ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/310/21Головуючий по 1 інстанціїСправа №710/761/20 Категорія: 312000000 Побережна Н. П. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Вініченка Б.Б. Бондаренка С.І., Сіренка Ю.В. за участю секретаря Любченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ СЕРВІС» про захист прав споживачів, введення в оману та повернення коштів, сплачених за наслідками укладення договорів, -

в с т а н о в и в :

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 23.11.2019 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» було підписано Договір № 803645, предметом якого є надання Учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, спрямованих на придбання автомобіля, за рахунок об`єднання грошових коштів учасників через систему «Автофонд». Договір укладено шляхом підписання Сторонами Договору та Додатку № 1, Додатку № 2, які є невід`ємною частиною Договору. Терміни, що використовуються в Договорі та системі «Автофонд», визначаються в Договорі. Додаток №1 до Договору позивачу не надавався. 23.11.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Сервіс» було укладено Договір доручення № 803645 предметом якого є зобов`язання сплатити Повіреним винагороду ТОВ «Авто Просто» у сумі 16656,60 грн. за рахунок Довірителя. Позивач ознайомлювався зі змістом договорів, проте мало що зрозумів з них та вважає, що вказані Договори були укладені під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики. ТОВ «Авто Просто» та ТОВ «АТ Сервіс» через свого менеджера - консультанта не забезпечив законні права позивача у тому, що не надавав роз`яснень позивачу, що він не продає автомобілі, а надає послуги з адміністрування системи придбання автомобілів у групах. Відповідач не повно виклав інформацію стосовно надання своїх послуг, що є порушенням ч. 1 ст. 15 Закону про захист прав споживачів.В Договорах, використовуються неконкретизовані поняття (підміна понять) внаслідок чого позивача було введено в оману щодо поняття: (1) предмету оскаржуваних Договорів, (2) умов отримання товару, (3 )строків отримання товару, (4) ціни та умов оплати товару, чим порушено вимоги ст. 15, 18, 19 Закону про захист прав споживачів, внаслідок чого позивач був введений в оману, щодо обставин, які мають істотне значення, уклав оспорюваний Договір.З урахуванням наведеного та того, що зміст Договорів є складним для сприйняття і розуміння правової природи правочину, прав та обов`язків сторін, спрямований на використання відповідачем нечесної підприємницької практики, позивач вважає, що спірні Договори укладено під впливом обману, щодо обставин, які мають істотне значення, при підписанні позивачем згаданих правочинів, зазначеними Договорами порушено права Позивача, які підлягають захисту встановленим законом способом.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним з моменту укладення Договір фінансових послуг №803645 від 23.11.2019 року з Додатком № 1, Додатковм № 2 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто»; стягнути з ТОВ «Авто Просто» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 79968,01 грн; визнати недійсним з моменту укладення Договір доручення №803645 від 23.11.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АТ Сервіс»; стягнути з ТОВ «АТ Сервіс» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 16656,60 грн.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 26 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Просто» і ТОВ «АТ Сервіс» під час укладення договорів погодили всі істотні умови, у тому числі щодо порядку, строків та визначення розмірів платежів, процедури отримання автомобіля учасником, такі умови викладені чітко і ясно, тоді як позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що під час укладення договору товариства ввели його в оману, не надавши інформації про умови договору в повному обсязі. Також позивач не надав доказів на підтвердження того, що умови договорів є несправедливими.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Наведені мотиви апеляційної скарги аналогічні доводам викладеним у позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Авто-Просто» - адвокат Римар А.В. вказує, що апеляційна скарга не містить доводів в чому полягає незаконність рішення суду першої інстанції, тобто є немотивованою.

Зазначає, що позивач мав повну та достовірну інформацію про послуги відповідача та порядок їх надання. Із заявами про розірвання договору позивач не звертався. Вказує, що доводи позивача не дають підстав стверджувати про порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів». Судом першої інстанції на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, обґрунтовано виходив з того, що позивач з власної ініціативи звернувся за отриманням фінансової послуги з придбання автомобіля до вільно обраної ним установи - відповідача ТОВ «Авто Просто», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладенням договору, що відповідає положенням Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Оспорюваний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов оспорюваного договору та виконував його умови, що свідчить про прийняття ним умов договору, відповідач надав позивачу визначену чинним законодавством інформацію щодо договору про адміністрування, що передувало укладенню договору.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до Договору про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі № 803645, укладеного 23.11.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», предметом якого є надання учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, спрямованих на придбання автомобіля, за рахунок об`єднання грошових коштів учасників через систему «Автофонд», ТОВ «Авто Просто» зобов`язаний забезпечити функціонування системи «Автофонд», яка складається з груп, кожна з яких після її формування має незмінну кількість учасників; об`єднати учасників системи «Автофонд» у групи з метою придбання автомобілів; сформувати групи, включивши учасника у групу та повідомити учасника про дату створення групи протягом семи робочих днів з дати її створення; провести розподіл товару; організувати передачі автомобіля у власність отримувача товару; вчиняти інші дії, спрямовані на придбання автомобіля через систему за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників.

Предметом Договору є надання учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах «Автофонд», спрямованих на придбання автомобіля марки LADA, вартістю 277610 грн, із сплатою 60 внесків.

Згідно з визначеннями, що містяться у Договорі, поточна ціна автомобіля - ціна автомобіля, яка встановлюється постачальником кожного місяця в останній робочий день місяця та є основою для розрахунку грошового розміру періодичних платежів та винагороди товариства, передбачених договором. Поточна ціна автомобіля може змінюватися протягом строку дії Договору про адміністрування, що відповідно зумовлює зміну грошового розміру несплачених періодичних платежів та винагороди товариства.

За п.2.1 ст.2 розділу 2 Договору поточна ціна автомобіля є критерієм-основою для розрахунку розміру періодичних платежів, винагороди товариства, та інших платежів, передбачених договором, протягом всього строку існування групи.

Положеннями п. 2.5 ст. 2 розділу 2 Договору, періодичні платежі та щомісячна винагорода, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля дійсної у місяці, в якому здійснювалась оплата, зараховуються як відсоток від поточної ціни автомобіля, та не підлягають перерахунку.

Згідно з додатком 2 до Договору № 803645, укладеного 23.11.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», учасник, який протягом строку дії договору належним чином та у встановлений Договором строк виконував всі свої зобов`язання зі сплати періодичних платежів разом із щомісячною винагородою Товариства, має право на сплату 50 % від розміру щомісячної винагороди у складі кожного сплаченого авансового внеску.

За змістом Додатку 1 до Договору № 803645, укладеного 23.11.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», винагорода за послуги, пов`язані з включенням Договору до системи АВТОФОНД та формуванням групи становить 5% + ПДВ. Винагорода за послуги, пов`язані з передачею Автомобіля Учаснику 3% від поточної ціни автомобіля +ПДВ. Періодичний платіж - 1,6666 % від поточної ціни автомобіля. Щомісячну винагорода 0,415 % від поточної ціни автомобіля + ПДВ.

Згідно з договором доручення № 803645, укладеного 23.11.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Сервіс », предметом якого є зобов`язання сплатити довірителем винагороду ТОВ «Авто Просто» у сумі 16 656,60 грн, що визначена у Договорі про адміністрування як винагорода за послуги ТОВ «Авто Просто», пов`язані із включенням договору про адміністрування до системи АВТОФОНД та формування групи.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 23.11.2019 року він повідомив, що ним дійсно укладений з ТОВ «Авто Просто» Договір про адміністрування №803645 від 23.11.2019 року на придбання автомобіля та отримано один екземпляр договору.

Відповідно до квитанцій від 29.11.2019, 21.12.2019, 25.12.2019, 11.01.2020, 12.02.2020, 12.03.2020, 13.04.2020, 14.05.2020, 12.06.2020 ОСОБА_1 сплачував періодичні платежі на виконання договору № 803645 ТОВ «Авто Просто» та ТОВ «АТ Сервіс».

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За змістом частини першої статті 628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 1Закону України«Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, відповідно до пункту 11-1 частини першої статті 4Закону України«Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» (який є спеціальним законом у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг), є фінансовою послугою.

Статтею 204 ЦК Українизакріплено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Згідно з частинами першою, другою статті 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно до п.7Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 6 листопада 2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У відповідності з п.8постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до частини першоїстатті 215 ЦКпідставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановленістаттею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

З матеріалів справи вбачається, що під час укладення Договору позивач отримав його примірник та додатки до нього, які містять опис послуг ТОВ «Авто Просто» та підписав всі примірники Договору та додатки до нього.

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 розділу 2 Договору, підписання цього Договору та додатків до нього є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Договору додатків до нього.

Згідно з пп. 12.1.4 п.12.1 ст.12 розділу 2 Договору якщо учасник системи виявить бажання односторонньо відмовитись від Договору про адміністрування протягом 14 днів з дати підписання Договору, договір вважається розірваним і учасник звільняється від будь-яких зобов`язань за ним. Такому учаснику повертається вся сума коштів сплачена за Договором про адміністрування. Для цього необхідно подати письмову заяву до ТОВ «Авто Просто» про розірвання угоди.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався із заявою про розірвання угоди у 14 денний термін до ТОВ "Авто Просто", що свідчить про його розуміння та згоду з усіма умовами угоди.

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

За змістом частини п`ятої статті 18Закону України«Про захистправ споживачів» у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18Закону України «Прозахист правспоживачів» є, зокрема, умови договору про: визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

Стаття 19Закону України«Про захистправ споживачів» містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

За приписами частин першої, другої статті 19Закону України«Про захистправ споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Наведене свідчить, що статті 18 та 19Закону України«Про захистправ споживачів» передбачають різні взаємовиключні підстави недійсності угоди, укладеної зі споживачем.

У той самий час, предметом угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах «Автофонд», є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 розділу 2 Договору учасник, який належним чином виконує свої зобов`язання за Даним договором, отримує автомобіль через визначені Договором механізми надання права на отримання автомобіля.

Статтею 2 розділу 1 договору передбачено, що ТОВ «Авто Просто» зобов`язується надати учаснику послуги, в тому числі з організації передачі автомобіля у власність отримувача товару в порядку та строки, визначені Договором. При цьому, відповідно до п.5.2 ст.5 розділу 2 Договору, учасник може одержати право на отримання автомобіля, починаючи з першого розподілу товару. Максимальний строк набуття права на отримання автомобіля відповідає строку існування групи до якої включено учасника групи. Водночас ТОВ «Авто Просто» зобов`язане повідомити учасника про надання права на отримання автомобіля та повідомити строк та порядок оформлення документів отримувачем автомобіля для передачі товару.

Відповідно до договору із постачальником, останній не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня отримання замовлення повинен передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля (п. 8.1 ст.8 розділу 2 Договору).

Передбачені Угодою умови дозволяють учаснику сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними внесками, які названі в Угоді «періодичний платіж» або «авансовий внесок».

Відповідно до розділу Договору «Визначення термінів» періодичний платіж - це грошові кошти, які щомісяця вносяться учасником групи на окремий поточний рахунок товариства в банку для оплати поточної ціни автомобіля та використовується для формування фонду групи відповідно до умов договору та внутрішніх правил. Розмір періодичних платежів визначається товариством щомісяця шляхом ділення поточної ціни автомобіля на загальну кількість періодичних платежів. Відсоток періодичного платежу від поточної ціни автомобіля зазначений у додатку №1 до договору. Авансовий внесок - періодичний платіж разом з щомісячною винагородою, який учасник може здійснити за власним бажанням з метою дострокового виконання зобов`язань за договором.

Тобто, в Договорі чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля. Крім того, сплачені платежі та щомісячна винагорода зараховуються як відсоток від поточної ціни автомобіля та не підлягають перерахунку. Після одержання автомобіля та реєстрації його на своє ім`я споживач зобов`язаний і надалі сплачувати кошти за автомобіль до повної його оплати.

Отже, Угодою передбачена щомісячна сплата внесків за (товар) автомобіль, який передається споживачеві в рамках укладеної Угоди, а не за можливість одержання права на купівлю товару.

Споживач, який виконав усі умови угоди, має повне право вимагати від ТОВ «Авто Просто» виконання свого зобов`язання, а саме: оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі.

За системою придбання автомобілів у групах «Автофонд» кожний з учасників, який належним чином виконує зобов`язання за Угодою, отримує автомобіль через механізм, передбачений в Угоді, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок Фонду групи (стаття 1 розділу 2 договору).

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, щодо безпідставності вимог позивача щодо несправедливості умов укладення угоди та додатків до неї.

Не доведеними є вимоги ОСОБА_1 щодо незаконності та нечесності ведення підприємницької діяльності відповідачем.

Колегія суддів не вбачає наявності істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін угоди № 803645 від 23.11.2019 року, оскільки умови цієї угоди визначені з урахуванням вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості і позивач мав можливість на власний розсуд приймати чи не приймати ці умови, виходячи із принципу свободи договору, закріпленого вст. 627 ЦК України.

Згідно з частиною першоюстатті 230 ЦК Україниякщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина першастатті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина першастатті 229 ЦК України).

Укладена угода в рамках системи придбання товарів у групах не є утворенням та розвитком пірамідальних схем у розумінні пункту 7 частини третьоїстатті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ТОВ «Авто Просто» надає споживачам послуги на основі системи, кінцевим результатом якої на підставі угод з учасниками групи є отримання автомобіля всіма учасниками, а споживачі сплачують кошти саме за одержання послуги, яка споживається в процесі її виконання. Кожний учасник отримує автомобіль відповідно до платежів, здійснених ним самим, та продовжує сплачувати за автомобіль до повної виплати.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки умови укладеної угоди № 803645 від 23.11.2019 року та додатки до неї містять детальний опис послуг, що надаються ТОВ «Авто Просто», із визначенням поточної ціни автомобіля та інших платежів, порядку зміни ціни, вибір марки та моделі автомобіля і процедури його отримання.

Що стосується вимог про визнання недійсним договору доручення, колегія суддів доходить наступного висновку.

Відповідно до статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позовна заява не містить обґрунтувань недійсності вказаного договору доручення укладеного позивачем із ТОВ «АТ Сервіс».

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання спірного договору між позивачем та ТОВ «АТ Сервіс» було укладено договір доручення того ж дня, 23.11.2019 року, за тим же № 803645.

Частиною першоюстатті 1000 ЦК Українивизначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Тобто, договір доручення є способом представництва в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє і має похідну правову природу від правовідносин, що виникають з умов Договору від 23.11.2019 року та Додатків до нього, укладених між сторонами.

Оскільки відсутні підстави для визнання недійсними договору № 803645 від 23.11.2019 року із усіма додатками до нього, то відсутні правові підстави для визнання недійсним договору доручення від 23 листопада 2019 року.

За таких обставин, колегія суддів, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, доходить висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки сторони під час укладення оспорюваного договору із додатками погодили всі істотні умови, у тому числі щодо порядку, строків та визначення розмірів платежів, процедури отримання автомобіля учасником, які викладені чітко і ясно, тоді як позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що під час укладення договору ТОВ «Авто Просто» введено його в оману, не надавши інформацію про умови договору у повному обсязі.

Посилання заявника у апеляційній скарзі на те, що при укладенні спірного договору, відповідач не надав позивачу необхідну, доступну та достовірну інформацію про предмет договору та строки його виконання, у договорі використовуються неконкретизовані поняття (підміна понять) внаслідок чого позивача введено в оману щодо поняття товару, умов отримання, строків отримання бажаного автомобіля, чим порушено вимоги статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не доведено щодо несправедливості умов договору і ведення останнім нечесної підприємницької практики.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Шполянськогорайонного судуЧеркаської областівід 26листопада 2020року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 березня 2021 року.

Судді: