Справа №752/14978/20

Провадження № 2/752/6371/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.11.2020 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Оджубейської Д.І,.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про захист прав споживачів та відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ТОВ «Нова пошта», в якому просив стягнути із відповідача на свою користь відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 28200 грн. та вартість сплачених послуг у розмірі 1448 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що, користуючись послугами ТОВ «Нова пошта», позивачем 29.04.2020 було відправлено телевізор Sony 55XF9005 з міста Суми до смт. Пісочин (Харківська область), про що було складено експрес-накладну №59998092570881. На момент відправлення телевізор був новий, у справному стані, зовнішніх дефектів не було. Оголошена вартість телевізора складала 28 200 грн. Телевізор додатково до нової заводської упаковки був належно упакований, здійснено обрешетування, відповідно до рекомендацій працівника ТОВ «Нова пошта». При прибутті вантажу до місця отримання, отримувачем було виявлено серйозні пошкодження телевізора, а саме розбито екран телевізора, котре унеможливлює його подальше використання за призначенням. Тому позивач відмовився забирати цей телевізор та склав Акт приймання-передачі і написав претензію про необхідність компенсувати вартість телевізора. 22.06.2020 року позивачем було повторно складено претензію з зазначенням про пошкодження упаковки в тих місцях, де є пошкодження телевізора, на що отримав відмову відповідача. В звязку з відмово відповідача, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача вартості телевізора у розмірі 28200 грн. та вартості сплачених послуг відповідача у розмірі 1448 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.08.2020 прийнято справу до розгляду та постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач скористався своїм правом та направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи відзиву, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що ОСОБА_1 згідно експрес-накладної №59998092570881 від 29.04.2020 з м.Суми було відправлено вантаж у смт.Пісочин. Згідно інформації про відправлення зазначено: телевізор, оголошена вартість 28200 грн. Вантаж було доставлено за призначенням 05.05.2020, де одержувачем ОСОБА_2 та представником перевізника складено акт приймання-передачі, в якому зазначена в тому числі наступна інформація, а саме: стан зовнішньої упаковки - Нова. Ціла; стан додаткової упаковки - Нова. Ціла; місце пошкодження відправлення та упаковки збігаються - ні. Стан вмісту відправлення - розбитий екран. Жодних слідів механічного впливу на упаковку відправлення, сторонами не виявлено, у зв`язку з чим вина перевізника у пошкодженні вантажу відсутня, оскільки пошкодження відбулось не під час перевезення та поза межами відповідальності перевізника, про що свідчить цілісність упаковки. Згідно з повторним актом приймання-передачі від 22.06.2020 року, зазначено: Стан зовнішньої упаковки - Нова. Прим`ята. Стан додаткової упаковки - Нова. Місце пошкодження відправлення та упаковки збігаться - Так. Стан вмісту відправлення - пошкоджено матрицю телевізора, пошкоджено пакування в місцях передбачених для перенесення телевізора. За повторним актом приймання-передачі відповідач вважає що пошкодження упаковки наявне у місці передбаченому для перенесення, що не співвідноситься з пошкодженням телевізора. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України, визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законом України «Про захист прав споживачів», Цивільним кодексом України, Законами України «Про транспорт», «Про автомобільний транспорт», Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 (далі - Правила), та умовами Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень ТОВ «Нова пошта».

Відповідно до статті 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно статті 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Зі змісту статті 52 Закону України «Про автомобільний транспорт» вбачається, що автомобільний перевізник зобов`язаний: забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення; відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно ч. 2 ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Пошкодження вантажу - це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій); нестача вантажу - доставка вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж оголошено до перевезення.

Стаття 924 ЦК України, встановлює принципи майнової відповідальності перевізника: він відповідає при наявності його вини (частина перша статті 924 ЦК) і в межах вартості перевезеного вантажу і багажу (частина друга статті 924 ЦК). Понад вартість вантажу і багажу перевізник повертає клієнту відповідну провізну плату.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Судом встановлено, що позивачем було замовлено послугу перевезення, яка відповідачем надавалась за публічним договором ТОВ «Нова Пошта» та за умовами надання послуг опублікованих на офіційному сайті (https://novaposhta.ua). Користуючись послугою позивач відправив Телевізор Sony 55XF9005 з міста Суми до смт. Пісочин (Харківська область) про що було складено експрес-накладну №59998092570881. Оголошена вартість телевізора складала 28 200 грн. одержувачу, що засвідчено експрес-накладною № 59998092570881 від 29.04.2020 року.

Відповідно до умов надання послуг позивач скористався послугою абзац 3 п.п.2.2. («Адреса-Відділення» - приймання відправлення за адресою відправника та видача цього відправлення одержувачеві у відділенні або в поштамті в місті одержувача).

Пунктом 7.2.2 Публічного договору встановлено, що у разі повної втрати або пошкодження відправлення з вини Експедитора, останній повертає Замовнику суму, що дорівнює оголошеній вартості відправлення (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення), та провізну плату, сплачену Замовником згідно з відповідною експрес-накладною. У разі повної компенсації оголошеної вартості за пошкоджене відправлення Замовник повертає Експедитору відправлення, за яке було отримано компенсацію.

Тому вимоги позивача щодо відшкодування провізної плати, яка відшкодовується згідно п. 7.2.2 Договору підлягає задоволенню, а саме суд приходить до висновку, що її розмір становить 1148,00 грн.

Згідно п.7.2.8 Публічного договору, експедитор не несе відповідальності за цілісність, збереженість (схоронність) відправлення або його нестачу у випадку, якщо відправлення передається Одержувачу або Відправнику у цілій/неушкодженій упаковці, а також якщо виявлені ушкодження упаковки не збігаються з пошкодженнями відправлення.

Судом встановлено, що 05.05.2020, одержувачем ОСОБА_2 та представником перевізника складено акт приймання-передачі, в якому зазначена в тому числі наступна інформація, а саме: стан зовнішньої упаковки - Нова. Ціла; стан додаткової упаковки - Нова. Ціла; місце пошкодження відправлення та упаковки збігаються - ні. Стан вмісту відправлення - розбитий екран.

Згідно з повторним актом приймання-передачі від 22.06.2020 року, зазначено: Стан зовнішньої упаковки - Нова. Прим`ята. Стан додаткової упаковки - Нова. Місце пошкодження відправлення та упаковки збігаться - Так. Стан вмісту відправлення - пошкоджено матрицю телевізора, пошкоджено пакування в місцях передбачених для перенесення телевізора.

В обґрунтування заперечення проти позову представник відповідача посилався на п. 7.2.8 Публічного договору а саме те, що згідно Актів приймання-передачі від 16.05.2020 та 22.06.2020 за ЕН № 59000521411058 вбачається, що відправлення прибуло в пункт призначення до отримувача у цілій та неушкодженій упаковці; не співпадіння місця пошкодження упаковки з місцем пошкодження відправлення (вантажу), з чим суд не погоджується, оскільки в Акті приймання-передачі від 22.06.2020 зазначено про збіг місяця пошкодження відправлення та упаковки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не спростовано презумпцію вини перевізника, а тому у відповідності до статті 924 ЦК України, ТОВ «Нова пошта» відповідає за пошкодження прийнятого до перевезення вантажу в межах його вартості, що підтверджується оголошеною цінністю в експрес-накладній, тому позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 273, 274-279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про захист прав споживачів та відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (ЄДРПОУ 31316718, м.Київ, вул.Столичне шосе, буд.103, корп..1, поверх 9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 28200 гривень, вартість сплачених послуг в розмірі 1448 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (ЄДРПОУ 31316718, м.Київ, вул..Столичне шосе, буд.103, корп..1, поверх 9) в дохід держави судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О.Колдіна