№ 336/6801/20

провадження № 2/336/933/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

12 березня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Павловцева В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - районна адміністрація Запорізької міської Ради по Шевченківському району) про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась 13.11.2020 р. до суду з вищевказаним позовом.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її дочка - ОСОБА_2 народила дитину - ОСОБА_3 . Відомості про батька дитини були внесені на підставі ст.135 СК України.

ОСОБА_2 вела асоціальний спосіб життя, вживала наркотичні засоби, не працювала, скоювала крадіжки, за дитиною не доглядала, дитина не відвідувала дитячий садок, не була зареєстрована у лікаря, відповідач не спілкувалась з дитною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не піклувалась про фізичний і духовний розвиток доньки, не забезпечувала необхідним харчуванням та одягом.

Вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15.09.2020 р. ОСОБА_2 була засуджена до позбавлення волі строком на 2 роки за ч.2 ст.185 КК України.

На даний час малолітня ОСОБА_3 , згідно наказу служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 29.10.2019 р. № 815 тимчасово влаштована в родину ОСОБА_1 , до вирішення питання її постійного влаштування. Дитина проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 з 01.04.2018 р.

В даний час вона особисто займається вихованням та утриманням дівчинки, дитина відвідує школу, навчається в 1 класі, пропусків занять з неповажних причин не допускає, знаходиться на обліку в КНП «Центр первинної медико-санітарної служби № 1». Між позивачем та онукою склалися добрі родинні стосунки. ОСОБА_1 працює медичною сестрою в КНП «Стоматологічна поліклініка № 1», має достатній заробіток для утримання дитини.

Посилаючись на вказані обставини та на положення ст..ст.150, 155, 164-166, 180, 183, 191 СК України, за позовом ОСОБА_1 просить: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити над малолітньою ОСОБА_3 опіку, призначивши її опікуном дитини; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі ј частки всіх видів доходу щомісячно до виповнення дитині 18 років, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою від 04.12.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 13.01.2021 р.

13.01.2021 р. підготовче судове засідання відкладено на 26.01.2021 р. на підставі п.1 ч.2 ст.198, п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.

26.01.2021 р. закрито підготовче провадження і призначено судове засідання на 22.02.2021 р.

22.02.2021 р. розгляд справи відкладено на 12.03.2021 р. на підставі ч.4 ст.223 ЦПК України для повторного виклику відповідача.

Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач до суду не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подавала.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст..223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.

Представник третьої особи до суду не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, до суду подано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Суд розглянув справу без участі представника третьої особи на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію позивача та третьої особи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних встановлених судом фактичних обставин і відповідних їм правовідносин:

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 21 грудня 1995 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За змістом ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Статтею 150 СК України передбачено обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з пунктом другим частини першої ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини і водночас, санкція (відповідальність) за протиправну винну поведінку матері або батька.

За змістом пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено, що відповідач є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено наданим свідоцтвом про народження (а.с.8).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України, відомості про батька ОСОБА_3 внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.11).

Відповідно до розпорядження районної адміністрації Запорізької міської Ради по Шевченківському району № 626 р від 23.12.2019 р. (а.с.15), яким встановлено, що мати дитини ОСОБА_4 засуджена вироком Жовтневого районного суду м.Запоріжя від 01.10.2019 р. до позбавлення волі строком на 1 рік 7 місяців, встановлено опіку та призначено ОСОБА_1 опікуном над малолітньою ОСОБА_3 .

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 569/9 від 16.12.2019 р. (а.с.16), малолітній ОСОБА_3 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Мати не виконує покладених на неї законом батьківських обов`язків по вихованню, утриманню, фізичному та духовному розвитку дитини.

Обставини, зазначені позивачем в позові, повністю підтверджені дослідженими судом письмовими доказами, які наявні в матеріалах справи та не спростовані відповідчем.

Відповідно до висновку районної адміністрації Запорізької міської Ради по Шевченківському району від 21.01.2021 р. (а.с.36), орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 .

Враховуючи, що викладені в позовній заяві твердження позивача в процесі розгляду знайшли своє підтвердження, тривалий період свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов"язками та інтереси малолітньої дитини, суд задовольняє позовні вимоги про позбавлення батьківських прав.

Ч.2 ст.166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ст.182 СК України визначено, що при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров"я та матеріальне становище дитини; стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Ч.1 ст.184 ЦК України передбачає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявністю інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити аліменти в твердій грошовій сумі.

Виходячи з прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, який визначений ст.7 ЗУ «Про державний бюджет на 2021 рік», обов`язку матері по утриманню дитини, тенденцію збільшення прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, присудженню підлягають аліменти у розмірі ј частини від заробітку (доходу) відповідача, щомісячно.

Ч.3 ст.182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

За положенням ч. 1 ст.. 243 СК України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавлених батьківського піклування.

Згідно ч. 3 ст. 243 СК України, опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом, у випадках, передбачених Цивільним Кодексом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 244 СК України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані сторонами докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням якнайкращих інтересів дитини приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та стягнення з неї аліментів на утримання доньки у частці від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про встановлення опіки над ОСОБА_3 , оскільки судом встановлено, що дитина позбавлена батьківського піклування, а розпорядженням районної адміністрації ЗМР по Шевченківському району позивач призначена опікуном дитини.

Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції звільнена, відтак, відповідно до положень частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір в сумі 1681,60 грн. (по 840,80 грн. за кожну позовну вимогу) за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 280-284, 354ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - районна адміністрація Запорізької міської Ради по Шевченківському району) про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, призначення опікуна та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) її опікуном.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.11.2020 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1681,60 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 19 березня 2021 року.

Суддя О.В.Дмитрюк