22-ц/804/581/21

237/3541/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„09 березня 2021 року місто Маріуполь Донецької області

Єдиний унікальний номер 237/3541/18

Номер провадження 22-ц/804/581/21

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Биліни Т.І., Принцевської В.П.

за участю секретаря: Грішко С.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Служба автомобільних доріг в Дніпропетровській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 26 травня 2020 року головуючого судді Ліпчанського С.М. зі складанням повного тексту судового рішення 26 травня 2020 року по цивільній справі про захист прав споживачів та відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області про захист прав споживачів та відшкодування шкоди.

Позов мотивовано тим, що 01 липня 2017 року позивач в Покровському районі Дніпропетровської області, керуючи автомобілем Skoda Octavia А7 Elegance, приблизно на 117 км автодороги Н-15 Запоріжжя-Донецьк, потрапив правим переднім колесом автомобіля у вибоїну на дорозі, внаслідок чого пошкодив колесо. За даним фактом позивач звернувся із заявою до Покровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області. Вважав невідповідність ділянки дороги вимогам державних стандартів наслідком бездіяльності відповідача, який зобов`язаний утримувати дороги у належності стані. Вказував, що подія сталась з вини відповідача, який несе відповідальність за заподіяну шкоду.

Внаслідок зазначеної події автомобілю було завдано наступні механічні пошкодження: пошкоджено передню праву та задню праву покришки (ремонту не підлягають), правий передній та правий задній легкосплавні диски. На оплату виконаних ФОП ОСОБА_2 послуг з авторемонтних робіт позивачем було сплачено 1680 грн, з яких за роботи по відновленню двох литих дисків сплачено 1500 грн, заміну двох шин 180 грн, що підтверджується рахунком-фактурою від 05 липня 2017 року. На придбання правих передньої та задньої покришок марки Michelin Primasi HP 225/45R17 91 W, замість пошкоджених, було витрачено 5492 грн, що підтверджується товарним чеком № ZR12CA6A від 08 липня 2017 року.

Також позивач зазначив,що бездіяльністю відповідача, яка призвела до пошкодження автомобіля, йому заподіяно моральну шкоду, розмір відшкодування якої визначив у сумі 3000 грн, пославшись на те,що він вимушений був перервати поїздку та вживати заходи для відшукання можливості дістатися додому, а ремонт тривав певний час та потребував значних матеріальних витрат, внаслідок чого він не міг користуватись автомобілем, не мав можливості поїхати на відпочинок, приймав додаткові зусилля для організації свого життя.

Із урахуванням зазначеного , просив стягнути з відповідача на його користь завдану майнову шкоду у розмірі 7172 грн та моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 26 травня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області про захист прав споживачів та відшкодування шкоди відмовлено. Рішення суду мотивовано необгрунтованістю та недоведеністю вимог .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів скарги зазначав, що цивільна справа за його позовом перебуває в провадженні судів з 27 липня 2017 року, та ним неодноразово до Вугледарського міського суду Донецької області, Мар`їнського районного суду Донецької області подавались клопотання про витребування доказів у відділі поліції, які не було вирішено під час ухвалення оскаржуваного рішення суду. Посилання суду про неподання клопотання про витребування доказів до Мар`їнського районного суду Донецької області є безпідставними. Не вирішення судом даного клопотання призвело до неможливості доведення позивачем факту заподіяння відповідачем шкоди. Вказував, що судом взято до уваги заперечення відповідача, подані поза межами строку на їх подання, які подано у листопаді 2019 року, через два роки після подання позову та відкриття провадження у справі. В заяві позивач просив заперечення відповідача залишити без розгляду, але дана заява теж залишена поза увагою суду. Зазначав про надмірну тривалість розгляду даної справи судом. Судом у порушення статті 89 ЦПК України не обґрунтовано у зв`язку з чим подані позивачем докази на заподіяння майнової шкоди не приймаються, та чим вони спростовуються, не враховано , що обов`язковість експертизи в даному випадку виключається (ст.105 ЦПК України).

У відзиві на апеляційну скаргу Служба автомобільних доріг в Дніпропетровській області посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просять залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду без змін.

Зокрема зазначено, що на час подання позовної заяви ч. 1 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» містила положення, що до основних прав водія транспортного засобу належить право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху. Жодних тверджень стосовно надання «послуг інфраструктури дорожнього господарства» вказаний закон не містив. Позивачем самостійно встановлено розмір матеріального та морального збитку. Проте, матеріальний збиток підлягає сумнівам стосовно розміру, оскільки повинен бути встановлений незалежною особою, яка має відповідні знання у цій сфері. Крім того, позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування позовних вимог щодо моральної компенсації. Не підтверджується належними та допустимими доказами неправомірність дій відповідача, оскільки факт утримання власником автомобільної дороги в незадовільному експлуатаційному стані не зафіксовано у передбаченому законодавством порядку. В матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення дорожньо-транспортної пригоди на ділянці автомобільної дороги, що перебувала б на балансі відповідача. Також, в матеріалах справи відсутній акт обстеження ділянки вулично -шляхової мережі, який має містити інформацію щодо невідповідності експлуатаційного стану обстеження ділянки вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» та протокол про адміністративне правопорушення, та постанова про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за порушення правил, норм, стандартів при утриманні автомобільних доріг та вулиць.

Постановою Донецького апеляційного суду від 14 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 26 травня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що позивач не звернувся з клопотанням до Мар`їнського районного суду Донецької області про витребування доказів та безпідставно не розглянув раніше заявлені клопотання про витребування доказів. Однак вказані порушення (які були усунуті апеляційним судом) не вплинули на правильний по суті висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки автомобільна дорога, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, знаходиться на балансі у Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, а підрядником по виконанню ремонтних доріг є ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Позивачем не доведено, що за заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду відповідальність повинна нести Служба автомобільних доріг в Дніпропетровській області. Визначений позивачем відповідач за цим позовом Служба автомобільних доріг в Дніпропетровській області не є належним відповідачем.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково,постанову Донецького апеляційного суду від 14 вересня 2020 року скасовано,а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції .

Відповідно до ч.1 ст.417 ЦПК України вказівки ,що містяться в постанові суду касаційної інстанції ,є обов*язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

При новому розгляді справи ,судом апеляційної інстанції враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 554/13464/15-ц (провадження № 61-10383св18), від 09 грудня 2019 року справі № 192/2529/16-ц (провадження № 61-27659св18), від 04 вересня 2019 року у справі № 335/8271/16-ц (провадження № 61-32626св18).

У судовому засіданні апеляційного суду,проведеному у режимі відеоконференції , ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.

У судовому засіданні апеляційного суду ,проведеному у режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення « EasyCon» , представник Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області Князєва А.Ю. підтримала доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу та додатково пояснювала про те,що відповідно до ст. 1166 ЦК України,особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини».Так,відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільні дороги» експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування та інших видів автомобільних доріг може здійснюватися на основі довгострокових (до семи років) договорів (контрактів) про утримання автомобільних доріг загального користування за принципом забезпечення їх експлуатаційного стану відповідно до нормативно-правових актів, норм та стандартів.Істотними умовами такого договору є: -предмет договору;-ціна договору, порядок її коригування та застосування штрафних санкцій;-порядок оплати виконаних робіт та джерела фінансування;-розмір та порядок використання гарантійної суми (притриманий) та резервної суми; -строки початку ти закінчення виконання робіт;-порядок виконання та вимоги до організації робіт; -порядок приймання -передачі виконаних робіт; -права та обов`язки сторін; -умови страхування ризиків;-порядок забезпечення робіт проектною документацією та матеріальними ресурсами;-порядок залучення субпідрядників;-порядок здійснення замовником контролю якості ресурсів та виконаних робіт; -гарантійні обов`язки підрядника, порядок усунення недоліків; -відповідальність сторін за порушення умов договору;-відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і зупинки руху;- спеціальні умови.

Тобто, Законом передбачена можливість самостійного визначення змісту у договорі з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування відповідальності сторін за порушення умов договору та відповідальності за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і зупинки руху.

Так, відповідно до викладеного, Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області (замовник) забезпечила укладення договору про надання послуг з експлуатаційного утримання автошляхів з дочірнім підприємством «Дніпропетровський Облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» (виконавець), а саме було укладено договір № ЕУд-4 від 11 лютого 2017 року. До переліку доріг, для надання послуг за предметом договору - входить автомобільна дорога Н-15 Запоріжжя - Донецьк на ділянці км 78+980 - км 122+840. Згідно з п.п. 7.2.1. договору виконавець несе відповідальність за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні послуг, якщо ці порушення виникли з вини виконавця та призвели до дорожньо-транспортної пригоди.Крім того, відповідно до п. 7.4. виконавець несе матеріальну відповідальність за збереження наданих послуг, наслідки їх пошкодження або знищення до моменту прийняття послуг замовником. Відповідно до п. п. 2.2.9 Положення про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області до предмету діяльності Служби входить здійснення функцій замовника по всьому комплексу дорожніх робіт. Це обумовлено тим, що до складу Служби не входять окремі структурно-будівельні підрозділи.

Окремо, звернула увагу суду, що неправомірність дій відповідача не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки факт утримання власником автомобільної дороги в незадовільному стані не зафіксовано у передбаченому законодавством порядку.

Відповідальність за порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження роби передбачена ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому п. 3 Розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року передбачено, що у випадку складання протоколу за правопорушення, передбачене ст. 140 Кодексу України про адміністративне правопорушення «Порушення правил, норм, стандартів при утриманні автомобільних доріг та вулиць...» до нього необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами.

Відповідно до п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 визначено повноваження власників дорожніх об`єктів, дорожньо-експлуатаційних організацій щодо участі в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов за яких вони сталися. Як вбачається з матеріалів справи, ані водієм, ані представниками поліції уповноважені особи для огляду місця ДТП викликані не були.

Таким чином , належними доказами вини відповідача у справі є наявність протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил, норм, стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць та акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, який має містити інформацію щодо відповідності експлуатаційного стану обстеженої ділянки вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху». Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїди. Вимоги до експлуатаційного стану», в тому числі за такими показниками як наявність ям та вибоїн тощо.В матеріалах справи відсутні докази як про притягнення Служби автомобільних доріг у Дніпропетровської області до відповідальності в рамках ст. 140 КУпАП.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 05 жовтня 2013 року, ОСОБА_1 є власником транспортного Skoda Octavia A7 Elegance, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2013 року випуску.

Відповідно до копії водійського посвідчення НОМЕР_3 від 29 травня 2007 року ОСОБА_1 має право керувати легковим транспортним засобом.

Позивачем зазначено, що 01 липня 2017 року близько 12 годин 00 хвилин в Покровському районі Дніпропетровської області він керував автомобілем Skoda Octavia A7 Elegance, реєстраційний номер НОМЕР_2 , приблизно на 117 км. автодороги Н-15 Запоріжжя-Донецьк, потрапив правим переднім колесом автомобіля у вибоїну на дорозі, розміром 1 м у довжину, 1 м у ширину та 5 см у глибину, внаслідок чого пошкодив дане колесо.

По даному факту до місця події позивачем були запрошені співробітники Покровського РВ МВС України в Дніпропетровській області, які оглянули місце події, відібрали пояснення, зафіксували пошкодження транспортного засобу та ями, яка спричинила вказане пошкодження. Заява була зареєстрована в журналі єдиного обліку Покровського МВ УМВС України в Дніпропетровській області за № 1930 від 01 липня 2017 року.

Позивачем до матеріалів справи на підтвердження факту дорожньо-транспортної пригоди подано роздруковані фотознімки, з яких вбачається дорожнє покриття з вибоїною, спущене колесо транспортного засобу та отвір (пошкодження) шини транспортного засобу (т. 1 а.с.15-17).

Доказів на підтвердження виклику працівників поліції на ділянку руху для фіксації транспортної пригоди та копія заяви, зареєстрована в журналі обліку, на яку посилається позивач до матеріалів справи не додані.

Позивачем вказано, що невідповідність ділянки дороги, де мала місце вище вказана подія, вимогам державних стандартів є наслідком бездіяльності відповідача, який зобов`язаний утримувати дороги у належному стані. Документів на підтвердження того, що вказана дорога знаходиться на утриманні Служби автомобільних доріг Дніпропетровської області до суду не надано, однак відповідач вказане заперечував.

Позивачем вказано, що автомобіль під його керуванням в результаті вказаної пригоди отримав наступні механічні пошкодження: пошкоджено передню праву покришку (ремонту не підлягає), пошкоджено задню праву покришку (ремонту не підлягає), пошкоджено правий передній легко сплавний диск, пошкоджено задній правий легко сплавний диск. Позивач надав до суду довідку ФОП ОСОБА_2 про наявність пошкоджень, акт виконаних робіт та товарний чек на купівлю шин. Позивач вказав, що розмір матеріальної шкоди склав 7 172 грн.

Позивачем вказано, що викликав працівників поліції до місця дорожньо-транспортної пригоди та ними було внесено відповідну заяву в журнал обліку Покровського МВ УМВС України в Дніпропетровській області за № 1930 від 01 липня 2017 року. Вказану заяву або її копію до матеріалів справи позивачем не подано.

Позивачем до матеріалів справи подано заяву від 01 серпня 2017 року з вимогами прийняти заходи щодо недопущення порушення його прав на своєчасний та об`єктивний розгляд поданої ним заяви від 27 липня 2017 року; зобов`язати відповідальну особу Покровського ВП Селидівського ВП ГУНП в Дніпропетровській області порушити провадження у справі про адміністративне правопорушення проти посадових осіб Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області, Дочірнього підприємства «Дніпровський облавтодор», Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до листа Синельниковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області від 10 серпня 2017 року за № 60р, заяву ОСОБА_1 надіслано за належністю до Покровського ВП Синельниковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області. Заявою від 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 просив задовольнити раніше заявлені ним клопотання про витребування доказів у справі.

Так, матеріали справи містять клопотання ОСОБА_1 до Великоновосілківського районного суду Донецької області, Вугледарського міського суду Донецької області, Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська про витребування доказів, а саме: витребувати з Покровського відділення поліції Синельниківського ГУНП в Дніпропетровській області (53600, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Покровське, вул. Дмитра Яворницького, 134 а) матеріали перевірки його заяви від 01 липня 2017 року про дорожньо-транспортну подію, що відбулась 01 липня 2017 року в Покровському районі Дніпропетровської області, приблизно на 117 кілометрі автошляху Запоріжжя-Донецьк - для огляду (т. 1 а.с.31-32, 89-90, 112-113, 187-188).

Справа перебувала в провадженні Мар`їнського районного суду та позивачем на адресу саме вказаного суду не надано жодного клопотання про витребування доказів.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів того, що він самостійно вживав заходи щодо отримання такого доказу та обставини, у зв`язку з якими вказаний доказ неможливо отримати самостійно.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того,що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження неправомірності дії відповідача,що стали причиною дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача. Позивачем до суду не надано жодного клопотання про витребування доказів. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що мала місце дорожньо-транспортна пригода на ділянці автомобільної дороги, що перебуває на балансі відповідача. Позивачем не доведено причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою йому шкодою. Розмір матеріальної шкоди, заявленої позивачем до стягнення, визначено ним самостійно без залучення відповідних експертних установ, організацій та відповідних спеціалістів. Щодо відмови у відшкодуванні моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на обґрунтування цих вимог.

Проте погодитись з вказаним висновком суду неможливо,виходячи з наступного.

Згідно з п.2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 367 ЦПК України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст. 77 ЦПК України).

З досліджених матеріалів справи вбачається ,що під час розгляду справи позивачем неодноразово заявлялись клопотання про витребування з Покровського відділення поліції Синельниківського відділу ГУНП в Дніпропетровській області матеріалів перевірки його заяви від 01 липня 2017 року про дорожньо-транспортну подію, що відбулась 01 липня 2017 року в Покровському районі Дніпропетровської області, приблизно на 117 км автошляху Запоріжжя Донецьк для огляду ( т.1 а.с.31, 32,89, 112).

09 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Мар`їнського районного суду Донецької області із заявою про розгляд справи без його участі, в якій просив задовольнити раніше заявлені клопотання про витребування доказів у справі (т.1 а.с.30).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що позивач не звернувся з клопотання до Мар`їнського районного суду Донецької області про витребування доказів, та безпідставно не розглянув раніше заявлені клопотання про витребування доказів.

З Покровського відділення поліції Синельниківського відділу ГУНП в Дніпропетровській області було витребувано матеріали перевірки заяви ОСОБА_1 від 01 липня 2017 року про дорожньо-транспортну подію, що відбулась 01 липня 2017 року в Покровському районі Дніпропетровської області, приблизно на 117 км автошляху Запоріжжя Донецьк та оглянуті в судовому засіданні.

З досліджених матеріалів перевірки ЄО № 1930 від 01 липня 2017 року вбачається ,що 01 липня 2017 року до ЧЧ Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за телефоном надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_1 про те, що він рухаючись на своєму автомобілі по автодорозі Донецьк-Запоріжжя поблизу с. Гаврилівка Покровського району вскочив в яму, в результаті чого пошкодив колесо свого автомобіля. В заяві на ім`я начальника Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Дурач А.О. просив прийняти міри з приводу бездіяльності «облавтодору» дорожньої служби, яке відповідає за ремонт автошляху Запоріжжя-Донецьк поблизу с.Гаврилівка на 117 км, що призвело до пошкодження правого колеса його автомобіля, яким він потрапив у яму. Сума збитків становить 7000 грн. З рапортів працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від оформлення матеріалів ДТП та повідомив, що бажає лише зафіксувати дану подію, так як в подальшому буде звертатися до суду в порядку цивільного судочинства (т.2 а.с.140 - 147).

На виконання вказівок ,що містяться в постанові суду касаційної інстанції від 22 грудня 2020 року ,судом апеляційної інстанції досліджені письмові докази , чинні на час настання ДТП , а саме : Положення про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області 2016 рік ,договір № ЕУд-4 від 11 лютого 2017 року ;-Перелік автомобільних доріг державного значення (додаток № 1 до договору № ЕУд-4 від 11 лютого 2017 року (т.3. а.с. 87-104 ) .

З досліджених матеріалів вбачається,що автомобільна дорога Н-15 Запоріжжя-Донецьк включена до переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 712 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення».

Згідно із Положенням про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області 2016 року, служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області є балансоутримувачем автомобільної дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода.

Метою діяльності служби автомобільних доріг у Дніпропетровської області є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, утворення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується.

Встановлено ,що 11 лютого 2017 року Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, як замовник, уклала з дочірнім підприємством «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»), як виконавцем, договір №ЕУд-4 на закупівлю послуг : 42.11.2 «будування автомобільних доріг і автомагістралей,інших доріг,елементів доріг ;злітно-посадкових смуг летовища» ( 45230000-9 Будівництво,влаштування фундаменту та покриття шосе,доріг,послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Дніпропетровської області ), у тому числі ділянки дороги, де трапилася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно з підпунктом 1.6 договору №ЕУд-4 від 11 лютого 2017 року ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на період дії цього правочину та протягом гарантійного періоду, як виконавець ,відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та норм Глави 82 ЦК України , в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування шкоди (майнової (матеріальної), нематеріальної (в тому числі моральної) та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причин незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини виконавця, а також забезпечує повне майнове відшкодування замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або у процесі використання смуги відведення юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини виконавця.

Розділом 7 цього договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором. Виконавець несе відповідальність у тому числі за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами.

Отже, автомобільна дорога, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, підрядником по виконанню ремонтних робіт є ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 14, частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що автомобільна дорога це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Відповідно до статі 10 Закону України «Про автомобільні дороги» державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, належать, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів; здійснення контролю за станом автомобільних доріг загального користування державного значення, виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і здійснення заходів щодо їх ліквідації (пункти 2, 7 частини другої статті 11 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Згідно положень статті 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць належить серед іншого своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах, а також компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.

Відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту та утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року за № 198 (на виконання Закону України «Про дорожній рух»), ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.

Пунктом 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

У відповідності до пункту 1 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України 10 вересня 2014 року № 439, Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об`єктами державної власності (пункт 3 Положення).

Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань забезпечує належну якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, проводить моніторинг будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг.

Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державне агентство автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, який має свої органи управління на місцях.

Відповідно до організаційної структури Державного агентства автомобільних доріг України органом управління автомобільними дорогами у Дніпропетровській області є Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

Пунктом 2.1 Положення про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області від 2016 року (далі - Положення), передбачено, що метою діяльності служби є забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення у Дніпропетровській області шляхом їх будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання (дорожні роботи) в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.

У пунктах 2.2.3, 2.2.10, 2.2.15, 2.2.17 Положення визначено, що основними напрямками діяльності є: організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування ,а також відповідних інженерних комунікацій і споруд та їх складових; технічний нагляд за станом автомобільних доріг загального користування,мостів та інших штучних споруд ; здійснення контролю за умовами виконання контрактів та угод з будівництва,реконструкції,ремонту та утримання автомобільних доріг,мостів та інших штучних споруд дорожніх робіт на автомобільних дорогах та їх складових; забезпечення приймання та контролю якості виконаних робіт з будівництва,реконструкції,ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування,мостів та інших штучних споруд згідно з встановленими нормативами .

Згідно із пунктом 3.2 Положення служба зобов`язана організовувати належне утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування,що обліковуються на її балансі,та підтримувати безпечні та безперебійні умови руху на них .

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником і особою, яка здійснює управління корпоративними правами ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор).

Позивач звернувся до суду із позовом саме до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, як до органу управління автомобільними дорогами загального користування у Дніпропетровській області.

Згідно з ст. 24 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено, що власники доріг несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Пункт 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. N 198 "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони" визначає, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Відповідно до п. 2.1 Положення про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області», метою діяльності служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується (том 3 а.с. 97-104).

Згідно з п. 3.2 зазначеного положення, служба зобов`язана організовувати належне утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування, що обліковуються на її балансі, та підтримувати безпечні та безперебійні умови руху.

Вбачається, що відповідач - Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області є підприємством, на яке державою покладено обов`язок по утриманню у належному стані та ремонту автомобільних доріг у Дніпропетровській області. А у відповідності до договору підряду № ЕУ д-4 від 11 лютого 2017 року, за умовами якого виконавець зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик виконати послуги: 42.11.2 «Будування автомобільних доріг і автомагістралей» інших доріг, елементів доріг; злітно-посадкових смуг летовищ» (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення загального користування у Дніпропетровській області, згідно технічного завдання за рахунок коштів державного бюджету та в обумовлений цим договором термін. Визначено, що послуги виконуються в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативних актів. Послуги виконуються виконавцем згідно щомісячних планів-завдань та/або актів - дефектів, затверджених замовником. Виконавець приймає від замовника право на експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Дніпропетровської області,технічних засобів організації дорожнього руху,об*єктів дорожного сервісу,інженерних споруд та придорожніх насаджень на них,що знаходяться на балансі замовника,у відповідності до вимог ст.9 Закону України « Про дорожній рух» (т.3. а.с.87-93).

Згідно п. 7.2.4 договору, відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним, або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами несе виконавець. При цьому, виконавець несе відповідальність в тому числі за: незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих, нормативів при виконанні послуг, якщо ці порушення виникли з вини виконавця та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; невиконання або неналежне надання послуг відповідно до актів дефектів замовника передбачених договором.

Факт отримання позивачем пошкоджень транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 01 липня 2017 року в Покровському районі Дніпропетровської області ,приблизно на 117 км автодороги Н-15 Запоріжжя-Донецьк , саме через наявність вибоїни на дорозі, доведено матеріалами справи.

У зв`язку з чим ,суд апеляційної інстанції дійшов висновку , щодо невідповідності ділянки дороги, де мало місце ДТП, вимогам державних стандартів (наявність пошкодження дорожнього покриття вибоїни на дорозі ), що є наслідком бездіяльності відповідача, який зобов`язаний утримувати дороги у належному стані, а тому ДТП сталася з вини саме Служби автомобільних доріг Дніпропетровської області, яка несе відповідальність за шкоду, заподіяну у результаті ДТП за участю позивача .

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує,що відповідачем Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області не доведено відсутність своєї вини в заподіянні шкоди, що передбачено вимогами ст. 1166 ЦК України, а позивачем надано відповідні докази заподіяння шкоди та її розмір.

Так встановлено ,що внаслідок зазначеної події автомобілю позивача було завдано наступні механічні пошкодження: пошкоджено передню праву та задню праву покришки ,які не підлягають ремонту, правий передній та правий задній легкосплавні диски. На оплату виконаних послуг з авторемонтних робіт позивачем було сплачено 1680 грн, з яких за роботи по відновленню двох литих дисків сплачено 1500 грн, заміну двох шин 180 грн, що підтверджується рахунком-фактурою від 05 липня 2017 року. На придбання правих передньої та задньої покришок марки Michelin Primasi HP 225/45R17 91 W, замість пошкоджених, було витрачено 5492 грн, що підтверджується товарним чеком № ZR12CA6A від 08 липня 2017 року (т.1.а.с. 6-9).

Беручи до уваги норми ЦК України і наявні матеріали перевірки Покровського ВП Синельниківського ВГУНП в Дніпропетровській області заяви ОСОБА_1 ЄО № 1930 від 01 липня 2017 року , суд апеляційної інстанції приходить до висновку про встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями або бездіяльністю відповідача, допущення ним незадовільного експлуатаційного стану автомобільної дороги,яка перебуває на його балансі,що призвело до потрапляння колесом автомобіля позивача у вибоїну на дорозі та завдання йому матеріальної шкоди.

Обговорюючи питання про розмір майнової шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно рахунку-фактури,акту виконаних робіт,товарного чеку позивачем витрачено для проведення авторемонтних робіт 7 172 грн .

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992р. (з подальшими змінами) потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна та робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Таким чином ,сума матеріальної шкоди, завдана позивачу внаслідок незадовільного експлуатаційного стану ділянки дороги, приблизно на 117 км автодороги Н-15 Запоріжжя-Донецьк , дорівнює 7 172 грн , яка підлягає стягненню в повному розмірі.

Крім завданої матеріальної шкоди позивач просить стягнути моральну шкоду в сумі 3 000 грн. Вказані вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода, зокрема, полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

У відповідності із пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних та з урахування інших обставин.

З урахуванням наведенного,суд апеляційної інстанції вважає, що позивачу, як власнику пошкодженого автомобіля , була завдана моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням його майна. Розмір, якої визначений позивачем та становить 3 000 грн.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, зокрема: характер та тривалість порушення прав позивача, розмір завданої матеріальної шкоди, істотність вимушених змін у житті позивача та обсяг необхідних дій для відновлення попереднього становища і відновлення первісного стану автомобіля , приходить до висновку, що достатньою і справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 3000 грн.

Згідно з ч. 1 і 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Відповідачем ,окрім викладених заперечень на позовну заяву та на апеляційну скаргу , не було надано суду жодних доказів про те, що шкоди завдано не з його вини. Відсутність протоколу за правопорушення, передбаченого ст.140 КоАП України ,відсутність акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами ,відсутність взаємодії з уповноваженим підрозділом Національної поліції в огляді місць дорожньо-транспортних пригод , не спростовує доводів позивача про пошкодження автомобіля через невідповідність ділянки дороги ,приблизно на 117 км автодороги Н-15 Запоріжжя-Донецьк , вимогам державних стандартів та її незадовільного стану .

Позивачем надано достатньо доказів для висновку про причини пошкодження автомобіля та про особу з вини якої таке пошкодження сталось. Проте, вказане, відповідачем жодним доказом не спростовано.

Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу , на незгоду з розміром шкоди,сумнівів,що пошкодження отримані внаслідок вищевказаної пригоди на автодорозі Н-15 Запоріжжя-Донецьк,приблизно на 117 км та непогодження з встановленим позивачем розміром матеріального та морального збитку,апеляційним судом до уваги не приймаються,оскільки заперечуючи проти розміру збитків,стороною відповідача на їх спростування належних та допустимих доказів не надано .

Відповідно до ч.5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Звертаючись до суду з вимогами про відшкодування шкоди, позивач на підтвердження факту завдання шкоди за участю відповідача, розміру завданої шкоди, а також факту, що відповідач є заподіювачем шкоди, надав належні та достатні докази,які досліджені судом апеляційної інстанції.

Враховуючи ухвалення оскаржуваного рішення внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, таке рішення відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову згідно із вищенаведеного мотивування.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Відповідно до положень частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ,відповідно до ст.141 ЦПК України ,судові витрати підлягають стягненню зі Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області в дохід держави, у зв*язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 640 грн та за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 960 грн.

Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 26 травня 2020 року скасувати повністю та ухвалити нове рішення .

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області про захист прав споживачів та відшкодування шкоди задовольнити .

Стягнути зі Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області , код ЄДРПОУ 25843931, юридична адреса: 49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , суму матеріальної шкоди у розмірі 7 172 (сім тисяч сто сімдесят дві ) грн та суму моральної шкоди у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області ,код ЄДРПОУ 25843931, юридична адреса: 49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, в дохід держави судовий збір у зв*язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 640 (шістсот сорок ) грн та за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 960 (дев*ятсот шістдесят) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 15 березня 2021 року .

Судді: