Справа № 307/2175/15-ц

Провадження № 2/307/10/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Юсип В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Новоселицької сільської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна, скасування рішення сільської ради та встановлення меж суміжних земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Новоселицької сільської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна, скасування рішення сільської ради та встановлення меж суміжних земельних ділянок. В позовній заяві зазначила, що рішенням колгоспу ім. 50-річчя Жовтня від 7 квітня 1977 року їй та ОСОБА_4 було надано земельну ділянку, площею 0,07 га, що розташована в АДРЕСА_1 під індивідуальне будівництво житлового будинку. Рішенням колгоспу ім. 50-річчя Жовтня від 2 квітня 1976 року відповідачу ОСОБА_2 було надано земельну ділянку, площею 0,07 га, що розташована в АДРЕСА_1 під індивідуальне будівництво житлового будинку. 6 травня 2015 року ОСОБА_2 встановив право власності на земельну ділянку, яка розташована у АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_1 ), площею 0,12 га для будівництва і обслуговування житлового будинку. Свідоцтво, яким встановлено право власності на земельну ділянку, видано з порушенням вимог земельного законодавства, порушує її законні права та інтереси, що є підставою для визнання його недійсним, а відповідна державна реєстрація свідоцтва підлягає скасуванню. Так. згідно плану співставлення земельних ділянок фактично користування із державним актом, виготовленого ПП «Закарпаттягеопроект» у 2015 році, вбачається, що ОСОБА_2 отримав свідоцтво на право власності із порушенням існуючих меж земельних ділянок, що призвело до захоплення частини земельної ділянки, яка належить їй, площею 0,0052 га. Згідно плану фактичного займання вказаних земельних ділянок вбачається, що ширина її ділянки від АДРЕСА_1 складає 16,08 м, а ширина ділянки відповідача ОСОБА_2 від АДРЕСА_1 відповідно складає 16,54 кв.м. З урахуванням наведеного вона звернулась із заявою про проведення експертного дослідження щодо порушення меж земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 до судового експерта ОСОБА_5 , який є фахівцем з даного приводу з правом проведення відповідних експертиз. Висновком експерта від 3 липня за №105 встановлено, що земельна ділянка АДРЕСА_2 , яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 , за площею та конфігурацією не відповідає ділянці за кадастровим номером 2124485300:02:001:0047, за яким зареєстровано свідоцтво про право власності на земельну ділянку. Вказана земельна ділянка, яка надана у приватну власність ОСОБА_2 , накладається на її земельну ділянку, а саме: від АДРЕСА_1 на 1,28 м, зі сторони фасаду житлового будинку на 1,68 м. Загальна площа накладення складає 0,0052 га. В цьому вбачається порушення її законних прав. Однією з причин такого накладення став акт про відновлення межових знаків між земельними ділянками від 27.11.2014 року, складеного комісією Новоселицької сільської ради та який було затверджено відповідним рішенням ради від 29.01.2015 року за №967, що є предметом оскарження в даному позові. Згідно цього акту відновлено старі межові знаки між земельними ділянками її та відповідача у вигляді металевих стовпців, які згідно висновків, викладених в акті, були встановлені закопані більше 35 років тому. Однак, комісія не провела відповідних дій для відновлення межових знаків, як того вимагає наказ №376 від 18.05.2010 року Держкомзему України, зареєстрований Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686 «Про затвердження інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками із змінами, внесеними згідно наказу Держкомзему України №542 від 19.07.2010 року наказом Держкомзему №117 від 25.02.2011 року, згідно якого план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні меж земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути; у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Однак, вона не була присутня при виконанні цих дій, участі у складанні акту погодження меж не приймала та його не підписувала, не надавала відповідну на те згоду. Такий формальний та некоректний підхід органу місцевого самоврядування с. Новоселиця до вирішення земельного спору між сторонами призвів до порушення її прав. Тому рішення Новоселицької сільської ради від 29.01.2015 року за №967 про затвердження акту підлягає скасування. Встановлення відновлення межових знаків між спірними земельними ділянками має відбутися з урахуванням накладення на ділянку позивача, а саме: від АДРЕСА_1 на 1,28 м, зі сторони фасаду житлового будинку на 1,68 м.

Просить визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 6 травня 2015 року за №37192547 на земельну ділянку з кадастровим номером 2124485300:02:001:0047, площею 0,12 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 , скасувати державну реєстрацію об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 630974821244, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 2124485300:02:001:0047, площею 0,12 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 , скасувати рішення Новоселицької сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 29 січня 2015 року за №967 про затвердження акту та визнати встановлені межі земельних ділянок в натурі ( на місцевості) з урахуванням накладення на ділянку позивача, а саме від АДРЕСА_1 на 1,28 м, зі сторони фасаду житлового будинку на 1,68 м.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 надіслав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги є безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та фактичних обставинах справи, а тому до задоволення не підлягають, виходячи з наступних мотивів. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно №37192547 від 06.05.2015 року відповідачу ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,12 га, кадастровий номер 2124485300:02:001:0047, розташована по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.05.2015 року. Всі юридично значимі дії щодо отримання у власність земельної ділянки, яка перебувала у користуванні відповідача, були вчинені у відповідності до вимог ст.ст. 116, 118, 125, 126 Земельного кодексу України. Доводи позивачки про отримання відповідачем у власність земельної ділянки з порушенням існуючих меж земельних ділянок, що призведе до захоплення частини земельної ділянки, яка належить позивачці площею 0,0052 га, належними і допустимими доказами не стверджені, виходячи з наступного. Присадибна земельна ділянка, розташована біля будинку АДРЕСА_3 , у натурі (на місцевості) позивачці ОСОБА_3 не відводилася, її межі не встановлювалися, жодних документів, які б підтверджували факт виникнення позивачки права власності на землю у розумінні вимог ст.ст. 22, 23 ЗК України, 1990 року та ст.ст. 125, 126 ЗК України, 2001 року, позивачкою до суду не подано і такі документи відсутні. Доводи позивачки про накладення земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 на її земельну ділянку, а саме: від АДРЕСА_3 на 1,28 м, зі сторони фасаду житлового будинку на 1,68 м, з посиланням на висновок №105 від 03.07.2015 року експертного дослідження, виконаний судовим експертом Корчинським Б.М., не можуть слугувати підставою для задоволення позову, виходячи з наступного. Згідно висновку №105 від 03.07.2015 року експертного дослідження по заяві ОСОБА_3 про порушення меж земельних ділянок АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , виконаного судовим експертом ОСОБА_5 , площа земельної ділянки АДРЕСА_2 , на день проведення дослідження становить 0,1130 га, земельна ділянка АДРЕСА_2 , яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_7 , за площею та конфігурацією не відповідає земельній ділянці за кадастровим номером 2124485300:02:001:0047; фактична площа земельної ділянки АДРЕСА_4 , на день проведення дослідження становить 0,1135 га; земельна ділянка по АДРЕСА_3 , яка надана у власність ОСОБА_7 накладається на земельну ділянку по АДРЕСА_4 , яка є у фактичному користуванні ОСОБА_3 , площа накладення становить 0,0052 га. Вважає, що даний висновок є необґрунтованим. А саме, оскільки у позивачки відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку по АДРЕСА_3 , відсутні документи, які б підтверджували площу, розміри та конфігурацію земельної ділянки, що перебуває у її користуванні, висновок експерта про накладення земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 на її земельну ділянку, а саме: від АДРЕСА_3 на 1,28 м, зі сторони фасаду житлового будинку на 1,68 м, є безпідставними. Висновок експертного дослідження не містить відомостей про те, з яких фактичних вихідних даних виходив експерт, встановлюючи фактичні площа та розміри земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , тобто експертом не зазначено, які існуючі межові знаки бралися за основу при встановленні фактичних розмірів та конфігурацій земельних ділянок, від яких межових знаків чи точок проводилися вимірювання довжини та ширини земельних ділянок. Висновок не містить відомостей про те, з яких фактичних вихідних даних виходив експерт, встановлюючи факт невідповідності земельної ділянки № НОМЕР_1 , яка знаходиться у фактичному користуванні позивачки за площею та конфігурацією земельній ділянці за кадастровим номером №2124485300:02:001:0047 та у чому саме і у якій частині така невідповідність полягає. Висновок експерта не містить відомостей про те, що на підставі чого експертом встановлений факт накладення земельної ділянки № НОМЕР_1 на земельну ділянку № НОМЕР_2 , а саме: від АДРЕСА_3 на 1,28 м, зі сторони фасаду житлового будинку на 1,68 м. Встановивши факт накладення земельної ділянки № НОМЕР_1 на земельну ділянку № НОМЕР_2 . експерт при цьому не вказав у висновку, яким чином повинна проходити межа між земельними ділянками. Експертом у висновку не зазначено, якими документами чи фактичними даними стверджується, що у фактичному користуванні позивачки знаходиться земельна ділянка, площею 0,1135 га. Посилання експерта на зміщення земельної ділянки АДРЕСА_3 у сторону суміжної земельної ділянки № НОМЕР_3 , станом на час розгляду справи не відповідає дійсності, що стверджується матеріалами технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виправлення технічної помилки у відомостях державного земельного кадастру, згідно якої існуючі координати поворотних точок земельної ділянки змінені у південному напрямку на 1,51 м. Експертом у висновку неправильно зазначено найменування власника земельної ділянки по АДРЕСА_2 , а також адресний номер суміжної земельної ділянки позивачки. Таким чином, висновок експерта №105 від 03.07.2015 року є неточним та необґрунтованим, суперечить іншим матеріалам цивільної справи. Межі земельної ділянки АДРЕСА_3 відповідача ОСОБА_2 та № НОМЕР_3 позивачки були встановлені (відновлені) на підставі акту комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, охорони навколишнього середовища та розвитку села Новоселицької сільської ради, згідно якого встановлено (відновлено) старі межові знаки між земельними ділянками позивачки та ОСОБА_7 : від АДРЕСА_3 металевий стовпець в огорожі біля будинку на одній лінії з хатою ОСОБА_7 та до металевого стовпчика біля хліва на відстані 70-80см від хліва, і вздовж по металевій огорожі, яка є в даний час. Комісією встановлено, що вказані тверді межові знаки встановлені при початку будівництва житлових будинків близько 35 років тому. Надалі, акт комісії про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок було затверджено рішенням 28-сесії 6 скликання Новоселицької сільської ради від 29.01.2015 року №967. Крім цього, згідно плану забудови земельної ділянки, що міститься у матеріалах будівельного паспорта на забудову житлового будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , передбачена відстань від житлового будинку ОСОБА_2 до межі суміжної земельної ділянки позивачки один метр, тобто межа між земельними ділянками повинна проходити на відстані 1 метр від будинку та надвірних споруд ОСОБА_2 . Фактично існуючі тверді межові знаки знаходяться на відстанях, менших не передбачено будівельним паспортом. Приватизація земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2 відбулася по межі з суміжним землекористувачем ОСОБА_3 , яка проходить згідно існуючих межових знаків. Посилання позивачки на невідповідність дій комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, охорони навколишнього середовища та розвитку села Новоселицької сільської ради щодо встановлення (відновлення) меж між земельними ділянками вимогам Інструкції про встановлення, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, є безпідставним, виходячи з наступного. У даному випадку, межі відновлювалися актом комісії Новоселицької сільської ради, а тому норми Інструкції не є обов`язковими для застосування. З врахування того, що приватизація земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2 відбулася по межі з суміжним землекористувачем позивачкою, яка проходить згідно існуючих межових знаків, наявність свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.05.2015 року №37192547, виданого відповідачу ОСОБА_2 не порушує прав позивачки у сфері землекористування. З цих же підстав не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивачки і наявність рішення Новоселицької сільської ради Тячівського району від 29.01.2015 року №967. Позивачкою не надано жодних доказів того, що межа між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , повинна проходити іншим чином, ніж відповідно до існуючих твердих межових знаків, що відповідає рішенню Новоселицької сільської ради Тячівського району від 29.01.2015 року №967 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.05.2015 року №37192547. Просить в задоволенні позову відмовити Т.1 а.с.161-165).

Позивачка ОСОБА_1 яка є правонаступником ОСОБА_3 , та її представник ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на викладені в письмовому відзиві на позовні заяву обставини та просить в задоволення позову відмовити.

Представник Новоселицької сільської ради Тяско Г.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що ініціатором створення комісії була позивачка ОСОБА_3 , яка написала відповідну заяву. Було створено комісію в складі трьох чоловік, вона та інші члени комісії зазначені в акті, прийшли на місце встановлювати межові знаки. Присутніми на місці були також ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і її чоловік. На спірних земельних ділянках встановлена стара огорожа, металеві стовпчики та металева сітка, межові знаки. Вони спитали в сторін, чи це межові знаки, вони це підтвердили і комісія їх лише з`єднала. Вони запросили позивачку на сесію і позивачка зазначила, що вона не погоджується з такою межею. Вона звернулась до Тячівської комісії, яка надіслала лист, що погоджується з рішенням Новоселицької сільської ради і на черговій сесії вони затвердили документ. При затвердженні акту на рішення Тячівської комісії вони не посилалися. Є будівельні плани земельних ділянок, а насправді земельна ділянка інша. Комісія прийшла, коли вже були готові стовпці. Комісія зробила висновки, що це межові знаки, які існують тривалий період. ОСОБА_9 погодилась, що стовпці є межовими знаками, лише не погоджувалась, що стовпці з-заді будинку з`єднані прямою лінією, вважала, що мають бути з`єднані ламаною лінією. Земельна ділянка позивачки ОСОБА_3 не приватизована. Проходження межі зазначене в технічній документації і межовим знаками, які встановила комісія, відповідає. Сторони вже мали спір, і комісія приходила на місце з приводу того, що ОСОБА_11 межовий знак залила в бетон і використала для власної огорожі, це було десь три роки тому. Просить в задоволенні позову відмовити. На подальший розгляд справи представник не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Експерт ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що для встановлення площі земельної ділянки бралися правовстановлюючі документи, план забудови на земельну ділянку площею 0,07 га. Площа земельної ділянки складає 0,1135 га, а згідно плану площа земельної ділянки - 0,07 га, тобто по документах площа не співпадає. Йому замовником були задані питання, потрібно було співставити плани забудови з фактичною площею земельних ділянок. Площу міряв не він, була залучена фірма «Закарпатгеопроект». Є схема фактичних земельних ділянок, де вказана фактична площа земельних ділянок одного співвласника і іншого. Замовником залучався спеціаліст. Ним не враховувався акт встановлення меж, складений Новоселицькою сільською радою. Коли геодезисти міряли він був присутнім. Є кадастрові номери земельних ділянок, кадастровий план, який показує на скільки зміщена земельна ділянка. Чи має кадастровий номер земельна ділянка позивачки йому не відомо, в нього не має таких даних. Землевпорядник робив фактичні заміри земельних ділянок і зробив схеми на які він послався у висновку. Про те, що є накладення земельних ділянок, виходив з того, що геодезична зйомка показала, що є накладення.

В судовомузасіданні встановлено,що згіднобудівельного паспорту,дозволу направо виконаннябудівельних робіт,акту відведенняземельної ділянкивід 8грудня 1977року,свідоцтва садибив сільськихнаселених пунктахУРСР ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставірішення колгоспуім.50-річчяЖовтня від7квітня 1977року виділеноз присадибногофонду колгоспуземельну ділянку,площею 0,07га в АДРЕСА_1 ,для будівництважитлового будинкута посадкифруктових дерев(Т.1а.с.20,Т.2а.с.172-178).

Згідно будівельного паспорту земельної ділянки №8 від 1976 року, свідоцтва садиби в сільських населених пунктах УРСР ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на підставі рішення колгоспу ім.50-річчя Жовтня від 11 квітня 1976 року виділено з присадибного фонду колгоспу земельну ділянку, площею 0,07 га в АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку та посадки фруктових дерев (Т.1 а.с.172-177).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.05.2015 року за №37192547 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.05.2015 року за №37192981 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0.12 га, кадастровий номер - 2124485300:02:001:0047, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в АДРЕСА_2 (Т.1 а.с.17, 18).

Актом встановлення та погодження меж земельної ділянки із суміжним землевласниками та землекористувачами від 11.02.2015 року, стверджується, що проведено погодження встановлених в натурі меж землеволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (Т.1 а.с.19).

Згідно акту «Про встановлення (відновлення) межових знаків між земельними ділянками в АДРЕСА_3 від 27.11.2014 року, складеного комісією Новоселицької сільської ради, вирішено встановити (відновити) старі межові знаки між земельними ділянками громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , тобто: від АДРЕСА_3 металевий стовпець в огорожі біля будинку та до металічного стовпчика біля хліва і вздовж по металевій огорожі, яка є в день виїзду комісії, запропоновано дійти згоди добросусідства і встановити спільні межові знаки (Т.1 а.с.16).

Рішенням двадцять восьмої сесії VI скликання Новоселицької сільської ради від 29 січня 2015 року затверджено акт від 27.11.2014 року «Про встановлення (відновлення) межових знаків між земельними ділянками в АДРЕСА_3 , громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (Т.1 а.с.15).

В плані фактичного знімання земельних ділянок, складеного ПП «Закарпатгеопроект» у 2015 році, зазначено фактичне місце розташування земельних ділянок в АДРЕСА_4 (28) та по АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відповідно до таблиці координат, довжин ліній, дирекцій них та внутрішніх кутів. Зазначено, що площа земельної ділянки ОСОБА_3 повинна складати 0,1135 га, а площа суміжної земельної ділянки ОСОБА_2 0,1130 га (Т.1 а.с.11).

В плані співставлення земельних ділянок в АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_5 , що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зазначено, що фактична площа земельної ділянки ОСОБА_2 становить 0.1130 га, площа земельної ділянки ОСОБА_12 згідно державного акту 0.12 га, площа захвату ОСОБА_2 із земель ОСОБА_3 становить 0.0052 га (Т.1 а.с.12).

В листі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 21.01.2015 року за №04/Д-767 зазначено, що Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області розглянуто звернення ОСОБА_3 щодо дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_7 , мешканкою АДРЕСА_3 та порушень межових знаків. Під час розгляду звернення встановлено, що ОСОБА_7 використовує земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_3 . Дана земельна ділянка забудована і розташована в межах населеного пункту Новоселиця, забудовниками якої згідно будівельного паспорта земельної ділянки №8 розробленого в 1976 році є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Правовстановлюючі документи на вищевказану земельну ділянку перебувають у стадії виготовлення. Комісією з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів охорони навколишнього середовища та розвитку села Новоселицької сільської ради розглянуто заяву ОСОБА_7 та вирішено земельний спір, за результатами якого складено акт від 27 листопада 2014 року встановлення (відновлення) межових знаків між земельними ділянками в АДРЕСА_3 , згідно якого встановлено (відновлено) старі межові знаки між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , а також ОСОБА_3 , їм запропоновано в порядку ст.ст. 103, 106 Земельного кодексу України дійти згоди у добросусідстві та встановити спільні межові знаки (Т.1 а.с.170).

Листом Новоселицької сільської ради від 21.04.2017 року за №09-03 зазначено, що комісія в складі сільського голови ОСОБА_13 , землевпорядника , заступника голови земельної комісії зобов`язали ОСОБА_3 та ОСОБА_1 поставити металеву огорожу на місце. В присутності ОСОБА_2 та комісії, вони встановили металеву огорожу на місце, але приєднати її до спільного межового знаку неможливо, так як ОСОБА_3 та ОСОБА_1 цей стовпець (межовий знак) залили в бетон до своєї огорожі (Т.1 а.с.171).

Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виправлення технічної помилки у відомостях державного земельного кадастру ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 2124485300:02:001:0047, складеного ФОП ОСОБА_14 в 2017 році, стверджується, що встановлено межі вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплено їх межовими знаками (Т.1 а.с.178-195).

У висновку експертного дослідження від 3 липня 2015 року за №105, проведеного судовим експертом Корчинським Б.М., зазначено, що фактична площа земельної ділянки АДРЕСА_2 на день проведення дослідження становить 0,1130 га. Земельна ділянка АДРЕСА_2 , яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_7 , за площею та конфігурацією не відповідає земельній ділянці за кадастровим №2124485300:026001:0047. Фактична площа земельної ділянки АДРЕСА_4 на день проведення дослідження становить 0,1135 га. Земельна ділянка по АДРЕСА_3 , яка надана у приватну власність ОСОБА_7 накладається на земельну ділянку по АДРЕСА_4 , яка є у фактичному користуванні ОСОБА_3 , а саме: від АДРЕСА_3 на 1,28 м, зі сторони фасаду житлового будинку на 1,68 м, площа накладення становить 0,0052 га (Т.1 а.с.6-10).

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

У відповідностідо нормст.ст.125,126ЗК Україниправо власностіна земельнуділянку,а такожправо постійногокористування таправо орендиземельної ділянкивиникають змоменту державноїреєстрації цихправ. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений ст..118 ЗК України.

За змістом вказаних норм громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цьогоКодексу.Рішення органіввиконавчої владита органівмісцевого самоврядуваннящодо приватизаціїземельних ділянокприймається умісячний строкна підставітехнічних матеріалівта документів,що підтверджуютьрозмір земельноїділянки.Відповіднийорган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 3 статті 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).

У відповідності дост. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно зістаттею 41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У силу статей321,391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом, а припинення права власності можливе лише з підстав, передбаченихстаттею 346 ЦК України.

Відповідно до п.«г» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7 роз`яснено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

В судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами виник з приводу межі належних ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 земельних ділянок, що розташовані в АДРЕСА_6 та в АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні також встановлено, що комісією з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів охорони навколишнього середовища та розвитку села Новоселиця було складено акт «Про встановлення (відновлення) межових знаків між земельними ділянками в АДРЕСА_3 від 27.11.2014 року та вирішено встановити (відновити) старі межові знаки між земельними ділянками громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , тобто: від АДРЕСА_3 металевий стовпець в огорожі біля будинку та до металічного стовпчика біля хліва і вздовж по металевій огорожі, яка є на день виїзду комісії на місце та запропоновано дійти згоди добросусідства і встановити спільні межові знаки.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 мала довести, що вона є землекористувачем або власником земельної ділянки і її право власності чи користування земельною ділянкою було порушене відповідачами Новоселицькою сільською радою, та ОСОБА_2 при оформленні за ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку.

Згідно до ст.60 цього Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А згідно до ст. ст. 58, 59 цього Кодексу докази повинні бути належними і допустимими.

Суд не бере до уваги доводи позивачки та її представника з посиланням як на доказ висновок експертного дослідження від 03липня 2015року за№105,в якомузазначено,що фактична площа земельної ділянки АДРЕСА_2 на день проведення дослідження становить 0,1130 га, земельна ділянка АДРЕСА_2 , яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_7 , за площею та конфігурацією не відповідає земельній ділянці за кадастровим №2124485300:026001:0047, фактична площа земельної ділянки АДРЕСА_4 на день проведення дослідження становить 0,1135 га, земельна ділянка по АДРЕСА_3 , яка надана у приватну власність ОСОБА_2 , накладається на земельну ділянку по АДРЕСА_6 , яка є у фактичному користуванні позивачки, площа накладення становить 0,0052 га, оскільки до таких висновків експерт дійшов, посилаючись на обміри, які проводились ПП «Закарпатгеопроект», дослідження яких проводилось методом візуального огляду, при цьому експертний висновок не містить фактичних вихідних даних, з яких виходив експерт, встановлюючи фактичні площі та розміри земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_3 , експертом не зазначено, які існуючі межові знаки бралися за основу при встановленні фактичних розмірів та конфігурацій земельних ділянок, від яких межових знаків чи точок проводилися вимірювання довжини та ширини земельних ділянок, висновок не містить відомостей про те, з яких фактичних вихідних даних виходив експерт, встановлюючи факт невідповідності земельної ділянки № НОМЕР_1 , яка знаходиться у фактичному користуванні відповідача за площею та конфігурацією земельній ділянці за кадастровим номером №2124485300:02:001:0047 та у чому саме і у якій частині така невідповідність полягає, висновок експерта не містить відомостей про те, на підставі чого експертом встановлений факт накладення земельної ділянки № НОМЕР_1 на земельну ділянку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), а саме: від АДРЕСА_3 на 1,28 м, зі сторони фасаду житлового будинку на 1,68 м.., експертом не вказано у висновку, яким чином повинна проходити межа між земельними ділянками сторін.

Крім цього, позивачкою та її представником в судовому засіданні не надано належних та допустимих доказів щодо наявності в неї правовстановлюючих документів на земельну ділянку по АДРЕСА_6 , які б підтверджували площу земельної ділянки 0,1135 га, її розміри та конфігурацію, що перебуває у її власності чи користуванні.

Також, суд вважає безпідставними доводи позивачки та її представника про незаконність рішення двадцять восьмої сесії VI скликання Новоселицької сільської ради від 29 січня 2015 року, яким затверджено акт від 27.11.2014 року «Про встановлення (відновлення) межових знаків між земельними ділянками в АДРЕСА_3 », громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (Т.1 а.с.15), оскільки позивачкою з посиланням на докази не доведено, що при встановленні (відновленні) межових знаків між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в АДРЕСА_3 комісією Новоселицької сільської ради були допущені порушення вимог земельного законодавства та не вірно встановлені межі земельних ділянок.

Інших належних і допустимих доказів сторонами не наведено.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі наведені докази, суд вважає, що позивачкою та її представником в судовому засіданні не доведено факту порушення права позивачки з боку відповідачів Новоселицької сільської ради, ОСОБА_2 , а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Новоселицької сільської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна, скасування рішення сільської ради та встановлення меж суміжних земельних ділянок слід відмовити.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід віднести за рахунок позивачки.

Керуючись ст.ст.5, 12, 77-81, 200, 209, 223, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 4, 96, 103, 152 ЗК України, ст.ст.321, 391 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Новоселицької сільської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна, скасування рішення сільської ради та встановлення меж суміжних земельних ділянок, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , України.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_7 , України.

Відповідач Новоселицька сільська рада, адреса: с. Новоселиця, вул. Борканюка, 143, Тячівського району, Закарпатської області, України.

Повний текст рішення складено 5 березня 2021 року.

Головуючий: В.І. Бобрушко