ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/398/21Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/9660/20 Категорія: Марцішевська О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року : Черкаський апеляційний суд в складі:

суддів Бондаренка С. І., Фетісової Т.Л., Новікова О.М.

за участю секретаря Любченко Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 листопада 2020 року, ухваленого у складі судді Марцішевської О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нечипоренко Ярослава Володимирівна про визнання протиправним дії щодо блокування видачі коштів і розрахунку з банківського рахунку та зобов`язання поновити видачу коштів і виконувати розрахунки з банківського рахунку, повний текст рішення складено 30 листопада 2020 року, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання протиправним дії щодо блокування видачі коштів і розрахунку з банківського рахунку та зобов`язання поновити видачу коштів і виконувати розрахунки з банківського рахунку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він являється пенсіонером, і для отримання пенсійних витрат було відкрито в Черкаському ГРУ АТ КБ «ПриватБанк» банківський рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).

05 травня 2020 року позивачу стало відомо, що операції щодо розрахунків коштами, які надходять на вказаний рахунок заблоковані відповідачем на підставі постанови виконавчої служби, не дивлячись на припис державного виконавця, викладений у результативній частині зазначеної постанови, за змістом якої банк на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» повинен накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті ним як боржником, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать йому як боржнику.

Вказує, що являється боржником у виконавчих провадженнях №45760944 згідно рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2014 року, та №54130947 згідно рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 листопада 2016 року.

За змістом листа Черкаського відділу обслуговування громадян №2 УОГ ГУ ПФУ в Черкаській області №2300-0402-8/20473 від 13 травня 2020 року вказані відрахування вже здійснюються на користь стягувачів, у загальному розмірі 20% від суми пенсійних надходжень, як це передбачено ч.3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Блокування відповідачем коштів пенсійних надходжень суперечить завданню виконавчого провадження щодо забезпечення стягнення коштів згідно рішення суду, а також унеможливлює отримання позивачем залишкових коштів після стягнення 20% пенсії в порядку виконання виконавчого напису, що суперечить нормам діючого законодавства та припису вказаному у постанові державного виконавця.

На підставі викладеного, позивач просив суд визнати протиправними дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо блокування видачі коштів та розрахунки з його банківського рахунку.

Зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» поновити видачу коштів та виконувати розрахунки з його банківського рахунку.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 листопада 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії АТ КБ «Приватбанк» щодо блокування рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритого у Черкаському ГРУ АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 в частині отримання пенсійних виплат.

Зобов`язано АТ КБ «Приватбанк» поновити видачу коштів та виконання розрахунків в частині пенсійних виплат з банківського рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритого у Черкаському ГРУ АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на рахунок, на який накладено арешт, позивачу надходить сума пенсії, з якої вже відраховані 20% за виконавчими документами, а відтак на суму пенсії після утримання з них за постановою державного виконавця відповідного відсотку не може бути звернуте стягненням за законом.

Банк обмежив позивача у розпорядженні пенсійними виплатами з порушенням порядку та способу, визначеного постановою державного виконавця від 04 травня 2020 року, тому внаслідок таких дій банку позивач без законних підстав обмежений у розпорядженні пенсійними виплатами на рахунку, оскільки вказані кошти нараховуються позивачу вже після утримання за виконавчими документами 20% пенсії.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог щодо визнання дій банку протиправними, АТ КБ «ПриватБанк» подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права просило скасувати рішення районного суду в частині визнання протиправними дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо блокування рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритого у Черкаському ГРУ АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 в частині отримання пенсійних виплат та ухвалити нове рішення, яким в цій частині відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В іншій частині рішення місцевого суду не оскаржується.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд прийшов до помилкових висновків, що рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» в частині виплати пенсії є рахунком зі спеціальним режимом призначення, і що банк повинен був у відповідності до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» повідомити державного виконавця про цільове призначення частини коштів рахунку та повернути постанову державного виконавця без виконання в частині арешту пенсійних коштів, що знаходяться на такому рахунку, оскільки така норма регламентує звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи-підприємця. Враховуючи те, що карта № НОМЕР_1 відкрита позивачу як фізичній особі, тому вимоги ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не можуть бути застосовані до правовідносин, що склалися.

Нормами чинного законодавства не передбачено заборону звернення стягнення на пенсійні нарахування.

Постанова Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04 травня 2020 року по виконавчому провадженню №45760944, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику, надійшла на адресу банку та була виконана в порядку встановленому законодавством.

У відповідача не було підстав для повернення постанови про арешт коштів державному виконавцю без виконання.

Знаючи, що відрахування з пенсійних виплат вже здійснюються органом ГУ ПФУ в Черкаській області, державний виконавець у постанові про арешт коштів не обмежив такі кошти від накладення на них арешту.

Місцевий суд не застосував положення ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду, не врахував вимоги статті 1074 ЦК України та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22.

Постанова державного виконавця про скасування арешту з майна на адресу банка не надходила, тому АТ КБ «ПриватБанк» не порушило прав позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, вказуючи, що рахунок, на який виплачується пенсія в частині пенсійної виплати, що залишилася після утримання є таким, на яке заборонено законом звернення стягнення.

Доводи апелянта щодо застосування судом першої інстанції ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», яка поширюється виключно на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не є достатніми для скасування судового рішення, оскільки процесуальний закон дозволяє суду застосовувати аналогію закону у подібних правовідносинах, окрім того мотивувальна частина постанови Верховного Суду від 03 лютого 2021 року по справі №756/1927/16 також містить посилання на цю норму, хоча предметом розгляду у цій справі були правовідносини щодо арешту рахунку фізичної особи.

Зазначає про необхідність врахування у даній справі висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року по справі №756/1927/16.

Також, ОСОБА_1 просив стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з підготовкою відзиву на апеляційну скаргу у сумі 1000 гривень.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10 грудня 2014 року на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №712/12882/14ц від 27 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради боргу 8302 гривні 78 копійок (а.с. 27).

Заходами примусового виконання рішень є зокрема звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (п.2 ч.1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У Розділі IX Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Так, ч.ч. 1,3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Частиною 1 статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії (ч.1 та абз. 5,6 ч.2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно постанови про звернення стягнення на пенсію боржника від 12 лютого 2018 року у виконавчому провадженні №45760944, при примусовому виконанні виконавчого листа №712/12882/14ц від 27 листопада 2014 року звернено стягнення на доходи ОСОБА_1 , що отримує дохід в Управлінні ПФУ в м. Черкасах, шляхом відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача - Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 8302 гривні 78 копійок, також постановлено здійснити відрахування виконавчого збору у розмірі 830 гривень 28 копійок та витрати виконавчого провадження в розмірі 120 гривень (а.с. 28).

Зі змісту листа Черкаського відділу обслуговування громадян №2 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області вбачається, що з пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01 квітня 2019 року управлінням, відповідно до постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби №54130947 від 11 лютого 2019 року та виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси №71/10657/15ц від 09 листопада 2016, проводиться утримання на користь ПАТ НАСК «Оранта» боргу в сумі 30 073 гривні 30 копійок, виконавчий збір 3 007 гривень 33 копійки та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 180 гривень, а всього 33 260 гривень 63 копійки. Станом на 01 червня 2020 року утримано боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 3 354 гривні 05 копійок, а залишок боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій становить 29 906 гривень 58 копійок. Стягнуті кошти по боргу, виконавчому збору та витратах на проведення виконавчих дій перераховується на розрахунковий рахунок Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси (а.с. 6).

Окрім того, відповідно до постанови державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби від 12 лютого 2018 року №45760944 та виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2014 року №712/12882/14ц, починаючи з 01 червня 2018 року управлінням проводиться утримання з пенсії ОСОБА_1 на користь Департаменту соціальної політики боргу в сумі 8 302 гривні 78 копійок, виконавчого збору 830 гривень 28 копійок та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 120 гривень. Утримані суми боргу за червень 2018 року в сумі 230 гривень 28 копійок були перераховані на розрахунковий рахунок Департаменту соціальної політики, у зв`язку з невірними реквізитами отримувача, кошти було повернено на рахунок Пенсійного фонду, тому в зв`язку з цим, стягнуті кошти за червень - липень 2018 року в сумі 571 гривня 03 копійки були перераховані на рахунок Центрального відділу державної виконавчої служби. Так як 31 липня 2018 року до управління надійшла вимога державного виконавця про подальше перерахування боргу стягувачу - Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, тому з 01 серпня 2018 року по 31 січня 2019 року утримані суми боргу в сумі 4 878 гривень 96 копійок перераховувалися на розрахунковий рахунок стягувача. З лютого 2020 року кошти боргу утримуються управлінням, але перерахування не проводиться, оскільки згідно постанови Правління Національного Банку України від 28 грудня 2018 року №162 «Про запровадження міжнародного номеру банківського рахунку (IBAN) в Україні» діють нові стандарти рахунків, однак у вимозі державного виконавця зазначено недіючий рахунок. Тому, станом на 01 червня 2020 року утримано боргу 6 431 гривня 39 копійок та виконавчого збору 609 гривень 08 копійок, а залишок боргу становить 1871 гривня 39 копійок та виконавчого збору 221 гривня 20 копійок (а.с. 6).

Таким чином, судом встановлено, що в порядку визначеному статтями 68-70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії позивача здійснюються відрахування з метою виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси №71/10657/15ц від 09 листопада 2016 та виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2014 року №712/12882/14ц.

Водночас, приписами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

Статтею 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Відповідно до п.п. 1.17, 9.1, 9.2, 9.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунком клієнта в разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без установлення такої суми. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що розміщені на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця / приватного виконавця, судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження. Банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків. Банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.

Згідно постанови про арешт коштів боржника від 04 травня 2020 року у виконавчому провадженні №45760944, головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нечипоренко Ярославою Володимирівною при примусовому виконанні виконавчого листа №71/10657/15ц від 09 листопада 2016 року та виконавчого листа №712/12882/14ц від 27 листопада 2014 року, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 38 270 гривень 96 копійок (а.с. 24).

Абзацом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Згідно довідки №1F7438IRO630LGNV від 01 червня 2020 року, виданої АТ КБ «ПриватБанк» Адасинський О.Л. має в АТ КБ «ПриватБанк» рахунок НОМЕР_3 відкритий для зарахування, у тому числі пенсійних виплат (а.с.8).

Отже, рахунок, відкритий на ім`я позивача в АТ КБ «ПриватБанк» не є рахунком на який згідно ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту. Тому, місцевий суд дійшов помилкового висновку, про те, що вищезазначений рахунок є рахунком зі спеціальним режимом призначення.

Статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення. За змістом цієї норми стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання. Стягнення не здійснюється також із сум: 1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; 3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом; 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; 5) грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абз.2 ч.2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

З огляду на вищевикладене, можна зробити висновок, що саме банк виконує відповідну постанову виконавця про накладення арешту на грошові кошти, що знаходять на рахунку в банківській установі, шляхом зупинення видаткових операцій за таким рахунком. Тому, саме банк визначає статус коштів та рахунка, на якому такі грошові кошти знаходяться.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року по справі №905/361/19, яку суд враховує виходячи із ч. 4 ст. 263 ЦПК України . Такий підхід дозволяє дійти усталеності, єдності та передбачуваності судової практики, що відноситься до реалізації принципу верховенства права у вирішенні судами спорів.

Як вбачається з листа АТ КБ «ПриватБанк» від 26 серпня 2020 року №20.1.0.0.0/7-200729/455 банком накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_1 на підставі отриманої 04 травня 2020 року від Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постанови про арешт коштів боржника від 04 травня 2020 року, виконавче провадження №45760944, оскільки картка на яку позивачу надходить пенсія в розумінні чинного законодавства не є спеціальним рахунком та на неї можуть бути зараховані не лише пенсійні витрати. Водночас, згідно статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» пенсія не належить до виплат, на які не може бути звернено стягнення (а.с. 9).

Отже, банк виконав покладений на нього нормами чинного законодавства обов`язок щодо визначення статусу рахунку позивача та коштів, які на ньому обліковувалися, і встановивши, відсутність заборон щодо звернення стягнення на такі кошти, визначених ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», АТ КБ «ПриватБанк» правомірно було виконано постанову державного виконавця. Тому, місцевий суд прийшов до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання дій відповідача протиправними.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині до скасування та ухвалення нового рішення у відповідній частині.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» -задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 листопада 2020 року в частині визнання протиправними дії АТ КБ «Приватбанк» щодо блокування рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритого у Черкаському ГРУ АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 в частині отримання пенсійних виплат - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні зазначених позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Сплачений Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір за платіжним дорученням №PROM1ВDBPE від 21 грудня 2020 року в сумі 1261 гривень 20 копійок та №PROM0ВJUV4 від 10 лютого 2021 року в сумі 1261 гривень 20 копійок компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та за умов визначених цивільним процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови виготовлений 18 березня 2021 року.

Судді