Справа № 510/262/21

Провадження № 2/510/851/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - в.о. директора ДП «РМТП» Ігнатенко М.П. відзиву, будь-яких заперечень щодо позовних вимог не надав, просив про розгляд справи без його участі.

Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила розглянути справу у її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ході розгляду справи були досліджені наступні докази: копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.12.2020р.; копія відповіді відповідача від 26.01.2021р.; копія довідки про заборгованість ФСС перед ДП «РМТП» від 26.01.2021р.; копія довідки від 23.11.2020р. про заборгованість за лікарняними та компенсацію невикористаної відпустки; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; т копія довідки № 195 від 18.02.2021р. про заборгованість ФСС перед ДП «РМТП»,з якої виплачуються лікарняні.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про право на спадщину за законом від 24.12.2020р.). За життя чоловік позивачки - ОСОБА_2 працював у Державному підприємстві «Ренійський морський торговельний порт» на посаді начальника служби комерційної роботи та маркетингу до 26.02.2020р., коли був звільнений у зв`язку зі смертю.

За період роботи ОСОБА_2 у ДП «РМТП» заробітна плата, інші виплати виплачувались нерегулярно, у зв`язку із чим станом на 18.02.201р. у відповідача перед ОСОБА_2 склалася заборгованість за лікарняними у період з листопада 2019р. по січень 2020р. - 27462,39 грн. та із компенсації за невикористану щорічну відпустку - 7079,05 грн.

У добровільному порядку керівництво відповідача заборгованість не погашає, розрахунок за належними до сплати виплатами до теперішнього часу не провело. Позивачка, як спадкоємиця померлого чоловіка, просить стягнути з відповідача всю суму заборгованості за виплатами у примусовому порядку.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Як виходить з матеріалів справи, наданих суду доказів, чоловік позивачки працював у ДП «РМТП» до 26.02.2020р., коли був звільнений у зв`язку зі смертю. За час праці у відповідача перед ОСОБА_2 склалася заборгованість за належними йому виплатами, яка станом на час розгляду справи в суді складає 34541 грн. 44 коп.

Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

Стаття 55 Конституції України наголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відтак, у випадку припинення трудових відносин з працівником у зв`язку з його смертю, спірні відносини вже врегульовуються положеннями ч. 1 ст. 1227 ЦК України.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, у зв`язку із тим, що позивачка була дружиною і є вдовою ОСОБА_2 , а відповідно і була членом його сім`ї, заборгованість по заробітній платі не входить до складу спадщини та не підлягає стягненню в порядку нотаріального посвідчення. Такі суми мають передаватися підприємствами членам сім`ї спадкодавцю.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон) Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно зі ст. 19 Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з страхових випадків, передбачених законом.

Частиною 2 стаття 22 Закону встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільнені робітника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює « право на суд », в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( рішення від 21 лютого 1975 року у справі « Голдер проти Сполученого Королівства » ( Colder v. the United Kingdom ), п. п. 28 - 36. Series A № 18 ). Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення «спору судом ».

Порядок виплати грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки врегульований положеннями ст. 83 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про відпустки».

Згідно ст. 83 КЗІІП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи .

Як уже зазначалася вище, сума до виплати компенсації за невикористані померлим ОСОБА_2 дні щорічної відпустки нарахована в лютому 2020 року в сумі 7079,05 грн.

Згідно ч. 6 ст. 83 КЗпП України, у разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи ІІ І групи, виплачується спадкоємцям.

Аналогічне положення закріплене і в ч. 6 ст. 24 Закону України «Про відпустки», згідно якої: у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, виплачується спадкоємцям.

Відтак, право на отримання належної колишньому працівнику - ОСОБА_2 компенсації за невикористані дні щорічної відпустки мають виключно спадкоємці померлого, вданому випадку таке право має позивачка у справі.

Щодо розподілу судових витрат, суд приходить до наступних висновків. Оскільки позивачка, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати, з відповідача, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 43, 55 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 4, 10, 21, 83, 116 КЗпП України, ст. 1227 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. 24 Закону України «Про відпустки», -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (68802. Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188, ЄДРПОУ: 01125809) на користь ОСОБА_1 ( КПП - НОМЕР_1 ) суму заборгованості за лікарняними у період з листопада 2019р. по січень 2020р. - 27462,39 грн. та компенсацію за невикористану щорічну відпустку - 7079,05 грн., а всього стягнути - 34541 грн. 44 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» 908 грн. 00 коп. судового збору в доход держави.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник