ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/1236/20

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1236/20

за позовом Прокурора Київської області в інтересах держави в особі

1. Північного офісу Державної аудиторської служби України, м. Київ,

2. Бориспільської районної ради, м. Бориспіль

до 1. Комунального підприємства Бориспільської районної

ради «Благоустрій», с. Сеньківка Бориспільського району

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський

Республіканський Автоцентр», м. Київ

про визнання недійсним договору

за участю представників:

прокурор: Постемський А.В., посвідчення № 034549 від 20.07.2015;

від позивачів: 1. не з`явився;

2. не з`явився;

від відповідачів: 1. Сацик Р.В., адвокат, ордер серії КС № 797444 від 10.08.2020;

2. не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Київської області (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі 1. Північного офісу Державної аудиторської служби України (надалі - позивач 1), 2. Бориспільської районної ради (надалі - позивач 2) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до 1. Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Благоустрій» (надалі - відповідач 1), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» (надалі - відповідач 2), в якому просить суд (з урахуванням заяви про усунення недоліків вих. № 05/09/1-952вих.20 від 28.05.2020) визнати недійсним Договір поставки № 07/09 від 07.09.2018, укладений між Комунальним підприємством Бориспільської районної ради «Благоустрій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» про закупівлю двох самоскидів на загальну суму 4 248 000,00 грн. та Додаткову угоду № 1 від 21.09.2018 до вказаного договору, якою збільшено ціну договору до 4 672 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що у документах, поданих відповідачем 2 для участі у відкритих торгах на закупівлю товару - двох самоскидів, які проводились відповідачем 1, була зазначена недостовірна інформація, зокрема, невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації замовника, оскільки у складі пропозиції переможця міститься свідоцтво офіційного дилера ВАТ «Мінський автомобільний завод» № 152/035-17, видане 01.02.2017 ТОВ «Київський Республіканський Автоцентр» на право реалізувати вантажну автотехніку «МАЗ» та здійснювати гарантійне і післягарантійне технічне обслуговування з терміном дії по 31.01.2018, а отже на момент закупівлі відповідне свідоцтво було недійсне; тендерна пропозиція та укладені на її підставі Договір поставки № 07/07 від 07.09.2018 та Додаткова угода № 1 від 21.09.2018 не відповідають Закону України «Про публічні закупівлі», в порушення якого замовником неправомірно було збільшено суму договору; оскільки Договір поставки № 07/07 від 07.09.2018 та Додаткова угода № 1 від 21.09.2018 укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а їх зміст суперечить нормам чинного законодавства, договір та додаткова угода до нього підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою суду від 13.05.2020 відкрито провадження у справі № 911/1236/20, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений в судовому засіданні 29.07.2020.

28.07.2020 через канцелярію суду від прокуратури надійшов лист вих. № 05/09/1-1145вих.20 від 06.07.2020 (вх. № суду 15737/20), який по суті є заявою, поданою в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій прокурор збільшив позовні вимоги та просив доповнити п. 2 прохальної частини позовної заяви наступним змістом: визнати недійсним Договір поставки № 07/09 від 07.09.2018, укладений між Комунальним підприємством Бориспільської районної ради «Благоустрій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» про закупівлю двох самоскидів на загальну суму 4 248 000,00 грн. та Додаткову угоду № 1 від 21.09.2018 до вказаного договору, якою збільшено ціну договору до 4 672 000,00 грн., зобов`язавши сторони в порядку ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України повернути одна одній все, що вони одержали на виконання такого правочину.

Ухвалою суду від 29.07.2020 підготовче засідання було відкладено на 19.08.2020.

12.08.2020 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» надійшов відзив вих. № 116-Б від 11.08.2020 (вх. № суду 16990/20), в якому відповідач 2 заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, відповідач 2 вказує на неправомірне звернення саме прокурора із позовом до господарського суду та ненадання доказів, які б підтверджували відсутність повноважень або бездіяльності компетентного органу щодо самостійного звернення до суду. Відповідач 2 стверджує про відповідність внесених змін до Договору поставки № 07/09 від 07.09.2018 нормам Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки підписуючи Додаткову угоду № 1 від 21.09.2018 між сторонами погоджено збільшення ціни договору менш ніж на 10 %, що повністю відповідає встановленим нормам. Крім того, відповідач 2 звертає увагу на те, що посилання на недійсність свідоцтва дилера ВАТ «МАЗ» № 152/035-17 від 01.02.2017 не може братись судом до уваги, оскільки на час спірних відносин у відповідача 2 було наявне свідоцтво № 561 ВАТ «МАЗ» з терміном дії до 31.12.2018, яке було видано відповідачу 2 та подано в пакеті тендерної пропозиції.

17.08.2020 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшов відзив від 14.08.2020 (вх. № суду 17391/20) на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, відповідач вказує на неправомірне звернення саме прокурора з відповідним позовом до господарського суду і, що останнім не доведено бездіяльність компетентного органу щодо реагування на виявлені порушення та відповідно самостійне здійснення представництва у суді. Відповідач 1 вказує на те, що підставою для прийняття рішення щодо збільшення вартості договору стала різка зміна курсу долара США на Міжбанківській валютній біржі України і, що навіть збільшивши ціну договору, відповідачем 1 та відповідачем 2 дотримано вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки збільшення ціни договору відбулось в межах 10 % вартості. Крім того, відповідач 1 вказує на дотримання сторонами під час укладення Договору поставки № 07/09 від 07.09.2018 Закону України «Про публічні закупівлі», а отже й відсутність підстав щодо визнання спірного договору недійсним. Крім того, відповідач 1 звертає увагу суду на ту обставину, що придбані за спірним договором поставки 2 самоскиди експлуатуються КП Бориспільської районної ради «Благоустрій» згідно з цільовим призначенням вже майже рік та десять місяців, а тому враховуючи строк експлуатації самоскидів застосування фактичної двосторонньої реституції є неможливим.

Ухвалою суду від 19.08.2020 підготовче засідання відкладено на 07.09.2020.

31.08.2020 через канцелярію суду від Бориспільської районної ради надійшли письмові пояснення вих. № 1-17/175 від 18.08.2020 (вх. № суду 18252/20), в яких позивач 2 заперечує проти позовних вимог, заявлених прокурором. Так, позивач 2 вказує на те, що пред`явивши даний позов прокурор фактично позбавив суб`єкта владних повноважень, зокрема, Бориспільську районну раду, вчинити відповідні дії, передбачені чинним законодавством України щодо реагування на виявлені порушення, а також відсутність належного повідомлення ради щодо звернення прокурора з відповідним позовом до господарського суду, а отже й відсутність підстав звернення саме прокурора з відповідним позовом. Позивач 1 зазначає про те, що станом на момент підписання Договору поставки № 07/09 від 07.09.2018 сторонами були погоджені всі істотні умови договору, підставою для прийняття рішення щодо збільшення вартості договору стала різка зміна курсу долара США на Міжбанківській валютній біржі України, навіть збільшивши ціну між сторонами дотримано вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки збільшення ціни договору відбулось в межах 10 % вартості. Погоджуючись із відповідачем 1 позивач 2 вказує також на неможливість застосування двосторонньої реституції, враховуючи строк експлуатації самоскидів, придбаних за спірним договором.

02.09.2020 через канцелярію суду прокурором надана відповідь вих. № 05/09/1-1347-вих.20 від 28.08.2020 (вх. № суду 18456/20) на відзив КП Бориспільської районної ради «Благоустрій». Так, прокурором зазначено про те, що про факт порушення законодавства у сфері закупівель позивачу 1 стало відомо ще у травні місяці 2019, проте як до теперішнього часу жодних дій щодо усунення таких порушень позивачем 1 вчинено не було, що вказує на усвідомлену пасивну поведінку та свідчить про нездійснення останнім інтересів держави. Прокурор також вказує на те, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в особі Бориспільської районної ради Київської області у зв`язку із неналежним контролем районної ради за використанням фінансових та матеріальних ресурсів Комунальним підприємством Бориспільської районної ради «Благоустрій». В результаті дій тендерного комітету КП Бориспільської районної ради «Благоустрій» та ТОВ «Київський Республіканський Автоцентр» порушено принципи здійснення публічних закупівель визначених Законом України «Про публічні закупівлі». Таким чином, наявність порушення інтересів держави, поряд з тим, що захист цих інтересів не здійснюють відповідні органи, є підставою для представництва інтересів держави в суді прокурором. Підтримуючи позовні вимоги, прокурор вказував на те, що в складі пропозиції переможця міститься свідоцтво офіційного дилера ВАТ «Мінський автомобільний завод» № 152/035-07, видане 01.02.2017 ТОВ «Київський Республіканський Автоцентр» на право реалізувати вантажну автотехніку «МАЗ» та здійснювати її гарантійне і післягарантійне обслуговування з терміном дії по 31.01.2018, а отже на момент здійснення закупівлі з 31.07.2018 по 22.08.2018 зазначене свідоцтво було недійсним, відповідно тендерна документація не відповідала тендерній пропозиції. Прокурор вказує, на неправомірні дії сторін спірного договору щодо укладення додаткової угоди, у зв`язку із значною зміною курсу долара США, оскільки згідно з відомостями з офіційного сайту Національного банку України значних коливань курсу долара США у спірний період не відбулось. Прокурор посилався на п. 2.3 спірного договору за яким визначено, що зміна курсу долара США не впливатиме на зміну чи перерахунок ціни товару. Прокурор вказує, що в порушення норм чинного законодавства замовником не оприлюднена на веб-порталі уповноваженого органу специфікація щодо якості предмету закупівлі, що є невід`ємною частиною договору, що в своїй сукупності тендерна пропозиція та укладений на її підставі договір та додаткова угода до нього не відповідають вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», а отже є нікчемними та підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Щодо неможливості застосування реституції до даних спірних правовідносин, прокурор вказує, що при встановлені недійсності правочину, відповідно до ст. 216 ЦК України, сторони зобов`язані повернути все, що вони одержали на виконання відповідного правочину, а в разі неможливості - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналогічної позиції дотримувався прокурор й у своїй відповіді вих. № 0/09/1-1346вих.20 від 28.08.2020 (вх. № суду 18457/20) на відзив ТОВ «Київський Республіканський Автоцентр».

Ухвалою суду від 07.09.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 02.10.2020.

29.09.2020 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшли заперечення від 25.09.2020 (вх. № суду 20799/20) на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких відповідач 1 фактично підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в його задоволенні.

29.09.2020 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшло клопотання від 25.09.2020 (вх. № суду 20800/20) про залишення позову без розгляду. В обґрунтування свого клопотання, відповідач 2 вказував на те, що прокурором не доведено бездіяльність компетентного органу та необхідність захисту інтересів держави в суді саме прокурором, саме лише посилання в позовній заяві на те, що компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження є недостатніми.

У зв`язку із перебування судді Христенко О.О. на лікарняному, підготовче засідання у справі № 911/1236/20, призначене на 02.10.2020 не відбулось. Ухвалою суду від 20.10.2020 підготовче засідання у справі № 911/1236/20 було призначено на 11.11.2020.

10.11.2020 через канцелярію суду прокурором надані письмові пояснення вих. № 15/2-121вих-20 від 06.11.2020 (вх. № суду 24705/20), в яких останнім надані додаткові пояснення щодо правомірності звернення прокурора до господарського суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Бориспільської районної ради, а також підтримав позовні вимоги (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог), вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

06.11.2020 через канцелярію суду від відповідача 2 надійшли заперечення (вх. № суду 24452/20) на відповідь на відзив, в яких останній стверджує про те, що оскільки Бориспільська районна рада набула статусу позивача, яка своїми поясненнями, на думку відповідача 2, фактично відмовилась від позовних вимог, а отже позовні вимоги у справі підлягають залишенню без розгляду.

В підготовчому засіданні 11.11.2020 судом оголошено перерву до 07.12.2020.

23.11.2020 через канцелярію суду від відповідача 2 надійшло клопотання (повторне) від 19.11.2020 (вх. № суду 25962/20) про залишення позову без розгляду, з підстав неналежного здійснення прокуратурою захисту інтересів держави.

В підготовчому засіданні 07.12.2020 судом оголошено перерву до 18.12.2020.

14.12.2020 через канцелярію суду від відповідача 2 надійшло клопотання від 10.12.2020 (вх. № суду 30786/20) про витребування доказів.

Ухвалою суду від 18.12.2020 відмовлено відповідачу 2 в задоволенні клопотання (вх. № суду 25962/20 від 23.11.2020) про залишення позову без розгляду; закрито підготовче провадження у справі № 911/1236/20, справу призначено до розгляду по суті на 29.01.2021.

В судовому засіданні 29.01.2021 судом було оголошено перерву до 22.02.2021.

В судових засіданнях прокурором підтримані позовні вимоги (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог), вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові, відповідях на відзиви на позовну заяву та додаткових поясненнях, наявних в матеріалах справи.

Представник позивача 1 в судові засідання не з`явився, однак в матеріалах справи наявні клопотання, в яких позивач 1 просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Представник позивача 2 в судові засідання не з`явився, однак в матеріалах справи наявні письмові пояснення позивача 2, в яких останній заперечує проти позову.

Представник відповідача 1 в судових засіданнях заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволення, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 29.01.2021 заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволення, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив, в судове засідання 22.02.2021 представник відповідача 2 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справу повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, присутніх у судових засіданнях, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява прокурора Київської області в інтересах держави в особі 1. Північного офісу Державної аудиторської служби України, 2. Бориспільської районної ради до 1. Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Благоустрій», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» про визнання недійсним Договору поставки № 07/09 від 07.09.2018, Додаткової угоди № 1 від 21.09.2018 до вказаного договору та зобов`язання сторін в порядку ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України повернути одна одній все, що вони одержали на виконання такого правочину.

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст. 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Згідно ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом п.п. 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей; пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як зазначено в Положенні про Державну аудиторську службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки державних закупівель. Зокрема, згідно п. 4 даного Положення здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Крім того, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" № 266 від 06.04.2016 затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п. 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права, в тому числі й Північний офіс Державної аудиторської служби України.

Таким чином, Північний офіс Державної аудиторської служби України є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Київської області.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У ст. 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Частиною 1 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до ч.ч. 4 та 5 цієї статті Закону України "Про місцеве самоврядування" самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Частиною 1 ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Бориспільська районна рада як орган місцевого самоврядування наділена повноваженнями розпоряджатися комунальною власністю від імені територіальних громад сіл Бориспільського району в межах Закону та в інтересах таких територіальних громад.

Комунальне підприємство Бориспільської районної ради «Благоустрій» згідно із його Статутом є комунальним унітарним підприємством, заснованим на комунальній власності територіальних громад сіл Бориспільського району і в силу ст. 136 Господарського кодексу України Бориспільська районна рада, як власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Прокурор зазначає, що оскільки фінансування за оспорюваним договором здійснюється за рахунок коштів районного бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

До позовної заяви додано лист вих. № 05/09/1-589вих20 від 01.04.2020 прокуратури Київської області адресований начальнику Північного офісу Держаудитслужби (позивач 1), в якому прокурор керуючись ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просить у строк до 07.04.2020 повідомити про вжиті позивачем 1 заходи щодо усунення порушень вимог Закону України "Про публічні закупівлі", щодо закупівлі відповідачем 1 двох самоскидів у відповідача 2. Також у вказаному листі прокурор просить позивача 1 вирішити питання щодо звернення до суду з позовом щодо порушень, виявлених під час вказаної закупівлі.

Листом вих. № 26-13-17-17-2197 від 06.04.2020 Пінічний офіс Держаудитслужби (позивач 1) повідомив прокурора про результати розгляду його листа та про те, що позивач 1 вважає, що чинним законодавством не передбачено обов`язку його звернення до суду.

До позовної заяви додано лист вих. № 05/08/1-712вих20 від 23.04.2020 прокуратури Київської області до Бориспільської районної ради, в якому прокурор керуючись ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просить у строк до 28.04.2020 повідомити про вжиті позивачем 2 заходи щодо усунення порушень вимог Закону України "Про публічні закупівлі", щодо закупівлі відповідачем 1 двох самоскидів у відповідача 2. Також у вказаному листі прокурор просить позивача 2 вирішити питання щодо звернення до суду з позовом щодо порушень, виявлених під час вказаної закупівлі.

Листом вих. № 1-17/103 від 28.04.2020 Бориспільська районна рада (позивач 2) повідомила прокурора, що розгляне вказані у листі питання, прийме відповідне рішення, про що повідомить прокурора.

Позовну заяву направлено прокурором Київської області до суду 07.05.2020.

Доказів того, що позивач 2 здійснив за цей час дії щодо реагування на порушення законодавства про публічні закупівлі зазначені прокурором, або самостійно звернувся до суду, не надано.

Таким чином, прокурор при зверненні з даним позовом до суду довів бездіяльність позивача 1 та позивача 2, оскільки в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" надав позивачу 1 та позивачу 2 можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави при здійсненні оскаржуваної закупівлі.

Так, Київською обласною прокуратурою за результатами опрацювання відкритої інформаційної системи публічних закупівель на веб-порталі «PROZORRO» встановлено підстави для вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави у зв`язку з допущеними порушеннями вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення Комунальним підприємством Бориспільської районної ради «Благоустрій» відкритих торгів із закупівлі товарів - двох самоскидів (ідентифікатор закупівлі - UA-2018-07-31-000980-а), очікуваною вартістю предмета закупівлі 4 250 000,00 грн.

Рішенням тендерного комітету КП Бориспільської районної ради «Благоустрій», оформленого протоколом № 40 від 31.07.2018, затверджено тендерну документацію закупівлі (відкриті торги) ДК 021:2015:34140000-0 - великовантажні моторотранспортні засоби (самоскид 6501С5-524-000) у кількості 2 штук.

31.07.2018 Комунальним підприємством Бориспільської районної ради «Благоустрій» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі двох самоскидів (ідентифікатор закупівлі - UA-2018-07-31-000980-а), очікуваною вартістю предмета закупівлі 4 250 000,00 грн.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.

Статтею 22 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено зміст та вимоги до тендерної документації. Так, тендерна документація повинна містити в тому числі й один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.

Так, в Додатку 1 «Перелік документів, що подаються на підтвердження відповідності учасників встановленим кваліфікаційним критеріям та вимогам, встановлених ст. 17 Закону, та іншим вимогам» до тендерної документації встановлено кваліфікаційні критерії до учасників торгів: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність документального підтвердження досвіду виконання аналогічного договору; наявність сертифіката дилера виробника товару; наявність сертифікованого СТО; наявність виїзних бригад.

У Додатку 3 «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до тендерної документації зазначено предмет закупівлі - самоскид 6501С5-524-000.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій до участі у процедурі закупівлі подано пропозицій від 3-х учасників: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Автокраз» з остаточною пропозицією в сумі 4 230 000,00 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» з остаточною пропозиціє в сумі 4 248 000,00 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехніка+» з остаточною пропозицією 4 249 000,00 грн.

Згідно з протоколом засідання тендерного комітету № 42 від 22.08.2018 щодо розгляду результатів аукціону: код ДК 021-2015 (CPV): 34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби визнано переможцем Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» по закупівлі самоскид 6501С5-524-000» код ДК 021-2015 (CPV): 34140000-0.

За результатами відповідної процедури, між Комунальним підприємством Бориспільської районної ради «Благоустрій» («покупець», відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» («постачальник», відповідач 2) 07.09.2018 укладено Договір поставки № 07/09, відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю транспортні засоби, які мають відповідати технічним, якісним та кількісним характеристикам, що містяться в тендерній документації та тендерній пропозиції постачальника, за найменуванням, в кількості та комплектації, вказаними у специфікації, а покупець зобов`язується прийняти такий товар та і сплатити його вартість на умовах даного договору.

Ціна договору складається з ціни товару і становить 4 248 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 708 000,00 грн. (п. 2.1 договору).

Вартість товару визначається у гривнях на день розкриття тендерної пропозиції та у подальшому фіксується у специфікації, яка підписується обома сторонами, за тендерною пропозицією постачальника, який визнаний переможцем торгів та не може бути змінено в подальшому сторонами, у т.ч. з ініціативи будь-якої із сторін, якщо інше не передбачено тендерною документацією. Зміна сторонами ціни товару після його поставки покупцю не допускається (п. 2.2 договору).

Оплата за товар проводиться у гривнях. Зміна курсу долара США не впливає на зміну чи перерахунок ціни товару (п. 2.3 договору).

Покупець здійснює оплату за поставлений товар безготівковим платежем на поточний рахунок постачальника в розмірі 100 % вартості товару, 4 248 000 грн., в т.ч. ПДВ 708 000,00 грн. протягом 5 днів з моменту здійснення поставки товару (передання товару у власність покупця) та одержаних від постачальника документів, передбачених п.п. 3.2, 5.3 цього договору (п. 3.1 договору).

Постачальник здійснює поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту укладення сторонами цього договору (п. 4.2 договору).

Приймання товару оформлюється шляхом підписання Акту приймання-передачі уповноваженими представниками сторін (п. 5.1 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31.12.2018 (п. 9.1 договору).

Пунктом 10.1 договору визначено, що умови цього договору можуть бути змінені за згодою сторін у прядку, визначеному законодавством України, шляхом укладення додаткової угоди.

21.09.2018 між Комунальним підприємством Бориспільської районної ради «Благоустрій» («покупець», відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» («постачальник», відповідач 2) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 07/09 від 07.09.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди щодо збільшення ціни договору, виклавши п. 2.1 договору в наступній редакції: «Ціна договору складає 4 672 000,00 грн., в т.ч. 778 666,67 грн.».

Звертаючись до суду, прокурор вважає укладені між Комунальним підприємством Бориспільської районної ради «Благоустрій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» Договір поставки № 07/09 від 07.09.2018 та Додаткову угоду № 1 від 21.09.2018 до нього, такими, що укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», без документального підтвердження коливання ціни на ринку товарів, що призвело до істотних змін, зокрема, збільшення ціни товару.

На думку прокурора такі обставини є підставою для визнання договору та додаткової угоди до нього недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів, що стало підставою позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 та 6 статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі" оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст. 16 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Так, прокурор вказує на те, що в тендерній пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» міститься свідоцтво офіційного дилера ВАТ «Мінський автомобільний завод» № 152/035-17, видане 01.02.2017 ТОВ «Київський Республіканський Автоцентр» на право реалізувати вантажну автотехніку «МАЗ» та здійснювати гарантійне і післягарантійне технічне обслуговування з терміном дії по 31.01.2018, а отже на момент закупівлі відповідне свідоцтво було недійсне.

Дійсно, в матеріалах справи наявне свідоцтво офіційного дилера ВАТ «Мінський автомобільний завод» № 152/035-17, видане 01.02.2017 ТОВ «Київський Республіканський Автоцентр» на право реалізувати вантажну автотехніку «МАЗ» та здійснювати гарантійне і післягарантійне технічне обслуговування з терміном дії по 31.01.2018.

Разом з тим, в матеріалах справи наявне Свідоцтво № 561, видане ТОВ «Київський Республіканський Автоцентр» ВАТ «Мінський автомобільний завод», зі строком дії до 31.12.2018, яке подано ТОВ «Київський Республіканський Автоцентр» з пакетом тендерної пропозиції, яке було оприлюднено на офіційному веб-порталі «PROZORRO». Також у відповідача 2 наявні свідоцтва офіційного ділера по реалізації вантажної техніки та спеціальних транспортних засобів МАЗ № 152/052-18 зі строком дії до 31.01.2019, № 152/065-20 зі строком дії до 31.01.2021.

Інших підстав невідповідності тендерної пропозиції відповідача 2 вимогам ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та додатку 1 Тендерної документації відповідача 1, прокурором не наведено та доказів на підтвердження цього до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене суд відхиляє доводи прокурора щодо визнання Договору поставки № 07/09 від 21.09.2018 недійсним, а отже в цій вимозі суд не знаходить підстав для її задоволення.

Як було зазначено вище, 21.09.2018 між Комунальним підприємством Бориспільської районної ради «Благоустрій» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» (постачальник) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 07/09 від 07.09.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди щодо збільшення ціни договору, виклавши п. 2.1 договору в наступній редакції: «Ціна договору складає 4 672 000,00 грн., в т.ч. 778 666,67 грн.».

Відповідач 2 вказує на те, що підставою для внесення змін до умов Договору поставки № 07/09 від 07.09.2018 щодо збільшення ціни позову стало різка зміна курсу долара США на Міжбанківській валютній біржі України.

Листом вих. № 191 від 17.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» звернувся до КП Бориспільської районної ради «Благоустрій» з питанням про збільшення ціни договору поставки, у зв`язку із різкою зміною курсу долара США на Міжбанківський валютній біржі України.

Вказана обставина стала підставою для прийняття рішення тендерним комітетом щодо збільшення ціни договору, оформленого протоколом № 43 від 20.09.2018.

Частиною 6 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Слід зазначити, що однією з істотних умов договору поставки є ціна товару.

Як вже зазначалось вище, сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 21.09.2018 до Договору поставки № 07/09 від 07.09.2018, якою встановлено ціну договору - 4 672 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 778 666,67 грн.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК України.

За приписами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Нормою ст. 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Стаття 207 Господарського кодексу України передбачає, що господарське зобов`язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З підстав позовної заяви вбачається, що сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.16 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснено, що згідно з п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Суд відзначає, що договір було укладено 07.09.2018, а вже 21.09.2018 сторони почали збільшувати ціну товару, що не відповідає принципам Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, господарським судом встановлено, що внаслідок укладення додаткової угоди сторони збільшили ціну товару з 4 248 000,00 грн. до 4 672 000,00 грн.

Суд зазначає, що для прийняття рішення про збільшення у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для внесення змін до договору та укладення додаткової угоди стало звернення відповідача 2 до відповідача 1 з листом-пропозицією про збільшення ціни договору у зв`язку із різкою зміною курсу долара США на Міжбанківській валютній біржі України.

Суд критично оцінює такі доводи відповідачів, оскільки при укладенні Договору № 07/09 від 07.09.2018 між сторонами були погоджені його умови щодо ціни договору, викладені у главі 2 договору «Ціна договору».

Зокрема, між сторонами було погоджено, що ціна договору складається з ціни товару і становить 4 248 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 708 000,00 грн. (п. 2.1 договору).

Вартість товару визначається у гривнях на день розкриття тендерної пропозиції та у подальшому фіксується у специфікації, яка підписується обома сторонами, за тендерною пропозицією постачальника, який визнаний переможцем торгів та не може бути змінено в подальшому сторонами, у т.ч. з ініціативи будь-якої із сторін, якщо інше не передбачено тендерною документацією. Зміна сторонами ціни товару після його поставки покупцю не допускається (п. 2.2 договору).

Оплата за товар проводиться у гривнях. Зміна курсу долара США не впливає на зміну чи перерахунок ціни товару (п. 2.3 договору).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Так, укладаючи договір, між сторонами свідомо визначено та погоджено умови договору про те, що зміна курсу долара США не впливає на зміну чи перерахування ціни товару.

Таким чином, жодного належного обґрунтованого документально підтвердження щодо підвищення ціни на товар на час укладення сторонами додаткової угоди до договору поставки, суду відповідачами не надано, як і не надано доказів різкої зміни курсу долара США на Міжбанківській валютній біржі України, що призвело до збільшення ціни договору на 424 000,00 грн. = 4 672 000,00 грн. - 4 248 000,00 грн.

Відтак, правові підстави для збільшення ціни товару за договором у відповідності до укладеної додаткової угоди відсутні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що Додаткова угода № 1 від 21.09.2018 укладена за відсутності законодавчо визначених підстав та суперечить приписам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки лист відповідача 2 вих. № 191 від 17.09.2018, який став підставою для укладення такої додаткової угоди, не підтверджує коливання курсу гривні по відношенню до долару США на Міжбанківській валютній біржі України. Також, відповідно до п. 2.3. договору зміна курсу долара США не впливає на зміну чи перерахунок ціни товару.

Окрім того, укладення при вказаних обставинах Додаткової угоди № 1 від 21.09.2018 суперечить принципам закупівлі, а саме - максимальній економії.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про обґрунтованість позову прокурора в частині позовних вимог про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 21.09.2018, укладеної між відповідачем 1 та відповідачем 2, до Договору поставки № 07/09 від 21.09.2018.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

При встановленні недійсності такого правочину, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, сторони зобов`язані повернути одна одній все, що вони одержали на виконання такого правочину.

Таким чином, підставами недійсності укладеного за результатами вищевказаної закупівлі правочину в момент його укладення є недодержання вимог Закону України "Про публічні закупівлі ".

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі 1. Північного офісу Державної аудиторської служби України, 2. Бориспільської районної ради до 1. Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Благоустрій», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» про визнання недійсним Договору поставки № 07/09 від 07.09.2018, Додаткової угоди № 1 від 21.09.2018 до вказаного договору та зобов`язання сторін в порядку ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України повернути одна одній все, що вони одержали на виконання такого правочину, підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним Додаткову угоду № 1 від 21.09.2018 до Договору поставки № 07/09 від 07.09.2018, укладену між Комунальним підприємством Бориспільської районної ради «Благоустрій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр».

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, код ЄДРПОУ 21457519) повернути Комунальному підприємству Бориспільської районної ради «Благоустрій» (08317, Київська область, Бориспільський район, с. Сеньківка, вул. Миру, 5, код ЄДРПОУ 37417038) одержане за Додатковою угодою № 1 від 21.09.2018 до Договору поставки № 07/09 від 07.09.2018, укладеної між Комунальним підприємством Бориспільської районної ради «Благоустрій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр».

4. Стягнути з Комунального підприємства Бориспільської районної ради «Благоустрій» (08317, Київська область, Бориспільський район, с. Сеньківка, вул. Миру, 5, код ЄДРПОУ 37417038) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 4 231 (чотири тисячі двісті тридцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Республіканський Автоцентр» (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, код ЄДРПОУ 21457519) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 4 231 (чотири тисячі двісті тридцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 18.03.2021.

Суддя О.О. Христенко