Справа №647/1429/20

Провадження № 2/647/70/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Волошина Р.Р.,

за участю секретаря Татаровської І.В.,

представника позивача - адвоката Ковальчук І.М.,

представника відповідача ГУ Держгеокадастру - Пісьміченко К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі Херсонської області цивільну справу за позовом фермерського господарства «Селянське (фермерське) господарство «Рубін», в інтересах якого діє Ковальчук Ірина Миколаївна, до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, про визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2020 року адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, яка діє в інтересах фермерського господарства «Селянське (фермерське) господарство «Рубін» (далі СФГ «Рубін»), звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 23.12.2015 року №21-2183/43-15-СГ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 6520680600:04:001:0071 площею 2 га, надану для ведення особистого селянського господарства на території Високівської сільської ради Бериславського району; стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що засновнику СФГ «Рубін», ОСОБА_2 , на підставі рішення сесії Бериславської районної ради депутатів Бериславського району Херсонської області від 30 вересня 1998 року №47 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 30,49 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Високівської сільської ради.

Пізніше, у результаті проведення розпаювання фермерського господарства із загальної площі земель, переданих у постійне користування ОСОБА_2 на підставі рішення 4 сесії 23 скликання Високівської сільської ради депутатів Бериславського району Херсонської області від 20 листопада 1998 року №17 було надано у приватну власність земельну ділянку площею 11,68 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Високівської сільської ради.

Таким чином, у постійному користуванні залишилася земельна ділянка площею 18,6900 га.

З метою встановлення (відновлення) меж залишку земельної ділянки голова СФГ «Рубін», ОСОБА_2 звернувся до розпорядника землі Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області з заявою про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки площею 18,6900 га, що перебуває у постійному користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ХС від 16.11.1998 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №283.

Головне управління погодило дану заяву, видавши наказ від 20.05.2016 року №21/2067/18-16-СГ «Про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки».

Голова СФГ «Рубін», ОСОБА_2 замовив та за власний кошт та виготовив відповідну технічну документацію, та після її погодження звернувся до Державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Бериславському районі з метою проведення державної реєстрації земельної ділянки. Але отримав відмову, у зв`язку з тим, що в межах його земельної ділянки знаходиться інша земельна ділянка з кадастровим номером 6520680600:04:001:0071, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Своє право власності ОСОБА_1 зареєстрував 14.02.2016 року на підставі наказу Головного управління держгеокадастру у Херсонській області від 23.12.2015 року №21-2183/43-15-СГ.

Внаслідок цього позивача позбавлено змоги реалізувати своє право на отримання земельної ділянки у власність, та використовувати землю, що належить йому на праві постійного користування.

Ухвалою від 15.06.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

07.09.2020 року від відповідача Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 23.12.2015 року №21-2183/43-15СГ є законним та прийнятим в порядку передбаченому законодавством.

Ухвалою від 19.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному порядку.

В судовому засіданні адвокат Ковальчук І.М., яка дії від імені та в інтересах СФГ «Рубін» на задоволенні позовних вимог наполягала з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився в судове засідання, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання повісток та розміщення оголошення на сайті Судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв та клопотань не подавав, тому справа розглянута у його відсутність.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову на викладених у відзиві підставах. Посилаючись на те, що державний акт на право постійного користування землею серії ХС від 16.11.1998 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №283, виданий ОСОБА_2 вважався нечинним, оскаржуваний наказ Управління є законним, тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.

На підставі рішення сесії Бериславської районної ради депутатів Бериславського району Херсонської області від 30.09.1998 року № 47 ОСОБА_2 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 30,49 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Високівської сільської ради, що підтверджується копією державного акта на право постійного користування землею серії ХС від 16.11.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 283 (а.с. 25).

Отже, земельна ділянка була виділена для селянського (фермерського) господарства.

З витягу (а.с. 7-9) вбачається, що засновником СФГ «Рубін» є ОСОБА_2 .

На підставі рішення 4 сесії 23 скликання Високівської сільської ради депутатів Бериславського району Херсонської області від 20.11.1998 року № 17 позивачу було надано у приватну власність земельну ділянку площею 11,68 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Високівської сільської ради, що підтверджується копією державного акта на право власності на землю серії ХС від 21.10.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5 (а.с. 40).

Таким чином, у постійному користуванні залишилася земельна ділянка площею 18,69га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-2067/18-16-СГ від 20.05.2016 року ОСОБА_2 надано згоду на відновлення меж земельної ділянки площею 18,6га, що перебуває у постійному користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ХС від 16.11.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 283 розробку проекту затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку (а.с. 21).

03 липня 2015 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-334/43-15-СГ ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Високівської сільської ради Бериславського району для ведення особистого селянського господарства (а.с. 80).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-2183/43-15-СГ від 23.12.2015 року ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку (а.с. 31).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 61217971 від 12.06.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 14.02.2016 року зареєстрував своє право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6520680600:04:001:0071, площею 2 га, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 23.12.2015 року № 21-2183/43-15-СГ (а.с. 32).

Згідно рішення № РВ-6500050232016 від 06.06.2016 року Державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Бериславському районі ОСОБА_2 було відмовлено у проведенні державної реєстрації земельної ділянки, оскільки значиться інша земельна ділянка, а саме з кадастровим номером 6520680600:04:001:0071, яка належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 29).

З висновку судової земельно-технічної експертизи № 61 від 13 листопада 2017 року вбачається, що земельна ділянка площею 18,6900 га, що перебуває у постійному користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ХС, зареєстрований в книзі державних актів на право постійного користування землею 16.11.1998 року за № 283 та земельна ділянка з кадастровим номером 6520680600:04:001:0071, яка належить на праві власності відповідачу накладаються (перетинаються), площа накладання становить 2,0 га.(а.с. 43-52).

Відповідно до ч.1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 155 Земельного Кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно із частиною першою статті 51 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 ЗК України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першою статті 23 ЗК України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_2 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 ГК України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 ГК України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» ГУ Держгеокадастру у Херсонській області є територіальним органом Держгеокадастру.

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих у межах Херсонської області.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади, спрямовані на припинення права користування земельною ділянкою поза межами підстав, закріплених у земельному законодавстві, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

З оспорюваного наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області вбачається, що його було видано із посиланням на статті 15-1, 22, 33, 79-1, 116, 118, 121, 122, 186-1 Земельного кодексу України, які регламентують повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначають землі сільськогосподарського призначення та порядок їх використання та повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Тобто ці приписи земельного законодавства України не містять підстав припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Як уже зазначалося, підстави припинення права користування земельною ділянкою закріплені статтею 141 Земельного кодексу України, серед яких добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Суд критично відноситься до тверджень ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про те, що державний акт на право постійного користування землею серії ХС від 16.11.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 283, вважався нечинним на час надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 вимог Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 року №28, оскільки такі твердження не базуються на засадах Закону щодо припинення права користування земельною ділянкою.

За таких обставин оспорюваний наказ не може вважатися таким, що виданий на підставі закону, оскільки діяльність СФГ «Рубін» на момент видачі спірного наказу не припинилася. Інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою також були відсутні. Тому ГУ Держгеокадастру не мала права затверджувати план земельної ділянки з порушенням меж земельної ділянки наданої ОСОБА_2 на праві постійного користування, земельна ділянка не була вільною.

Виданням оспорюваного наказу всупереч вимогам земельного законодавства відповідач втрутився у право позивача на мирне володіння своїм майном в порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є підставою для визнання його недійсним.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Суд вважає, що позивач в позовній заяві та його представник в судовому засіданні довели, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області №21-2183/43-15-СГ від 23.12.2015 року про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки порушують права позивача на використання земельної ділянки, що належить йому на праві постійного користування.

Оспорюваний наказ виданий з порушеням вимог Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка площею 18,6900 га перебуває у постійному користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ХС, зареєстрований в книзі державних актів на право постійного користування землею 16.11.1998 року за №283, а земельна ділянка з кадастровим номером 6520680600:04:001:0071, належить на праві власності ОСОБА_1 з 14.02.2016 року.

В зв`язку з цим, наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області №21-2183/43-15-СГ від 23.12.2015 року про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки є незаконним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом визнається незаконним наказ про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, то відповідно підлягає скасуванню і державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 6520680600:04:001:0071, площею 2,0 га.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору становлять 2102 гривні (а.с. 1).

Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на користь позивача має бути стягнуто по 1051 гривень з кожного, в рахунок відшкодування 1/2 частини понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст.81,141,259,263-265,268 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 23.12.2015 року №21-2183/43-15-СГ.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 6520680600:04:001:0071 площею 2 га, надану для ведення особистого селянського господарства на території Високівської сільської ради Бериславського району.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фермерського господарства «Селянське (фермерське) господарство «Рубін» 1051 гривню 00 копійок в рахунок відшкодування 1/2 частини судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на користь фермерського господарства «Селянське (фермерське) господарство «Рубін» 1051 гривню 00 копійок в рахунок відшкодування 1/2 частини судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.03.2021 року.

Суддя Р.Р.Волошин