Постанова

Іменем України

17 березня 2021 року

м. Київ

справа № 490/831/19

провадження № 61-16126св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач військова частина НОМЕР_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Центрального районного суду

м. Миколаєва від 21 квітня 2020 року у складі судді Черенкової Н. П.,

та постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року

у складі колегії суддів: Ямкової О. О., Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі НОМЕР_2 ) про поновлення на квартирному обліку для поліпшення житлових умов.

Позовна заява мотивована тим, що він проходив військову службу за контрактом у військових частинах НОМЕР_3 , НОМЕР_1 .

Вказував, що при проходженні служби у НОМЕР_4 перебував на квартирному обліку на підставі відповідного рішення житлової комісії частини.

Зазначав, що у червні 2016 року його переведено до НОМЕР_2 для подальшого проходження служби,

Вказував, що житлова комісія НОМЕР_4 повинна була прийняти рішення про зняття його з квартирного обліку у ВЧА2802, як такого, що переведений до нового місця служби, та направити за новим місцем служби його особову житлову справу. Разом з тим житлова комісія НОМЕР_4 своєчасне рішення не прийняла та житлову справу не направила. Лише 21 листопада 2016 року за рішенням житлової комісії НОМЕР_4 його було знято з квартирного обліку

з 14 червня 2016 року, а справу до НОМЕР_2 не передано, та видано йому особисто за зверненням.

27 січня 2017 року наказом по ВЧ НОМЕР_1 його звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я та виключено із списків особового складу військової частини.

Одночасно, під час оформлення звільнення зі служби, йому стало відомо про те, що його знято з квартирного обліку у НОМЕР_4 без постановки на такий облік за останнім місцем проходження служби у НОМЕР_2 , внаслідок чого він у березні та травні 2017 року звертався із відповідними заявами до військових частин. На свої звернення він отримав відмови.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати НОМЕР_2 поновити його з 21 листопада 2016 року на квартирному обліку для поліпшення житлових умов на позачергове отримання жилого приміщення за останнім місцем проходження служби як звільненого з лав Збройних Сил України за станом здоров`я з 21 листопада 2016 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 квітня

2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано житлову комісію НОМЕР_2 вирішити питання щодо поновлення ОСОБА_1 на квартирному обліку для поліпшення житлових умов на почергове отримання житлового приміщення за останнім місцем проходження служби як звільненого з лав Збройних Сил України за станом здоров`я з 21 листопада 2016 року.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щоОСОБА_1 знаходився на квартирному обліку до моменту переводу за останнім місцем проходження служби, але не був поставлений житловою комісією НОМЕР_2 своєчасно на такий же облік до моменту свого звільнення з лав Збройних Сил України, внаслідок непередачі облікової справи з іншої військової частини, тому порушені житлові права ОСОБА_1 підлягають поновленню у обраний позивачем спосіб.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року апеляційну скаргу НОМЕР_2 залишено без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 знаходився на квартирному обліку до моменту переводу за останнім місцем проходження служби, але не був поставлений житловою комісією НОМЕР_2 своєчасно на такий же облік до моменту свого звільнення з лав Збройних Сил України, внаслідок непередачі облікової справи з іншої військової частини, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для поновлення ОСОБА_1 на квартирному обліку для поліпшення житлових умов на почергове отримання жилого приміщення за останнім місцем проходження служби, як звільненого з лав ЗС України за станом здоров`я з 21 листопада 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду,

ВЧ НОМЕР_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не встановили фактичних обставин справи, а саме, що після того, як позивач у червні 2016 року прибув до нового місця служби НОМЕР_2 , ОСОБА_1 мав подати передбачений додатком 1 до Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від30листопада 2011 року № 737 (далі Інструкція № 737) (чинної на час звернення позивача із заявою) рапорт на ім`я командира НОМЕР_2 про зарахування його на облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов.

Однак, з 23 червня 2016 року по 27 січня 2017 року, за час проходження ОСОБА_1 військової служби у НОМЕР_2 , він з таким рапортом про зарахування його на облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, до відповідача не звертався.

Доказів про його звернення з рапортом у порядку пункту 2.5 розділу II Інструкції № 737 до ВЧА2062 не надано.

Більше того, при переведенні позивача для подальшого проходження служби до НОМЕР_2 ним були проігноровані вимоги абзацу четвертого пункту 2.7 розділу II Інструкції № 737, відповідно до якого військовослужбовці, які прибули до нового місця проходження військової служби, здають картки обліку командиру військової частини для внесення необхідних даних до першого примірника та передачі другого примірника для зберігання до квартирно-експлуатаційних органів.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України

з 01 серпня 1994 року та з 15 січня 2007 року перебував на квартирному обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов.

Із липня 2014 року ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку

у ВЧА2320, звідкіля був переведений у НОМЕР_4 , та поставлений на облік за відповідним рішенням житлової комісії.

14 червня 2016 року ОСОБА_1 виключено із списків НОМЕР_4

у зв`язку з переведенням до нового місця служби НОМЕР_2 .

Згідно з витягом з протоколу № 66 засідання житлової комісії ВЧ НОМЕР_3

від 21 листопада 2016 року, ОСОБА_1 знято з квартирного обліку

з 14 червня 2016 року у зв`язку з переведенням до нового місця служби

НОМЕР_2 .

За довідками військових частин ОСОБА_1 за період проходження служби житлом чи грошовою компенсацією за житло не забезпечувався.

27 січня 2017 року наказом № 19 командира НОМЕР_2 ОСОБА_1 , заступника командира протитанкового артилерійського дивізіону

з озброєння, звільнено наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Силвід 29 грудня 2016 року № 189 з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я) пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виключено із списків особового складу НОМЕР_2 .

18 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до НОМЕР_2 із заявою про зарахування його на квартирний облік військової частини як особу, звільнену з військової служби, яка потребує поліпшення житлових умов.

Не отримавши відповідь, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до

НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії (справа № 814/1831/17).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року (справа № 814/1831/17) апеляційну скаргу НОМЕР_2 задоволено частково. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду

від 16 листопада 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано НОМЕР_2 розглянути у встановлений законом строк заяву-звернення ОСОБА_1 від 18 травня 2017 року та надати відповідь. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 2326).

18 червня 2018 року відповідач направив ОСОБА_1 відповідь, за змістом якої позивачу роз`яснено, що національним житловим законодавством передбачене зарахування на квартирний облік у військовій частині виключно військовослужбовців. Позивачу рекомендовано звернутися до ВЧ НОМЕР_3 , де він проходив службу та перебував на обліку до переводу для проходження служби у ВЧА2062.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ВЧ НОМЕР_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Відповідно до пункту третього частини другої статті 40 ЖК УРСР, підпункту третього пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, громадяни знімаються

з обліку потребуючих поліпшення житлових умов, зокрема, у випадку припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи.

Відповідно до пункту 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»учасникам бойових дій надається право на першочергове забезпечення жилою площею як осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про соціальний

і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК УРСРта іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог пункту 26 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081(далі Порядок

№ 1081) (на виконання статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку.

Згідно з пунктом 32 Порядку № 1081 черговість надання житла визначається за часом і зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).

Пунктом 30 вказаного Порядку № 1081 встановлено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку

з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 2.18 Інструкції № 737 (тут і далі в редакції, чинній на час переведення позивача) військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення

з військової служби) в тому числі і у разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт. Рішення про зняття

з обліку та виключення зі списків осіб, що мають право першочергового, позачергового одержання жилих приміщень, приймається житловою комісією військової частини, яка зарахувала військовослужбовця на облік, або її правонаступником. Рішення письмово доводиться до відома військовослужбовця у п`ятнадцятиденний строк із зазначенням причин зняття з обліку.

Пунктом 2.14 Інструкції № 737 передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем проходження служби разом з членами їх сімей зі збереженням часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання жилого приміщення.

При цьому перший примірник облікової справи (додаток 7) разом з першим примірником Картки обліку (додаток 8) направляються командиром військової частини до нового місця служби військовослужбовця разом

з особовою справою, а в разі звільнення військовослужбовця з військової служби та розформування військової частини до військового комісаріату.

Відповідно до пункту 2.16 Інструкції № 737 військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби у запас або відставку, за віком, станом здоров`я, у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання житлового приміщення з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби.

Пунктом 28 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, визначено, що зняття з квартирного обліку та виключення із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (включення до вказаного списку).

При розгляді цих питань на засідання відповідних органів запрошуються заінтересовані особи.

Про зняття з обліку (виключення із списку) громадяни у 15-денний строк повідомляються у письмовій формі з указанням підстав зняття з обліку (виключення із списку).

Отже, саме на командування військової частини покладено обов`язок забезпечення належного оформлення подальшого квартирного обліку військовослужбовця, який переміщується до нового місця служби з метою унеможливлення порушення житлових прав військовослужбовця.

Судом встановлено, що з липня 2014 року ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку у ВЧА2320, звідки був переведений у НОМЕР_4 та поставлений на облік за відповідним рішенням житлової комісії.

14 червня 2016 року ОСОБА_1 виключено із списків ВЧ НОМЕР_3

у зв`язку з переведенням до нового місця служби НОМЕР_2 .

Згідно з витягом з протоколу № 66 засідання житлової комісії НОМЕР_4

від 21 листопада 2016 року ОСОБА_1 знято з квартирного обліку

з 14 червня 2016 року у зв`язку з переведенням до нового місця служби

ВЧ НОМЕР_1 .

Належного повідомлення позивача про прийняте житловою комісією

ВЧ НОМЕР_3 рішення від 21 листопада 2016 року матеріали справи не містять.

Командування НОМЕР_4 не направляло на адресу нового місця проходження служби у НОМЕР_2 перший примірник його облікової справи разом з першим примірником картки обліку, внаслідок чого житловою комісією НОМЕР_2 своєчасно не розглянуто питання про постановлення на облік військовослужбовця, який прибув на нове місце служби, яким є НОМЕР_2 , та звідки його 27 січня 2017 року звільнено у запас.

З огляду на характер спірних правовідносин сторін у справі, які виникли через зняття позивача з квартирного обліку при НОМЕР_4 у зв`язку

з переміщенням його по військовій службі до НОМЕР_2 , а також

з урахуванням фактичних обставин, встановлених під час розгляду справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що допущені відповідачем порушення, зокрема, недотримання порядку зняття позивача з сім`єю з квартирного обліку, є обґрунтованою підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

За таких обставин та з урахуванням пункту 2.16 Інструкції № 737, обґрунтованими є доводи ОСОБА_1 про можливість поновлення його у списку військовослужбовців запасу, які потребують поліпшення житлових умов у ВЧ НОМЕР_1 .

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк