Справа № 461/9189/20 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 33/811/1875/20 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 та його захисника адвоката Попович Наталії Іванівни на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 24 листопада 2020 року,

з участю правопорушника ОСОБА_1 ,

захисника правопорушника адвоката Орлова Ю.С.,

представників митниці Банаха Р.В., Хоми Т.Б.

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 351108 (триста п`ятдесят одна тисяча сто вісім) грн. 90 коп.

Вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил №1946/20900/20 від 30 вересня 2020 року товар, а саме: контролер для котлів опалення (в комплекті з мережевими шнурами та вимикачами) TM «CANDLE» з маркуванням ST-88ZPID в кількості 45 штук; штани робочі TM «DICKES», в асортименті в кількості 17 штук; куртка робоча TM «DICKES», в асортименті, в кількості 11 штук конфісковано в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Галицької митниці ДМС України 1336,71 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.

Згідно постанови судді, 30 вересня 2020 року близько 12 год. 58 хв., в зону митного контролю МАПП «Шегині», митного поста «Мостиська», Галицької митниці Держмитслужби, заїхав транспортний засіб марки "OPEL VIVARO", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому прямував ОСОБА_1 з Республіки Польща в Україну, обравши формою проходження митного контролю смугу - «червоний коридор».

ОСОБА_1 подав домитного контролюмитну декларацію,в якійзадекларував наступнийтовар:автоматика ST-99,плин AMFOS,загальною вартістю371євро.Після завіреннядекларацій штампом«Під митнимконтролем №394»,під часпроведення митногоогляду транспортногозасобу,в салонітранспортного засобусеред особистихречей безознак приховуваннябуло виявленонаступний товар: контролердля котлівопалення (вкомплекті змережевими шнурамита вимикачами)TM«CANDLE»з маркуваннямST-88ZPIDв кількості45штук; штани робочі TM «DICKES», в асортименті в кількості 17 штук; куртка робоча TM «DICKES», в асортименті, в кількості 11 штук. Загальна вартість предметів становить 351108,90 грн.

Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковано митним органом за ст.472 МК України, як не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому письмовому декларуванню.

В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 та його захисник адвокат Попович Н.І. покликаються на те, що оскаржувана постанова є незаконною, невмотивованою, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначають, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не дотримався вказаних вимог закону, не перевірив об`єктивність та повноту провадження у справі, а його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 за ст. 472 МК України є передчасним, оскільки здійснений на підставі неповно зібраних матеріалів справи, внаслідок чого неможливо зробити однозначний висновок про винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 у порушенні вказаних митних правил. Вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, так як при перетині державного кордону, у відповідності до вимог ст. 371 МК України ОСОБА_1 здійснив письмове декларування всього наявного товару, який він ввіз на територію України, що підтверджується наявною в матеріалах справи митною декларацією, відповідно до якої ОСОБА_1 ввіз - автоматику ST - 99, плин AMFOS на загальну суму, що не перевищує 500 євро. Решта, виявленого товару в автомобілі марки "OPEL VIVARO", реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , який також слідував даним автомобілем в якості пасажира і задекларував: автоматику ST 99 та порошкову фарбу, на загальну суму, що не перевищує 500 євро, що підтверджується наявною в матеріалах справи митною декларацією.

Крім того, вказують, що судом безпідставно взято до уваги висновок експерта №1420003301-0849, оскільки даний висновок не може розглядатися як доказ у справі, так як не відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу» та інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Просять поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Галицького районного суду м.Львова від 24 листопада 2020 року, мотивуючи тим, що розгляд справи відбувся без їх участі, а оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав лише 01 грудня 2020 року; скасувати постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 24 листопада 2020 року, провадження у справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , який вину визнав та просив зменшити розмір штрафу, думку захисника адвоката Орлова Ю.С. про задоволення апеляційної скарги в частині зменшення розміру штрафу, пояснення представників митниці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо залишення рішення суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції обгрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 при вищезгаданих обставинах справи вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

При цьому його вина підтверджується: даними протоколу про порушення митних правил №1946/20900/20 від 30 вересня 2020 року; контрольним талоном; митною декларацією від 30 вересня 2020 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 не вказав точні відомості про товар, який він переміщував через державний кордон; актом огляду товарів та транспортних засобів від 30 вересня 2020 року; описом предметів від 30 вересня 2020 року, службовими та доповідними записками; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 30 вересня 2020 року, та його поясненнями, даними в суді апеляційної інстанції, який свою вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, а також іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Наявний у справі протокол про порушення митних правил відповідає вимогам ст. 494 МК України, є належним та допустимим доказом.

Разом з тим, положеннями ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 долучив за придбаний та вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил №1946/20900/20 від 30 вересня 2020 року товар, відповідні рахунки-фактури про його вартість №1/25/9/2020 та №2/25/9/2020 від 25 вересня 2020 року.

При цьому, в суді апеляційної інстанції, допитаний в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що в одному рахунку-фактурі зазначено його, як покупця, однак вказаний товар, належить ОСОБА_1 , про що не заперечив останній.

Так, перевіривши та оцінивши надані сторонами по справі докази щодо вартості вилученого товару, апеляційний суд вважає, що висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003301-0849 від 20 жовтня 2020 року, згідно якого вартість безпосередніх предметів правопорушення становить 351108,90 гривень, не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а відтак, не бере такий до уваги, оскільки в ньому зазначено вартість аналогічного товару із всествітньої мережі інтернет на території України, яка є необ`єктивною та завищеною, замість митної вартості, яка базується на ціні, що фактично сплачена за цей товар на території Польщі.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 53 МК України одним з документів, які підтверджують митну вартість товару, є рахунок-фактура (інвойс).

Апеляційний суд визнає належними та допустимими доказами у справі представлені апелянтами рахунки - фактури від 25 вересня 2020 року, у яких зазначена вартість товару, який переміщував ОСОБА_1 .

Санкція ст. 472 МК України передбачає стягнення в вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів з конфіскацією товарів.

При визначенні вартості товарів - безпосередніх предметів порушення ОСОБА_1 митних правил апеляційний суд виходить з даних, зазначених в рахунках-фактурах №1/25/9/2020 та №2/25/9/2020 від 25 вересня 2020 року, згідно з якими вартість вилученого товару відповідно становить 1882,00 злотих та 2090,00 злотих, загальна сума якого 3972 злотих.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що вартість переміщуваного ОСОБА_1 через митний кордон товару становить 28832 гривень ( 3972 злотих х 7,2591 грн. (курс Національного Банку України станом на 25.09.2020)).

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зміни постанови судді в частині накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Поновити правопорушнику ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Попович Н.І. строк апеляційного оскарження постанови судді Галицького районного суду м.Львова від 24 листопада 2020 року.

Апеляційнускаргу правопорушника ОСОБА_1 та його захисника адвоката Попович Н.І. - задоволити частково.

Постанову суддіГалицького районногосуду м.Львова від24листопада 2020року стосовно ОСОБА_1 змінити в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України у виді штрафу в розмірі 28832 гривень з конфіскацією товару,вилученого згідноз протоколомпро порушеннямитних правил№№1946/20900/20від 30вересня 2020року.

В решті постанову судді залишити без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.