Ухвала

Іменем України

15 березня 2021 року

м. Київ

справа №824/199/20

провадження №2-вк/824/23/2021

Київський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Мазурик О.Ф.,

за участю секретаря Ратушного А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Індумет Лімітед (Indumet Limited)

про визнання і надання дозволу на виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі №194531 від 05 червня 2020 року

за позовом Індумет Лімітед (Indumet Limited)

до Корпорації "Індустріальний Союз Донбасу"

про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2020 року заявник Індумет Лімітед (Indumet Limited) звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду (далі - арбітражний суд) у справі №194531 від 05 червня 2020 року.

В обґрунтування заяви зазначив, що 28.08.2006 між Корпорацією "ІСД", у якості позичальника" та ABN Amro Bank NV, Амстердамська філія, та ABN Amro Bank NV, відомий як ЗЕ РОЯЛ БАНК ОФ СКОТЛАНД Н.В., було укладено Договір про кредитну лінію (далі - Початковий договір про кредитну лінію). Кредитна лінія, яка надавалася Корпорації "Індустріальний Союз Донбасу", згідно з Початковим договором про кредитну лінію, складалася з позики, що була розділена на два транші: транш А та транш В у сумі 15 000 000,00 доларів США та 35 000 000,00 доларів США, що разом становить 50 000 000,00 доларів США.

20 листопада 2013 між Корпорацією "ІСД", РБС та Компанією Індумет Лімітед (Indumet Limited) було укладено Договір про внесення змін та передачу прав стосовно Початкового договору про кредитну лінію від 28.08.2006 (далі - Договір про передачу), метою якого було внесення змін та доповнень до Початкового договору про кредитну лінію. У Договорі про передачу був зафіксований намір РБС, у якості первісного позикодавця передати всі свої права та зобов`язання за документами фінансування, що включали Початковий договір про кредитну лінію, на користь Компанії Індумет Лімітед (Indumet Limited), у якості нового позикодавця. Після настання строку оплати обох сум кредиту, Корпорація "ІСД" не здійснила платежів згідно з Початковим договором про кредитну лінію, у зв`язку з чим Компанія Індумет Лімітед (Indumet Limited) звернулася до арбітражного суду. 05 червня 2020 року арбітражним судом ухвалено рішення про зобов`язання Корпорації "ІСД" виплатити на користь Компанії Індумет Лімітед (Indumet Limited) основного боргу у сумі 35 000 000,00 доларів США; відсотки за договором, включаючи відсотки за прострочення платежу, які нараховуються за основний борг до 15.05.2020, при чому загальний розмір таких відсотків становить 13 560 732,55 доларів США; відсотки, які нараховуються на повну суму присуджену до сплати з дати винесення цього рішення до дати виплати згідно з обліковою ставкою США у розмірі 3,25%, яка є ставкою, що діяла на дату винесення рішення, із щорічним нарахуванням; суму у розмірі 38 810,12 доларів США, що представляє собою суму юридичних витрат, понесених компанією Індумет у цьому арбітражному провадженні; суму у розмірі 73 637,64 фунтів стерлінгів плюс ПДВ на суму 12 260,44 фунтів стерлінгів, що представляє собою суму арбітражних витрат.

Посилючись на те, що рішення арбітражного суду є остаточним та підлягає виконанню, просив задовольнити заяву про визнання і надання дозволу на виконання рішення рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі №194531 від 05 червня 2020 року та видати виконавчий лист.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьої цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦПК України справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються: якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України - апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Представник Індумет Лімітед (Indumet Limited) - Денисенко О.М. в судовому засіданні заяву підтримав з підстав, наведених в ній та просив задовольнити у повному обсязі.

Боржник Корпорації "Індустріальний Союз Донбасу", належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки-повідомлення на офіційну електронну адресу Корпорації "Індустріальний Союз Донбасу", що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 125-126). Згідно інформаційної довідки електронний лист доставлено 12.03.2021 (а.с. 189-190).

Також, Корпорація "Індустріальний Союз Донбасу" повідомлена, згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про судове засідання на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Відповідно до ч. 1 ст. 477 ЦПК України неявка однієї із сторін, належним чином повідомленої про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника Індумет Лімітед (Indumet Limited) Денисенка О.М., вивчивши заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20 листопада 2013 року між Корпорацією «ІСД», РБС та компанією Індумет Лімітед (Indumet Limited) було укладено Договір про внесення змін та передачу прав стосовно Початкового договору про кредитну лінію від 28 серпня 2006 року (далі - "Договір про передачу").

В Преамбулі зазначено, що цей Договір є додатковим та на його підставі вносяться зміни до Договору від 28 серпня 2006 року про кредитну лінію на суму 50 000 000 доларів США, "укладеного Позичальником і Початковим Позикодавцем (надалі - "Початковий Договір про кредитну лінію") ( п. А).

Станом на дату укладення цього Договору, сума Позикової лінії, одержана і не повернута Позичальником, становить 35 000 000 доларів США. Позичальник планує повернути у повному обсязі суми, які належать до сплати від нього за Договором про кредитну лінію не пізніше 18 лютого 2014 року. Задля уникнення сумнівів, Дати остаточної оплати, передбачені Початковим Договором про кредитну лінію залишаються чинними у повному обсязі і не будуть продовжені, незважаючи на зміни, внесені цим Договором (п. В Преамбули).

У Договорі про передачу також був зафіксований намір РБС, у якості «Первісного Позикодавця», передати всі свої права та зобов`язання за документами фінансування (що включали Початковий договір про кредитну лінію) на користь компанії Індумет Лімітед, у якості «Нового Позикодавця» (п. С Преамбули).

Сторони досягли згоди про внесення змін до Початкового Договору про кредитну лінію на умовах, встановлених у цьому Договорі (п. D Преамбули).

18 листопада 2019 року Компанія Індумет Лімітед (Indumet Limited), посилаючись на невиконанням Корпорацією "ІСД" своїх зобов`язань за Початковим договором про кредитну лінію від 28.08.2006, ініціювала арбітражне провадження проти Корпорації «ІСД» (як Відповідача), направивши Реєстратору Суду ЛМАС письмове Прохання про розгляд справи в арбітражі, згідно зі статтею 1 Регламенту ЛМАС.

Згідно із статтею 5 Регламенту ЛМАС, 08 січня 2020 року ЛМАС призначив Доктора Галину Жукову («Жукова Лігал», 4, рю Чалгрін, 75116 м. Париж, Франція), Анжеліну Велш , ( Судова палата Ессекса, 24 Лінкольнз Інн Філдз, м. Лондон, WC 2 A 3 EG , Великобританія, раніше Матрікс Чемберз) та Девіда Саттона, Твенті Ессекс, 20 Ессекс Стріт, м. Лондон, WC 2 R 3 AL , Великобританія у якості складу арбітражу, що здійснював розгляд спору під головуванням Девіда Саттона .

05 червня 2020 року, у м. Лондон (Великобританія), склад арбітражного суду ЛМАС виніс арбітражне рішення проти Корпорації «ІСД» у справі №194531 та постановив, що:

Корпорація «ІСД» зобов`язана виплатити на користь компанії Індумет Лімітед невиплачену суму основного боргу у розмірі 35 000 000,00 доларів США (тридцять п`ять мільйонів доларів США) (далі - «Основний борг»);

Корпорація «ІСД» зобов`язана виплатити на користь компанії Індумет Лімітед відсотки за договором, включаючи відсотки за прострочення платежу, які нараховуються на Основний борг до 15 травня 2020 року, при чому загальний розмір таких відсотків становить 13 560 732,55 доларів США (тринадцять мільйонів п`ятсот шістдесят тисяч сімсот тридцять два долари США п`ятдесят п`ять центів);

Корпорація «ІСД» зобов`язана виплатити на користь компанії Індумет Лімітед відсотки, які нараховуються на повну суму присуджену до сплати з дати винесення цього Арбітражного рішення до дати виплати згідно з обліковою ставкою США у розмірі 3,25 %, яка є ставкою, що діяла на дату винесення цього Арбітражного рішення, із щорічним нарахуванням;

Корпорація «ІСД» зобов`язана виплатити на користь компанії Індумет Лімітед суму у розмірі 38 810,12 доларів США (тридцять вісім тисяч вісімсот десять доларів США та дванадцять центів), що представляє собою суму юридичних витрат, понесених компанією Індумет Лімітед в арбітражному провадженні;

Корпорація «ІСД» зобов`язана виплатити на користь компанії Індумет Лімітед суму у розмірі 73 637,64 фунтів (сімдесят три тисячі шістсот тридцять сім фунтів стерлінгів і шістдесят чотири пенси), тобто 61 377,20 фунтів стерлінгів плюс ПДВ на суму 12 260,44 фунтів стерлінгів, що представляє собою суму арбітражних витрат, визначених Судом ЛМАС.

В даному рішенні також зазначено, що це арбітражне рішення є остаточним стосовно всіх питань, визначених в ньому, а всі інші запити та вимоги відхиляються.

Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Частиною 1 статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в Главі 3 Розділу ІХ ЦПК України «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражі в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів».

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше (ч. 2 ст. 474 ЦПК України).

Крім того, визнання та виконання арбітражних рішень регулюється також Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк) (далі - Нью-Йоркська Конвенція), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року, та членами якої є і Сполучене Королівство Велика Британія.

Нью-Йоркська Конвенція встановлює, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у нижченаведених статтях Конвенції.

Стаття 4 Конвенції визначає, що для визнання і приведення у виконання рішення іноземного арбітражного суду сторона, яка просить про таке визнання і виконання, при подачі відповідного прохання надає: a) належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином завірену копію такого; b) оригінал арбітражної угоди або її належним чином засвідчену копію. Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, також надається переклад цих документів на офіційну мову. Переклад засвідчується офіційним чи присяжним перекладачем чи дипломатичною або консульською установою.

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати, чи законним є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Порядок визнання і приведення до виконання іноземних арбітражних рішень, у тому числі підстави для відмови у такому виконанні, врегульовано Нью-Йоркською Конвенцією, яка є обов`язковою як для України, так і для Великої Британії.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України (частина друга статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту «b» статті V Нью-Йоркської Конвенції, у визнанні та приведенні у виконання іноземного арбітражного рішення може бути відмовлено у випадку, якщо сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд, або з інших причин не могла надати свої пояснення.

Аналогічна норма закріплена також у статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги: вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 року, номер заяви 10563/83, пункти 24-33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства, 16 грудня 1999 року, номер заяв 24724/94; 24888/94, пункти 83-89).

Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані заявнику достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними, а не для того, щоб оцінювати правильність або неправильність рішення, прийнятого національними судами (Каралевічус проти Литви (Karalevicius v. Lithuania), 06 червня 2002 року, номер заяви 53254/99).

З матеріалів справи вбачається, що Корпорація «ІСД» є юридичною особою, створеною за законодавством України, місцем знаходження якої є: Україна, 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6 (а.с. 125-126). Дані про наявність у цієї юридичної особи філій та представництв у Великій Британії матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі №194531 від 05.06.2020 заявник не надав доказів повідомлення відповідача про призначення арбітрів і про час та місце арбітражного розгляду справи.

Зі змісту рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі №194531 від 05.06.2020 вбачається, що відповідач не брав участі в цьому арбітражному провадженні, свого представника не призначав.

14 січня 2020 року Головуючий арбітр направив лист від імені Складу арбітражу законним педставникам позивача та відповідача. У цьому листі Головуючий арбітр зазначив, що однією з адрес, на яку законні представники «Індумет» надіслали Прохання, виявилася адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб України щодо «ІСД», а інша адреса, як видається, є поточною адресою «ІСД». Було зазначено, що адреси електронної пошти були адресами пана ОСОБА_4 , директора юридичного департаменту «ІСД». З метою повноти викладення деталей, Склад арбітражу зазначив, що ці адреси відрізнялися від контактних даних відповідача, зазначених у пункті 35.2 (Ь) Початкового договору про кредитну лінію, підпункт якого був включений до Договору про передачу з незначними змінами.

Лист Головуючого арбітра було надіслано електронною поштою ОСОБА_4 (на обидві адреси, значені у вищевказаному пункті 20), а також за допомогою кур`єрської доставки на кожну з наступних адрес:

АДРЕСА_2 ;

АДРЕСА_3 ;

АДРЕСА_4 адреса Відповідача зазначена в пункті 35.2 (Ь) Початкового договору про кредитну лінію.

Кур`єрська служба Fedex доставила лист на Київську адресу «ІСД», про що свідчить квитанція від 21 січня 2020 року, але не змогла доставити його на Донецьку та Краматорську адреси. Відповідач не надіслав жодної відповіді.