ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2021 р. Справа№ 910/9915/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020

у справі № 910/9915/20 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярославна П"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

про стягнення 71824,22 грн

без виклику (повідомлення) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярославна П" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про стягнення 71824,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині відшкодування вартості відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу згідно договору добровільного страхування наземного транспорту «все включено» № 45474а9к3 від 19.02.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/9915/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярославна П" задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "АРКС" на користь ТОВ "Ярославна П" 71824,22 грн боргу, 2102 грн витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/9915/20 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом на підставі неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, апелянт вказує, що відповідачем у відповідності до умов договору та приписів Закону України «Про страхування» виконано належним чином зобов`язання з відшкодування вартості відновлювального ремонту. Поряд з цим, вимога позивача про стягнення 71 824,22 грн вартості ремонту рульового механізму є необґрунтованою, оскільки в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що вказані збитки були спричиненні настанням дорожньо-транспортної пригоди. Також апелянт зазначає, що в акті огляду транспортного засобу від 03.07.2019 не зафіксовано жодних пошкоджень на рульовому механізмі застрахованого авто.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2020, справа № 910/9915/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/9915/20 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано учасникам справи подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Згідно долучених до матеріалів справи повідомлень про вручення поштових відправлень сторонами отримано рекомендовану кореспонденцію суду: позивачем - 08.01.2021; відповідачем - 11.01.2021.

Отже в силу приписів п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники справи належним чином повідомлені про перегляд справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/9915/20.

В межах встановлених судом процесуальних строків від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи з вірним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Так, позивач стверджує, що згідно умов договору відповідач прийняв на себе зобов`язання з відновлення будь-якого пошкодження, спричиненого страховим випадком, тобто повернути майно в той стан, в якому воно було в день страхування. Згідно протокольного запису від 06.07.2019 зроблено висновок, що відповідно до приписів виробника після пошкодження спричиненого ДТП, необхідним є заміна рульового механізму, за відмови проведення заміни якого АВТ Баварія Київ відмовилась брати такий автомобіль на гарантійне обслуговування. За доводами позивача, заміна рульового механізму відновлює становище майна, що існувало до настання страхового випадку.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки сторони письмово висловили свою правову позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

23.08.2018 між АТ «СК «АХА Страхування» (найменування змінено на ПАТ "Страхова компанія "АРКС") (страховик за договором, відповідач у справі) та ТОВ "Ярославна П" (страхувальник за договором, позивач у справі) укладено Договір добровільного страхування наземного транспортну «все включено» № 45474а9к3 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом - автомобілем марки «BMW 520d», д.н.з. НОМЕР_1 .

В п. 19 договору визначено строк його дії, а саме з 01.03.2019 по 29.02.2020, а в п. 8.2 договору наведено перелік осіб, допущених до керування застрахованим транспортним засобом, до якого включено ОСОБА_1 .

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 11.10.2019 у справі № 758/8932/19 встановлено, що 01.07.2019 року о 14 год. 40 хв. в м. Києві, за адресою: вул. Олени Теліги, ОСОБА_1 , керував автомобілем «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Кирилівська, не надав переваги в русі автомобілю «AUDI» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п.2.3 б, 16.11 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

01.07.2019 позивач звернувся до страховика із заявою про настання страхової події та виплати за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.

03.07.2019 ПАТ "Страхова компанія "АРКС" проведено огляд транспортного засобу та складено акт огляду (дефектна відомість), в якому наведено детальний опис пошкодження застрахованого автомобіля.

Відповідно до актів виконаних робіт №№ РМАН0002022, РМАН0002034 від 15.08.2019, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТ Баварія Київ", вартість відновлювального ремонту автомобіля "BMW", д.н. НОМЕР_1 , після ДТП становить 341354,74 грн. При цьому, в акті № РМАН0002034 від 15.08.2019 визначено перелік робіт та деталей, що стосуються заміни рульового механізму, на загальну суму 71 824,22 грн.

Платіжними дорученнями №№ 580729 від 24.07.2019; 589820 від 23.08.2019 підтверджується, що відповідач сплатив позивачеві суму страхового відшкодування у розмірі 269 530,52 грн. Вартість відновлювального ремонту в сумі 71 824,22 грн страховою компанією не оплачена.

З претензією б/н від 04.05.2020 ТОВ "Ярославна П" звернулось до відповідача, в якій повідомило, що згідно протокольного запису від 06.07.2019 зроблено висновок, що відповідно до приписів виробника після пошкодження в результаті ДТП необхідно замінити рульовий механізм. Однак всупереч зазначеному висновку, страхова компанія не відшкодувала вартість такого пошкодження застрахованого транспортного засобу, що стало підставою для відмови АВТ Баварія Київ взяття авто на гарантійне обслуговування. Позивачем здійснено самостійну оплату вартості цього ремонту. У зв`язку з тим, що пошкодження рульового механізму відбулось в наслідок настання ДТП, що було визнано страховим випадком, позивач вимагав здійснити страхове відшкодування в сумі 71 824,22 грн.

У відповідь на вказану претензію ПАТ "Страхова компанія "АРКС" повідомило, що оскільки в матеріалах огляду пошкоджень застрахованого автомобіля не зафіксовано пошкодження рульового механізму, то відсутні правові підстави для відшкодування цих витрат в сумі 71 824,22 грн.

Таким чином, предметом позову у даній справі є вимога ТОВ "Ярославна П" про стягнення з страховика вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля згідно договору добровільного страхування наземного транспорту «все включено» № 45474а9к3 від 19.02.2019.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

За змістом ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (частина 2 статті 8 Закону України "Про страхування").

Згідно ст. 354 ГК України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 988 ЦК України визначено, що страховик зобов`язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику. При настанні страхового випадку страховик повинен здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до вимог п. 25.1 договору страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 25.2 цього договору.

Згідно п. 25.2 договору до страхових ризиків належать: збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин, додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ внаслідок ДТП.

В п. 29.12 договору сторонами визначено, що при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість матеріалів та ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО з урахуванням рахунків СТО.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та сторонами не заперечується, настання дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого транспортного засобу, що мала місце 01.07.2019 в м. Києві, за адресою: вул. Олени Теліги , на підставі заяви позивача про подію та виплату за договором добровільного страхування, визнано страховим випадком.

Пошкодження автомобіля були зафіксовані в акті огляду транспортного засобу від 03.07.2019, який не містить посилань на наявність дефектів рульового механізму.

Однак, з наявного у матеріалах справи протокольного запису від 6 липня 2019 р., складеного програмою 1 к SI 32 01 88 (828) від виробника BMW Group - AIR, вбачається, що пошкоджений при ДТП рульовий механізм зовні може виглядати непошкодженим, проте в ньому можуть бути наявні дефекти, які складно виявити.

Після проведення тестування пошкодженого транспортного засобу на базі станції технічного обслуговування встановлено причинно-наслідковий зв`язок ДТП та пошкоджень рульового механізму, а також необхідність його заміни.

Заперечуючи проти задоволення позову апелянт у своїй апеляційній скарзі, зокрема, посилався на те, що у зв`язку з відсутністю в акті огляду транспортного засобу відповідних пошкоджень транспортного засобу, то вартість відновлювального ремонту щодо цих пошкоджень не підлягає відшкодуванню.

Вказані доводи судова колегія визнає неприйнятними, оскільки, як вбачається зі змісту долучених до матеріалів справи документів, складених спеціалістами станції технічного обслуговування, дефекти рульового механізму є прихованими пошкодженнями, які при звичайному огляді не могли бути встановлені, а були виявлені саме під час ремонту транспортного засобу.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що у відповідності до п. 29.14 договору у випадку виникнення суперечок між сторонами про причини та розмір збитку (витрати на відновлення транспортного засобу), кожна із сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи. Водночас належних та допустимих доказів того, що відповідач не погоджуючись із вартістю відновлювального ремонту пропонував позивачу проведення незалежної експертизи суду не надано.

Крім того, згідно з пунктом 29.15 договору страховик має право відкласти складання страхового акта, у випадку якщо обсяг і характер пошкоджень транспортного засобу не відповідають причинам і обставинам страхового випадку або існують суперечки між страховиком і страхувальником відносно суми збитків (страхового відшкодування) - до з`ясування фактичних збитків, але не більше ніж 3 місяці із дати подання повідомлення про настання події та заяви на виплату страхового відшкодування з іншими документами.

Із системного аналізу умов правочину вбачається, що не погоджуючись із розміром збитку, ПАТ "Страхова компанія "АРКС" мало право відкласти складення відповідного страхового акта на три місяці, протягом якого мало б можливість провести експертизу. Однак, вказаним правом відповідач своєчасно не скористався, що фактично суперечить умовам договору страхування та не може вважатись обґрунтованою підставою нескладення страхового акта відносно прихованих пошкоджень застрахованого автомобіля.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

При цьому Північний апеляційний господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Аналогічну правову позицію викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18; від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Відповідачем в порушення вищенаведених положень чинного процесуального законодавства належними і допустимими доказами у розумінні приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України не було спростовано того, що настання встановлених спеціалістами станції технічного обслуговування прихованих пошкоджень рульового механізму були спричинені дорожньо-транспортною пригодою.

Таким чином, надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних обставин справи та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, судова колегія, керуючись стандартом доказування «вірогідності доказів», дійшла висновку, що місцевим господарським судом на підставі повного дослідження усієї сукупності доказів прийнято обґрунтоване рішення про задоволення позову у цій справі та стягнення з відповідача 71 824,22 грн вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу, що була сплачена позивачем станції технічного обслуговування.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом на підставі неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/9915/20 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/9915/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/9915/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС".

4. Справу №910/9915/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк

Повний текст постанови складено 19.03.2021 - у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці.