Справа № 487/400/20

Провадження № 2/487/203/21

РІШЕННЯ

Іменем України

19.02.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Кузьменко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Рафальської Т.В.,

представника позивача - Прохода Р.С. ,

представника відповідача - Ішбулатової С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит плюс" до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,

ВСТАНОВИВ:

23.01.2020 року представник ТОВ "Автокредит плюс" Прохода Р.С. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - Договору фінансового лізингу № NK00A!00000070 від 16.12.2015 року, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Автокредит плюс" (ЄДРПОУ 34410930, м. Дніпро, проспект Праці, 2Т) транспортний засіб марки Chevrolet Lacetti, 2008 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит плюс" (ЄДРПОУ 34410930, м. Дніпро, проспект Праці, 2Т) судові витрати.

Ухвалою суду від 29.01.2020 року у справі відкрито провадження та призначено по справі підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.11.2020 року закрито підготовче провадження та призначення

справи до судового розгляду по суті.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.12.2018 року ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" (далі ТОВ "Автокредит Плюс", третя особа: "ПАТ "ПриватБанк" про визнання недійсним публічного договору та стягнення коштів задоволено частково; на користь ОСОБА_2 з ТОВ "Автокредит Плюс" стягнуто суму платежів, сплачених на виконання публічного договору №NKOOA!00000070 від 16.12.2015 року, в розмірі 215 870,60 грн. та судовий збір у розмірі 2158,71 гривень та судові витрати за надання правової допомоги в сумі 8000 гривень.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.12.2018 року змінено; з ТОВ "Автокредит Плюс" на користь ОСОБА_2 стягнуто суму платежів, сплачених лізингоодержувачем на виконання договору лізингу №NKOOA!00000070 від 16.12.2015 року, у розмірі 178 397,02 гривень та судові витрати у розмірі 3784 гривень.

За встановлення нікчемності договору лізингу, у відповідності до ст. 216 ЦК України, лізингодавець зобов`язаний повернути лізингодержателю сплачені ним лізингові платежі на виконання умов договору, а лізингоодержувач, у свою чергу, зобов`язаний повернути лізингодавцю майно, а саме об`єкт лізингу, яким він користувався у первісному стані.

Представник позивача просить повернути автомобіль марки "Chevrolet Lacetti", 2008 року випуску, номер кузова (шассі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким користувався відповідач, а також судові витрати у розмірі 15780 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставності, оскільки автомобіль не знаходиться у відповідача, а знаходиться на штрафмайданчику, та питання про повернення необхідно порушувати перед органом досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12017150030002146.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

16.12.2015 року між ТОВ "Автокредит Плюс" та відповідачем було підписано заяву про приєднання до публічного договору про надання фінансового лізингу "Chevrolet Lacetti", 2008 року випуску, номер кузова (шассі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 152 000 грн., та забов`язався сплачувати щомісячні платежі, пов`язані з виконанням договору лізингу, у строком та у розмірі, встановлених у Додатку 2 Графік лізингових платежів, з переходом права власності на предмет лізингу по закінченню строку виконанню договору.

Автомобіль відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 12.12.2015 року належить на праві власності ТОВ "АВТОКРЕДИТ ПЛЮС".

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.12.2018 року ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" (далі ТОВ "Автокредит Плюс", третя особа: "ПАТ "ПриватБанк" про визнання недійсним публічного договору та стягнення коштів задоволено частково; на користь ОСОБА_2 з ТОВ "Автокредит Плюс" стягнуто суму платежів, сплачених на виконання публічного договору №NKOOA!00000070 від 16.12.2015 року, в розмірі 215 870,60 грн. та судовий збір у розмірі 2158,71 гривень та судові витрати за надання правової допомоги в сумі 8000 гривень.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.12.2018 року в частині застосування наслідків нікчемного правочину змінено; з ТОВ "Автокредит Плюс" на користь ОСОБА_2 стягнуто суму платежів, сплачених лізингоодержувачем на виконання договору лізингу №NKOOA!00000070 від 16.12.2015 року, у розмірі 178 397,02 гривень та судові витрати у розмірі 3784 гривень.

Як слідує з відповіді заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 Цибулькіна В.С., відповідно до ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.12.2017 накладено арешт на автомобіль марки "Chevrolet Lacetti", 2008 року випуску, номер кузова (шассі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та залишено на зберіганні на території штрафмайданчику, який розташований за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с. Шевченкове.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов`язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов`язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно достатті 628 ЦК України.

Як вбачається з позовної заяви ТОВ "Автокредит Плюс", що розглядається судом, позивач вказує, що відповідач користувався автомобілем "Chevrolet Lacetti", 2008 року випуску, номер кузова (шассі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 по теперешній час, а відповідно до рішення від 16.12.2015 року про нікчемність договору фінансового лізінгу що є підставою для застосування правил ч.1 ст. 216 ЦК України.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина першастатті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Судом при розгляді справи враховується, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі на підставі недійсного договору( що визнано судом) фінансового лізингу від 16.12.2015 року мають певні особливості, а саме: з моменту виникнення між сторонами у справі спірних правовідносин ОСОБА_2 не користувався предметом лізингу (вказаний вище транспортний засіб), який належить на праві власності ТОВ "Автокредит Плюс".

Відповідно достатті 216 ЦК Україниу разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у випадку неможливості такого повернення (зокрема, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі) необхідно відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі застосування реституції за нікчемним договором лізингу, лізингодавець зобов`язаний повернути лізингоодержувачу сплачені ним платежі на виконання умов договору. Лізингоодержувач, у свою чергу, зобов`язаний повернути лізингодавцю майно, а саме об`єкт лізингу, яким він користувався.

Обов`язок набувача повернути іншій стороні безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна у разі його відсутності.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина першастатті 1212 ЦК України).

Правовідносини за нікчемним договором фінансового лізингу на підставі якого відбулося фактичне користування позивачем транспортним засобом відповідача за своїм змістом є кондикційними. Оскільки договір є нікчемним з моменту його укладення, то фактичний користувач предмета лізингу, який без достатньої правової підстави за рахунок власника предмета лізингу зберіг у себе майно, зобов`язаний повернути таке майно власнику на підставі частини першої статті 216 ЦК України.

В даному випадку таке повернення не можливе, оскільки автомобіль, власником якого є позивач не знаходиться у ОСОБА_2 , а знаходиться на штраф майданчику, який розташований за адресою: Миколаївська область, Вітовський район с. Шевченкове.

Частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що автомобіль знаходиться у користуванні відповідача, та він має можливість його повернути.

Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи вище зазначене, позовні вимоги ТОВ «Автокедит плюс» не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду, а тому у їх задоволенні останньому слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського Апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Кузьменко