ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2021 року м.Дніпро Справа № 904/2463/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Чередко А.Є., Коваль Л.А.

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 (суддя Євстигнеєва Н.М.)

у справі №904/2463/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн", м. Василівка, Запорізька область

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград

про стягнення 45 861,03 грн.

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн", м. Василівка Запорізька область

про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору №8259-ПУ-УМТС-У від 26.06.2019 у розмірі 164 820,00 грн., з яких: штраф у розмірі 80 400,00 грн., пеня у розмірі 84 420,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" 45 861,03 грн., з яких: пеня у розмірі 28 371,28 грн.; 3 % річних у розмірі 4 625,75 грн.; інфляційні втрати у розмірі 12 864,00 грн.

25.06.2020 від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" надійшла зустрічна позовна заява, згідно якої останнє просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" штрафні санкції за порушення умов договору №8259-ПУ-УМТС-У від 26.06.2019 у розмірі 164 820,00 грн., з яких: штраф у розмірі 80 400,00 грн., пеня у розмірі 84 420,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" задоволено повністю та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" пеню у розмірі 28 371,28 грн., 3 % річних у розмірі 4 625,75 грн., інфляційні втрати у розмірі 12 864,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

В задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору №8259-ПУ-УМТС-У від 26.06.2019 у розмірі 164 820,00 грн., з яких: штраф у розмірі 80 400,00 грн., пеня у розмірі 84 420,00 грн. відмовлено у повному обсязі.

Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 у справі №904/2463/20, згідно якої апелянт просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити зустрічний позов ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 164 820,00 грн. в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції відхилено аргумент відповідача щодо неналежності доказів, зокрема, листів з інформацією щодо ремонту обладнання, які подані як скріншоти з електронної пошти. Разом з тим законодавством передбачено, що електронний документ, це документ інформація у якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, а також те, що електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора. Проте надані листи це роздруківка з поштової скриньки відповідача, які не містять вказані реквізити.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 у справі №904/2463/20 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору у сумі 3 708,45грн.

На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у справі №904/2463/20 апелянтом до матеріалів справи надано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 у справі №904/2463/20, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 04.02.2021.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останнє заперечує проти доводів апеляційної скарги та зазначає що після отримання бульдозера в ремонт підрядник двічі викликав замовника для складання та підписання дефектного акту. В дефектному акті сторони визначили 128 позицій для заміни. Проте заміна рами бульдозера ані під час проведення тендеру, ані при складанні дефектного акту при проведенні дефектовки до ремонтних робіт не входила. Дана обставина була виявлена 26.09.2019 під час насадки напівосей на раму бульдозера, коли було встановлено, що роз`єми для осей зруйновано і це може стати причиною руйнування бортових редукторів, а тому потрібна заміна рами, оскільки без її заміни неможливо надати гарантію щодо працездатності бортових редукторів. Про даний факт підрядник повідомляв замовника листом від 26.09.2019. І лише 10.10.2019 замовник з`явився до підрядника для підписання Акту огляду, в якому було погодження заміну рами. Починаючи з 26.09.2019 та до 04.11.2019 підрядник численними листами-зверненнями намагався погодити із замовником порядок закупівлі та заміни рами та погодити за якою ціною така рама буде закуповуватись. Проте замовник самоусунувся від вирішення зазначеного питання, тому підряднику за власні кошти довелося придбати та замінити раму. Листом від 04.11.2019 підрядник повідомив замовника про прийняття вищевказаного рішення та зазначив, що у випадку відсутності відповіді на даний лист, підрядник приймає до виконання підрядні роботи з капітального ремонту бульдозера із заміною рами в односторонньому порядку. Оскільки замовником не було надано відповіді, така поведінка є мовчазним узгодженням пропозиції підрядника. Оскільки зобов`язання не могло бути виконаним в строк внаслідок прострочення саме замовника, прострочення підрядника не настало, а тому відсутні відповідні правові підстави для нарахування штрафу та пені.

В судовому засідання 04.02.2021 по справі було оголошено перерву до 11.03.2021, про що було повідомлено ПрАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля" ухвалою суду від 08.02.2021.

Представник апелянта в судове засідання, призначене на 11.03.2021 не з`явився. Подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, заслухавши пояснення представника відповідача за зустрічною позовною заявою, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 26.06.2019 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" (підрядник) був укладений договір підряду (ремонт на території підрядника) №8259-ПУ-УМТС-У (надалі - Договір), відповідно до умов якого підрядник приймає на себе зобов`язання за завданням замовника виконати із власних матеріалів ремонт (код робіт згідно державного класифікатора продукції і послуг: 33.12) обладнання, його вузлів і комплектуючих, зазначених в специфікаціях, які підписані сторонами і є невід`ємною частиною цього договору (п.1.1 Договору).

Згідно Специфікації №1 від 27.08.2018 до Договору, підрядник зобов`язався виконати роботи з капітального ремонту бульдозера Т-170 (Т-130) (державний номер № НОМЕР_1 ).

Місце виконання робіт: 71600, Україна, Запорізька область, м. Василівка, пер. Елеваторний,1 (п.1.4. договору).

В пункті 3.1 Договору сторони визначили, що загальна вартість договору визначається сумою всіх додатків, які є невід`ємною частиною цього договору. В будь-якому випадку, загальна орієнтована сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 5 000 000,00 грн. з ПДВ на дату укладання договору.

Згідно Специфікації №1 до договору підряду вартість робіт з капітального ремонту бульдозера Т-170 (Т-130) складає 804 000,00грн.

Відповідно до п.2.1.2 Договору підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 90 календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт та підписання відповідного акту приймання-передачі обладнання в ремонт, якщо інший строк не передбачений сторонами в додатках до цього договору.

Згідно п.3.4. Договору розрахунки за цим договором здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів з дев`яностого календарного дня з дати підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

Передача обладнання для виконання робіт за цим договором і його повернення з ремонту здійснюється сторонами з оформленням відповідного акта приймання-передачі обладнання. Допускається передача в ремонт обладнання в розібраному стані (п.4.1. Договору).

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що за порушення строків виконання своїх зобов`язань, передбачених п.2.1.2 договору, а саме за невиконання зобов`язання в строк, передбачений в п.2.1.2. договору, підрядник виплачує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10% від вартості робіт за відповідним додатком. У випадку невиконання зобов`язання в строк, передбачений в п.2.1.2. договору понад 10 календарних днів, підрядник, починаючи з 11 дня виплачує замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості робіт за відповідним додатком за кожний день прострочення.

Згідно п.8.16 договору представником замовника є Крайник Олександр Олегович, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Цей Договір може бути скріплено печатками, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку неналежного виконання сторонами своїх зобов`язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2019. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами своїх зобов`язань по цьому договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.1. Договору).

На виконання умов договору 06.08.2019 сторонами було підписано Акт приймання-передачі обладнання в ремонт, згідно якого ТОВ "Аерлайн" прийняло від ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" бульдозер Т-170 (Т-130) (державний номер № НОМЕР_1 ) для проведення капітального ремонту.

09.08.2019 підрядник направив замовнику лист (вих. №0908/19-01) з проханням направити відповідальних осіб на 13.08.2019 для визначення прихованих дефектів, які було виявлено після розборки бульдозера. Лист було направлено на електронну адресу Vynnyk VM@dtek.com.

20.08.2019 підрядник повторно звернувся до замовника з проханням про направлення відповідальних осіб на 21.08.2019 для визначення прихованих дефектів, виявлених після розборки бульдозера. Лист було направлено на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2.

21.08.2019 сторонами, за участю представника замовника (майстра філії Павлоградська автобаза ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" Лактіонова С.Л.) складено Дефектний акт на роботи по проведенню капітального ремонту бульдозера Т-170.

26.09.2019 підрядник направив на електронну адресу замовника ІНФОРМАЦІЯ_2 лист, яким повідомив що після проведеної розборки бульдозера було виявлено додаткові дефекти, а саме: встановлено, що роз`єми для осей зруйновано, що може стати причиною руйнування бортових редукторів. Окрім того підрядник повідомив, що потрібна заміна рами бульдозера з лонжероном, оскільки без її заміни неможливо надати гарантію щодо працездатності бортових редукторів та просив терміново повідомити про можливість такої заміни.

Жодної відповіді підрядник не отримав, тому 04.10.2019 замовнику вчергове (на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3) був направлений лист з фотознімками замірів і витягами з літератури на підтвердження непридатності рами бульдозера.

10.10.2019, після отримання листа від 26.09.2019, замовник направив своїх представників для огляду рами бульдозера та вирішення питання її заміни.

Після огляду бульдозера сторонами був складений та підписаний акт від 10.10.2019, яким було узгоджено, що рама бульдозера з лонжеронами потребує заміни.

Згідно листів від 21.10.2019 вих №2110/19-01 та від 04.11.2019 вих №0411/07 підрядник намагався погодити з замовником порядок закупівлі рами та її вартість. Окрім того підрядником було повідомлено, що у зв`язку з тим, що виникла необхідність заміни рами та у зв`язку з очікуванням останнім вирішення питання Павлоградським управлінням з матеріально-технічного постачання ПрАТ "Павлоградвугілля" щодо заміни рами бульдозера, строк виконання робіт буде продовжено, до вирішення зазначеного питання. За відсутності відповіді на лист підрядник приймає подальші роботи з капітального ремонту бульдозера з заміною рами в односторонньому порядку.

06.12.2019 сторонами було підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №211, згідно якого виконавцем було виконано капітальний ремонт бульдозера Т-170 (Т-130) (державний номер № НОМЕР_1 ) загальною вартістю 804 000,00 грн. з ПДВ. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Вказаний акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

В ході розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги, у зв`язку з тим, що після відкриття провадження у справі відповідачем сплачено суму боргу у розмірі 804 000,00 грн. З огляду на зазначене позивач просив стягнути з відповідача нараховані суми пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Господарським судом було встановлено факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати вартості виконаних робіт, позовні вимоги визнано обґрунтованими та стягнуто з відповідача на користь позивача 28 371,28 грн. пені, 3% річних у розмірі 4 625,75 грн. та 12 864,00 грн. інфляційних втрат.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджуються факт порушення відповідачем зобов`язання, з огляду на що погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог за первісним позовом.

Звертаючись з зустрічною позовною позивач зазначає, що відповідачем було порушено строки виконання робіт, з огляду на що в порядку п 6.5 Договору за порушення строків виконання робіт позивачем було нараховано відповідачу 80 400,00 грн. штрафу та 84 420,00 грн. пені.

Відмовляючи в задоволенні зустрічної позовної заяви господарський суд зазначив, що зобов`язання не могло бути виконане в строк внаслідок прострочення саме замовника, тому прострочення боржника (підрядника) у такому випадку не настає, з огляду на що відсутні підстави і для застосування штрафної санкції у розмірі 10% в сумі 80 400,00грн. та пені в сумі 84 420,00грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду з огляду на наступне.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частина 1 стаття 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

За положеннями частини 1 статті 216, частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.5. Договору передбачено, що за порушення строків виконання своїх зобов`язань, передбачених п.2.1.2 договору, а саме за невиконання зобов`язання в строк, передбачений в п.2.1.2. договору, підрядник виплачує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10% від вартості робіт за відповідним додатком. У випадку невиконання зобов`язання в строк, передбачений в п.2.1.2. договору понад 10 календарних днів, підрядник, починаючи з 11 дня виплачує замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості робіт за відповідним додатком за кожний день прострочення.

Разом з тим частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 850 Цивільного кодексу встановлено, що замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.

В пункті п.2.1.5 Договору розділу 2 Договору, яким встановлено обов`язки сторін, передбачено, що підрядник зобов`язується провести дефектацію переданого обладнання протягом п`яти календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі обладнання в ремонт. Дефектація проводиться підрядником у присутності уповноваженого представника замовника, або, за наявності письмової згоди замовника, дефектація проводиться підрядником самостійно. Про дату і час проведення дефектації підрядник зобов`язаний повідомляти замовника всіма доступними засобами зв`язку за один робочий день до дати запланованої дефектації. Підрядник зобов`язаний надати замовнику для підписання дефектний акт на погоджену одиницю обладнання. До дефектного акта додається калькуляція / кошторис.

Отже замовник зобов`язаний сприяти підряднику у виконанні робіт, при цьому умовами договору передбачена присутність замовника під час проведення дефектації, про час проведення якої повідомляє підрядник.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що підрядник неодноразово звертався до замовника з проханнями направити уповноважених представників для огляду бульдозера, складання дефектного акту, а також просив погодити заміну рами та визначитися щодо обов`язку закупівлі такої рами. Так підрядник двічі запрошував замовника листами від 09.08.2019 та від 20.08.2019 для складання та підписання дефектного акту. 26.09.2019 замовника було повідомлено про необхідність заміни рами бульдозера, проте представник позивача, з`явився для підписання акту огляду виявлених дефектів лише 10.10.2019. В період з 26.09.2019 до 04.11.2019 підрядник намагався вирішити питання щодо встановлення обов`язку із закупівлі нової рами та погодження її ціни та вартості робіт з заміни рами.

Проте замовник жодного разу не надав відповіді на листи підрядника.

Таким чином колегія зазначає, що матеріалами справи підтверджується, прострочення виконання робіт відбулося саме з вини ПрАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля".

З огляду на викладене колегія погоджується з висновками господарського суду про відсутність підстав для задоволення зустрічної позовної заяви та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" штрафні санкції за порушення умов договору №8259-ПУ-УМТС-У від 26.06.2019 у розмірі 164 820,00 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги, що надані відповідачем листи з інформацією щодо ремонту обладнання та скріншоти з електронної пошти не містять обов`язкових реквізитів, зокрема електронного підпису для ідентифікації автора колегія зазначає наступне.

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заперечуючи проти надіслання підрядником листів на адресу замовника, останній не спростовує факту отримання таких листів, які направлялись на електронні адреси замовника ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після отримання вказаних листів замовником вчинялися дії на виконання таких листів, зокрема направлялися співробітники позивача для складання акту дефектації, проведення огляду техніки тощо.

При цьому розділом 2 договору передбачено обов`язок підрядника повідомляти замовника про певні дії, у тому числі, про проведення дефектації, яка повинна проводитися за участю замовника. При цьому про дату і час проведення дефектації підрядник зобов`язаний повідомляти замовника всіма доступними засобами зв`язку за один робочий день до дати запланованої дефектації.

Окрім того колегія зазначає, що Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №211 від 06.12.2019 підписано замовником без зауважень та зазначено, що претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт у замовника не має.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

В постанові від 29.01.2021 у справі №922/51/20 Верховний Суд зазначив, що реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 у справі №904/2463/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2020 у справі №904/2463/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 19.03.2021

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є.Чередко

Суддя Л.А. Коваль