ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року

м. Київ

справа № 426/13185/17

адміністративне провадження № К/9901/29860/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 20.09.2017р. (суддя - Половинка В.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017р. (судді - Гаврищук Т.Г., Блохін А.А., Сухарьок М.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати незаконним протокол відповідача від 23.08.2017р. №10 про відмову в призначенні пенсії по Списку №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії по Списку №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» наступні періоди роботи:

з 09.09.1980р. по 30.10.1980р. у ПАТ «Укрхіменерго» на посаді слюсаря з ремонту апаратного устаткування;

02.02.1983р. по 04.07.1983р. у Горлівському виробничому об`єднані «Стирол» ім. С.Орджонікідзе на посаді електрослюсаря з ремонту приладів теплотехнічного контролю та автоматики теплових процесів цеху №1-А у виробництві аміаку;

з 05.07.1983р. по 15.11.1988р. у Горлівському виробничому об`єднанні «Стирол» ім. С.Орджонікідзе на посаді електрослюсаря з ремонту приладів теплотехнічного контролю та автоматики теплових процесів, слюсаря КИПиА (чергового) цеху №5-Д у виробництві мінеральної кислоти;

з 16.11.1988р. по 31.03.1992р. у Горлівському виробничому об`єднанні «Стирол» ім. С.Орджонікідзе на посаді апаратника абсорбції цеху №5-Д у виробництві мінеральної кислоти;

з 01.04.1992р. по 08.10.1993р. у Горлівському виробничому об`єднанні «Стирол» ім. С.Орджонікідзе на посаді апаратника абсорбції заводу «Азотник» у виробництві мінеральної кислоти;

строкову військову службу з 14.11.1980р. по 15.11.1982р.;

зобов`язати відповідача призначити йому пенсію по Списку №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 19.08.2017р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період з 14.11.1980р. по 15.11.1982р. проходив строкову військову службу.

Відповідно до записів трудової книжки позивач працював:

з 09.09.1980р. по 30.10.1980р. - у ПАТ «Укрхіменерго» на посаді слюсаря з ремонту апаратурного устаткування у хімічному виробництві аміаку, тобто на посаді, які віднесена до Списку №1 постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 (Розділ VIII «Хімічне виробництво);

з 02.02.1983р. по 04.07.1983р. - на Горлівському виробничому об`єднанні «Стирол» ім. С.Орджонікідзе на посаді електрослюсаря з ремонту приладів теплотехнічного контролю та автоматики теплових процесів цеху №1-А у виробництві аміаку, тобто на посаді, яка віднесена до Списку №2 постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 (Розділ ХІ «Хімічне виробництво);

з 05.07.1983р. по 15.11.1988р. - на Горлівському виробничому об`єднанні «Стирол» ім. С.Орджонікідзе на посаді електрослюсаря з ремонту приладів теплотехнічного контролю та автоматики теплових процесів, слюсаря КИПиА (чергового) цеху №5-Д у виробництві мінеральної кислоти, тобто на посаді, які віднесені до Списку №2 постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 (Розділ ХІ «Хімічне виробництво);

з 16.11.1988р. по 31.03.1992р. - на Горлівському виробничому об`єднанні «Стирол» ім. С.Орджонікідзе на посаді апаратника абсорбції цеху №5-Д у виробництві мінеральної кислоти, тобто на посаді яка віднесена до Списку №1 постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1990р. №10 (Розділ VIII «Хімічне виробництво», позиція 1080А000-17541;

з 01.04.1992р. по 08.10.1993р. - на Горлівському виробничому об`єднанні «Стирол» ім. С.Орджонікідзе на посаді апаратника абсорбції заводу «Азотник» у виробництві мінеральної кислоти, тобто на посаді яка віднесена до Списку №1 постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994р. (Розділ VIII «Хімічне виробництво», позиція 1080А000-17541).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Протоколом від 23.08.2017р. №10 відповідачем відмовлено у призначенні позивачу пенсії відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відмова обгрунтовано тим, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» від 07.11.2014р. №595 покладено обов`язок на переміщення підприємств з території, яка не підконтрольна Українській владі на територію, яка Українській владі підконтрольна до 01.12.2014р.

Разом з тим, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 16.08.2017р. ПАТ «Концерн Стирол» станом на 16.08.2017р. зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на не підконтрольній Українській владі території.

Тому підстави для врахування довідки, що уточнює особливий характер роботи від 03.03.2017р. №08/К-23, яка видана ПАТ «Концерн Стирол» для призначення пенсії по Списку №2 в управління Пенсійного фонду відсутні.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що після досягнення 50 років та маючи достатньо пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» він звернувся до відповідача із відповідною заявою, проте отримав відмову (рішення від 23.08.2017р. №10), мотивовану тим, що періоди його роботи на пільгових умовах неможливо підтвердити.

Вважає, що такими протиправними діями відповідач порушив його право на пенсію, гарантоване йому положеннями статті 46 Конституції України. При цьому наголосив на тому, що надав до відповідача всі необхідні документи, що підтверджують його працю у шкідливих умовах.

Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 20.09.2017р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017р., позов задоволено.

Визнано протокол Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 23.08.2017р. №10 про відмову в призначенні пенсії позивачу по Списку №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» незаконним.

Зобов`язано Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії по Списку №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи:

з 09.09.1980р. по 30.10.1980р. у ПАТ «Укрхіменерго» на посаді слюсаря з ремонту апаратурного устаткування;

з 02.02.1983р. по 04.07.1983р. у Горлівському виробничому об`єднанні «Стирол» ім. С.Орджонікідзе на посаді електрослюсаря з ремонту приладів теплотехнічного контролю та автоматики теплових процесів цеху №1-А у виробництві аміаку;

з 05.07.1983р. по 15.11.1988р. у Горлівському виробничому об`єднанні «Стирол» ім. С.Орджонікідзе на посаді електрослюсаря з ремонту приладів теплотехнічного контролю та автоматики теплових процесів, слюсаря КИПиА (чергового) цеху №5-Д у виробництві мінеральної кислоти;

з 16.11.1988р. по 31.03.1992р. у Горлівському виробничому об`єднанні «Стирол» ім. С.Орджонікідзе на посаді апаратника абсорбції цеху №5-Д у виробництві мінеральної кислоти;

з 01.04.1992р. по 08.10.1993р. у Горлівському виробничому об`єднанні «Стирол» ім. С.Орджонікідзе на посаді апаратника абсорбції заводу «Азотник» у виробництві мінеральної кислоти;

строкову військову службу з 14.11.1980р. по 15.11.1982р.

Зобов`язано Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити позивачу пенсію по Списку №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення» з 19.08.2017р.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що стаж роботи позивача у спірні періоди на посадах, що відносяться до Списку №2, підтверджуються належними та допустимими доказами, зокрема, оформленими належним чином записами про займані посади в зазначені періоди у трудовій книжці та уточнюючими довідками з ПАТ «Укрхіменерго» та ПАТ «Концерн Стирол».

При цьому суди виходили з того, що як вбачається зі змісту довідки та записів в трудовій книжці - періоди роботи, номера наказів за якими позивач приймався на роботу, професія (посада), за якою позивач працював у спірні періоди, не мають розбіжностей. В свою чергу відповідачем не надано жодних доказів, що дані, які містяться у трудовій книжці та в пільговій довідці, містять неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказана довідка недійсною також не визнавалась. Таким чином суди дійшли висновку, що довідка, яка видана ПАТ «Концерн Стирол» відповідає вищезазначеним вимогам статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення, а тому повинна прийматись для призначення пенсії.

Крім того, суди виходили з того, що знаходження ПАТ «Концерн Стирол» на території, що підконтрольна українській владі, за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів, не спростовує наявності у позивача пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.

При цьому суди виходили з того, що питання видачі документів, в межах своєї діяльності, підприємствами, установами, організаціями, які перебувають на території, яка не підконтрольна українській владі та неможливість їх прийняття на території України ані постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» №595 від 07.11.2014р., ані жодним іншим нормативним актом не врегульовано.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії управлінням Пенсійного фонду прийнято відповідно до норм законодавства України та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, оскільки підтвердити пільговий стаж роботи позивача у ПАТ «Концерн Стирол» неможливо, а на момент звернення за пільговою пенсією заявник достатнього пільгового стажу не мав.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92

Відповідно до пункту 10 цього Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.19993р. №637.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.19993р. №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно частини 1 статті 17 цього Закону у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Частиною 1 статті 18 цього Закону передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 9 цього Закону державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач у спірні періоди працював на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, такі обставини підтверджені записами трудової книжки та довідками підприємства, а тому суди обгрунтовано дійшли висновку про протиправність відмови відповідача призначити позивачу пенсію та прийняли рішення про задоволення позовних вимог.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість проведення перевірки відповідності виданої підприємством довідки є безпідставним, оскільки відомості відображені в довідці підтверджені записами трудової книжки, яка в силу приписів статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.01.2018р. (справа №583/392/17), від 30.10.2018р. (справа №234/3038/17) та від 11.12.2018р. (справа №360/1628/17).

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області залишити без задоволення, а постанову Сватівського районного суду Луганської області від 20.09.2017р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук