Господарський суд

Житомирської області

_______________________________________

___________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1118/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сероветник О.А. - ордер ЖТ № 085231 від 21.12.2020;

Наумець В.В. - паспорт ВМ № 252782 від 04.12.1996;

від відповідача: Федосюк В. А.;

від третьої особи: Шелест Я.Ю. - довіреність №02-12/1 від 05.01.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фермерського господарства "Зірка ВВН"

до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Попільнянської селищної ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

Фермерське господарство "Зірка ВВН" звернулося до суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі №239 від 29.12.2012, із змінами, внесеними згідно додаткової угоди від 31.07.2017, зареєстрованого 27.09.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису 7264639.

Ухвалою від 21.09.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 19.10.2020.

Ухвалою від 19.10.2020 суд відклав підготовче засідання на 17.11.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. у відпустці з 16.11.2020 по 23.11.2020, справа №906/1118/20 в судове засідання 17.11.2020 не вносилась.

Ухвалою суду від 09.12.2020 відкладено підготовче засідання на 21.12.2020.

Ухвалою від 21.12.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.01.2021.

20.01.2021 протокольною ухвалою розгляд справи відкладено на 28.01.2021.

За ухвалою від 28.01.2021, суд здійснив перехід зі стадії розгляду по суті до стадії підготовчого провадження у справі №906/1118/20, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Попільнянську селищну раду та призначив підготовче засідання на 23.02.2021.

Ухвалою від 23.02.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 09.03.2021.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зауважили, що законодавством не встановлено строки державної реєстрації при укладенні договору оренди земельної ділянки. При цьому наголосили, що право оренди зареєстровано 7.09.2014 на підставі договору та додаткової угоди до нього.

Представник відповідача позовні вимоги заперечила з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Звернула увагу суду, що договір оренди землі №239 від 29.12.2012 не зареєстровано в Держгеокадастрі.

Представник третьої особи позовні вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі №239 від 29.12.2012 вважає обґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2012 року між ОСОБА_1 (позивач, орендар) та Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області (орендодавець) було укладено договір оренди землі № 239 (далі - Договір (а.с .12-14)), згідно якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 11,8430 га, у тому числі ріллі 11,8430 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Попільнянського району, Житомирської області.

За п. 15, 16 Договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до р. 8 Договору, останній укладено строком на 5 років.

29.12.2012 сторони підписали Акт про передачу орендарю земельної ділянки (а.с.15).

31.07.2014 сторони уклали Додаткову угоду до Договору, якою змінено сторону Орендодавця з Попільнянської районної державної адміністрації на Головне управління Держземагенства у Житомирській області (а.с .16).

Право оренди на вищевказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.09.2014 (а.с .17).

Позивач вказує, що 22.01.2015, було прийнято рішення про створення Фермерського господарства "Зірка ВВН", основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур; Державну реєстрацію Фермерського господарства "Зірка ВВН" проведено 05.02.2015; підставою для створення фермерського господарства став факт отримання засновником ФГ "Зірка ВВН", в оренду, земельної ділянки площею 11,8430 та, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Попільнянського району, Житомирської області.

Враховуючи наведене та норми ст. 125 ЗК України, ч. 3 ст. 640 ЦК України, позивач стверджує, що створивши фермерське господарство, користувачем земельної ділянки стало ФГ "Зірка ВВН", а тому, відповідно, право на захист належить ФГ "Зірка ВВН".

Пояснив, що, у зв`язку із належним виконанням обов`язків за договором оренди, маючи намір продовжити дію договору оренди землі на новий строк, звертався до відповідача з листами та проектом додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі.

Оскільки відповідач неодноразово ставив нові умови для поновлення договору оренди, однак вподальшому відмовив у поновленні останнього, вказане, на думку позивача, є порушенням його прав та стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Додатково у відповіді на відзив (а.с .139-140) позивач вказав, що у зв`язку з тим, що між сторонами відбувається поновлення договору оренди землі шляхом укладання додаткової угоди, а не укладення нового договору, відповідно до приписів ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", прийняття рішення органом виконавчої влади не вимагається.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зсилається на ст. 360, ст.ст. 19, 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 759, 763, 777 Цивільного кодексу України, Постанову ВСУ від 23.11.2016 року у справі № 6-2540цс16, ст.ст. 388-392, 409, 412 ЦПК України.

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 102-107), зсилаючись на приписи ЦК України та правові позиції, викладені у рішеннях Вищого господарського суду України та Постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах №920/739/17, №920/753/17, вважає, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Зсилання позивача на те, що обов`язок щодо укладення в установлені законодавством строки додаткової угоди рівною мірою лежить як на орендареві так і на орендодавцеві вважає безпідставними, оскільки норма, передбачена ч. 5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", на його думку, є імперативною для орендаря.

Вказує, що листом від 12.12.2017 орендодавець повідомляв орендаря про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди землі.

Щодо наявності заперечень Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, відповідач зсилається на позицію Касаційного цивільного суду Верховного суду, де, зокрема вказано, що додаткова угода до договору оренди землі укладається сторонами для вирішення питання щодо поновлення дії договору при наявності взаємної згоди для державної реєстрації речових прав сторін, а в спірних правовідносинах переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося, у зв`язку з недосягненням між сторонами домовленості щодо істотних умов договору, зокрема, строку його дії.

Щодо зобов`язання визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі №239 від 29.12.2012, відповідач вважає, що суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійснені ними своїх функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки згідно чинного законодавства України компетенцією суду є перевірка уже створених норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам. За вказаного вважає, що вимога про зобов`язання відповідача прийняти конкретно визначені рішення і фактичне поновлення договору, є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, відповідно до ч. 5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" на той самий строк на тих же умовах, які були передбачені договором, порушуватиме чинні норми законодавства.

Додатково у письмових поясненнях (а.с. 154-15) вказав, що на час укладення договору оренди землі №239 від 29.12.2012, останній не був зареєстрований, а проведення 27.09.2014 державної реєстрації права оренди не може підмінити державну реєстрацію самого договору оренди, тому позивач не набув прав орендаря за спірним договором оренди.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" ((далі - ЗУ N 161-XIV).

Згідно із ч.1 ст. 4 Закону України ЗУ N 161-XIV, орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ч.1 ст. 5 ЗУ N 161-XIV).).

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, договір оренди землі є договором, за яким у сторін виникають обов`язки щодо його виконання: в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із ч.1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі", строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Порядок поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ N 161-XIV (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 ЗУ N 161-XIV).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3 ст. 33 ЗУ N 161-XIV).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 ЗУ N 161-XIV).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 ЗУ N 161-XIV).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. ст. 33 ЗУ N 161-XIV).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суд (ч.11 ст. 33 ЗУ N 161-XIV).

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що 31.05.2017 керівник ФГ "Зірка ВВН" ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якого додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі (с. 39-41).

Листом від 18.07.2017 за № 31-6-0.9-7353/2-17 (а.с .42) Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, зсилаючись на п.п. 4.4. п. 4 Договору оренди землі від 26.02.2015 №464/06 та лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 05.07.2017 №22-28-0.13-10489/2-17, просило ОСОБА_1 переглянути істотні умови Договору, а саме: прийняти пропозицію щодо встановлення орендної плати у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та у місячний строк з дня отримання даного повідомлення звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області для укладення відповідної угоди про внесення змін до діючого договору оренди землі.

25.07.2017 керівник ФГ "Зірка ВВН" ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, у якому повідомив, що приймає пропозицію щодо строку оренди землі на сім років, щодо орендної плати у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та просить поновити термін дії договору оренди землі № 239, укладеного 29.12.2012 року з внесеними змінами. До листа додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі (а.с. 43-45).

Листом від 01.09.2017 за № 31-6-0.63-8465/2-17 (а.с. 46) Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області рекомендувало ОСОБА_1 звернутися до Житомирської філії державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" та замовити агрохімічний паспорт земельної ділянки, з посиланням на те, що передача земельної ділянки в оренду для потреб фермерського господарства неможлива без агрохімічного паспорта земельної ділянки.

Судом встановлено, що згідно листів від 03.11.2017 керівник ФГ "Зірка ВВН" Наумець В.В. направив відповідачу копію агрохімічного паспорта поля та проект додаткової угоди, просив поновити термін дії договору оренди землі № 239 від 29.12.2012, з внесеними додатковою угодою змінами (а.с. 47-52).

Листом від 12.12.2017 за № Н-15827/0-12299/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про те, що управління здійснює розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності та про те, що даним листом відмовляє в поновленні договору оренди землі № 239 від 29.12.2012 (а.с. 53).

Не погоджуючись із вказаними відмовами, ОСОБА_1 звернувся до Попільнянського районного суду Житомирської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі. За результатами розгляду вказаного позову, 12.02.2018 Попільнянським районним судом було винесено рішення про задоволення позову та визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі №239, укладеного 29 грудня 2012 року із змінами, внесеними додатковою угодою від 31 липня 2014 року (а.с. 19-23).

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 10.09.2018 (а.с .24-25) вищевказане рішення Попільнянського районного суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного суду від 19.08.2020 (а.с.77-81): касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 10 вересня 2018 року скасовано; провадження у справі № 288/15/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі закрито.

Згідно мотивувальної частини вищевказаної постанови, Верховний суд, враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного суду від 11.12.2019 у справі №628/775/18 та від 01.04.2020 у справі №320/5724/17, вказав, що у справі, що переглядається, договір оренди земельної ділянки площею 11,8430 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, укладений 29 грудня 2012 року для ведення фермерського господарства; згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань05 лютого 2015 року позивачем зареєстроване фермерське господарство "ЗІРКА ВВН", ідентифікаційний код юридичної особи: 39624130, місцезнаходження: Україна, 13502, Житомирська обл., Попільнянський р-н, село Попільня, вулиця 40-річчя Перемоги, будинок 61, керівник та засновник - ОСОБА_1 . За вказаних обставин, Верховний суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про поновлення договору оренди земельної ділянки мають розглядатися в порядку господарського судочинства.

Зважаючи на вищенаведене, суд враховує, що ст. 181 Господарського кодексу України передбачено загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено умови та підстави поновлення договору оренди землі, а також обов`язок сторін укласти додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 32/563 (провадження № 12-172гс18) зазначено, що норми Господарського кодексу України визначають загальний порядок укладення господарських договорів, натомість відносини щодо передачі земельних ділянок в користування (оренду) із земель комунальної власності та укладення відповідних договорів оренди регулюються спеціальними нормами законодавства, закріпленими, зокрема, в Земельному кодексі України та Законі України "Про оренду землі". Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Також Великою Палатою Верховного Суду викладено правовий висновок, що право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення), та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони (постанова від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18).

Отже, права позивача як землекористувача підлягають захисту у відповідності до спеціальних норм земельного законодавства, зокрема статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

З наведеного вбачається, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту (постанова Великої палати Верховного суду від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18).

За вказаного, суд враховує, що:

- позивач (в особі його керівника Наумця В.В.), відповідно ч.2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" ще 07.06.2017, тобто задовго до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди (а.с. 39-41);

- відповідач 18.07.2017 направив лист з пропозицією щодо встановлення орендної плати у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- позивач погодився із вказаною пропозицією, про що направив листа відповідачу з примірником додаткової угоди про поновлення договору оренди землі із зазначенням строку дії договору - 7 років та із орендною платою у розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік (а.с. 43-45).

Оскільки орендар, з дотриманням вимог ЗУ "Про оренду землі", вчинив всі необхідні дії для продовження договору оренди землі, погодившись на внесення до додаткової угоди всіх запропонованих орендодавцем умов, на думку суду, наведене свідчить про те, що сторони погодили істотні умови договору, передбачені ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", та в порядку, визначеному ч. 1-5 ст.33 ЗУ "Про оренду землі" сторонами було досягнуто згоди щодо нових умов Договору оренди, а тому подальше ухилення відповідача від укладення додаткової угоди до Договору на нових узгоджених умовах є неправомірним і є підставою для визнання такої угоди укладеною в судовому порядку.

Також суд враховує, що вимога відповідача, викладена у листі від 01.09.2017 про виготовлення агротехнічного паспорта не може впливати на порядок укладення (поновлення) договору оренди, оскільки ЗУ "Про оренду землі" не встановлює обов`язкової вимоги щодо проведення агрохімічної паспортизації земельних ділянок та надання агрохімічного паспорта земельної ділянки.

Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 09.07.2020 у справі №677/419/1.

При цьому, суд бере до уваги, що позивач (в особі його керівника) виготовив агрохімічний паспорт поля відносно орендованої земельної ділянки та направив відповідачу разом із проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди землі (а.с. 47-52).

Відмова відповідача від продовження (укладення додаткової угоди) від 12.12.2017 (а.с. 53), заявлена після узгодження позивачем всіх істотних умов Договору (додаткової угоди), а також після виготовлення ним агротехнічного паспорта та без зазначення причин відмови, є невмотивованою, тому не може бути підставою для відмови в поновленні договору оренди.

Вказаний лист також не може вважатися запереченням орендодавця, висловленим напротязі місяця, після закінчення строку дії договору оренди, оскільки відносини сторін підлягають врегулюванню згідно з ч.1 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" , а не його ч.6, так як між сторонами попередньо здійснювалась переписка щодо поновлення договору оренди землі та узгоджувались його істотні умови, а затягування із укладенням договору оренди на новий строк, як встановлено судом, відбулося з вини саме відповідача.

При цьому, суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати верховного суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19, де вказано, що оскільки нормами Закону № 973-IV запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього за нормами Закону № 973-IVпереходять права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі. Отже, в цьому випадку не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, що обмежено частиною першою статті 8-1 Закону № 161-XIV, а здійснюється встановлений нормами Закону № 973-IV перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому такий перехід відбувається в силу вищенаведених норм Закону № 973-IV та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод. При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено.

Зважаючи, що представник позивача в судовому засіданні 09.03.2021 звертав увагу суду на те, що Договір оренди землі №239 від 29.12.2012 не зареєстровано в Держгеокадастрі, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 6 ЗУ "Про оренду землі" (в редакції станом на час укладення Договору оренди), орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Стаття 14 ЗУ "Про оренду землі" передбачала, що Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. За ч. ст. 18 ЦК України, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції станом на час укладення договору оренди), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. За умовами п. 20 Договору оренди, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2012 між орендарем та орендодавцем підписано Акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі (а.с. 15).

При цьому суд встановив, що 08.10.2014 відповідач зареєстрував право оренди, підставою виникнення якого зазначено:

- договір оренди землі, серія та номер:239, виданий 29.12.2012, видавник: Попільнянська районна адміністрація;

- додаткова угоду до договору оренди землі від 29.12.2012 №239, серія та номер: б/н, виданий31.07.2014, видавник: Головне управління Держземагенства у Житомирській області.

Доказом вказаного є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 17).

Тобто, станом на 08.10.2014 право оренди за позивачем було зареєстровано належним чином, тому безпідставними є твердження відповідача про те, що Договір оренди не набрав чинності.

Суд також враховує, що ні в листах, якими погоджувалося укладення Додаткової угоди, ні у відзиві на позовну заяву, відповідач не заперечував того, що Договір оренди землі №239 від 29.12.2012 є укладеним. Також суд враховує, що 31.07.2014 відповідач уклав Додаткову угоду з відповідачем до Договору оренди землі від 29.12.2012 №239 (а.с. 16), внаслідок чого став орендодавцем. Також суд враховує, що ні Договором оренди ні чинним Законодавством не встановлено строк для здійснення такої реєстрації.

За вказаного, заперечення відповідача в цій частині суд вважає безпідставними.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За вказаного, суд дійшов висновку про задоволення позову про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі №239 від 29.12.2012, із змінами, внесеними згідно додаткової угоди від 31.07.2017, зареєстрованого 27.09.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису 7264639, у поданій позивачем редакції.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства "Зірка ВВН" (13502, Житомирська обл., Попільнянський р-н, вул. 40-річчя Перемоги, 61, код ЄДРПОУ 39624130) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, Житомирська обл, місто Житомир, вулиця Довженка, 45, код ЄДРПОУ 39765513) задовольнити.

2. Визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області (10002, Житомирська обл, місто Житомир, вулиця Довженка, 45, код ЄДРПОУ 39765513) та Фермерським господарством "Зірка ВВН" (13502, Житомирська обл., Попільнянський р-н, вул. 40-річчя Перемоги, 61, код ЄДРПОУ 39624130)) додаткову угоду про поновлення договору оренди землі № 239, укладеного 29 грудня 2012 року, із змінами, внесеними згідно додаткової угоди від 31 липня 2014 року, зареєстрованого 27.09.2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 7264639, у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

Про поновлення договору оренди землі

«____»__________________ 2017 року смт. Попільня

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, в особі __________________________________________, що діє на підставі _______________________________________________________, з однієї сторони, та

ОРЕНДАР: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 04 грудня 1996 року Попільнянським РВ УМВС України в Житомирській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з іншої сторони, а разом іменовані - Сторони, керуючись статтею 33 Закону України «Про оренду землі»,

уклали дану Додаткову угоду про наступне:

Сторони прийшли до взаємної згоди поновити термін дії договору оренди землі № 239 укладеного 29 грудня 2012 року із змінами, внесеними згідно додаткової угоди від 31 липня 2014 року, та зареєстрованого 27.09.2014 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Попільнянського районного управління юстиції Житомирської області, номер запису про інше речове право:7264639 (надалі Договір), на нижче наведених умовах:

1. Пункт 5 Договору змінити і викласти в наступній редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 349016,19 (триста сорок девять тисяч шістнадцять) гривень 19 копійок;

2. Строк дії Договору поновити на 7 (сім) років, починаючи з 30 грудня 2017 року по 30 грудня 2024 року. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

3. Пункт 9 Договору змінити і викласти в наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік.

4. Все те, що не передбачено умовами даної додаткової угоди, діє згідно договору оренди землі № 239 від 29.12.2012 року, із змінами, внесеними додатковою угодою від 31 липня 2014 року, зареєстрованими 27.09.2014 року, номер запису про інше речове право: 7264639.

5. Дана додаткова угода є невідємною частиною договору оренди землі № 239 від 29.12.2012 року, із змінами, внесеними додатковою угодою 31 липня 2014 року, зареєстрованими 27.09.2014 року, номер запису про інше речове право: 7264639.

6. Дана додаткова угода набирає чинності з дня підписання її сторонами, крім пункту 2 даної угоди, яка вступає в дію 30 грудня 2017 року.

7. Додаткова угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один для ОРЕНДОДАВЦЯ, другий ОРЕНДАРЯ, третій для органу державної реєстрації прав.

8.Реквізити та підписи сторін:

ОРЕНДАР: ОРЕНДОДАВЕЦЬ:

ОСОБА_1 Головне управління Держгеокадасту

13502, Житомирська область, у Житомирській області

Попільнянський район, село Попільня, 10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45

вул. 40-річчя Перемоги, 61

_________________________ _____________________________

3. Стягнути з Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, Житомирська обл, місто Житомир, вулиця Довженка, 45, код ЄДРПОУ 39765513) на користь Фермерського господарства "Зірка ВВН" (13502, Житомирська обл., Попільнянський р-н, вул. 40-річчя Перемоги, 61, код ЄДРПОУ 39624130) 2102,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.03.21

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек.).