Справа № 428/166/21

Провадження №3/428/65/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участі секретаря Казюк Л.Г.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Північного управління Офісу великих платників податків ДПС про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 163-1 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи не встановлено, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу№935від 29.12.2020року ОСОБА_1 ,яка працюєна посаді головного бухгалтера ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (далі ПАТ «АМК»), будучи притягнутою до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, повторно протягом року вчинила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасне подання до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за січень вересень 2020 року, чим порушено п. 46.1 ст. 46, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно протоколу №937 від 29.12.2019 року ОСОБА_1 , яка працює на посаді головного бухгалтера ПАТ «АМК», будучи притягнутою до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, повторно протягом року вчинила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасне подання до контролюючого органу податкової декларації з акцизного податку за грудень 2019 р., чим порушено п. 46.1 ст. 46, пп. 49.18.1 п. 49.18, п. 49.2-1 ст.49, п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що свою вину у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст. 163-1 КУпАП не визнає, оскільки над ПАТ «АМК», який розташований на тимчасово окупованій території в м.Алчевськ Луганської області, з 18.12.2017 року втрачений управлінський контроль, оскільки з того часу майно підприємства знаходиться під контролем невстановлених осіб представників так званої «ЛНР», у зв`язку з чим у посадових осіб ПАТ «АМК» відсутній доступ до програмного забезпечення та первинної бухгалтерської звітної документації, необхідної для складання фінансової звітності, що унеможливлює складання фінансової звідності ПАТ «АМК». Крім того зазначає, що 14.08.2019 року вона направила засобами поштового зв`язку до ПАТ «АМК» заяву про звільнення за власним бажанням, з тих пір трудових обов`язків головного бухгалтера ПАТ «АМК» не виконує. Просила суд розглянути справу за її відсутності та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.163-1 КУпАП.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно диспозиції ст.163-1 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає у випадку відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

В протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 є посадовою особою головним бухгалтером ПАТ «АМК».

ОСОБА_2 в письмових поясненнях зазначила, 14.08.2019 року вона направила засобами поштового зв`язку до ПАТ «АМК» заяву про звільнення за власним бажанням, з того часу трудових обов`язків головного бухгалтера ПАТ «АМК» не виконує, на підтвердження чого надала до суду копію заяви про звільнення за власним бажанням від 14.08.2019 року, яка була направлена до ПАТ «АМК» Укрпоштою цінним листом з описом вкладення, що підтверджується накладною №0217505832328. Відповідно до інтернет сервісу відстеження поштових відправлень Укрпошти, відправлення за №0217505832328 було отримано 20.08.2019 року.

Органом ДПІ на підтвердження того, що ОСОБА_1 на час порушень, які їй інкримінуються, займала посаду головного бухгалтера ПАТ «АМК» надано копію наказу № 224/к від 19.05.1999 року, згідно якого її затверджено на посаду головного бухгалтера ОАО «АМК» з 11.05.1999 року та витяг з ІТС «Податковий Блок», в якому в відомостях про посадових осіб ПАТ«АМК» зазначено головного бухгалтера ОСОБА_1 .

Оцінюючи надані докази на предмет їх належності, допустимості та достовірності, суд приходить до висновку, що витяг з ІТС «Податковий Блок» не може бути визнаний допустимим доказом, оскільки в ньому відсутні відомості щодо дати отримання інформації та дати актуальності отриманої інформації щодо зазначених обставин, а сам по собі наказ № 224/к від 19.05.1999 року не підтверджує, що ОСОБА_1 на час порушень, які їй інкримінуються, а саме з грудня 2019 р. по вересень 2019 року займала посаду головного бухгалтера ПАТ «АМК». Інших доказів на підтвердження зазначених обставин органом ДПІ не надано.

Також судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 №937 датовано 29.12.2019 року. В той же час з його змісту вбачається, що порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку органом ДПІ встановлено актом перевірки від 09.12.2020 року. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що вказаний протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому неправильно зазначена дата складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів того, що ОСОБА_3 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-1 КУпАП, суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.

Суддя Т. О. Комплєктова