open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 708/1321/20

Номер провадження №2/708/27/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Попельнюха А.О.,

за участю:

секретаря судових засідань - Циріль С.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 18 817,49 грн., посилаючись на те, що відповідач з метою отримання банківських послуг підписав заяву б/н від 21.03.2014. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним і банком договір, про що свідчить його підпис у заяві.

Позивач свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, шляхом відкриття кредитного рахунку на ім`я ОСОБА_1 та встановлення кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим станом на 11.10.2020 має заборгованість в сумі 18 817,49 грн., яка складається з наступного: 17 818,08 грн. - заборгованість за тілом кредиту (прострочена); 999.41 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Тому просить суд стягнути з відповідача наявну заборгованість в загальній сумі 18 817,49 грн. та відшкодувати понесені судові витрати в сумі 2 102 грн.

Ухвалою від 30.12.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявне письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

На запит суду представником позивача по даній справі були надані додаткові відомості та виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 станом на 19.02.2021, відповідно до якої вказана актуальна суму заборгованості на момент прийняття рішення по справі, які становить 16 279,89 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив у повному обсязі та просив суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування власних заперечень суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого повідомив, що він дійсно отримував у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитну картку з кредитним лімітом. Натомість під час її отримання йому про можливість нарахування відсотків або штрафних санкцій роз`яснено не було. Також ОСОБА_1 визнав той факт, що з використанням наданого йому кредитного ліміту він придбав мобільний телефон у розстрочку та своєчасно сплачував всі необхідні платежі. Також погодився з обґрунтуваннями позивача, що станом на 18.01.2018 він мав не погашену заборгованість по кредитній картці в сумі 2 252,31 грн., що відповідало залишку вартості придбаного ним мобільного телефону на той час. Натомість згодом банк самовільно та безпідставно почав нараховувати йому відсотки, які додавались до загальної заборгованості за кредитною карткою, а пізніше до загальної заборгованості банком були додані додаткові штрафні санкції - пеня, про можливість нарахування якої йому ніхто не повідомляв. Протягом певного періоду часу ОСОБА_1 вносив на картковий рахунок грошові кошти в рахунок погашення наявної заборгованості, натомість у зв`язку зі значними нарахуваннями відсотків та пені з боку банку фактично внесених грошових коштів на погашення заборгованості не вистачало. Згодом банк самовільно почав стягувати з інших рахунків ОСОБА_1 грошові кошти та перераховувати їх на кредитний рахунок. На підтвердження своїх заперечень надав суду виписку по особовому рахунку за період з 01.01.2018 по 14.01.2021, відповідно до якої за вказаний період часу в рахунок погашення заборгованості загальний розмір надходжень на кредитний рахунок ОСОБА_1 становив 20 635,66 грн., натомість наявна заборгованість становить 16 357,27 грн.

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини справи та відповідні їм правовідносини, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 21.03.2014 була підписана анкета - заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Дослідженням наданої позивачем копії такої заяви встановлено, що анкета - заява має розділ "Ознайомившись із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанку, виявляю бажання оформити на своє ім`я". Натомість інформація про обраний банківський продукт не відображена. Крім того, відсутня інформація про бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою, та підтвердження про отримання під час оформлення платіжної картки пам`ятки клієнта, що містить Тарифи та основні умови обслуговування та кредитування.

Також в анкеті - заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору позивач додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms.

Позивач свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу по справі кредитні кошти, що підтверджено випискою по рахунку.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим станом на 11.10.2020, відповідно до наданих позивачем розрахунків, має заборгованість в сумі 18 817,49 грн., яка складається з наступного: 17 818,08 грн. - заборгованість за тілом кредиту (прострочена); 999,41 грн. - заборгованість за відсотками (прострочена).

Під час судового розгляду на підтвердження наявної заборгованості представником позивача була надана виписка по рахунку клієнта ОСОБА_1 , відповідно до якої станом на 19.02.2021поточна заборгованість становить 16 279,89 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

В анкеті - заяві позичальника від 21 березня 2014 року процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 08.02.2013, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms), як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Також суд в черговий раз зазначає, що в анкеті - заяві від 21.03.2014 відсутня підтверджуюча інформація про обраний відповідачем банківський продукт, про бажаний для відповідача кредитний ліміт, про отримання пам`ятки клієнта ОСОБА_1 , оскільки у відповідних графах необхідні відмітки відсутні.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (08.02.2013) до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

В постанові № 14-131цс19 від 03.07.2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначала, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.

З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду зазначала про відступ від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14).

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms), які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 21 березня 2014 року шляхом підписання анкети - заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

З урахуванням того, що відповідач користувався кредитними коштами, періодично знімав грошові кошти з картки та поповнював її, за допомогою кредитної картки проводив операції придбання товарів та послуг, то таке фактичне використання кредитної картки позичальником свідчить про визнання ним наявності між сторонами справи відповідних кредитних правовідносин, однак це не дає суду можливість задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, оскільки відсутні погоджені сторонами умови для нарахування таких платежів.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту у вигляді анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Такі висновки суду відповідають принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливлює покладання на слабшу сторону - споживача, невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Саме до такого висновку прийшла Велика Палати Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосування норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Отже, врахувавши висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих відсотків слід відмовити.

Крім того суд враховує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 21.03.2014 у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить кінцевого строку повернення кредитних коштів.

Згідно з п.1.1.1.72 Умов простроченим кредитом є кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернуті у строк, передбачений договором.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а також враховуючи, що факт отримання кредиту та його розмір відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом виконання боржником зобов`язання з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

При визначенню розміру фактично отриманих ОСОБА_1 грошових коштів за умовами анкети - заяви від 21.03.2014, суд враховує наступне.

Зокрема, для відтворення хронології користування відповідачем грошовими коштами з кредитного рахунку та розрахунку загального розмірі отриманих ним коштів, суд дослідив відображені у наданих виписках по особовому рахунку операції, які в тому числі в частині придбання товарів та послуг були визнані відповідачем ОСОБА_1 , відповідно в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України звільнені від доказування. За наслідком проведеного судом дослідження та аналізу встановлено наступне.

Заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ "ПРИВАТБАНК" станом на 18.01.2018 становила 2 252,31 грн.

В подальшому, за період часу з 18.01.2018 до 15.02.2021 ОСОБА_1 з використанням коштів, наявних на кредитному рахунку, здійснив такі операції:

Дата операціїДеталі операціїСума у валюті операції23.06.2018Поповнення мобільного11,11 грн.26.06.2018Поповнення мобільного10,10 грн.28.06.2018Поповнення мобільного11,11 грн.07.07.2018Придбання залізничних квитків530,77 грн.07.07.2018Зняття готівки в банкоматі 3 120 грн.07.07.2018Зняття готівки в банкоматі 8 320 грн.07.07.2018Зняття готівки в банкоматі 530 грн.09.12.2018Переказ на картку ПриватБанку через додаток Приват24130 грн.22.12.2018Оплата послуг через Приват2442,23 грн.27.01.2019Оплата послуг через Приват2426,78 грн.19.02.2019Оплата в інтернет-магазині185 грн.19.02.2019Переказ на свою «Скарбничку»5 грн.27.03.2019Переказ на свою картку через додаток Приват24313,57 грн.30.03.2019Оплата послуг через Приват2426,78 грн.30.03.2019Переказ на свою «Скарбничку»4 грн.16.05.2019Оплата послуг через Приват2421,63 грн.16.05.2019Переказ на свою «Скарбничку»9 грн.13.07.2019Оплата послуг через Приват2452,53 грн.13.07.2019Переказ на свою «Скарбничку»9 грн.26.07.2019Оплата послуг через Приват2456,65 грн.26.07.2019Переказ на свою «Скарбничку»5 грн.29.08.2019Поповнення мобільного41,41 грн.29.08.2019Переказ на свою «Скарбничку»9 грн.26.09.2019Оплата послуг через Приват2413,39 грн.26.09.2019Переказ на свою «Скарбничку»7 грн.26.09.2019Оплата послуг через Приват2426,78 грн.26.09.2019Переказ на свою «Скарбничку»4 грн.28.09.2019Поповнення мобільного46,46 грн.28.09.2019Переказ на свою «Скарбничку»4 грн.02.10.2019Поповнення мобільного26,26 грн.02.10.2019Переказ на свою «Скарбничку»4 грн.09.10.2019Переказ на карту ПриватБанк через додаток Приват24312 грн.30.10.2019Поповнення мобільного46,46 грн.30.10.2019Поповнення мобільного21,21 грн.30.10.2019Переказ на свою «Скарбничку»4 грн.30.10.2019Переказ на свою «Скарбничку»9 грн.31.10.2019Оплата послуг через Приват241 488,35 грн.31.10.2019Переказ на свою «Скарбничку»9 грн.31.10.2019Поповнення мобільного26,26 грн.31.10.2019Переказ на свою «Скарбничку»4 грн.23.11.2019Списання щомісячного платежу за договором НОМЕР_1 439,50 грн.23.11.2019Переказ на свою «Скарбничку»0.50 грн.23.12.2019Списання щомісячного платежу за договором НОМЕР_1 439,50 грн.23.12.2019Переказ на свою «Скарбничку»0.50 грн.23.01.2020Списання щомісячного платежу за договором 19102327819510439,50 грн.23.02.2020Списання щомісячного платежу за договором 19102327819510439,50 грн.23.03.2020Списання щомісячного платежу за договором 19102327819510439,50 грн.23.04.2020Списання щомісячного платежу за договором 19102327819510439,50 грн.23.05.2020Списання щомісячного платежу за договором 19102327819510439,50 грн.23.06.2020Списання щомісячного платежу за договором 19102327819510439,50 грн.23.07.2020Списання щомісячного платежу за договором 19102327819510439,50 грн.23.08.2020Списання щомісячного платежу за договором 19102327819510439,50 грн.Загалом:19 914,84 грн.

Інші відображені у виписці банківські операції судом про проведенні розархунків не враховуються, оскільки вони є службовими операціями, проведені позивачем самостійно поза волею відпавідача. Крім того, як вже судом було зазначено, проведення таких нарахувань, зокрема списання відсотків та штрафних санкцій, не відповідають вимогам закону.

Відповідно загальний розмір фактично отриманих відповідачем ОСОБА_1 кредитних грошових коштів за час користування кредитним картковим рахунком становить 22 167,15 грн. (2 252,31 грн. + 19 914,84 грн.).

За період часу з 18.01.2018 по 14.01.2021 на картковий рахунок ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості були зараховані грошові кошти в сумі 20 485,66 грн., що підтвердження випискою по картковому рахунку наданим відповідачем.

Також суд враховує, що з 14.01.2021 по 15.02.2021 банком самостійно були перераховані грошові кошти з інших рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , та спрямовані на погашення наявної заборгованості по кредитному рахунку. Відповідно до наданої позивачем виписки станом на 19.02.2021, загальний розмір таких сум становить 77,38 грн.

Тобто загальний розмір грошових коштів, направлених на погашення наявної заборгованості за період часу з 18.01.2018, становить 20 563,04 грн. (20 485,66 грн. + 77,38 грн.)

Таким чином залишок непогашеної заборгованості по тілу кредиту за ОСОБА_1 складає 1 604,11 грн. (22 167,15 грн. - 20 563,04 грн.).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення заборгованості підлягають до часткового задоволення зі стягненням заборгованості за тілом кредиту на суму 1 604,11, оскільки надані сторонами докази підтверджують, що саме в такому розмірі за ОСОБА_1 має рахуватися залишок не погашеного тіла кредиту.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, що узгоджуватиметься з вимогами ст. 141 ЦПК України.

З матеріалів справи встановлено, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 2102 грн., за таких обставин розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам становить 179,19 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 634, 638, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 76-89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором № б/н від 21 березня 2014 року в розмірі 1 604,13 грн. (одна тисяча шістсот чотири гривні 13 коп.).

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" понесені судові витрати у вигляді витрат по оплаті судового збору в сумі 179,19 грн. (сто сімдесят дев`ять гривень 19 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 09.03.2021, повне рішення складено 18.03.2021.

Суддя А.О.Попельнюх

Джерело: ЄДРСР 95634758
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку