Справа № 303/5067/19

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді Бисага Т.Ю.

суддів: Фазикош Г.В., Собослой Г.Г.,

за участі секретаря: Купар Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 грудня 2019 року, головуючий суддя Куцкір Ю.Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Мукачівське Управління державної казначейської служби України Закарпатської області про стягнення відшкодування матеріальних збитків внаслідок уведення карантинного режиму для тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних хвороб АЧС) в сумі 197815 гривень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Мукачівської РДА Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Мукачівське Управління державної казначейської служби України Закарпатської області про відшкодування матеріальних збитків внаслідок введення карантинного режиму для тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних хвороб АЧС) в сумі 197 815 гривень.

Позов мотивований тим, що 13.08.2017 року в особистому селянському господарстві позивача, що знаходиться в с. Павшино, ур. «Під лісом» виникла загибель свиноматки породи «Мангалиця», про що відразу позивачем було повідомлено Мукачівське РУ ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області. За результатами дослідження загиблої та дорізаних свиней було виявлено ДНК вірус африканської чуми свиней. У зв`язку з цим, Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Мукачівській РДА 16.08.2017 року прийнято рішення оголосити особисте селянське господарство ОСОБА_1 в с. Павшино, урочище «Під лісом» епізоотичним вигнищем АЧС та встановити карантин. Було вилучено, безкровно забито та спалено 52 туші свиней загальною вагою 3 761 кг. В результаті вчинення таких дій, позивачем було подано заяву до Державної надзвичайно протиепізоотичної комісії при Мукачівській РДА про компенсацію збитків на загальну суму 197 815 гривень. 18.08.2017 року останніми було визнано надані позивачем розрахунки збитків та надано висновок про відшкодування таких збитків. Позивач неодноразово зверталася до ДНПК Мукачівської РДА та ДНПК Закарпатської ОДА з питань відшкодування шкоди, однак по сьогоднішній день так і не отримала відшкодування.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонногосуду від23грудня 2019року позов задоволено.

Стягнуто із Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальних збитків внаслідок карантинного режиму для тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних хвороб АЧС) в сумі 197 815 (сто дев`яносто сім тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень.

Стягнуто із Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 978 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят вісім) гривень 16 копійок.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 17 березня 2020 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду Мукачівська районна державна адміністрація Закарпатської області подала апеляційну скаргу, просила скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити. Зокрема, зазначають, що у райдержадміністрації не має правових підстав для виділення відповідних коштів для відшкодування збитків позивачу, оскільки суд не взяв до уваги, що рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймається тільки в межах призначення на цю мету у відповідному бюджеті і втрачає чинність після закінчення відповідного бюджетного періоду.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Справа слуханням неодноразово відкладалась. На останнє судове засідання, призначене на 16 березня 2021 року сторони черговий раз не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце слухання справи, про що свідчать розписки про вручення поштових відправлень. Заяв про відкладення слухання справи не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача,дослідивши матеріалисправи,перевіривши правильністьзастосування судомпершої інстанціїнорм матеріальногота процесуальногоправа,колегія приходитьдо наступноговисновку.

Судом встановлено, 13.08.2017 року в особистому селянському господарстві гр. ОСОБА_1 , що знаходиться в с. Павшино, ур. «Під лісом» виникла загибель свиноматки породи мангалиця, про що одразу позивачкою було повідомлено начальника Мукачівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області - В.А. Туряниця.

Згідно Звітів про результати дослідження патологічного (Біологічного) матеріалу №000888 п.м./17 від 14.08.2017 року та №006543 п.м./17 від 15.08.2017 року складених Львівською регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини, у трьох пробах патологічного матеріалу виявлено ДНК вірусу Африканської чуми свиней.

Позачерговим засіданням ДНПК при Мукачівській РДА щодо виявлення АЧС у ОСОБА_1 було складено протокол, де було комісією вирішено: оголосити особисте селянське господарство ОСОБА_1 в с.Павшино, б/н, урочище «Під лісом», Мукачівського району епізоотичним вигнищем АЧС та встановити карантин (а.с. 8-11).

16.08.2017 року Комісією було складено Акт про вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою при ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, згідно якого у ОСОБА_1 було здійснено вилучення тварин в кількості 52, загальною вагою 3 761 кг.

17.08.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Мукачівській РДА із заявою про компенсацію збитків, згідно акту про вилучення сільськогосподарських тварин.

Протоколом №8 від 18.08.2017 року ДНПК при Мукачівській РДА були затверджені акти про вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою при ліквідації особливо небезпечних карантинних хвороб. Визнано надані розрахунки відшкодування завданої майнової шкоди (збитків) у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних хвороб АЧС) ОСОБА_1 та ТзОВ «Шенкор».

Висновком про відшкодування матеріальних збитків потерпілій особі, яка постраждала внаслідок уведення карантинного режиму для тварин або у зв`язку з проведенням робіт, спрямованих на ліквідацію та профілактику карантинних хвороб тварин від 18.08.2017 року №1 виданого ОСОБА_1 визнано завдану шкоду останній у розмірі 197 815 гривень.

Статтею 43 Закону України від 25.06.1992 № 2498-XII "Про ветеринарну медицину" передбачено, що в разі спалаху особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ (Міжнародного епізоотичного бюро), Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України або відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, визначених відповідним планом дій за надзвичайних обставин або зводом правил, а у разі їх відсутності приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, зазначених у статті 44 цього Закону, відповідно до характеру особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, та рівня ризику в інфікованій і буферній зонах та зоні спостереження, а також розміщують у засобах масової інформації повідомлення, які повинні містити відомості про кордони інфікованої і буферної зон, зони спостереження та за необхідності - про застосовані в кожній із цих зон ветеринарно-санітарні заходи.

В силу приписів статті 49 Закону України від 25.06.1992 № 2498-XII "Про ветеринарну медицину" майнова шкода (збитки),завдана особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, відшкодовується за рахунок коштів Державного бюджету Українив порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згіднопостанови КМУ від 31.10.2012 № 1003 "Про затвердження Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб", передбачено виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на відшкодування завданої майнової шкоди (збитків) в залежності від рівня надзвичайної ситуації.

Зазначено, що пунктами 9, 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженогопостановою КМУ від 29.03.2002 року № 415, кошти із резервного фонду бюджету суб`єктами господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51% виділяються через головних розпорядників коштів лише на умовах повернення. Рішення про виділення коштів приймається тільки в межах призначення на цю мету у відповідному бюджеті і втрачає чинність після закінчення відповідного бюджетного періоду.

Згідност. 1170 ЦК Україниу разі прийняття закону, що припиняє право власності на певне майно, шкода, завдана власникові такого майна, відшкодовується державою у повному обсязі.

Згідно вимогст. 1173 ЦК Українишкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, позивачем здійснено низку передбачених законодавством невідкладних заходів щодо недопущення поширення та ліквідації спалаху АЧС, здійснено всебічне і повне сприянні з мого боку роботі комісій при вилученні, умертвінні та спалюванні всіх свиней у господарстві, спалюванні загонів де перебували свині, обробка території, поданні вищевказані необхідні заяви та звернення, здійснено неодноразові звернення до Мукачівської РДА, але жодних відшкодувань збитків нею так і не отримано.

Щодо твердження апелянта про виділення коштів з резервного фонду на умовах повернення, то вони не знаходять жодного нормативного підтвердження з огляду на наступне:

Після отримання від Мукачівського РДА листа № 02-24/1039 від 21.06.2018 року, в якому, зокрема, було зазначено, що для отримання відшкодування, позивачу необхідно звернутися до Мукачівської РДА в порядку п. 12-15 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 29.03.2002 року № 415.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до Мукачівської РДА в 2018 та 2019 (а.с. 33-38). Однак, жодної відповіді за результатами розгляду її звернень остання так і не отримала, хоча Порядок використання коштів резервного фонду бюджету, затв. Постановою КМУ від 29.03.2002 року № 415 передбачає механізм розгляду таких звернень та повідомлення про результати розгляду.

Крім того не відповідає дійсності твердження апелянта, що подані звернення про виділення коштів з резервного фонду районного бюджету з порушенням вимог вказаних в пунктах 12-17 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 29.03.2002 року № 415, а саме не було вказано обсяг асигнувань, який пропонується надати з резервного фонду бюджету, в тому числі на умовах повернення.

П. 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 29.03.2002 року № 415 передбачено, що кошти із резервного фонду бюджету суб`єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб`єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є:

1)господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2)громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

З огляду на вищенаведене, дана норма Положення № 415 застосовується виключно до суб`єктів господарської діяльності та не застосовується до особистих господарств фізичних осіб.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , не є суб`єктом господарської діяльності.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Відповідно дост. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 375 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області залишити без задоволення.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняттяі можебути оскарженав касаційномупорядку доВерховного Судупротягом тридцятиднів здня складанняповного судовогорішення.

Повний текст постанови суду складено 18 березня 2021 року.

Головуючий

Судді