ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2021Справа № 910/591/21Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

(вул. Казимира Малевича, буд. 31, м. Київ 150, 03150)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

(вул. Рибальська, буд.22, м. Київ, 01011)

про відшкодування 8 984,35 грн.

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі-відповідач) відшкодування шкоди 8 984,35 грн. в порядку регресу, посилаючись на те, що в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, у межах фактичних витрат у позивача виникло право вимоги до відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.02.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

22.02.2021 представником позивача подано відповідь на відзив.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (надалі - Позивач) та ОСОБА_1 (надалі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу №5036056 (надалі - Договір), предметом страхування якого є автомобіль «Ford Fusion», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

26.08.2020 в місті Одеса відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого «Ford Fusion», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (далі - Потерпілий) та транспортного засобу «Honda СВ 400», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . ((далі - Винуватець).

Повідомленням про ДТП від 26.08.2020 (Європротокол) Винуватця було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Цивільну відповідальність водія, який керував забезпеченим транспортним засобом (Винуватця) «Honda СВ 400», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 було застраховано у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі - Відповідач), згідно Полісу №ЕР/200397931.

До Позивача звернувся Потерпілий з заявою про пошкодження транспортного засобу в зв`язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору.

Відповідно до рахунку СТО вартість відновлювального ремонту складає 21 995, 25 грн.

Позивач на підставі заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування здійснив виплату грошових коштів на рахунок СТО у розмірі 21 995, 25 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 24771 від 07.09.2020 р.

10.09.2019 на адресу Відповідача позивач направив вимогу щодо компенсації суми страхового відшкодування, за результатами розгляду якої відповідач частково відшкодував завдану шкоду в розмірі 10 510, 90 грн.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика (Позивач), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (затверджено протоколом президії МТСБУ від 11.08.2011 за №274/2011).

Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції, у повідомленні зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, схема ДТП.

Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

Судом враховано, що страховик за договором добровільного страхування прийняв спірний європротокол як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувшись з даним позовом до суду про відшкодування здійснених виплат зі страховика винної особи.

Відповідач як страховик відповідальності винної сторони у дорожньо-транспортній пригоді особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК відшкодовує особа, яка завдала збитків.

За ч. 1 ст. 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

Отже, Позивачу як кредитору належить право вимоги до Відповідача в межах ліміту страхового відшкодування. Позивач вільно, на власний розсуд може обирати спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВСУ від 24.04.2018р. по справі № 910 9030/17; постанові ВСУ від 01.02.2018 р. по справі № 910/22886/16; постанові ВСУ6- 1009цс15 від 24.02.2016р.; постанові 910/15182/17 від 10.07.2018р.

Аргументи відповідача, що наведені у відзиві, суд розглянув і відхилив як такі, що не спростовують заявлених позовних вимог.

Дослідивши всі наявні докази у справі, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки страхове відшкодування було здійснено, що підтверджується матеріалами справи

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ПЗУ Україна" є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 228 Господарського кодексу України, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 20, ст. 162, 171, 176 ГПК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", суд:

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (вул. Рибальська, буд.22, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 30968986) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (вул. Казимира Малевича, буд. 31, м. Київ 150, 03150; код ЄДРПОУ 31650052) суму в якості страхового відшкодування у розмірі 8 984, 35 грн. та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов