Дата документу 09.03.2021

Справа № 334/6346/18

Провадження № 2/334/189/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Зоріної С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 75447,97 гривень та стягнення моральної шкоди в сумі 3772,40 гривень.

Позовін вимоги обґрунтовані тим, що 26 грудня 2016 року приблизно о 15 годині 10 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВА321012» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по вулиці Сурикова у напрямку від цвинтаря Святого Миколая до вулиці Шушенська в місті Запоріжжя допустив наїзд на ОСОБА_1 , внаслідок чого вона отримала численні тілесні ушкодження і була госпіталізована до Комунальної установи «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня №9». В подальшому проходила лікування в Комунальній установі «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги», відділення травматології та полі травми. Тривалий час перебувала на амбулаторному лікуванні та за висновками МСЕК визнана інвалідом першої групи.

Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2018 року (справа № 334\2572\17, провадження № 1-кп\334\108\18) ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України. Йому призначене покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки. Стягнуто на користь 17 8429, 34 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирок набрав чинності 05 квітня 2018 року.

Згідно полісу №АС\0067493 від 26.01.2016 року цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 - автомобіля «ВАЗ 21012» реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , застрахована ТДВ «СК «Мотор-гарант».

Оскільки випадок, який стався 26.12.2016 року за участю позивача та ОСОБА_2 є страховим, на ТДВ «СК «Мотор-Гарант» покладається обов`язок відшкодувати позивачу спричинену шкоду відповідно до умов договору страхування.

02.03.2017 року, позивачка звернулась до відповідача СК «Мотор-Гарант» із заявою про виплату їй страхового відшкодування, яке на час звернення складало 33 668,81 грн.

Листом вих.№ 113 від 17 березня 2017 року керівник «СК «Мотор-Гарант» повідомив про те, що поліс ОСЦПВВНТЗ А00067493 від 26.01.2016 року ТДВ «СК «Мотор-Гарант» нікому не видавався, оскільки бланк зазначеного страхового полісу був викрадений 28.01.2015 року, про що внесено відповідний запис № 12015080020000353 до ЄРДР від 29.01.2015 року, тому у задоволенні заяви про виплату страхового відшкодування позивачу було відмовлено.

Позивачка вважає таку відмову незаконною, оскільки посилання відповідача у листі на факт викрадення бланків страхових полісів має бути доведений, відповідно до статті 78 Цивільно-процесуального Кодексу України допустимим доказом. Допустимим доказом викрадення офіційного бланку страхового полісу у даному випадку може бути лише вирок суду, який набрав законної сили. Про наявність такого вироку відповідач ТДВ «СК «Мотор-Гарант» не повідомляв.

У судове засідання позивач та її представник не з`яився, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю та наполягади на задоволенні вимог позивача у повному обсязі на підставі фактів, викладених у позовній заяві та письмових доказів, зібраних під час підготовчого судового засідання.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. До відзиву надані письмові заперечення та матеріали в обґрунтування своїх заперечень. Згідно письмовї заяви, просив суд ухвалити рішення без участі представника відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.1ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів вбачається, що вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2018 року (справа № 334\2572\17, провадження № 1-кп\334\108\18) ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначене покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання та стягнуто на користь позивача 178429, 34 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирок набрав чинності 05 квітня 2018 року.

Згідно полісу № АС\0067493 від 26.01.2016 року цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 - автомобіля «ВАЗ 21012» реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , застрахована ТДВ «СК «Мотор-гарант».

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на час скоєння ДТП, автомобіль ВАЗ 21012 р.н. НОМЕР_1 не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки, бланк полісу №АС/0067493 від 26.01.2016 року, на який посилається Позивач, дійсно визначено як втрачений бланк полісу. Цей факт підтверджується наступними доказами: 26 січня 2015 року невідомими особами була здійснена крадіжка бланків полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з №АС/0067331 по №АС/006800, серед яких був поліс №АС/0067493. Про цей факт скоєння кримінального правопорушення ТДВ «СК «Мотор - Гарант» в особі свого представника ОСОБА_4 , 28 січня 2015 року подано заяву до Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС в Запорізькій області, що підтверджується Витягом з кримінального провадження №12015080020000353.

Підпунктом 3.4.2. пункту 3.4. Положення про єдину централізовану базу даних МТСБУ, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 09 липня 2010 року №566 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2010 року №691/17986 встановлено, що відомості про втрачені та зіпсовані бланки полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та бланки спецзнака надають страховики - члени МТСБУ у строк не більше, ніж 2 робочі дні з моменту втрати чи псування бланка. На виконання зазначеної вимоги ТДВ «СК «Мотор - Гарант» було надано дані до Єдиної централізованої бази МТСБУ про втрату бланків полісів у кількості 670 штук за номерами з АС/0067331 по АС/0068000.

В січні 2015 року ТДВ «СК «Мотор - Гарант» було направлено до МТСБУ «Звіт про виявлені факти втрати бланків полісів та вжиті заходи за січень 2015 року». В цьому звіті зазначалось, що було втрачено 670 штук бланків полісів за номерами з АС/0067331 по АС/006800, вказані обставини їх втрати та вжиті заходи у зв`язку з втратою цих полісів.

29 січня 2015 року у газеті Запорізької міської ради «Запорізька Січ» №15-17 було надруковано оголошення про втрату бланків полісів за номерами з АС/0067331 по АС/006800, у зв`язку з чим ТДВ «СК «Мотор - Гарант» вважає їх недійсними.

3 метою виконання вимог п.3.5. Порядку замовлення, виготовлення, дистрибуції, обліку бланків страхових документів з обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом Президії МТСБУ від 07 липня 2010 року №238/2010, службою економічної безпеки ТДВ «СК «Мотор - Гарант» було проведено службове розслідування за фактом втрати бланків страхових документів у кількості 670 штук. За результатами

розслідування було складено висновок по матеріалам службової перевірки за фактом втрати бланків полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02 лютого 2015 року, відповідно до якого втрата 670 комплектів полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів сталася внаслідок протиправних дій невідомих осіб; порушень працівниками СК вимог, встановлених наказами та розпорядженнями директора СК, не встановлено.

На підставі вище зазначеного, в ЦБД МТСБУ було внесено інформацію про те, що зазначені поліси визначені страховиком як втрачені бланки. Отже, Позивач помилково вважає, що наявний у ОСОБА_2 поліс був дійсним на момент скоєння ДТП 26 грудня 2016 року. 26 січня 2015 року втраченим (викраденим) був сам бланк полісу №АС/0067493 і, відповідно ТДВ «СК «Мотор - Гарант» фізично не було в змозі 26 січня 2016 року укласти договір страхування з використанням цього бланку.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про страхування» встановлено, що страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов`язаний внести страховику згідно з договором страхування. Ст. 983 ЦК України, яка кореспондується з приписами ч. 4 ст. 18 Закону України «Про страхування» передбачено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Пунктом 17.1. ст.. 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена карта») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України. Отже, законодавчо встановлено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Згідно довідки ТДВ «СК «Мотор - Гарант» №754 від 27.09.2018 року страховий платіж за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/0067493 на рахунок ТДВ «СК «Мотор - Гарант» не надходив.

Приписами ст. 11 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положення про централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. Підпунктом 3.4.4. п. 3.4. Положення про єдину центральну базу даних МТСБУ, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 09 липня 2010 року №566 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2010 року №691/17986 встановлено, що відомості про укладені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виданий до них спецзнак надають страховики - члени МТСБУ у строк не більше, ніж 2 робочі дні з моменту укладання цих договорів. Отже, у разі наявності факту укладання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, інформація про такий договір має бути внесена до Єдиної централізованої бази МТСБУ. Але, при визначенні статусу полісу внутрішнього страхування в централізованій базі МТСБУ на дату ДТП 01.09.2016 року за номером полісу його знайдено не було, бланк облікований як втрачений. Відповідно, станом на дату ДТП 26.12.2016 року в Єдиній централізованій базі МТСБУ не міститься жодної інформації щодо укладених договорів страхування стосовно транспортного засобу з р.н. НОМЕР_1 у зв`язку з тим, що такий договір ТДВ «СК «Мотор - Гарант» не укладався.

Діяльність ТДВ «СК «Мотор - Гарант» зі страховими агентами регламентується Положенням про порядок здійснення діяльності зі страховими агентами (надалі - Положення). Підпунктами 3.1.1. - 3.1.3. пункту 3.1. Положення передбачено, що співробітництво між Страховиком та страховим агентом здійснюється на підставі агентського договору та довіреності. Укладання агентського договору здійснюється тільки по встановленій формі, яка є додатком до Положення. Типова форма довіреності також встановлена Положенням. Пунктом 3.4.4. Положення передбачено, що видача бланків полісів здійснюється на підставі Акту приймання-передачі, який складається у двох примірниках, для агента та для Страховика. Слід зауважити, що ТДВ «СК «Мотор - Гарант» не передавалось та відповідно не складалось актів про передачу агенту бланку полісу №АС/0067493.

З метою отримання доказів, що підтверджують факт відправки та подальшого викрадення 670 комплектів бланків полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ТДВ «СК «Мотор - Гарант» були надіслані запити та отримані наступні відповіді: 30 листопада 2017 року був направлений запит №725 на адресу МТСБУ з проханням надати інформацію стосовно внесення до Централізованої бази даних МТСБУ інформації про втрату 670 комплектів бланків полісів. У своїй відповіді №9.1-16/31501 від 06 грудня 2017 року МТСБУ проінформувало, що у відповідності до приписів п. 3.5. Порядку замовлення, виготовлення, дистрибуції, обліку бланків страхових документів з обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом Президії МТСБУ від 07 липня 2010 року №238/2010 відомості про втрату кожного з бланків полісів серії АС з №0067331 по №0068000 внесені страховиком до ЦБД МТСБУ 28 січня 2015 року.

30 листопада 2017 року був направлений запит №726 на адресу ТОВ «Нова пошта» з проханням надати інформацію стосовно втрати поштового відправлення з експрес-накладною №59000092349200 від 23 січня 2015 року, в якому містилось 670 комплектів бланків полісів. У своїй відповіді №7620 від 12 грудня 2017 року ТОВ «Нова пошта» проінформувало, що відправлення за експрес-накладною №59000092349200 від 23 січня 2015 року було прийнято ТОВ «Нова пошта» для перевезення з м. Волочиськ до м. Запоріжжя, вантажна кількість 1 місце, вага 6,3 кг, з описом відправлення «Інше: бланки». Відправником значиться ОСОБА_5 (обіймає посаду головного бухгалтера Волочиського представництва ТДВ «СК «Мотор - Гарант»), отримувач - ОСОБА_6 (обіймає посаду діловода ТДВ «СК «Мотор - Гарант). Адреса отримувача поштового відправлення, що зазначена у експрес-накладній №59000092349200 від 23 січня 2015 року «м. Запоріжжя, вул. Вересаєва, З», яка є юридичною адресою ТДВ «СК «Мотор - Гарант». Під час перевезення відправлення було втрачено.

12 грудня 2017 року був направлений запит за №756 на адресу ГУНП України в Запорізькій області з проханням надати інформацію стосовно факту крадіжки поштового відправлення, у зв`язку з яким 28 січня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено кримінальне провадження №12015080020000353. У своїй відповіді №7136 від 14 грудня 2017 року слідче управління ГУНП в Запорізькій області проінформувало, що під час розслідування кримінального провадження №12015080020000353 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України було встановлено, що 26 січня 2015 року невстановлена особа скоїла крадіжку поштового відправлення з автомобіля «Нова пошта», яке перевозилось ТОВ «Нова пошта» на підставі експрес-накладної №59000092349200 від 23 січня 2015 року, в якому знаходились бланки полісів в кількості 670 комплектів з №АС/0067331 по №АС/006800, які належали ТДВ «СК «Мотор - Гарант». Додатково було повідомлено, що одночасно із викраденням відправлення ТДВ «СК «Мотор - Гарант» були викрадені й інші відправлення.

Додатковим доказом внесення інформації до ЦБД МТСБУ про втрату 670 комплектів бланків полісів в січні 2015 року є лист МТСБУ №6/3- 05/16230 від 09 червня 2015 року. В листі зазначається, що відповідно до приписів п.3.6. Порядку замовлення, виготовлення, дистрибуції, обліку бланків страхових документів з обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик, у разі втрати бланків полісів, зобов`язаний збільшити розмір свого гарантійного внеску у ФЗП із розрахунку 50 гривень за кожний втрачений бланк полісу. Відповідно до інформації, що міститься у ЦБД МТСБУ, ТДВ^«СК «Мотор - Гарант» за 1 квартал 2015 року втратило 670 штук таких бланків і має сплатити до ФЗП МТСБУ 33500,00 гривень. Зазначена сума збільшеного внеску до ФЗП МТСБУ була перерахована ТДВ «СК «Мотор - Гарант» 25 червня 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням №1244.

Таким чином, в ході судового розгляду доведено та підтверджено належними та допустимими доказами, що ТДВ «СК «Мотор - Гарант» у повному обсязі виконано всі умови п.3.5. Порядку замовлення, виготовлення, дистрибуції, обліку бланків страхових документів з обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме: проведене службове розслідування, що підтверджується Висновком по матеріалам службової перевірки по факту втрати бланків полісів від 02 лютого 2015 року; проінформовані відповідні органи МВС про факт крадіжки бланків полісів, що підтверджується витягом кримінального провадження №12015080020000353 від 28 січня 2015 року; подано оголошення про втрату бланків полісів, яке було надруковано у газеті «Запорізька Січ» №15-17 від 29 січня 2015 року; внесено до ЦБД МТСБУ інформацію про втрату кожного бланку полісу; до 10 числа місяця, наступного після місяця, в якому ТДВ «СК «Мотор - Гарант» виявлена втрата бланків полісів, надано МТСБУ звіт за формою, встановленою додатком 6 Порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Дійсно, Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення від 22 січня 2017 року у справі №908/2102/17, яким наведені фактичні обставини справи та підтверджено факт крадіжки полісів за номерами з АС/0067331 по АС/0068000, що унеможливлює фактичне укладання ТДВ «СК «Мотор - Гарант» договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з використанням бланку полісу, який було викрадено.

Виходячи з наведеного, вбачається, що існують докази викрадення (втрати) 25 січня 2015 року бланків полісів серії АС з №0067331 по №0068000, що унеможливлює сам факт передачі бланку полісу №АС/0067493 будь-якому агенту ТДВ «СК «Мотор - Гарант» з подальшим укладанням 26.01.2016 року договору страхування з використанням зазначеного бланку полісу. Таким чином, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ 21012 р.н. НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП не була застрахована.

На підставі цього, у ТДВ «СК «Мотор - Гарант» не виникає обов`язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. Тому, відповідно, посилання Позивача на ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який говорить, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, - є недоречним.

Визначення моральної шкоди міститься у положеннях статті 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи, якою можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 травня 1995 № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За правилами статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту стягнення моральної та матеріальної шкоди, що пов`язана з неправильно призначеним лікуванням працівниками відповідача, позивач в силу статті 10 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх позовних вимог.

За правилами статей 10 і 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем виписки із карти стаціонарного хворого, не можуть об`єктивно свідчити про наявність неправомірних дій відповідача та наявності причинного зв`язку між неправомірними діями ТДВ «СК «Мотор - Гарант» та виниклими негативними наслідками для здоров`я позивача.

За наведених підстав, суд вважає надані позивачем медичні документи неналежними доказами в обґрунтування заявлених вимог щодо завданої моральної шкоди.

Проаналізувавши викладені обставини, приймаючи до уваги недоведеність неправомірності дій ТДВ «СК «Мотор - Гарант» у відношенні до позивача, відсутність встановленого причинно-наслідкового зв`язку між діями ТДВ «СК «Мотор - Гарант» та шкодою завданої здоров`ю позивача, суд не знаходить передбачених законом підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про стягнення на її користь компенсацію спричиненої матеріальної та моральної шкоди у визначеному нею розмірі.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 10-11, 57-61, 88, 143-145, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 16, 23, 1166, 1167, 1172, 1199 Цивільного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Ю.Козлова