погоджується державним спеціалізованим лісозахисним підприємством та відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - погоджується також обласними держадміністраціями).

З огляду на наведене в сукупності, враховуючи положення ч.4 ст. 70 ЛК України, судова колегія дійшла висновку про те, що при здійсненні заходів для поліпшення санітарного стану лісів у межах природно-заповідного фонду, власники лісів та постійні лісокористувачі зобов`язані дотримуватись порядку, передбаченого Санітарними правилами в лісах України, а якщо відповідні заходи передбачають заготівлю деревини додатково статті 69 ЛК України (щодо видачі лісорубного квитка) та статті 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (щодо отримання ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів).

З актів планового огляду місць заготівлі деревини № 18 від 04.09.2017 та від 04.05.2017 вбачається, що відповідачем при здійсненні спірних вибіркових санітарних рубок було фактично заготовлено деревину, у зв`язку з чим для такої діяльності відповідачу було необхідно оформити відповідні ліміти та дозволи згідно ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, ст. 1166 ЦК України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. У деліктних зобов`язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.

Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно зі статтею 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України (ЛК України) постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

За приписами статтей 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідного до цього Кодексу.

При цьому, незаконною є рубка дерев, яка вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Державне підприємство не надало доказів отримання ним лімітів та дозволів на використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виданих згідно з переліченими вище нормативно-правовими актами.

Таким чином, судова колегія відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги та вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем вищезгаданої ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Апеляційна скарга не містить жодних заперечень з приводу розміру нарахованої шкоди. В той же час матеріали справи містять детальний розрахунок, здійснений на підставі постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" із зазначенням даних по кількості та розміру зрубаних дерев.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Підсумовуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції також зазначає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про доведення позивачем та неспростуванння відповідачем наявності усіх елементів необхідних для відшкодування шкоди відповідачем за правилами статті 1166 ЦК України.

Стосовно покликань, викладених прокурором у відзиві на апеляційну скаргу про те, що відповідач не отримав погоджень від обласної держадміністрації для проведення вибіркових санітарних рубок на територіях природно-заповідного фонду в порядку, що встановлений у Санітарних правилах в лісах України, судова колегія відхиляє такі, оскільки:

- в акті про порушення, який є предметом дослідження у даному судовому провадженні, зафіксовано лише порушення відповідачем положень ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України";

- відповідні твердження не були підставою позову та не досліджувались судом першої інстанції із наданням відповідачу можливості їх спростувати.

В той же час, відповідно до ст. 14 ГПК України (диспозитивність господарського судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стосовно покликань позивача та прокурора на постанови Вищого господарського суду України, то колегія суддів відхиляє такі, оскільки відповідно до норм чинного процесуального законодавства, такі постанови не можуть враховуватись в розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства Кременецьке лісове господарство відмовити.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2020 у справі №921/317/20 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок її оскарження в касаційному порядку визначений ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.

Повний текст постанови складено 23.03.2021.

Головуюча суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік

Джерело: ЄДРСР 95705743
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку