ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2021 р. Справа№ 911/142/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

За участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

Представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 23.02.2021

розглянувши матеріали апеляційної скарги Масиву садівничих товариств "Ялинка"

на рішення Господарського суду Київської області

від 08.09.2020

у справі № 911/142/20 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Масиву садівничих товариств "Ялинка"

про визнання недійсним рішення правління, яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Масиву садівничих товариств "Ялинка" про визнання недійсним рішення правління відповідача, яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято нечинним складом правління відповідача, оскільки рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 у справі № 361/1477/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018, визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.06.2016 № 1 у частині обрання цього складу правління, до того ж, прийняття такого рішення правлінням кооперативу є перевищенням його повноважень, оскільки відповідно до Закону України "Про кооперацію" таке рішення мало ухвалюватись вищим органом управління кооперативу - загальними зборами членів.

Крім того, спірним рішенням збільшено тариф на спожиту електроенергію для членів кооперативу, що не відповідає тарифу, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 № 220, на електроенергію, що відпускається населенню, при цьому, збільшення такого тарифу необґрунтоване.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі №911/142/20 позов ОСОБА_1 до Масиву садівничих товариств "Ялинка" про визнання недійсним рішення правління, яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55, - задоволено повністю.

Визнано недійсним рішення правління Масиву садівничих товариств "Ялинка", яке оформлене протоколом від 15.04.2017 № 55.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Масив садівничих товариств "Ялинка" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі №911/142/20 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, при його прийнятті були порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а також повно всебічно та об`єктивно не з`ясовано дійсні обставини, що мають значення для справи.

За твердженням апелянта, судом першої інстанції: не застосовано строк позовної давності, передбачений чинним законодавством; не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.10.2019 у справі №317/629/15-ц; прийнято рішення з підстави, що була відсутня в заявлених позивачем вимогах; застосовано закон, який не підлягав застосуванню, а саме Закон України «Про кооперацію»; не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 09.10.2019 у справі №361/1478/17; зроблено хибний висновок про безпідставність тарифу та про наявність підстав для визнання протоколу №55 від 15.04.2017 недійсним.

Крім того, апелянт зазначає, що позивачем не доведено обставини, що мають значення для справи, які судом визнано встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Масиву садівничих товариств "Ялинка" на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі №911/142/20, призначено справу № 911/142/20 до розгляду у судовому засіданні 22.12.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020, у з зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Ткаченко Б.О. - головуючий суддя, Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 прийнято справу № 911/142/20 за апеляційною скаргою Масиву садівничих товариств "Ялинка" на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.20 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 відкладено розгляд справи №911/142/20 на 02.02.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Масиву садівничих товариств "Ялинка" на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі №911/142/20, оголошено перерву у судовому засіданні при розгляді справи № 911/142/20 до 23.02.2021.

Позиції учасників справи

Представник Масиву садівничих товариств «Ялинка» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі №911/142/20 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

ОСОБА_1 у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Масив садівничих товариств «Ялинка» (далі також - МСТ «Ялинка») є юридичною особою, зареєстрованою 22 липня 1992 року; організаційно-правова форма - садівниче товариство; засновники (учасники) МСТ "Ялинка" є Садівничі товариства «Берізка-1», «Берізка-2», «Геолог», «Енергія», «Здоров`я», «Журналіст», «Лісова галявина», «Дніпро», «Огоньок», «Облагропром», «Осинка», «Роднік», «Райдуга Мінфін», «Райдуга «Облплемоб`єднання», «Факел», «Нейрохірург», «Ялинка-2», вид діяльності - комплексне обслуговування об`єктів.

Протоколом засідання правління МСТ «Ялинка» № 55 від 15.04.2017 за підписом голови засідання правління Степаненка М.В. та секретаря засідання Когут Л.В. , встановлено тариф за 1 кВт/год. у розмірі 2,00 грн., з яких: 1,68 грн. - вартість електроенергії та загальні витрати 0,32 грн.

Позивач є членом кооперативу Масиву садівничих товариств «Ялинка».

27.06.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації та копії протоколу правління, у якій просив повідомити, на якій підставі нараховується плата за спожиту електроенергію в розмірі 2,00 грн за 1 кВт/год. для членів МСТ «Ялинка» та надати копію актуального рішення правління МСТ «Ялинка» у відповідності до якого члени МСТ «Ялинка» сплачують за спожиту електроенергію у розмірі 2,00 грн за 1 кВт/год.

У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 22.07.2019 повідомив позивача, що з 01.05.207 згідно протоколу Правління № 55 від 15.04.2017 встановлений тариф на електроенергію по Масиву СТ «Ялинка» в розмірі 1,68 грн та загальні втрати на 1 кВт енергії складають 0,32 грн. всього вартість компенсації за використану електроенергію 1 кВт становить 2,00 грн.

До вказаного листа відповідачем було додано виписку з протоколу № 55 від 15.04.2017.

За твердженням позивача, відповідно до пункту 1.5 Тарифу на електроенергію, що відпускається населенню, з 01 березня 2017 року, який затверджений постановою НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» встановлено, що електроенергія, що відпускається населенню, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи, житлово-експлуатаційним організаціям, крім гуртожитків, встановлюється у розмірі 140 коп. за 1 кВт/год., без податку на додану вартість, ПДВ у розмірі 0,28 грн., тобто, всього 1,68 грн. за 1 кВт/год.

Крім того, приміткою до зазначеного тарифу визначено, що електрична енергія, яка витрачається в дачних та дачно-будівельних кооперативах, садових товариствах, гаражно-будівельних кооперативах на технічні цілі (роботу насосів) та освітлення території, відпускається за тарифом 140 коп. за 1 кВт/год. (без податку на додану вартість).

Постановою НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» передбачено, що населенню, яке розраховується з енергопостачальною організацією засобом обліку, що об`єднане шляхом створення юридичної особи, з 01.03.2017 встановлено тариф 1,68 грн. за 1 кВт/год.

У примітці до пункту 1.6 Постанови, зазначено: "електроенергія, що витрачається в садових товариствах на технічні цілі (роботу насосів та освітлення території) відпускається за тарифом 1,40 грн. без ПДВ", з ПДВ - 1,68 грн. за 1 кВт/год.

З огляду на те, що протоколом № 55 від 15.04.2017 встановлено тариф за 1 кВт/год. у розмірі 2,00 грн., з яких: 1,68 грн. вартість електроенергії та загальні витрати 0,32 грн., і ціна 1,68 грн. вже включає витрати на роботу насосів та освітлення території, наведене, на думку позивача, є підставою для скасування вищезазначеного рішення як незаконного.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Стосовно доводів відповідача про застосування строків позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача направлено заяву позивача про надання інформації 27.06.2019, згідно з якою позивач витребовує інформацію про підстави нарахування вартості електроенергії, яка отримана відповідачем 27.06.2019 (вх. № 19), що підтверджується відбитком штемпеля про отримання.

22.07.2019 на адресу позивача направлено відповідь (№ 121) з випискою з протоколу № 55 від 15.04.2017, що підтверджується відбитком штемпеля відповідача.

Інших доказів направлення на адресу позивача протоколу № 55 від 15.04.2017 матеріали справи не містять.

З урахуванням дати направлення на адресу позивача виписки з протоколу № 55 від 15.04.2017, а саме: 22.07.2019, дати звернення з позовом до суду - 13.01.2020, вимог статті 258 Цивільного кодексу України та відсутності у матеріалах справи доказів повідомлення позивача про наявність протоколу № 55 раніше ніж 22.07.2019, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не пропущено ані спеціальний річний, ані загальний трирічний строк позовної давності.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що позовна давність в один рік встановлена відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, тоді як предметом позову у даній справі є визнання недійсним рішення правління товариства та, зважаючи на різний правовий статус, повноваження та врегульований законодавством порядок створення і діяльності, вказані органи не можуть ототожнюватись у контексті скороченого строку позовної давності.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин особливості постачання електричної енергії для населених пунктів були визначені розділом 12 Правил користування електричною енергією (далі - Правила), затверджених постановою Постанова НКРЕ від 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910).

Відповідно до п. 1.2 Правил населений пункт - юридична особа - споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об`єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту.

Згідно з п. 12.3 Правил населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення своїх потреб. За обсяг закупленої електричної енергії з її постачальником розраховується населений пункт відповідно до умов договору.

Закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту (пункт 12.4 Правил).

Відповідно до п. 1.5 Тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, з 01 березня 2017 року, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» (які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що електроенергія, що відпускається населенню, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи, житлово-експлуатаційним організаціям, крім гуртожитків, - 140 коп. за 1 кВт/год., без податку на додану вартість, ПДВ у розмірі 28 коп., тобто, всього 1,68 грн. за 1 кВт/год.

Крім того, приміткою до зазначеного тарифу визначено, що електрична енергія, яка витрачається в дачних та дачно-будівельних кооперативах, садових товариствах, гаражно-будівельних кооперативах на технічні цілі (роботу насосів) та освітлення території, відпускається за тарифом 140 коп. за 1 кВт·год (без податку на додану вартість).

Також слід зазначити, що садове товариство має бути обладнане загальним засобом обліку електричної енергії та засобом обліку електричної енергії на технічні цілі, отже, загальний засіб обліку, встановлений на межі балансової належності між постачальником електричної енергії та садовим товариством, крім електричної енергії, спожитої усіма членами, враховує витрати електричної енергії в елементах мереж (нагрів елементів мереж, контактних з`єднань тощо), споживання електричної енергії на загальні потреби товариства (освітлення, роботу насосів), а також безоблікове споживання електричної енергії окремими членами товариства, тобто, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж садового товариства регулюються установчими документами та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між членами та садовим товариством про обслуговування технологічних електричних мереж.

Проте, за умови наявності окремих приладів обліку споживання електроенергії у будинках товариства та наявності договорів на користування електричною енергією з енергопостачальною компанією, оплата спожитої електроенергії цими членами товариства здійснюється безпосередньо з енергопостачальною компанією відповідно до пунктів 1.1 - 1.4 Тарифів на електроенергію.

Враховуючи вищезазначене, вартість електричної енергії для членів товариства регулюється установчими документами садового товариства та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між членами садового товариства та садовим товариством.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що протокольне рішення правління МСТ "Ялинка" про включення до тарифу за споживання електричної енергії надбавки в розмірі 20% від встановленого регулятором є таким, що суперечить статутній діяльності кооперативу та не узгоджується з частиною 1, пунктом 6 частини 2 статті 19, частинами 1, 4 статті 20, частиною 2 статті 23 Закону України "Про кооперацію".

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (лист № 3536/13/47-14 від 18.06.2014) визначено, що утримання та обслуговування технологічних електричних мереж садових товариств регулюються установчими документами садових товариств та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорам між садовим товариством та його членами про обслуговування технологічних електричних мереж садових товариств.

З урахуванням вимог статті 20 Закону України "Про кооперацію" різниця компенсації понесених витрат за експлуатацію електрообладнання кооперативу та фактично сплаченими садовим товариством коштами за спожиту електричну енергію, які отримані від членів садового товариства, має бути визначена у відповідних договорах про обслуговування технологічних електричних мереж, та з подальшим направленням коштів (різниці) до резервного або спеціального фонду кооперативу, проте, жодного договору з членами кооперативу не укладено.

Відповідно до положень статей 15, 16 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо.

Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2018 у справі № 361/1477/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018, визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.05.2016 № 1 у частині обрання складу правління Масиву садівничих товариств "Ялинка".

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Масиву садівничих товариств "Ялинка" на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2018 року.

Отже, станом на дату розгляду даної справи судом першої інстанції, постанова Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018 у справі № 961/1477/17 набрала законної сили та залишається чинною.

Суд у справі № 361/1477/17, дослідивши Протокол звітно-виборчої конференції об`єднання садівничих товариств - садівничий масив "Ялинка" від 29.05.2016, з`ясував затверджений склад правління та обрання головою правління Садівничого товариства "Ялинка" - Степаненка Миколи Васильовича .

З урахуванням того, що рішеннями у справі № 361/1477/17, які набрали законної сили, визнано незаконним та скасовано рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.05.2016 № 1, у частині обрання складу правління Масиву садівничих товариств "Ялинка" і того, що рішення, що оформлене протоколом № 55 від 15.04.2017, прийнято складом правління та підписано Степаненком М.В. як головою правління, який не має будь-яких повноважень на прийняття спірного рішення, що підтверджується постановою Апеляційного суду Київської області від 11.09.2018 у справі № 961/1477/17 та відсутністю у матеріалах справи інших доказів на підтвердження повноважень осіб, визначених у протоколі рішення звітно-виборчої конференції Масиву садівничих товариств "Ялинка" від 29.05.2016 № 1, очевидно, що рішення, яке оформлене протоколом № 55 від 15.04.2017 прийнято складом правління, який не має дієздатності на вчинення зазначеної дії від імені Садівничого товариства "Ялинка", отже, наявні підстави для визнання його недійсним на підставі відсутності повноважень на прийняття такого рішення вказаним складом правління та невідповідністю у зв`язку з цим рішення нормам законодавства.

Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача відносно того, що рішення у справі № 361/1477/17 є незаконними внаслідок порушення судами правил підсудності корпоративних спорів та такими, що суперечать постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 961/1478/17, з огляду на те, що з урахуванням вимог статті 284 Господарського процесуального кодексу України, постанова Апеляційного суду Київської області набрала законної сили 11.08.2018 та станом на дату ухвалення даного рішення є чинною.

Стосовно доводів відповідача про наявність підстав для можливості самостійного встановлення правлінням відповідача тарифу у розмірі 2,00 грн. за 1 кВт колегія суддів зазначає наступне.

Постановою НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню» передбачено, що населенню, яке розраховується з енергопостачальною організацією засобом обліку, що об`єднане шляхом створення юридичної особи, з 01.03.2017 встановлено тариф 1,68 грн. за 1 кВт/год.

У примітці до пункту 1.6 Постанови зазначено: «електроенергія, що витрачається в садових товариствах на технічні цілі (роботу насосів та освітлення території) відпускається за тарифом 1,40 грн. без ПДВ», з ПДВ - 1,68 грн. за 1 кВт/год.

Отже, з огляду на те, що протоколом № 55 від 15.04.2017 встановлено тариф за 1 кВт/год. у розмірі 2,00 грн., з яких: 1,68 грн. вартість електоенергії та загальні витрати 0,32 грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ціна 1,68 грн., вже включає витрати на роботу насосів та освітлення території, що, у свою чергу, також є підставою для скасування вищезазначеного рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем сплачувались за електроенергію грошові кошти: за період з 2017 по 2019 роки в діапазоні з 0,90 грн. за 1 кВт/год. (акт приймання-передачі № А-8524320366 від 31.01.2017 за січень 2017 року, до 1,21 грн. за 1кВт/год., акт приймання-передачі № А-6310513699 від 31.07.2019 за липень 2019 року).

Отже, з урахуванням розміру реальних витрат на електроенергію на підставі підписаних актів приймання-передачі (в діапазоні з 0,90 грн. до 1,21 грн. за 1 кВт/год.), з урахуванням постанови НКРЕКП від 26.02.2015 № 220, з огляду на статус Масиву садівничих товариств «Ялинка» як неприбуткової організації та встановленого тарифу у розмірі 2,00 грн. за 1 кВт/год., з яких: 1,68 грн. вартість електоенергії та загальні витрати 0,32 грн., і того, що ціна 1,68 грн. за 1 кВт/год. вже включає витрати на роботу насосів та освітлення території, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про безпідставність тарифу та, відповідно, про наявність підстав для визнання протоколу № 55 від 15.04.2017 недійсним як такого, зміст якого суперечить вищезазначеним нормам законодавства.

Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що відповідачем не доведено наявність витрат, що були відшкодовані зі спірної частини тарифу, які не конкретизовані також у висновку незалежного аудитора від 27.10.2017, для того, щоб суд міг оцінити їх співмірність та правомірність їх компенсації за рахунок тарифів на електроенергію, при цьому, судом враховано, що технологічні втрати вже враховані у рахунках постачальника електроенергії і також не перевищують тарифу в 1,68 грн. за 1 кВт/год. у вищевказаних розрахунках.

Стосовно повноважень правління на прийняття спірного рішення колегія суддів зазначає наступне.

Статутом СТ "Ялинка" (у редакції від 28.05.2017) передбачено, що член товариства зобов`язаний виконувати рішення Статуту Масиву, рішення Загальних зборів, зборів уповноважених осіб та правління.

Відповідно до пункту 8.7 Статуту у зв`язку з тим, що масив є неприбутковим об`єднанням, яке не може самостійно обслуговувати електричні та газові мережі, розуміючи важливість цього питання для життєдіяльності членів масиву та в цілях безперебійного забезпечення можливості доступу членів масиву до користування електроенергією та природним газом, масив веде діяльність з передачі газових та електричних мереж до спеціалізованих газових та електророзподільних підприємств із сприянням укладанню індивідуальних договорів на користування газом та електроенергією.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 361/1478/17 зазначено наступне:

«За змістом частин першої та другої статті 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

Громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності, є учасниками відносин у сфері господарювання, а відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю належать до господарських відносин (стаття 2, частина шоста статті 3 ГК України).

На час заснування та реєстрації МСТ «Ялинка» як юридичної особи у 1992 році був чинним Закон України «Про об`єднання громадян», статтею 1 якого було встановлено, що об`єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об`єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією. Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об`єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об`єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.

Закон України «Про об`єднання громадян» втратив чинність з 1 січня 2013 року у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про громадські об`єднання», статтею 1 якого встановлено, що громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Закон України «Про об`єднання громадян» не надавав права громадським організаціям здійснювати господарську діяльність безпосередньо, а лише через створені ними підприємства (стаття 21 зазначеного Закону, у редакції, чинній на час заснування та реєстрації Масиву як юридичної особи).

Відповідно до положень статуту МСТ «Ялинка», Масив є добровільним громадським неприбутковим формуванням, заснованим юридичними особами - садівничими товариствами, здійснює такий вид діяльності, як комплексне обслуговування об`єктів; докази внесення його до реєстру як громадського об`єднання відсутні. Масив є самостійною юридичною особою з дати його державної реєстрації, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи, бланки зі своїм найменуванням, може мати символіку, яка затверджується та реєструється у встановленому порядку.

Тобто, ні за способом створення, ні за видом діяльності відповідач не відповідав ознакам, що характеризували б його як об`єднання громадян за законодавством, яке діяло на час створення МСТ «Ялинка». Відсутні також докази відповідності його ознакам громадського об`єднання за Законом України «Про громадські об`єднання».»

У Постанові від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Особи, які є членами створеного ним обслуговуючого кооперативу, є правомочними брати участь в управлінні обслуговуючим кооперативом, отримувати певну частку активів обслуговуючого кооперативу в разі ліквідації останнього відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, що випливають з їх участі у кооперативі.

Аналогічний за змістом висновок у відповідних правовідносинах викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 та від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про кооперацію» обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Відповідно до статей 15, 16 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства, тощо.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Відповідно до пункту 6.8.9. Статуту СТ "Ялинка" (у редакції від 28.05.2017) правління уповноважене здійснювати заходи щодо своєчасної оплати членами Масиву компенсації за користування електроенергією. Проте, доказів про надання загальними зборами правлінню повноважень на встановлення на власний розсуд тарифів, зокрема, збільшення тих, що встановлені регулятором (НКРЕКП), матеріали справи не містять.

Отже, з урахуванням організаційно-правової форми Масиву садівничих товариств «Ялинка» та відсутності у матеріалах справи доказів проведення загальних зборів учасників кооперативу відносно затвердження тарифу у розмірі 2,00 грн. за 1 кВт/год. або надання повноважень виконавчому органу на прийняття зазначеного рішення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення про затвердження тарифу на електроенергію прийнято правлінням з перевищенням його повноважень, що визначені вищевказаними нормами Закону та Статуту, при цьому, загальними зборами учасників, правління на прийняття такого рішення не уповноважувалось.

Стосовно доводів апелянта про недоведення позивачем, які саме його права порушено спірним рішенням правління колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Позивачем чітко визначено спосіб захисту свого порушеного права: визнання недійсним акту ненормативного характеру, що породжував правові наслідки для позивача - сплата грошей у визначеному в спірному рішенні правління розмірі, що має обов`язковий для позивача характер, який позивач вважав необґрунтованим.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Масиву садівничих товариств "Ялинка" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі № 911/142/20 залишити без змін.

2. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Масив садівничих товариств "Ялинка".

3. Матеріали справи № 911/142/20 повернути до Господарського суду Київської області.

4. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 19.03.2021 у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці, суддів Коротун О.М. та Майданевича А.Г. - на лікарняному.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич