ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"18" березня 2021 р. Справа № 918/843/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Розізнана І.В.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

особи, яка не брала участі у справі: адвокат Ошурко Й.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.11.2020 року у справі № 918/843/20 (суддя Бережнюк В.В., м.Рівне, повний текст складено 24.11.2020 року)

за позовом ОСОБА_2

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем"

про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем" про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Рівнебудтандем" від 18 травня 2007 року, оформлені протоколом №13/07 від 18 травня 2007 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач володів часткою статутного капіталу у розмірі 0,457% статутного капіталу ЗАТ "Рівнебудтандем". Проведення загальних зборів акціонерів 18 травня 2007 року відбулося за його відсутності та без повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення таких зборів, що позбавило можливості позивача взяти участь у загальних зборах, та порушило його корпоративні права на участь в управлінні товариством. Вважає, що збори були проведенні із порушенням чинного на той час законодавства, що є підставою для скасування прийнятих на них рішень.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Рівнебудтандем" (33028, м.Рівне, вул. Соборна, 1, код ЄДРПОУ 25322383) (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем") від 18 травня 2007 року оформлені протоколом №13/07 загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Рівнебудтандем" від 18 травня 2007 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулася особа, яка не брали участі у справі, але вважає, що дане рішення впливає на її права, та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 , у якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року по справі №918/843/20 та постановити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Вважає, що ОСОБА_1 не приймала участь у суді першої інстанції, але дана рішення впливає на її інтереси, а отже ОСОБА_1 має право на апеляційне оскарження рішення суду у справі № 918/843/20. Рішення господарського суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року по справі № 918/843/20 вважає незаконним та необґрунтованим в зв`язку з невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушенням норм процесуального права.

Так, скаржник зазначає, що 30 червня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Рівнебудтандем" та ОСОБА_3 було укладеного договір купівлі- продажу приміщення кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " загальною площею 268,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

08 жовтня 2019 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 .

Поряд з цим, скаржник посилається на те, що Рівненський міський суд Рівненської області 31 травня 2017 року розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ТОВ "Рівнебудтандем" до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_7 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 - органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, про розірвання договору купівлі- продажу приміщення, постановив рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 27 липня 2017 року у справі №569/14898/16-ц рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного суду касаційну скаргу ТОВ "Рівнебудтандем" у справі №569/14898/16-ц залишено без задоволення.

ТОВ "Рівнебудтандем" 18 грудня 2020 року подало до Рівненського апеляційного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Рівненської області у справі №569/14898/16-ц від 27 липня 2017 року.

Як на підставу перегляду рішення за нововиявленими обставинами позивач послався на рішення Господарського суду Рівненської області по справі №918/843/20 яким визнано недійсним рішення загальних зборів Закритого акціонерного товариства "Рівнебудтандем" від 18 травня 2007 року оформлено протоколом №13/07 загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Рівнебудтандем" від 18 травня 2007 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року у справі №918/843/20 та призначено розгляд апеляційної скарги на 10 березня 2021 року.

09 березня 2021 року від ОСОБА_2 надійшов відзив в якому останній просить суд залишити рішення Господарського суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року у справі №918/843/20 без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ошурко Йосипа Миколайовича без задоволення.

10 березня 2021 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Ошурко Й.М. надійшло клопотання в якому просив суд витребувати з Центру надання адміністративних послуг у місті Рівному Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради копії реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем", ідентифікаційний код юридичної особи 25322383, а також копії усіх протоколів загальних зборів ТОВ "Рівнебудтандем". Витребувати у приватного нотаріуса Філюк Валентини Михайлівни копії документів, що слугували підставою укладення 30 червня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Рівнебудтандем" та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу приміщення кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " загальною площею 268,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Витребувати у приватного нотаріуса Бенецької Руслани Богданівни копію спадкової справи №08/2016 щодо померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Заслухавши пояснення адвоката скаржника, колегія суддів вирішила клопотання адвоката скаржника про витребування доказів зашити без задоволення, оскільки представником скаржника як в клопотанні так і в судовому засіданні 10 березня 2021 року не надано обґрунтованих пояснень, яким чином у даній справі предметом спору в якій є визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Рівнебудтандем" від 18 травня 2007 року, оформлені протоколом №13/07 від 18 травня 2007 року вплине на результат розгляду апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 наявність реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем", ідентифікаційний код юридичної особи 25322383, а також копії усіх протоколів загальних зборів ТОВ "Рівнебудтандем". Крім того, колегія суддів вважає безпідставним вказане клопотання в частині витребування копії документів, що слугували підставою укладення 30 червня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Рівнебудтандем" та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу приміщення кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " загальною площею 268,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та копії спадкової справи №08/2016 щодо померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , оскільки предметом спору в даній справі не є питання правомірності укладення вищевказаного договору або питання спадкування корпоративних прав ОСОБА_3 .

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 березня 2021 року оголошено перерву у судовому засіданні по справі №918/843/20 до 11:00 год. 18 березня 2021 року.

В судових засіданнях 10 березня та 18 березня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ошурко Й.М. підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та надав відповідні пояснення.

В судове засідання 18 березня 2021 року ОСОБА_2 не з`явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем" своїх представників не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_2 та представника Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем".

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Ошурко Й.М. в судовому засіданні 10 березня 2021 року та 18 березня 2021 року, розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року у справі №918/843/20 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, враховуючи наступне.

За правилами статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Одночасно вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За таких обставин, чинний Господарський процесуальний кодекс України передбачає необхідність з`ясування апеляційним господарським судом наявності правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №910/18705/17, від 03 червня 2019 року у справі №910/6767/17, від 25 жовтня 2019 року у справі №910/16430/14, від 05 травня 2020 року у справі №910/9254/18.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (відповідний правовий висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 10 травня 2018 року у справі №910/22354/15, від 11 липня 2018 року у справі №911/2635/17, від 04 жовтня 2018 року у справі №5017/461/2012, від 29 листопада 2018 року у справі №918/115/16, від 04 грудня 2018 року у справі №906/1764/15, від 06 грудня 2018 року у справі №910/22354/15, від 16 квітня 2019 року у справі №12/91, від 11 квітня 2019 року у справі №8/71-НМ, від 11 вересня 2019 року у справі №4/2023-10).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №921/730/13-г/3 якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Звертаючись з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України в обґрунтування наявності у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження рішення суду, заявниця посилається на те, що предмет спору у даній справі стосувався її прав та інтересів, як власника майна, дозвіл на продаж якого було надано оспорюваними рішеннями загальних зборів.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Рівнебудтандем" від 18 травня 2007 року, оформлені протоколом №13/07 від 18 травня 2007 року, правонступником якого є ТзОВ "Рівнебудтандем".

Відповідно до частини 3 статті 80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів..

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом (частина 2 статті 87 Цивільного кодексу України).

Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут (частина 1 статті 82 Господарського кодексу України).

У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом (частина 1 статті 88 Цивільного кодексу України).

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган (частина 1 статті 97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до інших органів товариства.

Вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов`язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб`єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин. Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Матеріали справи свідчать про те, що предмет даного спору виник із корпоративних відносин.

Сторонами у корпоративному спорі є: 1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув; 2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (частина 1 статті 167 Господарського кодексу України).

Таким чином, законодавство визнає статус учасника товариства лише за особою, яка є власником частки у його статутному капіталі.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його учасники, які були учасниками на дату прийняття рішення, що оскаржується. Вимоги учасника товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними.

Як вбачається із витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманих на виконання службової записки головуючого судді, станом на 24 листопада 2020 року та станом на 10 березня 2021 року, до складу засновників (учасників) ТОВ "Рівнебудтандем" входять: ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_9 . ТОВ "Рівнебудтандем" код ЄДРПОУ 25322383 є правонаступником ЗАТ "Рівнебудтандем".

Аналізуючи питання чи могли бути порушені корпоративні права ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За приписами статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до частини п`ятої статті 147 Цивільного кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Пунктом 2 частини першої статті 1219 Цивільного кодексу України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Згідно зі статтею 55 Закону України "Про господарські товариства" при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснено, що, вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130, 147, 166 Цивільного кодексу України, статтями 55, 69 Закону України від 19 вересня 1991 року №1576-XII "Про господарські товариства" і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої статті 1219 Цивільного кодексу України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Таким чином, у ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , який був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем", виникло лише право на частку у статутному капіталі цього товариства, яка належала померлому, а не право на участь у цьому товаристві.

ОСОБА_1 не надала суду рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем" про прийняття її в учасники вказаного товариства

Таким чином, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 не набула корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем", а тому не є учасником цього товариства, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції вирішив питання про права, інтереси та (або обов`язки) апелянта.

Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові ВП ВС від 11.09.2019 року у справі № 392/1213/17 постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №904/7274/17, від 10 червня 2020 року у справі №914/2259/17 та від 21 липня 2020 року у справі №914/1971/18.

Апеляційним судом встановлено, що ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення суду першої інстанції не містять жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов`язки скаржника - ОСОБА_1 .

При цьому оскаржуваним рішенням не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , а здійснювалось дослідження наявності факту порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем" (ЗАТ "Рівнебудтандем") - ОСОБА_2 .

З огляду на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції безпосередньо не стосується прав та обов`язків апелянта, оскільки жодним чином не вирішує спір про право у правовідносинах, учасником яких є ОСОБА_1 , та не містить висновків про права та обов`язки останньої у відповідних правовідносинах, суд дійшов висновку про те, що права ОСОБА_1 даним рішенням не порушені, а відтак останнє не є належним суб`єктом апеляційного оскарження у розумінні процесуального закону, що, в свою чергу, зумовлює наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона є спадкоємцем приміщення кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загальною площею 268,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , дозвіл на продаж яких було надано оспорюваними рішеннями загальних зборів товариства, не свідчить про наявність у заявниці відповідних корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем", зокрема, станом на час прийняття оскаржуваного рішення у справі.

Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у цивільній справі 569/9355/17, якою рішення Рівненського міського суду від 01.06.2018 року залишено без змін, де сторонами були ОСОБА_1 (позивач). яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини до ТзОВ "Рівнебудтандем" (відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлене проотоколом №13/16 від 24.11.2016 року.( а.с.203-а.с.207).

Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що твердження скаржника про те, що звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудтандем" до Рівненського апеляційного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Рівненської області від 27 липня 2017 року у справі №569/14898/16-ц за позовом ТОВ "Рівнебудтандем" до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_7 , третя особа - відділ опіки та піклування служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про розірвання договору купівлі-продажу з підстав ухвалення рішення Господарського суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року у справі №918/843/20 порушує її права, є безпідставним, оскільки за своєю правовою природою рішення суду, що набуло законної сили, є новою, але не нововиявленою обставиною, тому не є підставою для перегляду судового рішення в іншій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №815/6834/15.

Щодо посилання скаржника на те, що позивач і керівник одна і та ж особа, судом до уваги не приймається, оскільки судом апеляційної інстанціі переглядається рішення на момент його прийняття. Рішення суду першої інстанції прийнято 24.11.2020 року. Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громаських формувань ( а.с.177 - а.с. 186 ) вбачається, що станом на 24.11.2020 року учасниками були: ОСОБА_8 , ОСОБА_2 ( а.с.183); керівником - ОСОБА_8 ( а.с.180, а.с.183). Відзив до суду першої інстанції, підписаний 15.09.2020 року, директором ОСОБА_9 /(а.с.29).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не є учасником даної справи, суд першої інстанції не вирішував питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 234, 235, пунктом 3 частини 1 статті 264, статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне провадження у справі №918/843/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року у справі №918/843/20 - закрити.

2. Поновити дію рішення Господарського суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року у справі №918/843/20.

3. Справу №918/843/20 повернути Господарському суду Рівненської області.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ухвали) в касаційному порядку передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено "10" березня 2021 року

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Розізнана І.В.