![Вліво](/ldb/assets/images/nonoptimised/prev.png)
![Вправо](/ldb/assets/images/nonoptimised/next.png)
![emblem](/ldb/assets/images/nonoptimised/emblem.png)
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5219/21
провадження № 2-н/753/288/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" березня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Гусак О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,
встановив:
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
За результатами вивчення заяви встановлені підстави для відмови у видачі судового наказу.
Вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу визначені статтею 163 ЦПК України.
На порушення вимог визначених у пункті 2 частини 2 статті 163 ЦПК Україні у заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника.
Крім того, пунктом 1 частини 3 статті 163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Так, за приписом статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду заяви про видачу судового наказу, ставка судового збору становить 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Посилання заявника на те, що на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», він звільняється від сплати судового збору, не ґрунтується на законі. Вказаною нормою визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. У той же час, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, а не з позовом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу у разі, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, вважаю, що за таких обставин необхідно відмовити у видачі судового наказу.
Згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
За ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись статтями 163, 165, 260 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Гусак О.С.