open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 914/2117/19
Моніторити
Ухвала суду /29.03.2022/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.03.2022/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.02.2022/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /02.11.2021/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /11.10.2021/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.06.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /31.05.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.03.2021/ Західний апеляційний господарський суд Постанова /16.03.2021/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.01.2021/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.12.2020/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.11.2020/ Західний апеляційний господарський суд Рішення /14.09.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /10.09.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /02.07.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /11.06.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /25.05.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /25.05.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /04.05.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /06.04.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /13.02.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /03.02.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /16.01.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /23.12.2019/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /09.12.2019/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /22.10.2019/ Господарський суд Львівської області
emblem
Справа № 914/2117/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /29.03.2022/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.03.2022/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.02.2022/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /02.11.2021/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /11.10.2021/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /30.06.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /31.05.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /25.03.2021/ Західний апеляційний господарський суд Постанова /16.03.2021/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.01.2021/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.12.2020/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.11.2020/ Західний апеляційний господарський суд Рішення /14.09.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /10.09.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /02.07.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /11.06.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /25.05.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /25.05.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /04.05.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /06.04.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /13.02.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /03.02.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /16.01.2020/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /23.12.2019/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /09.12.2019/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /22.10.2019/ Господарський суд Львівської області

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2021 р. Справа №914/2117/19

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Бонк Т.Б.,

Суддів Матущака О.І.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Борщ І.О.,

за участю представників сторін:

позивача- адвоката Медвідь В.О. (довіреність від 07.10.2019 №247),

відповідача - адвоката Скочипця А.Б. (ордер на надання правової допомоги №080264),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОК", б/н від 15.10.2020 (вх. № місцевого суду 324/20-01 від 20.10.2020, вх. № апеляційного суду 01-05/3120/20 від 03.11.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2020 (суддя Мазовіта А.Б., повний текст рішення складено 24.09.2020, м. Львів)

у справі № 914/2117/19

за позовом Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого", смт. Дослідницьке Київської області в особі Львівської філії «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого», смт. Магерів Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОК", м. Львів

про стягнення 1 181 715,78 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

У жовтні 2019 року ДНУ «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» в особі Львівської філії «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого» звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «БРОК» про стягнення 1 181 715,78 грн, з яких 985 610,45 грн основний борг, 171 442,13грн пені, 9 757,54 інфляційних втрат та 14 905,66 грн 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.02.2020) (том 2,а.с. 113).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що сторони уклали договір підряду №2 «Г» на вирощування сільськогосподарської продукції, предметом якого є виконання позивачем (підрядником) за завданням відповідача (замовника) робіт з вирощування сільськогосподарської продукції задля отримання врожаю зернових культур та бобових (підготовка посівних площ -земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вирощування врожаю) та обов`язок відповідача прийняти та оплатити виконані позивачем роботи. Позивач вказує, що на виконання умов п.7.3 договору відповідач передав йому необхідні матеріали для вирощування сільськогосподарської продукції, що підтверджується актами приймання передачі №1 від 18.04.2018 та №2 від 20.04.2018. В подальшому позивач виконав ряд передбачених договором підряду робіт (роботи по дискуванню, по культивації, по передпосівному обробітку грунту, по посіву, по обприскуванню), про що склав відповідні акти здачі приймання-робіт та заявки про перерахування коштів та надіслав такі акти відповідачу, однак останній в порушення умов договору вказані акти не підписав та не здійснив оплати виконаних робіт з урахуванням винагороди позивача (17% від понесених підрядником витрат на виконання робіт).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.09.2020 у справі №914/2117/19 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 972 307,45 грн основного боргу, 14 749,86 грн 3% річних, 9670,44 грн інфляційних втрат та 14 949,89 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що за фактом виконання робіт по дискуванню, культивації, внесенню добрив під сою, передпосівному обробітку грунту, посіву сої та обприскуванні згідно з договором підряду №2 «Г» на вирощування сільськогосподарської продукції від 07.03.2018 позивач надсилав відповідачу акти здачі-приймання робіт №1-Г від 05.05.2018, №2-Г від 11.05.2018, №3-Г від 18.05.2018, №4-Г від 24.05.2018, №5-Г від 30.05.2018, №6-Г від 31.05.2018, №7-Г від 02.07.2018, №8-Г від 30.07.2018, щодо яких відповідач не висловив зауважень до виконання та не зазначив мотивів відмови у підписанні таких актів. У зв`язку з чим суд вказав, що нездійснення замовником оплати робіт, щодо прийняття яких він безпідставно ухиляється та не заявляє про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, є порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України. Оскільки в договорі підряду №2 «Г» сторони не погодили його ціни, на підставі ст. 843 ЦК України, дослідивши надані позивачем акт розцінки по виконанню сільськогосподарських робіт на великоконтурних полях від 30.03.2017, акт розцінки по виконанню сільськогосподарських робіт на великоконтурних полях з обприскування та внесення мінеральних добрив від 05.03.2018, умови укладеного позивачем з ПП «Окко Контракт» договору №13 від 15.03.2018 на закупівлю палива, згідно з яким ціна 1л дизпалива становить 23,70грн, та довідку Відділу агропромислового комплексу Жовківської РДА №232 від 20.12.2019, в якій відображено інформацію про вартість с/г робіт за 1га у 2018-2019роках (середня вартість дискування за 1 га становить 500 грн, натомість позивачем такий вид робіт оцінено у розмірі 440 грн, культивація - середня вартість 350 грн, позивачем оцінено у розмірі 160 грн, внесення міндобрив - середня вартість 200 грн, позивачем оцінено у розмірі 150 грн, передпосівний обробіток - середня вартість 250 грн, позивачем оцінено у розмірі 250 грн, сівба - середня вартість 400 грн, позивачем оцінено у розмірі 340 грн, обприскування - середня вартість 200 грн, позивачем оцінено у розмірі 96 грн), суд вказав, що вартість послуг на виконання сільськогосподарських робіт, які надані позивачем на виконання умов договору є значно нижчою від середньої вартості робіт за аналогічні сільськогосподарські роботи, які виконувалися у 2018 - 2019 роках, а відтак що, вартість робіт, що відображена у актах та заявлена до стягнення, є розумною, обґрунтованою та відповідає положенням ст. 843 ЦК України.

Разом з тим, дослідивши долучені до матеріалів справи облікові листи трактористів-машиністів, в яких зазначено періоди проведення робіт, вид техніки, кількість затрачено часу та площі земельних ділянок, суд встановив, що загальна вартість виконаних позивачем робіт, включаючи його винагороду, становить 972 307,45грн, з яких: 180 776,50грн вартість робіт з дискування та витрат на паливо, 71 621,50грн вартість робіт з культивації та витрат на паливо, 52 201,20грн вартість робіт із внесення добрив та витрат на паливо, 98 488,00грн вартість робіт по передпосівному обробітку грунту та витрат на паливо, 161 144,00грн загальна вартість робіт по висіванню сої та витрат на паливо та 264 867,90грн загальна вартість робіт по обприскуванню, доставці води та витрат на паливо. Також при прийнятті рішення суд послався на надані Львівським науково-дослідним центром продуктивності АПК Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України висновки від 12.03.2020, згідно з яким розроблені і застосовані у 2017-2018 роках позивачем технологічні карти вирощування сої на землях Львівської філії, розташованих на території Магерівської ОТГ, відповідають економічним нормативним джерелам, і всі види технологічних операцій (сільськогосподарських робіт) та їхня кількість, проведені позивачем протягом 2018 року по вирощуванню сої на площі 368 га, виконані у відповідності до розробленої і застосованої у 2017-2018 роках позивачем технологічної карти вирощування сої на землях Львівської філії, розташованих на території Магерівської ОТГ та не перевищують такі, та від 31.03.2020, відповідно до якого нормативи протруювачів насіння, внесення мінеральних добрив, гербіцидів, засобів захисту та стимуляторів росту рослин, в тому числі і сої, які використані позивачем на землях Магерівської ОТГ у 2017-2018 роках, які перебувають у користуванні Львівської філії «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого», відповідають економічним нормативним джерелам.

Оскільки суд встановив, що розмір боргу відповідача ставить 972 307,45грн, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд вказав, що до стягнення з відповідача належать 3%річних в сумі 14 749,86грн та 9 670,44грн інфляційних втрат. У стягненні 171 442,134грн пені суд відмовив, вказавши, що, що умовами укладеного сторонами договору не передбачено умов про нарахування пені. На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 972 307,45 грн основного боргу, 14 749,86 грн 3% річних, 9670,44 грн інфляційних втрат та відмовив у задоволенні решти позовних вимог.

Суд відхилив як безпідставні твердження відповідача про неукладеність спірного договору, вказавши, що на момент укладення договору сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов, а в матеріалах справи відсутні заяви відповідача про необхідність досягнення згоди щодо інших істотних умов договору; на виконання його умов відповідно до актів приймання-передачі №1 від 18.04.2018 та №2 від 20.04.2018 відповідач передав позивачу матеріали для виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції; на запит адвоката позивача ТОВ «Стир-Агротех», з яким відповідач уклав договір про збирання врожаю від 01.10.2018, повідомило, що в жовтні 2018року ТОВ «Стир-Агротех» надало позивачу послуги по обмолу сої, і такі послуги відповідачем оплачені; відповідно до довідки Відділу агропромислового розвитку Жовківської РДА під час комісійного об`їзду та обстеження полів 02.10.2018 встановлено, що на території Магеровської ОТГ були готові до збирання посіви сої площею 368га та зафіксовано збирання сої на полях, належних позивачу на праві користування.

Разом з тим вказав, що оскільки акти не були підтверджені письмово (відсутній підпис і печатка) зі сторони відповідача, позивач, щоб не збільшувати заборгованість зі сплати ПДВ до бюджету, яка може бути безнадійною, не здійснив реєстрацію податкових накладних та не відобразив дебіторську заборгованість у формі 7д. «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами».

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, зокрема, на те, що суд надав неправильну оцінку підписаному сторонами договору, який за своїм змістом, на думку скаржника, є не договором підряду, а договором контрактації сільськогосподарської продукції, оскільки позивач мав намір виростити на своїх землях сільгосппродукцію і передати її відповідачу.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні підписані відповідачем акти здачі-приймання робіт, оскільки такі акти йому в строки, передбачені договором не надсилались. Неналежним чином посвідчені копії вказаних актів відповідачу надіслані лише 07.03.2019 разом з претензією, тобто через 10 місяців від дати складання 05.05.2018 першого акту. У зв`язку з чим зазначає, що відповідачу не було відомо про виконання позивачем умов спірного договору, жодних листів, актів чи повідомлень протягом 2018року відповідач не отримував.

Скаржник вказує, що зазначені в актах здачі-приймання робіт дані суперечать відомостям про використання техніки, а саме:

-в акті №1 від 05.05.2018 вказано про надання послуг дискування 220га поля, з яких 120 га виконано ТОВ «Вам-Агро», 100га-позивачем за допомогою трактора Т-150К+БДВП-3.6 та витрачено 2 345л палива, однак згідно з відомостями про використання техніки №15 трактор Т-150К+БДВП-3.6 здійснював виїзд 26.04.2018 та 27.04.2018, витративши 380л палива та обробивши 32га поля; посилання на договір з ТОВ «Вам Агро» скаржник вважає безпідставним, оскільки з його змісту не вбачається, що надавались послуги саме для подальшого посіву сої;

-в акті №2 вказано про надання послуг з культивації поля на площі 241га з використанням трактора МТЗ-82 +КСП-4, однак у відомостях про використання техніки не зафіксовано жодного випадку використання такої техніки, а з наданої позивачем бухгалтерської довідки про наявну на його балансі техніку взагалі не вказано про наявність такої одиниці техніки;

-в акті №3 вказано про проведення робіт по внесенню добрив на полі площею 275га за допомогою трактора МТЗ-82+МВД 900, використавши 766л палива, водночас згідно з відомостями про використання техніки №13 така техніка застосовувалась 18.04.2018 та з 25.04.2108 по 28.04.2018 та використала 370л палива і обробила 253га площі, цифри площ обробітку є вдвічі більшими від норм обробітку, зазначеній у цій відомості;

-акт №4 вказано про передпосівний обробіток грунту на площі 229га за допомогою трактора Т-150-К+РВК-5.4 з використанням палива у кількості 1 740л, однак згідно з відомостями про використання техніки №16 трактор Т-150-К+РВК-5.4 виїжджав лише 29.04.2018 та 30.04.2018, використавши 420л палива, з яких позначка «соя» лише 30.04.2018 і використанням 260л палива і фактичною обробкою 53га площі;

-в акті №6 вказано про робои з обприскування сої досходовими гербіцидами за допомогою трактора МТЗ-82+ОП-2000 на загальній площі 368га з витратами 550л палива, однак згідно з відомостями про використання техніки №27 та 28 витрати палива становили 475л;

-в актах №7 та №8 вказано про роботи з обприскування сої на загальній площі 1472га трактором МТЗ-82+ОП-2000 з витратами палива 2537л, проте згідно з відомостями №29, №30 та №32 було оброблено 853га площі і використано 1200л палива.

Посилаючись на технологічні карти позивача вирощування сої за 2018рік, згідно з якими норма висіву сої 140кг/ 1 га, а згідно з висновком Львівського науково-дослідного центру продуктивності АМК Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства ця норма становить 122кг/1 га, скаржник вказує, що з переданого ним за актом №2 від 20.04.2018 позивачу 22 000кг сої можна було засадити від 157 до 180га поля, в той час, як в акті №5 здачі- приймання робіт вказано про площу посіву сої у кількості 368га.

Крім того, скаржник вказує, що сторони не уклали передбаченого пунктами 2.2, 2.6, 2.8 обов`язкового додатку до договору, в якому мали б бути зазначені матеріали, передані замовником підряднику, а також не погодили передбаченого п.3.2 договору кошторису витрат щодо виконання робіт та п.7.1.1 календарного плану виконання робіт. Звертає увагу суду, що згідно з п.4.1 договору виконання робіт підрядник зобов`язаний був розпочати після перерахування йому авансу та надання необхідних матеріалів, однак замовник відповідного авансу не перераховував, оскільки сторони не погодили між собою ні кошторису витрат, ні переліку необхідних матеріалів.

Вважає неналежним доказом лист-відповідь ТОВ «Стир-Агротех» щодо збирання у жовтні 2018року сої, надану на адвокатський запит представника позивача, оскільки до суду такий лист був наданий не в оригіналі, а також вказує, що 12.08.2020 суду було надано лист-повідомлення ТОВ «Стир-Агротех», згідно з яким товариство не отримувало адвокатського запиту від адвоката Медведя В.О. та не надавало на нього відповіді.

Вказує, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження відображення операцій про надання послуг (виконання робіт), які мають бути в регістрах бухгалтерського обліку та не надав доказів реєстрації податкової накладної, яка б завершувала належне оформлення бухгалтерського обліку позивача.

Також вказує, що в порушення норм процесуального права суд не надав жодної оцінки поданим відповідачем доказам (обгрунтування норм висіву насіння сої, договору відповідального зберігання №01/09/18, укладеного з ТОВ «Баонік сервіс», актам прйимання-передачі від 14.10.2018 та від 31.10.2018 з ТОВ «Баонік сервіс» та відповіді ФОП Гавришківа Т.В. від 29.06.2020) та розглянув даний спір з порушенням визначених ГПК України строків розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу відповідача-без задоволення. Вказує, зокрема, що обсяг, строк, вид та вартість виконання робіт, які відображені в складених позивачем актах здачі-приймання робіт, підтверджуються договором №29-05/18 від 07.05.2018, укладеним позивачем із ТзОВ «ВАМ АГРО», договором про закупівлю №13 від 15.03.2018, укладеним позивачем із ПП «ОККО Контракт», відповідно до якого придбано паливо, обліковими листами машиністів-трактористів, актами комісій про кількість скошеної та обмолоченої сої, заявами свідків, актами комісій позивача від 20.02.2012, 30.03.2017, 05.03.2018, якими встановлено розцінки на сільськогосподарські роботи (без врахування вартості палива). Зазначає, що з метою системного дослідження (вивчення) усіх облікових листів, які стосувались договору підряду №2 «Г» від 07.03.2018 на замовлення позивача було проведено судову економічну експертизу, за результатами якої складено висновок №1 від 27.01.2020, згідно з яким витрати позивача, пов`язані з виконанням договору підряду, становлять 842 402,10грн, а розмір винагороди позивача (17% від понесених витрат) - 143 208,35грн.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.

Ухвалою від 03.12.2020 призначено розгляд справи в судовому засіданні 15.12.2020.

Подальший рух справи викладено в ухвалах апеляційного суду.

Ухвалою від 18.01.2021 призначено розгляд справи в судовому засіданні 16.02.2021.

У судовому засіданні 16.02.2021 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав усні пояснення.

Представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, та надав усні пояснення.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції належить скасувати, з огляду на наступне.

Згідно з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

07.03.2018 Львівська філія Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» (підрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОК» (замовник) укладено договір підряду №2 «Г» на вирощування сільськогосподарської продукції (том 1,а.с. 28-31).

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов`язується на свій ризик виконати за завданням замовника роботи з вирощування сільськогосподарської продукції задля отримання врожаю зернових культур та бобових (підготовка посівних площ-земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вирощування врожаю), а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Згідно з п.1.4 договору підрядник виконує передбачені у п.1.1 договору роботи на земельних ділянках, що належать йому на правах користування і які розташовані в адміністративних межах Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської обасті загальною площею 375га.

Роботи з вирощування врожаю сільськогосподарської продукції здійснюються підрядником із використанням сільськогосподарської техніки, обладнання, інструменту та матеріалів підрядника, за винятком тих матеріалів та сільськогосподарської техніки, які надає замовник (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору замовник для виконання робіт надає матеріали, перелічені в додатку до даного договору. Даний додаток є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.2.3 договору замовник для виконання робіт надає оприскувач польовий штанговий ОПШ -24-21.6 (п.2.3).

Матеріали, зазначені у п.2.2 цього договору, передаються підряднику для виконання робіт за актом після підписання цього договору (п.2.6 договору).

Відповідно до п.2.8 договору підрядник використовує для виконання робіт власні матеріали, перелічені в додатку до договору, який є невід`ємною його частиною.

Розмір винагороди підрядника визначається згідно із кошторисом після виконання робіт з вирощування сільськогосподарської продукції і становить 17% від понесених підрядником витрат (п.3.1 договору).

Згідно з п.3.2 договору витрати щодо виконання робіт визначаються відповідно до кошторису.

У п.3.4 сторони передбачили термін оплати:

-Після підписання договору замовник щомісячно перераховує підряднику кошти на витрати, пов`язані з виконанням робіт, згідно з поданої заявки з обгрунтуванням такої потреби;

-Протягом 10 календарних днів з моменту підписання акта здавання-приймання робіт-остаточний розрахунок.

Оплата проводиться у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця (п.3.5 договору).

Відповідно до п.4.1 договору підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт після підписання договору, перерахування авансу та надання необхідних матеріалів.

Підрядник зобов`язується виконати роботи згідно агротехнічних термінів (п. 4.2. договору).

Після закінчення виконання робіт підрядник зобов`язаний письмово повідомити замовника про готовність предмету підряду до здачі протягом 3 календарних днів (п.4.3 договору).

Згідно з пунктами 5.1, 5.3 договору підрядник зобов`язується інформувати замовника про перебіг виконання робіт. Підрядник та замовник узгоджують процес виконання роботи по вирощуванню сільськогосподарської продукції.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання.

Відповідно до п. 6.2 договору роботи за договором вважаються виконаними, а продукція - переданою підрядником і прийнятою замовником після її передачі у незібраному виді, готовою до збору, та підписання кошторису та акта передачі-приймання виконаних робіт і продукції, що підтверджує виконання робіт і свідчить про відсутність претензій з боку замовника щодо якості та кількості прийнятої продукції і виконаних робіт.

У термін 5 календарних днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання підрядник зобов`язаний надати замовнику звіт про використання матеріалу (п.6.3 договору).

Умовами п.7.1 передбачені зобов`язання підрядника, зокрема: своїми силами виконати всі роботи, передбачені в п.1.1 договору, в обсягах та в строки, передбачені календарним планом; у термін до 5 календарних днів з моменту завершення робіт, визначених в п.1.1 договору, подати замовнику на підписання кошторис та у термін до 10 календарних днів -акт здавання-приймання; вести бухгалтерський та податковий облік.

Згідно з п. 7.3. договору замовник зобов`язаний надати підряднику необхідні матеріали для вирощування сільськогосподарської продукції відповідно до п.2.2 договору, прийняти надані виконавцем роботи та підписати акт здавання-приймання та кошторис протягом 3 (трьох) календарних днів з дати одержання названого акта та кошторису від виконавця та оплатити виконавцю роботи, визначені у п. 1.1 цього договору, в розмірах і в строки, встановлені договором.

Жодна зі сторін не має права передавати свої права за цим договором третій особі без письмової згоди третьої сторони (п.11.6 договору).

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі за №1 від 18.04.2018 та за №2 від 20.04.2018 відповідач передав позивачу наступні матеріали для виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції по договору підряду №2Г від 07.03.2018 (том 1,а.с. 64-65) :

- 22 тонни Sіаrkороl-Таrnоgran РK на суму 252 680,10 грн;

- 40 тон сульфату амонію Pulsar на суму 386 390,00 грн;

- 25 тон карбаміду на суму 275 000,00 грн;

- 33 тонни Pulan Аміачної селітри 34,4% N на суму 295 350,00 грн.

та згідно акту приймання-передачі за №2 від 20.04.2018:

- 22 тонни насіння сої Султана на суму 572 000,09 грн.

Як на підтвердження виконаних на підставі договору підряду №2Г від 07.03.2018 робіт позивач додав до матеріалів справи наступні акти здачі-приймання робіт:

-№1-Г від 05.05.2018 на суму 189 576,90грн, згідно з яким проведено роботи по дискуванню поля під сою трактором Т-150К+БДВ-3,6 площею 100га, на підставі договору №29-05/18 з ТОВ «Вам -Агро» площею 120га, витрачено паливо на дискування в кількості 2345 л;

-№2-Г від 11.05.2018 на суму 71 620,54грн, згідно з яким проведено роботи по культивації поля під сою трактором МТЗ-82+КСП-4 площею 241га та витрачено паливо на культивацію в кількості 1395л;

-№3-Г від 18.05.2018 на суму 56 704,20грн, згідно з яким проведено роботи по внесенню добрив під сою трактором МТЗ-82+МВД -900 площею 257га та витрачено паливо на внесення добрив в кількості 766л;

-№4-Г від 24.05.2018 на суму 98 487,08грн, згідно з яким проведено роботи по передпосівному обробітку грунту під сою трактором Т-150+РВК-5,4 площею 229га та витрачено паливо по передпосівному обробітку грунту в кількості 1740л;

-№5-Г від 30.05.2018 на суму 161 142,53грн, згідно з яким проведено роботи по посіву сої трактором МТЗ-82+С3-3,6А площею 368га та витрачено паливо на посів в кількості 1520л;

-№6-Г від 31.05.2018 на суму 56 679,00грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої досходовими гербіцидами трактором МТЗ-82+ОП 2000 площею 368га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-99год та витрачено палива по обприскуванню сої досходовими гербіцидами в кількості 550л;

-№7-Г від 02.07.2018 на суму 111 743,40грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої трактором МТЗ-82+ОП 2000 площею 736га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-150год та витрачено палива по обприскуванню сої в кількості 1 202л;

-№8-Г від 30.07.2018 на суму 105 601,50грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої трактором МТЗ-82+ОП 2000 площею 736га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-124год та витрачено палива по обприскуванню сої в кількості 1305л.

Вказані акти підписані та скріплені печатки лише зі сторони підрядника.

Позивач склав акт приймання-передачі від 26.09.2018, згідно з яким на підставі п.6.1 договору підряду №2Г від 07.03.2018 Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Погорілого передає ТОВ «Брок» готову до збору сою, з середньою врожайніст, визначеною лабораторним методом -20ц/га, вологістю 13%, на земельній ділянці 368га (том 1, а.с. 32).

Як на підтвердження виконання на підставі укладеного сторонами договору підряду робіт позивач також долучив копії облікових листів-трактористі, а саме:

-лист №13, відповідно до якого трактор МТЗ-82+МВД -900 (про який вказано в акті №3) використовувався 18 та з 25 по 28 квітня 2018 року з витратою 370л палива та обробітком 253га площі (том 1,а.с. 74);

-лист №16, відповідно до якого трактор Т-150+РВК-5,4 (про який вказано в акті №4) використовувався 29 та 30 квітня 2018року з витратою 420 палива та обробітком 53га (том 1,а.с.77);

-лист №15, відповідно до якого трактор Т-150К+БДВ-36 (про який вказано в акті № 1) використовувався 26 та 27 квітня 2018року з витратою 380л палива та 32га площі (том 1,а.с. 76);

-листи №27 та №28, відповідно до яких трактор МТЗ-82+ОП 2000 (про який вказано в акті №6) використовувався 11,13,14,15 та з 21-23 квітня 2018року з витратою палива 475л (том 1, а.с. 83-84);

-листи № 29, №30 та №32, відповідно до яких трактор МТЗ-82+ОП 2000 (про який вказано в актах №7 та №8) з витратою 1200л палива та 853га площі (том 1,а.с.85-87).

Позивач склав акт зведених витрат на виконані ним роботи згідно з договором підряду №2Г від 07.03.2018, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт становить 996 319,53грн, з яких 851 555,15грн- виконані роботи і 144 764,38грн 17 % винагороди (том 1,а.с. 41).

До матеріалів справи позивач долучив укладений ним та ТОВ «Вам Агро» договір №29-05/18 від 07.05.2018 на виконання робіт по дискуванню дослідних полів на площі 120га, на підставі якого сторони склали акт здачі-приймання робіт від 07.05.2018 по дискуванню дослідних полів на площі 120га на суму 90 000,00грн і такі роботи позивач платіжним дорученням №157 від 07.05.2018 на суму 90 000,00грн оплатив (том 1,а.с. 70-73).

Як на підтвердження виконання своїх зобов`язань,позивач також долучив до матеріалів справи складені комісією позивача акти від 13.10.2018 про те, що комбайнами Leckion KAT John Deere було скошено на обмолочено сою на 346 га і витрачено 7 370л дизпалива (том 1,а.с. 91-92).

Також, відповідно до складеного комісією позивача акту від 16.10.2018 з 29.09.2018 по 13.10.2018 з площі 368га було зібрано, зважено та передано ТОВ «Брок» 7 400 центнерів сої згідно з договором підряду №2Г від 07.03.2018 (том 1,а.с. 93).

В матеріалах справах наявна копія укладеного ТОВ «Брок» (замовником) та ТОВ «Стир-Агротех» (виконавцем) договору про надання послуг зі збирання врожаю від 10.10.2018 №01/10/2018, на підставі якого виконавець надав змовнику послуги в рослинництві по обмолу сої на 346га на загальну суму 519 000,00грн, які оплачені замовником (том 1,а.с.140-146).

В матеріалах справи наявна копія листа-відповіді ТОВ «Стир-Агротех» за підписом директора товариства Микитин В.М. на адвокатський запит представника позивача адвоката Медведя В.О., в якому вказано про те, що на підставі договору від 10.10.2018 №01/10/2018 протягом жовтня 2018року ТОВ «Стир-Агротех» надало ТОВ «Брок» послуги по обмолу сої, комбайни ТОВ «Стир-Агротех» заправлялись і обслуговувались на території позивача (том 1,а.с. 169).

Водночас, згідно з наданим відповідачем листом ТОВ «Стир-агротех» від 10.08.2020, який містить оригінальний відтиск печатки товариства та підпис директора Микитина В.М., на адресу ТОВ «Стир-Агротех» не надходило запиту від Медведя В.О. , а товариство не надавало адвокату Медведю В.О. письмової відповіді на запит (том 3, а.с. 65).

Згідно з довідкою Жовківської РДА від. 29.11.2019 №227 Львівська філія Укр НДІПВТ ім. Л. Погорілого виростило для ТОВ «Брок» сою на 368га (том 1,а.с. 170).

В матеріалах справи наявний лист-відповідь ФОП Гавришківа Т.В. від 06.03.2020 на адвокатський запит представника позивача, згідно з яким ТОВ «Брок» та ФОП Гавришків Т.В. уклали договір про надання транспортних послуг від 25.09.2018, предметом якого було надання ФОП Гавришків Т.В. послуг перевезення сої з полів, що перебували в користуванні Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, на територію ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство». В період з 26.09.2018 по 13.10.2018 водіями, які перебували в трудових відносинах з ФОП Гавришківим Т.В., було перевезено (доставлено) на територію ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство» та зважено 784 840,00кг сої. Збирання та завантаження сої здійснювалось силами та технікою ТОВ «Стир-Агротех» (том 2,а.с.197).

До вказаного листа додано накладні та рахунок ФОП Гавришківа Т.В., згідно з якими протягом з 26.09.2018 по 13.10.20218 ТОВ «Бусько сорто-насінницьке підприємство» відпущено, а ТОВ «Брок» прийнято 784,84тон сої (том 2,а.с.198-205).

Водночас, на запит адвоката відповідача ФОП Гавришків Т.В. листом від 29.06.2020 повідомив, що викладена на запит адвоката позивача в листі від 06.03.2020 інформація не відповідає дійсності, зокрема, надання послуг з перевезення сої для ТОВ «Брок» здійснювалась з м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області, а ФОП Гавришківу Т.В. не відомо, хто здійснював завантаження сої і хто її зібрав (том 3,а.с. 44).

У письмових поясненнях від 01.07.2020 відповідач вказав, що виконання ФОП Гавришківим Т.В. послуг з перевезення сої стосувались виконання ТОВ «Брок» зобов`язань за договором відповідального зберігання №01/09/18 від 01.09.2018, укладеного з ТОВ «Баонік Сервіс», за умовами якого ТОВ «Брок» взяло на себе зобов`язання прийняти на відповідальне зберігання від ТОВ «Баонік Сервіс» сою, яка була перевезена силами Гавришківа Т.В. (том 3, а.с. 41-43).

Відповідач долучив до матеріалів справи вказаний договір відповідального зберігання №01/09/18 від 01.09.2018, укладений з ТОВ «Баонік Сервіс», та акт приймання-передачі робіт до цього договору, згідно з яким ТОВ «Брок» (виконавець) надало ТОВ «Баонік Сервіс» послуги з доставки та приймання 784,84т сої (том 3,а.с. 48- 52).

У поданих до органів Держстату України звітах про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду га 01.12.2018, про збирання врожаю сільськогосподарських культур від 01.11.2018 та про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018року позивач вказав про виробництво та збирання на 368га поля 7 400ц сої.

Відповідно до наданого завідувачем лабораторії агрохімії Інституту сільськогосподарства карпатського регіону НААН обгрунтування щодо норми висіву насіння сої з 22т насіння сої в господарстві із середньою нормою висіву насіння 100кг/га можна засіяти 220га (том 1,а.с. 192).

12.03.2020 Львівським науково-дослідним центром продуктивності АПК Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на замовлення позивача було надано висновок, відповідно до якого розроблені і застосовані у 2017-2018 роках позивачем технологічні карти вирощування сої на землях Львівської філії, розташованих на території Магерівської ОТГ, відповідають економічним нормативним джерелам. Усі види технологічних операцій (сільськогосподарських робіт) та їхня кількість, проведені Львівською філією УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого протягом 2018 року по вирощуванню сої на площі 368 га, виконані у відповідності до розробленої і застосованої у 2017-2018 роках Львівською філією УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого технологічної карти вирощування сої на землях Львівської філії, розташованих на території Магерівської ОТГ та не перевищують такі (том2, а.с. 214).

Також, 31.03.2020 Львівським науково-дослідним центром продуктивності АПК Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на замовлення позивача було надано висновок, відповідно до якого нормативи протруювачів насіння, внесення мінеральних добрив, гербіцидів, засобів захисту та стимуляторів росту рослин, в тому числі і сої, які використані позивачем на землях Магерівської ОТГ у 2017-2018 роках, які перебувають у користуванні Львівської філії «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого», відповідають економічним нормативним джерелам (том 2,а.с. 234-235).

У розділі «норми висіву» вказаного висновку зазначено, що в умовах Львівської філії «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого» висів сої складає 122кг/га при нормі 132кг/га.

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення позивача судовим експертом Бурдьо І. М. було складено висновок №1 від 27.01.2020 судово-економічної експертизи, згідно з яким документально підтверджується розмір понесених позивачем витрат, пов`язаних з виконанням договору підряду №2Г від 07.03.2018 на загальну суму 842,402грн, сума винагороди позивача ( 17% від понесених витрат) становить 143 208,35грн (том 2,а.с. 16-18).

Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач надіслав відповідачу претензію №69 від 07.03.2019, до якої додав акти виконаних робіт №1-Г від 05.05.2018, №2-Г від 11.05.2018, №3-Г від 18.05.2018, №4-Г від 24.05.2018, №5-Г від 30.05.2018, №6-Г від 31.05.2018, №7-Г від 02.07.2018, №8-Г від 30.07.2018 та акт приймання-передачі від 25.09.2018, в якій просив підписати зазначені акти та провести розрахунки за їх виконання.

У вказаній претензії позивач зазначив, що він неодноразово надсилав відповідачу листи (від 11.06.2018 №141/1, від 13.08.2018 №191/1 і від 08.10.2018 №209/1) з проханням підписати акти виконаних робіт та провести розрахунки.

Зазначена претензія надіслана відповідачу поштовим відправлення №8030044781226 та отримана ним 29.03.2019 (том 1, а.с. 160-161).

Як на підтвердження надіслання відповідачу листів від 11.06.2018 №141/1, від 13.08.2018 №191/1 і від 08.10.2018 №209/1 позивач долучив до матеріалів справи копії сторінок з журналу вихідної кореспонденції Львівської філії «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого» (том 1,а.с. 163-168).

Також до матеріалів справи позивач додав складені ним заявки на перерахування коштів, зокрема, 05.05.2018 заявка №1 на суму 189 575,90 грн, 11.05.2018 заявка №2 на суму 71 620,54 грн, 18.05.2018 заявка №3 на суму 56 704,20 грн, 24.05.2018 заявка №4 на суму 98 487,08 грн, 30.05.2018 заявка №5 на суму 161 142,53 грн, 31.05.2018 заявка №6 на суму 56 679,00 грн, 02.07.2018 заявка №7 на суму 111 743,40 грн, 30.07.2018 заявка №8 на суму 105 601,50 грн (том 1,а.с. 220-227).

У нотаріально посвідченій заяві свідка гр. ОСОБА_2 від 01.04.2020, яка працює на посаді головного бухгалтера позивача, повідомила, що по мірі виконання робіт згідно з договором підряду №2Г від 07.03.2018 відповідні акти здачі-приймання робіт та заявки на перерахування коштів, загальний кошторис після виконання кожного етапу робіт надсилались на електронну адресу бухгалтера ТОВ «Брок»- ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3) та поштовою кореспонденцією, що підтверджується журналом вихідної кореспонденції.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості робіт, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 985 610,45 грн основного боргу, 171 442,13 пені за період з 06.04.2019 по 06.10.2019, 9 757,54 інфляційних втрат, розрахованих за квітень-жовтень 2019року, та 14 905,66 грн 3% річних за період з 06.04.2019 по 06.10.2019.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Відповідно до п. 3.1 Положення Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого», затвердженого наказом Державної наукової установи " УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого " №116 від 25.07.2017, філію створено як відокремлений підрозділ державної наукової установи з метою здійснення наукової та науково -технічної експертизи, досліджень випробувань, аналізу, оцінки комплексів машин та технологій для сільськогосподарського виробництва і підготовки обгрунтованих висновків для прийняття рішень щодо їх використання в аграрному секторів економіки відповідно до законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про пестециди і агрохімікакти», «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин», «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».

Філія не є юридичною особою, а є відокремленим структурним підрозділом УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, яка є державною бюджетною неприбутковою науковою установою та має закрпілене за нею майно (п.4.1 Положення).

Згідно з п.5.1 Положення майно філії є державною власністю, передане УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, і закрпілене за нею на основі права оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, філія користується та розпоряджається майном відповідно до законодавства. Усі питання, які стосуються відмови від права на земельні ділянки, що знаходяться у користувані філії або їх відчуження, вирішується виключно УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого і Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Відповідно до п.5.3 Положення контроль за ефективністю використання, зберігання та обліком закріпленого за філією майна здійснює УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого і Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Філія здійснює ефективне користування землею та іншим природніми ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та законодавства (п.5.8 Положення).

Згідно з п.6.3 філія зобов`язана складати бухгалтерську, податкову та статистичну звітність, інофрмацію, пов`язану з підготовкою і виконанням бюджетів, інші економічні і фінансові відомості і передавати їх УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, податкові органи і органи статистики.

Філія має право укладати договори та угоди, набувати майнові права та особисті немайнові права, виконувати обов`язки, бути позивачем, відповідачем чи третьою особою у судах (п.7.1.5 Положення).

Як вбачається з матеріалів даної справи, спір між сторонами виник у зв`язку з неналежним, за твердженнями позивача, виконанням відповідачем договору підряду №2 «Г» на вирощування сільськогосподарської продукції від 07.03.2018, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання виконати за завданням відповідача роботи з вирощування сільськогосподарської продукції задля отримання врожаю зернових культур та бобових (підготовка посівних площ-земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вирощування врожаю) на земельних ділянках, що належать йому на правах користування і які розташовані в адміністративних межах Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської обасті загальною площею 375га, а позивач - прийняти ці роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 6.2 договору роботи за договором вважаються виконаними, а продукція - переданою підрядником і прийнятою замовником після її передачі у незібраному виді, готовою до збору, та підписання кошторису та акта передачі-приймання виконаних робіт і продукції, що підтверджує виконання робіт і свідчить про відсутність претензій з боку замовника щодо якості та кількості прийнятої продукції і виконаних робіт.

Розмір винагороди підрядника визначається згідно із кошторисом після виконання робіт з вирощування сільськогосподарської продукції і становить 17% від понесених підрядником витрат (п.3.1 договору).

В апеляційній скарзі скаржник стверджує, що укладений сторонами договір за своїм змістом є договором контрактації сільськогосподарської продукції.

Однак, апеляційний суд відхиляє такі доводи як безпідставні, оскільки відповідно до ст. 713 ЦК України та ст. 272-274 ГК України за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов`язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов`язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. Вказаний договір є одним із видів договорів купівлі-продажу, який має свої особливості, зокрема, щодо суб`єктнивного складу договору, предмету договору та особливості його передачі. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 272 ГК України у договорах контрактації повинні передбачатися: види продукції (асортимент), гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника; ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції; обов`язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства; взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору;інші умови, передбачені Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас укладений сторонами договір від 07.03.2018 не містить передбачених вищезазначеною ч. 3 ст. 272 ГК України умов.

Окрім цього, мета договору контрактації сільськогосподарської продукції полягає у використанні виробником сільськогосподарської продукції у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим використанням, в той же час, з аналізу п.1.2 метою укладеного сторонами договору вбачається, що метою його підписання для позивача було досягнення наукових цілей (зокрема, випробування сільськогосподарських машин і комплексів технологічного обладнання, науково-технічна експертиза, випробування технологій виробництва).

Відповідно до ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Отже, набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Таким чином, досягнувши згоди щодо всіх істотних умов сторони уклали договір, внаслідок чого між ними виникли взаємні права та обов`язки, а відповідний договір набрав чинності.

Частиною першою статті 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зі змісту умов укладеного сторонами договору вбачається, що зобов`язанню замовника оплатити виконані підрядником роботи кореспондує обов`язок підрядника виконати належним чином та відповідно до передбачених договором умов - роботи.

Отже, звернувшись до суду з вимогою про стягнення з відповідача вартості виконаних робіт, позивач перш за все зобов`язаний довести обставини належного виконання ним передбачених договором робіт, надавши суду належні та допустимі докази на підтвердження їх виконання.

Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. За приписами частин 1, 2 статті 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Згідно з п.2.1 підписаного сторонами договору роботи з вирощування врожаю сільськогосподарської продукції здійснюються підрядником із використанням сільськогосподарської техніки, обладнання, інструменту та матеріалів підрядника, за винятком тих матеріалів та сільськогосподарської техніки, які надає замовник (п.2.1 договору).

Замовник для виконання робіт надає матеріали, перелічені в додатку до даного договору. Даний додаток є невід`ємною частиною договору. Матеріали, зазначені у п.2.2 цього договору, передаються підряднику для виконання робіт за актом після підписання цього договору (п.п.2.2, 2.6 договору).

Згідно з п.2.8 договору підрядник використовує для виконання робіт власні матеріали, перелічені в додатку до договору, який є невід`ємною його частиною.

Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що сторони на виконання умов пунктів 2.2, 2.6, 2.8 договору уклали необхідний додаток з переліком наданих замовником матеріалів для виконання робіт чи з переліком власних матеріалів підрядника, які він використовутиме для передбачених договором виконання робіт.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі за №1 від 18.04.2018 та за №2 від 20.04.2018, згідно з якими відповідач передав позивачу матеріали для виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції по договору підряду №2Г від 07.03.2018, зокрема, 22 тонни насіння сої на суму 572 000,09 грн.

Відповідно до наданого завідувачем лабораторії агрохімії Інституту сільськогосподарства карпатського регіону НААН обгрунтування щодо норми висіву насіння сої з 22т насіння сої в господарстві із середньою нормою висіву насіння 100кг/га можна засіяти 220га. Згідно з складеним на замовлення позивача Львівським науково-дослідним центром продуктивності АПК Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України висновком від 31.03.2020 в умовах Львівської філії «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого» висів сої складає 122кг/га при нормі 132кг/га.

Отже, при переданій позивачу кількості насіння сої - 22т можливим було засадити від 180,3га по 220га полів (22 000/ 122 =180,3; 22 000/100=220). В той ж час, умовами договору сторони передбачили виконаня робіт на полях площею 375га.

Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За приписами ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Умовами п.п.3.2,3.3 договору сторони погодили необхідність визначення цін (витрат щодо виконання робіт) у відповідному кошторисі. Разом з тим, доказів на підтвердження узгодження сторонами кошторису на виконання передбачених договором робіт в матеріалах справи відсутні.

Крім того, зі змісту п.4.1 договору вбачається, що зобов`язання підрядника розпочати виконання робіт виникає з моменту після підписання договору, перерахування авансу та надання необхідних матеріалів.

Однак, доказів перерахунку відповідачем позивачу необхідного авансу ні позивачем, ні відповідачем не надано.

Порядок та термін здійснення оплати виконаних підрядником робіт сторони встановили у п.3.4 договору, а саме, що після підписання договору замовник щомісячно перераховує підряднику кошти на витрати, пов`язані з виконанням робіт, згідно з поданої заявки з обгрунтуванням такої потреби; протягом 10 календарних днів з моменту підписання акта здавання-приймання робіт-остаточний розрахунок.

Оплата проводиться у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця (п.3.5 договору).

До матеріалів справи позивач долучив складені ним заявки на перерахування коштів, зокрема, заявку №1 від 05.05.2018 на суму 189 575,90 грн, заявку №211.05.2018 на суму 71 620,54 грн, заявку №3 від 18.05.2018 на суму 56 704,20 грн, заявку №4 від 24.05.2018 на суму 98 487,08 грн, заявку №5 від 30.05.2018 на суму 161 142,53 грн, заявку №6 від 31.05.2018 на суму 56 679,00 грн, заявку №7 від 02.07.2018 на суму 111 743,40 грн, заявку №8 від 30.07.2018 на суму 105 601,50 грн та стверджує, що такі заявки на перерахування коштів та загальний кошторис після виконання кожного етапу робіт надсилались на електронну адресу бухгалтера ТОВ «Брок»- ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3) та поштовим зв`язком згідно з книгою вихідної кореспонденції позивача.

Водночас, з аналізу умов укладеного сторонами договору не вбачається, що сторони узгодили порядок здійснення обміну документації між собою, зокрема, зазначених заявок на перерахування коштів, шляхом обміну електронними листами. В матеріалах справи відсутні докази того, що вказана в заяві свідка електронна адреса належить посадовій особі ТОВ «Брок», і що вказана особа уповноважена здійснювати оплати від імені відповідача.

Відтак належних доказів, які б підтверджували надіслання позивачем відповідачу обгрунтованих заявок на перерахування коштів у визначені договором строки суду не надані.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Так, згідно з пунктом 6.1 договору встановлено, що здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 10 календарних днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання.

Відповідно до п.7.1 договору підрядник зобов`язаний у термін до 5 календарних днів з моменту завершення робіт, визначених в п.1.1 договору, подати замовнику на підписання кошторис та у термін до 10 календарних днів -акт здавання-приймання.

Згідно з п. 6.2 договору роботи за договором вважаються виконаними, а продукція - переданою підрядником і прийнятою замовником після її передачі у незібраному виді, готовою до збору, та підписання кошторису та акта передачі-приймання виконаних робіт і продукції, що підтверджує виконання робіт і свідчить про відсутність претензій з боку замовника щодо якості та кількості прийнятої продукції і виконаних робіт.

У термін 5 календарних днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання підрядник зобов`язаний надати замовнику звіт про використання матеріалу (п.6.3 договору).

Згідно з п. 7.3. договору замовник зобов`язаний прийняти надані виконавцем роботи та підписати акт здавання-приймання та кошторис протягом 3 календарних днів з дати одержання названого акта та кошторису від виконавця та оплатити виконавцю роботи, визначені у п. 1.1 цього договору, в розмірах і в строки, встановлені договором.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази на підтвердження того, що підрядник повідомляв замовника про готовність виконаних робіт після їх завершення та надання замовнику будь-яких звітів щодо використаного матеріалу. Також позивач не подав суду належних доказів, що у термін до 5 календарних днів з моменту завершення робіт він подавав відповідачу на підписання кошторис виконаних робіт, та у термін до 10 календарних днів з моменту завершення робіт -акт здавання-приймання робіт.

Як на підтвердження виконаних на підставі договору підряду №2Г від 07.03.2018 робіт позивач додав до матеріалів справи наступні акти здачі-приймання робіт:№1-Г від 05.05.2018 на суму 189 576,90грн, згідно з яким проведено роботи по дискуванню поля під сою трактором Т-150К+БДВ-36 площею 100га, на підставі договору №29-05/18 з ТОВ «Вам -Агро» площею 120га, витрачено паливо на дискування в кількості 2345 л; №2-Г від 11.05.2018 на суму 71 620,54грн, згідно з яким проведено роботи по культивації поля під сою трактором МТЗ-82+КСП-4 площею 241га та витрачено паливо на культивацію в кількості 1395л;№3-Г від 18.05.2018 на суму 56 704,20грн, згідно з яким проведено роботи по внесенню добрив під сою трактором МТЗ-82+МВД -900 площею 257га та витрачено паливо на внесення добрив в кількості 766л;№4-Г від 24.05.2018 на суму 98 487,08грн, згідно з яким проведено роботи по передпосівному обробітку грунту під сою трактором Т-150+РВК-5,4 площею 229га та витрачено паливо по передпосівному обробітку грунту в кількості 1740л;№5-Г від 30.05.2018 на суму 161 142,53грн, згідно з яким проведено роботи по посіву сої трактором МТЗ-82+С3-3,6А площею 368га та витрачено паливо на посів в кількості 1520л;№6-Г від 31.05.2018 на суму 56 679,00грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої досходовими гербіцидами трактор МТЗ-82+ОП 2000 площею 368га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-99год та витрачено палива по обприскуванню сої досходовими гербіцидами в кількості 550л;№7-Г від 02.07.2018 на суму 111 743,40грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої трактор МТЗ-82+ОП 2000 площею 736га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-150год та витрачено палива по обприскуванню сої в кількості 1 202л;№8-Г від 30.07.2018 на суму 105 601,50грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої трактор МТЗ-82+ОП 2000 площею 736га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-124год та витрачено палива по обприскуванню сої в кількості 1305л.

Вказані акти підписані та скріплені печатки лише зі сторони підрядника.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені акти були надіслані відповідачу лише 07.03.2019 разом із претензією позивача з вимогою їх підписати та провести розрахунок за виконані роботи.

У надісланій вказаній претензії позивач зазначив, що він неодноразово надсилав відповідачу листи (від 11.06.2018 №141/1, від 13.08.2018 №191/1 і від 08.10.2018 №209/1) з проханням підписати акти виконаних робіт та провести розрахунки.

Однак, позивач не надав суду копій зазначених листів на підтвердження своїх доводів, що такі поетапно, в міру виконаних робіт, надсилались відповідачу, у зв`язку з чим суд не має можливості надати оцінку доводам позивача, що такі акти були дійсно надіслані відповідачу. До матеріалів справи позивач додав лише копії сторінок з журналу вихідної кореспонденції Львівської філії «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого» в яких містяться відомості про реєстрацію вказаних листів, однак, оскільки оформлення вказаного документа залежить виключно від суб`єктивної поведінки позивача та за своїм змістом є актом внутрішньої документації позивача, суд не вважає цей доказ таким, що підтверджує факт надіслання зазначених листів відповідачу.

Дослідивши зміст доданих до позовної заяви актів здачі-приймання робіт на відповідність вказаної в облікових листах-трактористів інформації, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що такі документи містять ряд неточностей та взаємосуперчливу інформацію.

Зокрема, в акті №1 від 05.05.2018 вказано про надання послуг дискування 220га поля, з яких 120 га виконано ТОВ «Вам-Агро», 100га-позивачем за допомогою трактора Т-150К+БДВП-3.6 та витрачено 2 345л палива, однак згідно з обліковим листом №15 трактор Т-150К+БДВП-3.6 з відмітками «соя» здійснював виїзд 26.04.2018 та 27.04.2018, витративши 380л палива та обробивши 32га поля.

Щодо посилань на укладений позивачем та ТОВ «Вам-Агро» договір №29-05/18 від 07.05.2018, за яким ТОВ «Вам-Агро» взяло на себе зобов`язання виконати роботи по дискуванні 120га полів, колегія суддів зазначає, що зі змісту умов вказаного договору та складеного на його підставі акту здачі-приймання робіт №1 не вбачається, що такі роботи виконані саме для подальшого посіву сої. Крім того, згідно з п.11.6 договору жодна зі сторін не має права передавати свої права за цим договором третій особі без письмової згоди іншої сторони, водночас доказів того, що позивач повідомляв відповідача про залучення ТОВ «Вам-Агро» для виконання передбачених спірним договором підряду робіт суду не надано.

В акті №2 вказано про надання послуг з культивації поля на площі 241га з використанням трактора МТЗ-82 +КСП-4, однак з наданих суду облікових листів трактористів-машиністів не вбачається відомостей про використання вказаного виду техніки як КСП-4.

В акті №3 вказано про проведення робіт по внесенню добрив на полі площею 275га за допомогою трактора МТЗ-82+МВД 900 з викоритсанням 766л палива, водночас згідно з обліковим листом №13 така техніка з відмтікою «соя» застосовувалась 18.04.2018 та з 25.04.2108 по 28.04.2018 та використала 370л палива і обробила 253га площі.

В акті №4 вказано про передпосівний обробіток грунту на площі 229га за допомогою трактора Т-150-К+РВК-5.4 з використанням палива у кількості 1 740л, однак згідно з обліковиим листом №16 трактор Т-150-К+РВК-5.4 виїжджав лише 29.04.2018 та 30.04.2018, використавши 420л палива, з яких позначка «соя» лише 30.04.2018 і використанням 260л палива і фактичною обробкою 53га площі.

В акті №6 вказано про роботи з обприскування сої досходовими гербіцидами за допомогою трактора МТЗ-82+ОП-2000 на загальній площі 368га з витратами 550л палива, однак згідно з обліковимим листами №27 та 28 витрати палива становили 475л.

З огляду на встановлені судом вищевказані неточності у первинних документах, апеляційний суд не приймає до уваги зроблений на замовлення позивача судовим експертом Бурдьо І. М. висновок №1 від 27.01.2020 судово-економічної експертизи, згідно з яким розмір понесених позивачем витрат, пов`язаних з виконанням договору підряду №2Г від 07.03.2018, документально підтверджується на загальну суму 842,402грн, сума винагороди позивача (17% від понесених витрат) становить 143 208,35грн.

Крім того, з доданих до вказаного висновку додатків вбачається, що експерт при здійсненні розрахунку вартості робіт по дискуванню полів послався на обліковий лист№33, зі змісту якого вбачається виконання робіт у жовтні 2017року, в той час, як спірний договір сторони уклали 07.03.2018.

Щодо посилань позивача, що виконання ним на підставі спірного договору підряду робіт для ТОВ «Брок» і прийняття останнім цих виконаних робіт також підтверджується укладеним ТОВ «Брок» (замовником) та ТОВ «Стир-Агротех» (виконавцем) договору про надання послуг зі збирання врожаю від 10.10.2018 №01/10/2018, на підставі якого виконавець надав замовнику послуги в рослинництві по обмолу сої на 346га на загальну суму 519 000,00грн, які оплачені замовником, то зі змісту вказаних договору та акту не вбачається, що такі послуги надавались відповідачу саме на полях позивача. Як на підтвердження того, що зазначені роботи виконувались на полях Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого позивач посилається на копію листа-відповіді ТОВ «Стир-Агротех» за підписом директора товариства Микитин В.М. на адвокатський запит представника позивача адвоката Медведя В.О., в якому вказано про те, що на підставі договору від 10.10.2018 №01/10/2018 протягом жовтня 2018року ТОВ «Стир-Агротех» надало ТОВ «Брок» послуги по обмолу сої, комбайни ТОВ «Стир-Агротех» заправлялись і обслуговувались на території позивача.

Разом з тим, оригінал вказаного листа в матеріалах справи відсутній. Позивач долучив до матеріалів справи як докази надіслання вказаного листа копії роздруківок з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак відомостей, які б підтверджували, що ці електронні адреси є офіційними електронними адресами ТОВ «Стир-Агротех» позивачем не подано (том 2.а.с. 72-76).

Водночас, згідно з наданим відповідачем листом ТОВ «Стир-агротех» від 10.08.2020, який містить оригінальний відтиск печатки товариства та підпис директора Микитина В.М., на адресу ТОВ «Стир-Агротех» не надходило запиту від Медведя В.О. , а товариство не надавало адвокату Медведю В.О. письмової відповіді на запит.

Відтак в апеляційного суду відстуні підстави для висновку, що ТОВ «Стир-Агротех» надавало саме відповідачу послуги по збиранню сої, яка вирощена позивачем на виконання спірного договору підряду.

Також, на думку апеляційного суду, не можна вважати такими, що підтверджують факт виконання позивачем робіт на підставі спірного договору підряду посилання позивача на укладений відповідачем з ФОП Гавришківу Т.В. договір про надання транспортних послуг від 25.09.2018, предметом якого, за твердженнями позивача, було надання ФОП Гавришків Т.В. послуг перевезення сої з полів, що перебували в користуванні Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, на територію ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство», оскільки з долучених до вказаного листа накладних та рахунку ФОП Гавришківа Т.В. не вбачається, що перевезення здійснювалось на територію ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство», згідно з вказаними накладними відпуск сої здійснювало ТОВ «Бусько сорто-насінницьке підприємство», а ТОВ «Брок» приймало її.

Крім того, на запит адвоката відповідача ФОП Гавришків Т.В. листом від 29.06.2020 повідомив, що викладена на запит адвоката позивача в листі від 06.03.2020 інформація не відповідає дійсності, зокрема, надання послуг з перевезення сої для ТОВ «Брок» здійснювалась з м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області, а ФОП Гавришківу Т.В. не відомо, хто здійснював завантаження сої і хто її зібрав.

Також, сторони не надали суду жодних доказів, що відповідно до п.11.6 договору вони погодили між собою залучення вказаних осіб з метою належного виконання спірного договору підряду.

У письмових поясненнях від 01.07.2020 відповідач вказав, що виконання ФОП Гавришківим Т.В. послуг з перевезення сої стосувались виконання ТОВ «Брок» зобов`язань за договором відповідального зберігання №01/09/18 від 01.09.2018, укладеного з ТОВ «Баонік Сервіс», за умовами якого ТОВ «Брок» взяло на себе зобов`язання прийняти на відповідальне зберігання від ТОВ «Баонік Сервіс» сою, яка була перевезена силами Гавришківа Т.В. Відповідач долучив до матеріалів справи вказаний договір відповідального зберігання №01/09/18 від 01.09.2018, укладений з ТОВ «Баонік Сервіс», та акт приймання-передачі робіт до цього договору, згідно з яким ТОВ «Брок» (виконавець) надало ТОВ «Баонік Сервіс» послуги з доставки та приймання 784,84т сої.

Крім того, умовами п.7.1 укладеного сторонами договору передбачено, що підрядник зобов`язаний вести бухгалтерський та податковий облік.

Згідно з п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст. 201 ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ПК України).

Разом з тим, позивач на надав жодних доказів, що на виконання вимог податкового законодавства, він здійснював реєстарції податкової накладної за наслідками виконання робіт, передбачених укладеним сторонами договором підряду. Висновки суду першої інстанції про те, що позивач не здійснював оформлення та реєстрацію податкових декларацій у зв`язку з тим, що заборгованість відповідача перед ним може бути безнадійною, з урахуванням встановлених апеляційним судом обставин недоведеності позивачем факту надіслання відповідачу актів здачі-приймання робіт протягом всього періоду їх складання, є необгрунтваоним та таким, що грунтується на припущеннях.

Посилання суду на надані АПК Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України висновки від 12.03.2020 та від 31.03.2020 також не можуть бути доказами виконання позивачем робіт на підтсаві спірного договору підряду, оскільки, вказані висновки лише підтверджують відповідність технологічних карт позивача на вирощування сої економічним нормативним джерелам.

Складені позивачем акти від 13.10.2018 та від 16.10.2018 про використання комбанів для скошення обмолу сої та про передання відповідачу сої згідно з договором підряду №2Г від 07.03.2018 та заяви свідків-працівників позивача з урахуванням встановлених вище судом обставин також не можуть бути доказами виконання позивачем робіт, стягнення вартості та винагороди за які, є предметом даного спору, оскільки вказані докази складені виключно стороною позивача та носять суб`єктивний характер.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 у справі №913/3171/8 вказав, що в силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13,14 ГПК, а також положеннях статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених апеляційним судом обставин недотримання сторонами передбачених договором підряду умов щодо погодження переліку наданих сторонами матеріалів для виконання робіт та відповідного кошторису робіт, невідповідності вказаних в актах приймання-передачі робіт відомостей інформації, зазначеній в облікових листах трактористів-машиністів, відсутності належних доказів повідомлення позивачем відповідача про виконання передбачених договором робіт протягом дії договору, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем належними, допустимими та достатніми в їх сукупності доказами наявності підстав для задоволення заявленого ДНУ «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» до ТОВ «БРОК» позову про стягнення заборгованості на підставі договору підряду №2 «Г» від 07.03.2018.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що внаслідок нез`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 972 307,45 грн основного боргу, 14 749,86 грн 3% річних, 9670,44 грн інфляційних втрат

Отже, рішення суду першої інстанції належить скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції, належить покласти на позивача. Судовий збір, сплачений відповідачем при поданні апеляційної скарги, підлягає відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОК", б/н від 15.10.2020 (вх. № місцевого суду 324/20-01 від 20.10.2020, вх. № апеляційного суду 01-05/3120/20 від 03.11.2020) - задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2020 у справі №914/2117/19 скасувати.

Прийняти нове рішення. У задоволенні позову Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого" до ТОВ «Брок» про стягнення 1 181 715,78 грн -відмовити.

Стягнути з Державної наукової установи "Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого", ідент. код. 04604309, місцезнаходження: Київська область, Васильківський район, смт. Дослідницьке, вул. Інженерна, буд. 5, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК», ідент. код 20833498, місцезнаходження: м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 97, кв. 88 - 22 424,84грн судового збору за перегляд рішення апеляційним судом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий (суддя -доповідач) Т.Б. Бонк

Суддя О.І. Матущак

Суддя Г.Г. Якімець

Джерело: ЄДРСР 95672620
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку