ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2021Справа № 910/12096/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Котлярова Кирила Ігоровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр компетенції ЕСМ Україна"

про стягнення 184 762,50 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа-підприємець Котляров Кирил Ігорович (далі - ФОП Котляров К. І., позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр компетенції ЕСМ Україна" (далі - ТОВ "Центр компетенції ЕСМ Україна", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 184 762,50 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач не виконав умови укладеної сторонами угоди про врегулювання заборгованості від 12.05.2020 р. зі сплати вартості наданих послуг за договором № 201903/1 від 01.03.2019 р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ФОП Котляров К. І. просить стягнути з відповідача вартість наданих послуг у сумі 142 125,00 грн. та 30 % штрафу у сумі 42 637,50 грн., що разом становить 184 762,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2020 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач надав суду відзив на позов із пропуском строку, визначеного законом, у якому вказав, що штраф, нарахований позивачем є надмірно великим, у зв`язку з чим просив зменшити його розмір до 90 % від заявленої позивачем суми. Також відповідач просив поновити пропущений строк для подання цього відзиву та прийняти його до розгляду.

Суд, розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку, дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 04.09.2020 р. відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву - не менше 15 днів з дня вручення ухвали. При цьому з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105475135780 вбачається, що вищевказана ухвала Господарського суду міста Києва від 04.09.2020 була отримана відповідачем - 14.09.2020 р., а відзив був поданий відповідачем 04.11.2020 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Обгрунтовуючи причини пропуску строку для подачі відзиву, ТОВ "Центр компетенції ЕСМ Україна" зазначило, що не отримало направлену позивачем позовну заяву з додатками, а з матеріалами справи № 910/12096/20 ознайомилось лише 04.11.2020 р.

Перевіривши такі доводи, суд вважає поважними причини пропуску відповідачем строку подачі відзиву на позов та поновлює ТОВ "Центр компетенції ЕСМ Україна" процесуальний строк на його подання, враховуючи, що учасники справи мають рівні права на реалізацію всіх процесуальних прав і обов`язків, передбачених ГПК України, і суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд прийняв до розгляду відзив відповідача, у якому останній також заявив клопотання про витребування у ФОП Котлярова К. І. оригіналів договору надання послуг № 201903/1 від 01.03.2019 р., угоди про врегулювання заборгованості від 12.05.2020 р. та актів наданих послуг, копії яких були долучені до позову. Розглянувши вказане клопотання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки наявні у матеріалах справи копії таких документів не викликають у суду сумнівів щодо їх належності.

Крім того, у відзиві відповідачем було заявлене клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у якому ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 р. було відмовлено з підстав, указаних у цій ухвалі.

Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

12.05.2020 р. ФОП Котляров К. І. (кредитор) та ТОВ "Центр компетенції ЕСМ Україна" (боржник) уклали договір про врегулювання заборгованості від 12.05.2020 р. (далі - угода). Указана заборгованість виникла у ТОВ "Центр компетенції ЕСМ Україна" за договором № 201903/1 від 01.03.2019 р. з розробки, налаштування та модифікації СЕД Contentum під потреби замовника у сумі 189 500,00 грн.

Так, відповідно до п. 1 угоди боржник визнає та підтверджує, що станом на день укладання угоди загальна сума заборгованості становить 189 500,00 грн.

Боржник зобов`язується виплатити кредитору суму боргу, указану в п. 1 договору наступними платежами: 1 платіж - до 31.05.2020 р. у сумі 47 375,00 грн.; 2 платіж - до 30.06.2020 р. у сумі 47 375,00 грн.; 3 платіж - до 31.07.2020 р. у сумі 47 375,00 грн.; 4 платіж - до 31.08.2020 р. у сумі 47 375,00 грн. (п. 2 угоди).

Виплата боргу здійснюється боржником шляхом банківського переказу на рахунок кредитора та після зарахування грошових коштів у сумі 189 500,00 грн. кредитор не буде мати жодних претензій до боржника (п. 4 угоди).

У разі, якщо боржник прострочить здійснення будь-якого із платежів більш, як на 21 календарний день, строк оплати по всім платежам, вказаним у п. 2 даного договору, є таким, що настав, і кредитор має право вимагати від боржника всю суму боргу, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом проти боржника, а також нарахувати штраф, передбачений п. 5 договору (п. 6 угоди).

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо внесення платежів у строки, передбачені угодою про реструктуризацію заборгованості, виконав неналежним чином, сплатив заборгованість частково - лише у травні 2020 року на суму 47 375,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2415 від 29.05.2020 р.

За таких обставин судом встановлено, що залишок заборгованості ТОВ "Центр компетенції ЕСМ Україна" склав 142 125,00 грн. (189 500,00 грн. - 47 375,00 грн.).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач доказів погашення заборгованості перед ФОП Котляровим К. І. за договором про врегулювання заборгованості не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Центр компетенції ЕСМ Україна" заборгованості у сумі 142 125 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача штраф, нарахований за прострочення зобов`язання, у сумі 42 637,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Також за змістом ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Як вбачається із пункту 5 угоди, сторони погодили, що у разі якщо боржник прострочить здійснення будь-якого із платежів, передбачених п. 2 даного договору, він зобов`язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 30 % від невиплаченої суми боргу за построчку платежу понад 30 календарних днів.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у заявленій позивачем сумі - 42 637,50 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд його розглянувши, дійшов висновку про відмову у задоволенні.

За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Отже, зазначені вище норми про право суду на зменшення неустойки ставлять його в залежність від співвідношення розміру неустойки і збитків.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються на розсуд суду за визначених умов та на підставі аналізу конкретної ситуації.

Так, у обґрунтування своєї заяви про зменшення штрафу відповідач посилається на те, що його розмір є надмірно великим у порівнянні із боргом та складає 30 % від його загальної суми.

Проте, суд враховує, що порушення зобов`язання зі сплати вартості наданих послуг за договором № 201903/1 від 01.03.2019 р. перед позивачем є вже повторним невиконанням господарського зобов`язання, станом на час розгляду справи заборгованість відповідачем майже не сплачена, при цьому вона не є надмірно великою, але позивач її розстрочив на прохання ТОВ "Центр компетенції ЕСМ Україна", у той же час, несвоєчасне виконання умов договору призводить до несприятливих наслідків для позивача, у тому числі і щодо знецінення несвоєчасно отриманих грошових коштів у якості оплати за надані послуги.

Також суд враховує, що сума штрафу не є значною, виходячи із загальної суми договору та часу прострочення належного до сплати зобов`язання, до того ж такий розмір штрафної санкції (штрафу) відповідач сам погодив, укладаючи угоду про врегулювання заборгованості.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для зменшення штрафу при підтвердженому факті прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позов ФОП Котлярова К. І. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Позивач у даному випадку заявив про стягнення з відповідача судового збору у сумі 2 771,44 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 37 575,45 грн.

Щодо розподілу витрат, понесених позивачем на правничу допомогу в сумі 37 575,45 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 126 ГПК України:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесення витрат на суму 37 575,45 грн. позивач надав копію ордеру на представництво інтересів позивача в суді адвокатом Шульгою А. В. (серія АІ № 1049663 від 14.08.2020), копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, виданого адвокату Шульзі А. В. № 3780/10; банківську виписку на суму 19 099,20 грн. про перерахування 15.04.2020 р. коштів на рахунок юридичної особи - ТОВ «ЮК «Лемвел».

Однак, дослідивши вказані докази, суд дійшов висновку, що заявник (ФОП Котляров К. І.) не довів належним чином факту понесення витрат на правничу допомогу у заявленій сумі.

Зокрема, позивачем не було надано договору про надання правничої допомоги, актів наданих послуг, з яких можливо було визначити їх вартість, обсяг правничої допомоги, кількість витраченого адвокатом часу, умови оплати, а також встановити сам факт надання послуг з правничої допомоги.

При цьому зі змісту копії банківської виписки про перерахування ФОП Котляровим К. І. коштів ТОВ «ЮК «Лемвел» неможливо встановити, які саме послуги (роботи) оплачувались позивачем у сумі 19 099,20 грн., оскільки у призначенні такого платежу вказано рахунок № КК1/13/04/20-01, який у матеріалах справи відсутній.

Отже, надані позивачем докази не можуть свідчити про надання правничої допомоги позивачу у сумі 37 575,45 грн., а тому суд відмовляє позивачу у стягненні таких витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Котлярова Кирила Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр компетенції ЕСМ Україна" про стягнення заборгованості у сумі 184 762,50 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр компетенції ЕСМ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21, ідентифікаційний код 37470573) на користь Фізичної особи-підприємця Котлярова Кирила Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) основну заборгованість у сумі 142 125 (сто сорок дві тисячі сто двадцять п`ять) грн. 00 коп., 30 % штрафу у сумі 42 637 (сорок дві тисячі шістсот тридцять сім) грн. 50 коп., судовий збір у сумі 2 771 (дві тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 44 коп.

Повний текст рішення складений 17 березня 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.