Справа № 509/4134/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.

при секретарі Осадченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь Одеської області цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зіркове містечко» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, суд -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2017 року позивач, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" звернулося до Овідіопольського районного суду Одеської області із вказаною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за період з 01.04.2013 року по 01.09.2017 року за оплату житлово - комунальних послуг та витрат по утриманню житлового будинку та прибудинкової території у розмірі 22 754,85грн. (двадцять дві тисячі сімсот п`ятдесят чотири гривні, 85 копійок) ( т.1 а.с 2).

18.06.2019 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої ОСББ "Зіркове містечко" просило стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за період з 01.04.2013 року по 17.06.2019 року за оплату житлово - комунальних послуг та витрат по утриманню житлового будинку та прибудинкової території у розмірі 35 404,13грн. (тридцять п`ять тисяч чотириста чотири гривні, 13 копійок).

Позиція сторін:

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , отримує житлово-комунальні послуги, які оплачує неналежним чином, унаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Суд, враховуючи письмові заяви, подані сторонами по справі, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з`ясування і доведеність, вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Цивільного-процесуального кодексу України у редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 19 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 4 ЦПК України).

По справі судом встановлено наступні фактичні обставини.

ОСББ «Зіркове містечко» є балансоутримувачем житлового комплексу, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується актом про прийняття на баланс від 16.09.2011 року (а.с.37-38), та надає мешканцям вказаного будинку житлово-комунальні послуги, що вбачається з доданих до позову договорів з постачальниками комунальних послуг (а.с.108-184).

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , доказом чого є Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №181962162 від 23.09.2019р., отримує житлово-комунальні послуги, при цьому не виконує зобов`язання по їх оплаті, у зв`язку із чим позивач, за його підрахунком, недоотримав плати станом на 17.06.2019 року розміром 35 404,13грн.

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до ч. 2ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Аналіз статей 1, 4, 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє дійти висновку, що основна діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, зазначений Закон визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За змістом статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Згідно положень ст. 10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

У відповідності до ч. 1ст. 16 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту, шляхом скликання загальних зборів, встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

У частинах першій, сьомій статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Зважаючи на зазначені положення закону, суд приходить до висновку, що ОСББ «Зіркове містечко» вправі встановлювати для співвласників будинку по АДРЕСА_2 розмір платежів і внесків з утримання спільного майна будинку.

Серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", визначено виконання рішення зборів співвласників.

Так, підставами для нарахування позивачем вартості послуг слугували рішення загальних зборів членів ОСББ «Зіркове містечко» від 13.07.2013 року № 11 (а.с.99-104), від 17.05.2014 року №13 (а.с.90-95), від 06.06.2015 року за №15 (а.с.82-86), від 04.06.2016 року №16 (а.с.71-78) та від 04.06.2016 року №17 (а.с.59-67), які є чинними і в судовому порядку недійсними не визнавалися, а також факт надання цих послуг.

Виходячи зі змісту зазначених рішень, ОСББ "Зіркове містечко" є управителем вказаного житлового комплексу. Між тим, в матеріалах справи відсутній протокол загальних зборів учасників № 4 від 13.08.2011 року, на який є посилання позивача за текстом позовної заяви.

Згідно з частинами 5,8 ст.22 Закону про ОСББ у разі, якщо правління об`єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об`єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об`єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Таким чином, особа, яка є власником приміщення у житловому комплексі, в якому створено ОСББ (асоціацію), зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні (асоціації), а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку така сума боргу підлягає стягненню.

У свою чергу, з боку ОСББ "Зіркове містечко" у вказаний період по будинку АДРЕСА_2 було забезпечено комунальні послуги: прибирання придомової території та паркінгу (з 04.03.2013р. ця послуга виконувалась ФОП ОСОБА_2 ), вивіз сміття (вивіз сміття здійснював ТОВ "СОЮЗ"), технічне обслуговування ліфтів (до 01.04.2015р. - ПП "Ліфтстрой", з 01.04.2015р. ПрАТ "ОТІС"), дератизація і дезінфекція (по 01.01.2016р. послуга надавалась ТОВ "Профілактична дезінфекція", з 01.01.2016р. - ТОВ "Мед. Дезінфекція"), технічне обслуговування систем проти пожежної автоматики (ТО систем пожежної автоматики здійснюється ТОВ "Лінія М"), освітлювання місць спільного користування у будинку (така послуга розраховується, виходячи із загального використання електроенергії в кількості 26667 кВт в місяць та діючого тарифу за 1кВт електроенергії на момент нарахування, постачальник - ПАТ "Одесаобленерго"), електроенергія ліфтів (така послуга розраховується, виходячи із загального використання електроенергії в кількості 11289 кВт в місяць та діючого тарифу за 1 кВт електроенергії на момент нарахування), опалення (складовими частинами формування тарифу на опалення є зміни (закупка газу) і постійні витрати згідно договорів обслуговування, а також заробітна плата з урахуванням податків), утримання охорони (з 11.06.2012р. ця послуга виконувалась ТОВ "Онікс - безпека", з 01.07.2013р. ця послуга надавалась ПП "Форпост- південь", а з 01.06.2016р. ця послуга надавалась ПП "АБ Сапсан"), електроенергія у квартиру (за лічильником - ПАТ "Одесаобленерго"), водопостачання (за лічильником - філіал "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс"), тощо, адміністративні витрати (включають в себе заробітну плату співробітників ОСББ та відповідні нарахування на неї), утримання котельної в літній період (включає в себе заробітну плату співробітників ОСББ та відповідні нарахування на неї), податок на землю та екологічний податок (сплачуються на підставі поданих до податкової інспекції декларацій), полив території газонів (згідно договору з філією "Інфоксводоканал"), ОСББ сплачує за використану воду за показниками загального лічильника, як за воду, використану жителями, так і за воду, використану на загальні потреби. Тому на загальних зборах співвласників було прийнято рішення нараховувати плату з розрахунку 0,01 грн. за 1 м2 площі), інші витрати (включають в себе послуги банків, юридичні послуги, витрати на канцелярські товари, послуги зв`язку), прибирання сходових клітин (з 04.03.2013 р. ця послуга надавалась ФОП ОСОБА_2 ), огляд ліфтів (здійснювався ПП "Ліфтстрой"), відеоспостереження (згідно рішення загальних зборів співвласників 2016р. на території ЖК установлено 16 камер відеоспостереження, послуги надавало ТОВ "СКМПН") тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги", чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1875-IV), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Закон України № 1875-IV визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, ст. 4 Закону № 1875-IV передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Між тим, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року №6-2951цс15, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, проаналізувавши зазначені норми закону, суд приходить до висновку, що відповідач, зобов`язаний сплачувати внески та платежі, встановлені ОСББ у відповідності до чинного законодавства.

Крім того, відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Враховуючи те, що позовна заява була подана ОСББ "Зіркове містечко" 24 жовтня 2017 року, та тривалий її розгляд, позивачем 18.06.2019 року подано заяву про збільшення позовних вимог розміром стягнення з відповідача 35 404,13грн.

Матеріали справи не містять даних у спростуванні вказаного розрахунку заборгованості, як і не містить будь-яких доказів надання відповідачу неналежної якості комунальних та житлових послуг, за які позивачем нараховано заборгованість.

Між тим, матеріали справи містять додані відповідачем акти-претензії щодо неналежного надання послуг з опалення від 27.02.2012р., 30.03.2013р., 29.03.2014р., 28.03.2015р. (а.с.257-260) та акти-претензії щодо неналежного надання послуг з постачання електричної енергії від 18.01.2018р., 23.03.2018р. (а.с.263-264). Та в якості спростування наведеної в актах інформації, з боку позивача надано лист Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Одеській області від 28.12.2017р. за вих. № 28-03/08-06.8-2337, в якому факти незаконного відключення квартири відповідача від електричної енергії не підтверджено (а.с.278), та акт огляду стану квартири від 20.02.2015р. (а.с.41-42), згідно якого представниками ОСББ разом із власником квартири (відповідачем по справі) було встановлено, що низька температура в квартирі ОСОБА_1 наявна, оскільки термостатичний вентиль системи розподілу опалення встановлений на мінімальне значення (яке у подальшому було збільшено). Актом зафіксовано, що система опалення в квартирі функціонує.

Враховуючи зазначене, у суду не має підстав стверджувати про надання відповідачу з боку ОСББ "Зіркове містечко" неналежної якості комунальних та житлових послуг.

Окремо суд враховує подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності від 02.07.2018р. (а.с.265), у зв`язку із чим зазначає таке.

Відповідач, посилаючись на ст.257 ЦК України, просить врахувати той факт, що позов був поданий 24.10.2017р., а тому заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, яка виникла до 24.10.2014р., не підлягає задоволенню.

Позивач, заперечуючи на подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності, вважає, що не пропустили строку для звернення до суду щодо стягнення заборгованості саме за період з 01.04.2013р., враховуючи подану у 2016 році ОСББ заяву про видачу судового наказу відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК.

Так, 24.07.2017р. Овідіопольським районним судом Одеської області по справі №509/4776/16-ц, розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану 20.01.2017р., про скасування судового наказу, задовольнив її та скасував судовий наказ, виданий 23.12.2016 року.

Тому, із посиланням на ч.2 ст.264 ЦК України, позивач вважає, що поданням заяви про видачу судового наказу у 2016 році, позовна давність перервалася.

Також позивач вказує, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, посилаючись при цьому на правову позицію ВСУ від 13.01.2016 року по справі № 6-931цс15 (оскільки позивачем частково оплачувалися жилого-комунальні послуги, а саме: 05.12.2013р. на суму 2000,19грн., 09.04.2014р. на суму 1400грн.). Окрім цих платежів, відповідачем також було сплачено 10.11.2017р. 1311грн., 05.12.2017р. 200грн. та 27.06.2018р. 1261грн. З боку ОСОБА_1 до суду не надійшло будь-яких заяв щодо спростування факту зазначених часткових оплат житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Таке ж визначення початку перебігу строку містить і стаття 123 ЦПК України.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Між тим, суд додатково звертає увагу на наступне.

Позивач, як в первісному позові, так і у заяві щодо оскарження застосування строку позовної давності повідомив суд, що ОСОБА_1 на підставі договору інвестування будівництва та акту прийому - передачі приміщення, отримав у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Зазначене дійсно підтверджується копією акту прийому - передачі приміщення (квартири), укладеному між сторонами по справі 22.03.2011р. (а.с.35).

Позивачем також додано до матеріалів справи Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №181962162 від 23.09.2019р. , відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 , 03.11.2017 року саме на підставі зазначеного акту прийому - передачі приміщення (квартири) від 22.03.2011р. та договору інвестування будівництва №415-Б від 09.02.2010р.

Згідно припису ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Тому право власності у ОСОБА_1 виникло з 03.11.2017 року, тоді як позовну заяву ОСББ "Зіркове містечко" було подано до виникнення такого права, а саме 24.10.2017р.

Враховуючи наведене, позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" до ОСОБА_1 слід задовольнити в частині стягнення заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги саме за період з 03.11.2017 року по 17.06.2019 року.

За таких підстав, сума заборгованості має наступний вигляд:

- за послуги з прибирання придомової території - 338,53грн.;

- за послуги з прибирання сходових клітин - 720,71грн.;

- за вивіз сміття - 216,05грн.;

- за технічне обслуговування ліфтів - 549,44грн.;

- за дератизацію і дезінфекцію - 21,47грн.;

- за технічне обслуговування систем протипожежної автоматики - 678,68грн.;

- за електроенергію загального користування - 1068,25грн.;

- за електроенергію ліфтів - 407,67грн.;

- за адміністративні витрати - 849,39грн.;

- за утриманні котельні у літній період - 615,22грн.;

- за податок на землю та екологічний збір - 37,99грн.;

- за полив газонів - 7,91грн.;

- за ремонтний фонд - 921,42грн.;

- за охорону комплексів - 731,97грн.;

- за спожиту електроенергію - 144,48грн.;

- за утримання котельні у зимовий період - 274,42грн.;

- за ремонт фасаду - 142,88грн.;

- за опалення - 9115,09грн.

Загальна вартість заборгованості відповідача складає 16 841,57грн. (шістнадцять тисяч вісімсот сорок одна гривня, 57 копійок).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1 та 2 ст. 77 ЦПК України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Нормами ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд вирішує питання розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" суму боргу за оплату житлово - комунальних послуг та витрат по утриманню житлового будинку та прибудинкової території у розмірі 16 841,57грн. та судовий збір в розмірі 1600 грн., а всього 18 441.57 грн.

В іншій частині відмовити.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Учасники справи:

- позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зіркове містечко" (код ЄДРПОУ 37680900), місцезнаходження: 65058, м. Одеса, вул. Армійська, 11;

- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції в 30-денний строк з дня його проголошення.

Суддя: П.Л. Кириченко