125/189/21

2/125/59/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.03.2021 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Шарапанівської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бар справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Барської міської ради Вінницької області про визнання недійсним наказу та акту приймання передачі у комунальну власність земельної ділянки, припинення права комунальної власності

ВСТАНОВИВ:

В заяві до суду позивач свої вимоги мотивував тим, що згідно розпорядження Барської РДА Вінницької області № 246 від 14 червня 2005 року затверджено протокол розподілу земельних часток (паїв) та технічну документацію із землеустрою по складанню документів, що посвідчують право власності на земельні частки (паї) власникам земельних часток (паїв) на території Войнашівської сільської ради Барського району Вінницької області. Зобов`язано районний відділ земельних ресурсів забезпечити видачу державних актів на право власності на землі спільної сумісної власності під багаторічними насадженнями.

В результаті розпаювання земель господарства кожному з власників, в тому числі і позивачу, належить земельна частка (пай) в спільній сумісній власності на землях під багаторічними насадженнями СВАТ «Поділля» с. Міжлісся Барського району, яка становить 1,0304 га.

Зокрема у власності позивача знаходиться по 1/549 частці в земельній ділянці площею 10,0176 га (кадастровий номер 0520280600:01:005:0038), яка перебуває у спільній частковій власності фізичних осіб згідно державного акту серії ЯА №823719 та земельній ділянці площею 18,8912 га (кадастровий номер 0520280600:02:005:0019), яка перебуває у спільній частковій власності фізичних осіб згідно державного акту серії ЯА №823699.

Позивач, переглядаючи відомості про земельні ділянки на сайті за посиланням: https://map.land.gov.ua/ встановив, що належні йому на праві спільної часткової власності земельна ділянка площею 10,0176 га кадастровий номер 0520280600:01:005:0038 та земельна ділянка кадастровий номер: 0520280600:02:005:0019 площею 18,8912 га, перебувають у комунальній власності Барської міської ради.

З інформаційної довідки позивачу стало відомо, що згідно рішення державного реєстратора Барської міської ради Вінницької області проведено державну реєстрацію права комунальної власності за Барською міською радою на земельну ділянку кадастровий номер: 0520280600:01:005:0105 площею 10,2033 га, та земельну ділянку кадастровий номер :0520280600:02:005:0044 площею 18,8915 га. Підставою для державної реєстрації даних земельних ділянок послугували наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 26 листопада 2020 року № 1-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність» та пункти 17, 19 акту приймання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.11. 2020 року.

Таким чином, позивач вважає, що вказаними актами відповідачі безпідставно передали належні позивачу земельні ділянки в комунальну власність та фактично позбавили його права приватної власності на неї.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 26 листопада 2020 року № 1-ОТГ та акт приймання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.11.2020 року, в частині передання Барській територіальній громаді у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 0520280600:01:005:0105 площею 10,2033 га., та земельної ділянки кадастровий номер 0520280600:02:005:0044 площею 18,8915 га та припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за Барською міською радою на вказані земельні ділянки.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача по справі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області Рощук В.В. у судовому засіданні при вирішенні справи поклався на думку суду.

Представник відповідача по справі Барської міської ради Вінницької області позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення, просив справу розглядати без його участі, про що зазначив в письмовій заяві до суду.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

За змістом положень ч. 3,4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ч.1 статті 125 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на день видачі державних актів, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами ( ч.1 ст.126 ЗК України).

Згідно зі статтею 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

У відповідності до п.1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру, затвердженого Наказом Державного комітету по земельних ресурсах від 02.07.2003 р. №174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 р. за №641/7962, в редакції, що діяв на дату державної реєстрації державних актів, Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Згідно п. 8.1. Тимчасового порядку ведення державного реєстру, Реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку, державному акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації.

З огляду на викладене, державний акт серії ЯА №823719 виданий Барським районним відділом земельних ресурсів 21 грудня 2005 року на земельну ділянку кадастровий номер 0520280600:01:005:0038 площею 10,0176 га., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010580600497; державний акт серії ЯА №823699 виданий Барським районним відділом земельних ресурсів 21 грудня 2005 року на земельну ділянку кадастровий номер 0520280600:02:005:0019 площею 18,8912 га., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010580600481.

Вказані обставини є доказом державної реєстрації виникнення у позивача ОСОБА_1 спільної часткової власності у розмірі 1/549 на кожну з вказаних ділянок відповідно до законодавства, що діяло на той час.

Однак, земельна ділянка кадастровий номер 0520280600:01:005:0038 площею 10,0176 га, перебуває в комунальній власності Барської міської ради, її присвоєно інший кадастровий номер: 0520280600:01:005:0105 змінено площу на 10,2033 га., а земельній ділянці кадастровий номер: 0520280600:02:005:0019 площею 18,8912 га., присвоєно інший номер 0520280600:02:005:0044 та змінено площу на 18,8915 га.

Згідно рішення державного реєстратора Барської міської ради індексний номер: 56176004 від 16.01.2021 року проведено державну реєстрацію права комунальної власності за Барською міською радою на земельну ділянку кадастровий номер 0520280600:01:005:0105 площею 10,2033 га, номер запису про право власності : 40140888. Згідно рішення цього ж реєстратора індексний номер: 56175545 від 16.01.2021 року проведено державну реєстрацію права комунальної власності за Барською міською радою на земельну ділянку кадастровий номер: 0520280600:02:005:0044 площею 18,8915 га. номер запису про право власності : 40140468.

Підставою для державної реєстрації даних земельних ділянок послугували наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 26 листопада 2020 року № 1-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність» та пункти 17, 19 акту приймання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.11. 2020 року.

Як слідує з колонки № 5 акту «Цільове призначення земельних ділянок» відносно вказаних земельних ділянок вказано 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) що є не достовірною інформацією з огляду на наявність співласників.

В колонці № 6 акту «Відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку» зазначено про відсутність жодних речових прав, що також не відповідає дійсності.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно до ч. 1ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Виходячи з ч. 1ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України ( ч.1 ст.153 ЗК України).

У постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 5017/2972/2012 і від 24.04.2019 у справі № 5017/3706/2012, містяться такі правові висновки: "Відповідно до частин першої, другої статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 ЦК України) та позасудові (статті 17-19 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Згідно із Законом України від 05 грудня 2019 року № 340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) викладено у новій редакції. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV(у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону № 1952-IV у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19.

Відповідне застереження міститься і в ч.13 ст.79-1 ЗК України, де законодавець встановив, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Отже, з огляду на наведенні обставини у сукупності із проведеним аналізом норм права свідчать про те, що прийняття державним реєстратором Барської міської ради рішення про державну реєстрацію права комунальної власності за Барською міською радою на вказані земельні ділянки було проведено без врахування наявного у позивача речового (права власності) права на ці ділянки.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 279, 352 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 26 листопада 2020 року № 1-ОТГ та акт приймання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.11.2020 року, в частині передання Барській територіальній громаді у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 0520280600:01:005:0105 площею 10,2033 га., та земельної ділянки кадастровий номер 0520280600:02:005:0044 площею 18,8915 га.

Припинити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за Барською міською радою код ЄДРПОУ 04051017, форма власності: комунальна на земельну ділянку кадастровий номер : 0520280600:01:005:0105 площею 10,2033 га, номер запису про право власності: 40140888, дата державної реєстрації 12.01.2021 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2270340505202; та земельну ділянку кадастровий номер :0520280600:02:005:0044 площею 18,8915 га., номер запису про право власності : 40140468, дата державної реєстрації 12.01.2021 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна :2270312205202.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя:

Повне судове рішення складено 12.03.2021