-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"16" березня 2021 р.Справа № 916/2433/20
За заявою кредитора: фізичної особи - підприємця Бєсєдкова Олега Миколайовича
до боржника: товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова мережа „Арбер (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 20, код 38018852)
про визнання банкрутом
Суддя Лепеха Г.А.
Представники сторін:
ФОП Бєсєдков О. М. - Дєчева О.М.
ФОП Олейнікова С.А.- Демченко Г.Г.
ТОВ "Дюна Веста"- Сидор С. Б.
ТОВ "Торгова мережа "АРБЕР" - Пояркова О.В.
Розпорядник майна - арбітражний керуючий Чульський О.С.
від ГУ ДПС в Одеській області - Поліщук Д.О.
від ТОВ "Янсер ЛТД" - Мунька О.М.
Суть спору: про стягнення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ „Торгова мережа „Арбер, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чульського О.С.
Ухвалою попереднього засідання від 15.12.2020 визнано вимоги кредиторів до боржника.
18.02.2021р. ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Арбер, в якій просить суд стягнути невиплачену допомогу по вагітності і пологам заборгованість у розмірі 35 000 грн., з яких основна заборгованість у сумі 15 000 грн. та 20 000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.2021р. заяву за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Арбер про стягнення 35 000,00 грн. прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.
16.03.2021р. ОСОБА_1 надала клопотання в якому вона підтримала позовні вимоги у повному обсязі.
16.03.2021р. від ТОВ „Торгова мережа „Арбер надійшов відзив на заяву ОСОБА_1 про стягнення 35 000,00 грн. в якому воно визнає заявлені вимоги у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши наданні докази судом встановлено наступне.
З 2014 року ОСОБА_1 працювала дублеровщиком та сйомщиком настілу в ТОВ „Торгова мережа „Арбер.
В 2020 році ОСОБА_1 завагітніла і на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
23.04.2020 року КНП «Березівською центральною районною лікарнею» ОСОБА_1 був виданий листок непрацездатності № НОМЕР_1 з приводу вагітності 30 тижнів з 23.04.2020 року на 126 календарних днів
24 квітня 2020 року ОСОБА_1 віддала листок непрацездатеності до відділу кадрів для оплати. Представник відділу кадрів ТОВ „Торгова мережа „Арбер прийняла листок непрацездатності, але відповідно до пояснень заявника бухгалтерією було відмовлено в його оплаті.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_2 що підтверджується свідоцтвом про народження від 01.07.2020р.
ОСОБА_1 неодноразово намагалася зв`язатися з бухгалтером та вияснити причину відмови в оплаті листа непрацездатності, але її звернення було проігнороване.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до статті 32 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.
Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За практикою Європейського суду з прав людини (справа «Будченко проти України», заява № 38677/06) концепція «майна» не обмежується існуючим майном, може охоплювати активи, включаючи вимоги, стосовно яких можна було би довести, що заявник принаймні мав «законні сподівання» щодо отримання можливості ефективного володіння правом на власність. Тобто невиплачена заробітна плата є майном та однозначно підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткова заробітна плата (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право на звернення до суду з позовом про стягнення належній йому зарплати без обмеження будь-яким строком.
Як вбачається матеріалів позову позивачу не було виплачено суму заборгованості у розмірі 15 000,00 грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній, як роботодавець, до теперішнього часу, порушуючи вимоги ст. 116 КЗпП України, не виплатив позивачу ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 15 000,00 грн.
Враховуючи наведене заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості та стягнення компенсацію, підлягають задоволенню, в загальному розмірі 15 000,00 грн.
Що стосується заявленої позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди, судом встановлено наступне.
Судом також встановлено, що позивачу завдано моральних страждань внаслідок невиплати заробітної плати, що виразились у негативних емоціях та переживаннях з приводу даної ситуації. Також позивачем зазначено, що внаслідок неправомірних дій відповідача, у неї були відсутні кошти для нормального існування. На час коли позивачу нараховувалась, але невиплачувалась заробітна плата, позивач була вагітна, проте через невиплату коштів не змогла належним чином підготуватись до пологів та придбати необхідні речі для дитини. Внаслідок чого вона втратила впевненість в собі та перебувала на межі розпачу та вимушена була звертатись до знайомих та друзів за допомогою, що принижувало її честь та гідність як людини та зумовило зміну способу життя.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
У пункті 9 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; нормативно-правовий акт № 4 від 31.03.1995" постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Враховуючи те, що відповідач своїми неправомірними діями порушив трудові права позивача, суд, з урахуванням принципів розумності та справедливості, вважає відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн. обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 79 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно із частиною 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та такою що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ч.1 ст. 2, ст.7, ст. 12, ст. ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 86,, ст.129, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд, -
УХВАЛИВ:
1. Заяву за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Арбер про стягнення 35 000,00 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Арбер" (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20. Код ЄДРПОУ 38018852) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . Код НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 15 000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Арбер" (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20. Код ЄДРПОУ 38018852) на на користь Державного бюджету України (№ рахунку UA908999980313111256000026001, Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації: 22030106) 2 270,00 грн. судового збору.
4. Видати накази.
Примірник ухвали надіслати: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ТОВ Торгова мережа Арбер (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20).
Повний текст ухвали складено та підписано 18.03.2021р.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 254, 255 ГПК України .
Суддя Г.А. Лепеха
скопійовано
-
скопійовано
-
