Справа № 175/405/21

Провадження № 2-зз/175/1/21

У Х В А Л А

іменем України

05 березня 2021 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Новік Л.М.

за участю секретаря Сапай О.Г.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №2-3591/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення авансу та відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2021 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №2-3591/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення авансу та відшкодування моральної шкоди.

Справу було розподілено на суддю Озерянську Ж.М., що підтверджується протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2021 року.

Ухвалою від 08.02.2021 року суддя Озерянська Ж.М. задовольнила самовідвід головуючого судді Озерянської Жанни Миколаївни та передано дану справу для повторного розподілу між суддями Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 14 ЦПК України.

Справу було розподілено на суддю Новік Л.М., що підтверджується протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2021 року.

У своємуклопотанні заявникпросить скасуватизаходи забезпеченняпозову визначенів ухваліДніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від16.09.2009року усправі №2-3591/09.В обґрунтуванняякого зазначає,що він, ОСОБА_1 ,на підставіДоговору даруваннявід 04.07.2008року,який уподальшому бувузаконений РішеннямДніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від18.10.2010р.,є власникомдомоволодіння АДРЕСА_1 .Ухвалою Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 16.09.2009року уцивільній справі №2-3591/09за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «Про стягненнясуми авансу»було накладеноарешт наналежний йомубудинок.Звертає увагуна тойфакт,що вінжодного відношеннядо взаємовідносинміж сторонамизазначеної справине мав,через щосудом булонезаконно накладеноарешт найого будинок.На теперішнійчас діючаухвала Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 16.09.2009р.у цивільнійсправі №2-3591/09 створює перешкоди для нього щодо володіння та розпорядження нерухомим майном, внаслідок чого існує необхідність у скасуванні заходів забезпечення позову.

В судове засідання заявник та учасники справи не з`явились.

Дослідивши матеріали цивільної справи №2-3591/09, судом встановлено наступне.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду від 16 вересня 2009 року було накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності згідно інформаційної довідки ВТІ відповідачу ОСОБА_3 .

Рішенням Дніпропетровського районного суду від 21 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 68 6 510 гривень авансового платежу, сплаченого у рахунок укладення договору купівлі-продажу будинку та 1820 гривень сплачених судових витрат, а всього стягнуто 688 330 гривень. Рішення набрало чинності.

Відповідно статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В пункті 9 Постанови Пленуму ВССУ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154ЦПК в редакції до 17.12.2017р.). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження).

Порядок та умови розгляду заяви сторони по справі про скасування заходів забезпечення позову на теперішній час передбачені ст.158 ЦПК України, згідно якої суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Отже, за вирішенням питання про скасування арешту визначений спеціальний порядок та процедура розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , не був учасником цивільної справі №2-3591/09, під час розгляду якої був накладений арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 .

У п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відсутні, оскільки ОСОБА_1 не був учасником справи під час розгляду якої було накладено арешт. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.158 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №2-3591/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення авансу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М. Новік