ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.2021 Справа № 905/997/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Гайдук Д.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк, м.Київ

до відповідача: ОСОБА_1 , м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 37774,33грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк, м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , м.Маріуполь, про стягнення 37774,33грн, з яких 4100,00грн заборгованість за кредитом, 9625,86грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 20182,64грн пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 3865,83грн заборгованість по комісії за користування кредитом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору банківського обслуговування №б/н від 07.05.2013.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/997/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 11.02.2021 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 11.02.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 02.03.2021 о 10:40 год.

Суддя Курило Г.Є. у період з 24.02.2021 по 03.03.2021 (включно) перебувала на лікарняному.

У зв`язку з перебуванням судді Курило Г.Є. на лікарняному судове засідання 02.03.2021 по справі №905/997/20 не відбулось.

Ухвалою від 04.03.2021 суд визначив дату та час проведення судового засідання у справі №905/997/20: 18.03.2021 о 10:20год.

Представники сторін у судові засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006683551 від 27.05.2020, 25.01.2017 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Білашенко Володимиром Олександровичем (місце проживання: АДРЕСА_1 ) за власним рішенням. Відтак, відповідачем за позовом №б/н від 22.04.2020 фактично на теперішній час виступає фізична особа, що не є підприємцем.

За змістом ч.6 ст.176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

З метою дотримання ч.6, 7 ст.176 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з необхідністю отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , який є відповідачем за вказаним позовом, суд на виконання вимог процесуального законодавства звертався із запитами до: Центру надання адміністративних послуг міста Маріуполь, Головного управління ДМС у Донецькій області, Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області, Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби, Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Переяславської міської ради, Державної міграційної служби України, Переяслав-Хмельницького районного сектору Державної міграційної служби щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , однак інформації щодо місця реєстрації відповідача матеріали справи не містять.

Пунктом 4 ст.122 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Оскільки за наслідками звернення суду до органів реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб неможливо встановити місце проживання/перебування відповідача, повідомлення останньої, як відповідача у справі, здійснювалося через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, отже відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд вважає за необхідне розглянути спір по суті без участі представників сторін.

Дослідивши представлені докази, вивчивши матеріали справи, суд, у межах заявлених позовних вимог, встановив наступне.

07.05.2013 Фізична особа - підприємець Білашенко Володимир Олександрович, звернувся до позивача (банку) з заявою про відкриття поточного рахунку, до якої додав картку зі зразками підписів, а також заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява).

Згідно із Заявою Відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 07.05.2013 (далі - Договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

На підставі Договору Відповідачу в Банку було відкрито відповідний рахунок.

У розділі 3.18 «Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів» витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» (далі Умови та правила) встановлено, що вид кредиту - «кредитний ліміт» на поточний рахунок корпоративного клієнта (п.3.18.1 Умов та правил).

Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі-кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі-ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (п.3.18.1.1 Умов та правил).

Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди (п.3.18.1.3 Умов та правил).

У п. 3.18.1.6 Умов та правил встановлено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п. 3.18.1.8 Умов та правил).

Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена банком у порядку, передбаченому цим розділом «Умов та правил надання банківських послуг» (п.3.18.1.12 Умов та правил).

Відповідно до п.3.18.1.16 Умов та правил при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п.3.18.4.1 Умов та правил).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1 Умов та правил).

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулення, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п.3.18.4.1.2 Умов та правил).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишу непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань (п.3.18.4.1.3 Умов та правил).

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.3.18.4.1.4 Умов та правил).

Відповідно до ст.212 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п.3.18.1.1, 3.18.1.6, 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.2.4, 3.18.2.2.5, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п.3.18.1.13 (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов, встановленого п.3.18.1.8) (п.3.18.4.2 Умов та правил).

Згідно з п.3.18.4.3 Умов та правил сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.3.18.4.1, 3.18.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п.3.18.1.1, 3.18.2.1.4, 3.18.2.2.8. Відсотки несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п.3.18.2.3.4).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться, щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється на дату сплати (п.3.18.4.9 Умов та правил).

Клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні (п. 3.18.4.4 Умов та правил).

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні (п. 3.18.5.1 Умов та правил).

Відповідно до п.3.18.5.4 Умов та правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п.3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно з п.3.18.5.7 Умов та правил терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами (п.3.18.6.1 Умов та правил).

Судом встановлено, що відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , встановлено кредитний ліміт: 13.05.2013 8700,00грн, 26.07.2013 10500,00грн, 09.09.2013 - 17000грн, 01.03.2014 17000,00грн, 28.03.2014 4600,00грн, 15.10.2014 4100,00грн, видано кредитні кошти у розмірі 4100,00грн, що підтверджується довідкою банку вих.№30507MRT3S04L від 22.04.2020 про розміри встановлених кредитних лімітів, випискою по рахунку № НОМЕР_2 .

Дослідивши Заяву відповідача від 07.05.2013, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи Приватбанку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір від 07.05.2013, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір є кредитним договором, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Заяви про незгоду з Умовами та правилами надання банківських послуг та про розірвання договору від відповідача не надходило (матеріали справи не містять доказів протилежного).

Факт видачі кредиту підтверджується банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

Оскільки зобов`язання за договором кредиту не були виконані відповідачем, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення 37774,33грн, з яких 4100,00грн заборгованість за кредитом, 9625,86грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 20182,64грн пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 3865,83грн заборгованість по комісії за користування кредитом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов`язань в частині повернення кредиту, сплати процентів, а також застосування відповідальності встановленої договором та чинним законодавством України за порушення відповідних зобов`язань.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як визначено ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В силу ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позивачем надані банківські виписки, які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту в 4100,00грн, по відсоткам в розмірі 9625,86грн, по комісії за користування кредитом в розмірі 3865,83грн.

Судом враховано, що матеріали справи не містять заперечень відповідача стосовного того, що він не ознайомлювався і не погоджувався з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також змінами до них.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов`язань у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував. З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 4100,00грн, по відсоткам в розмірі 9625,86грн, по комісії за користування кредитом в розмірі 3865,83грн обґрунтованими, підтвердженими доданими матеріалами і розрахунками та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 20182,64грн за період з 02.03.2015 по 10.04.2020.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 цього ж Кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні (п. 3.18.5.1 Умов та правил).

Відповідно до п.3.18.5.4 Умов та правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п.3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно з п.3.18.5.7 Умов та правил терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Однак, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Згідно зі ч.ч. 1, 3 ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами - підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій (ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції доповнено новою частиною згідно із Законом 2266-VIII від 21.12.2017).

У відповідності до ч.5 ст.11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено місто Маріуполь, де проводив свою господарську діяльність відповідач.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України Про боротьбу з тероризмом, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України, враховуючи що кредитний договір укладений до 01.01.2018, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

З наведених підстав суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором в розмірі 20182,64грн.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 4100,00грн, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 9625,86грн, комісії за користування кредитом в розмірі 3865,83грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в задоволенні вимог щодо стягнення пені суд відмовляє.

Судовий збір відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача оскільки з його вини виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк, м.Київ до відповідача: ОСОБА_1 , м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 37774,33грн, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання невідоме, до 11.09.2018 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУУМВС України в Донецькій області 24.10.1995) на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 4100,00грн, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 9625,86грн, комісію за користування кредитом в розмірі 3865,83грн, судовий збір в розмірі 2102,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2021.

Суддя Г.Є. Курило