19.03.2021 Справа № 756/15769/19

Унікальний № 756/15769/19

Провадження № 2/756/687/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.,

секретаря Одягайло Л.М.,

за участю

позивачки ОСОБА_1

представниці позивачки ОСОБА_2

представник відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачки про стягнення грошових коштів посилаюсь на наступне.

За період з 07.11.2018 року по 25.04.2019 року позивачкою було перераховано відповідачці грошові кошти на загальну суму 163 823 грн. Жодних письмових домовленостей та надання послуг між сторонами не було. Вважає, що грошові кошти, набуті відповідачкою безпідставнj та підлягають поверненню.

Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідачки на свою користь безпідставно набуті відповідачкою кошти у розмірі 163 823 грн.

06.02.2020 року на адресу суду від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі обґрунтовуючи це тим, що сторони вели спільний бізнес з організації бенкетних святкувань та перераховані кошти перераховувались для проведення відповідачкою закупівлі на ринках міста товарів для ведення господарської діяльності.

15.09.2020 року на адресу суду від представниці позивачки подано відповідь на відзив в якому позовні вимоги підтримала та просила її задовольнити в повному обсязі. Зазначила, що твердження відповідачки про ведення спільної господарської діяльності є необґрунтованим, оскільки нею не подано доказів оплати ведення такої діяльності.

Позивач та її представниця в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, зазначили, що вказані кошти перераховувалися відповідачці для задоволення особистих потреб.

Представник відповідачки в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Заслухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В період з 07.11.2018 року по 25.04.2019 року позивачкою згідно платіжних доручень було перераховано відповідачці грошові кошти на загальну суму 163 823 грн. В платіжних дорученнях в якості призначення платежу зазначено - поповнення карткового рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, за вказаний період було здійснено 25 платежів на різні суми.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У разі, якщо на виконання юридично ще неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої (статті 1212-1215 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Згідно положень статті 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений - протягом нормально необхідного для цього часу.

В судовому засіданні позивач пояснила, що кошти, які вона перераховувала відповідачу на її картковий рахунок вона розцінює використовувались відповідачкою та її сестра для задоволення особистих потреб.

Відповідно до ст.1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

При прийнятті рішення судом враховується те, що платежі позивачкою здійснено добровільно, нею підтверджено те, що ці кошти надавались на задоволення особистих потреб відповідача та її сестри, рахункова помилка відсутня, а доказів недобросовісності з боку набувача не надано. Сам по собі факт перерахування таких коштів не вказує на те, що у правовідносинах, які виникли між сторонами, відповідач діяла недобросовісно.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявлені у справі вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 61, 88, 208, 209 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.03.2021

Суддя А.М.Майбоженко