Справа № 948/565/20

Номер провадження 2/948/5/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2021 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи- 2 Асанової Р.Ш. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Михайлівська сільська рада Машівського району Полтавської області, Машівська державна нотаріальна контора, про застосування наслідків недійсності правочину та скасування свідоцтв про право на спадщину,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 15.03.2021 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в :

у червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Машівського районного суду Полтавської області з позовом, з подальшим збільшенням позовних вимог (а.с.2-6, 59-62), посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_5 , яка 09.12.2011 року залишила заповіт, яким заповіла йому земельну ділянку розміром 3,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області. Натомість нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що він не відноситься до кола спадкоємців після померлої ОСОБА_5 , оскільки все своє майно остання 22.01.2016 року заповіла його сестрі ОСОБА_2 .

Позивач стверджує, що заповіт на користь ОСОБА_2 є недійсним в силу закону, тобто нікчемний, оскільки він після огляду оспорюваного заповіту впевнився, що мама не знала про його зміст, не зачитувала його вголос, підпис мами на заповіті відсутній, не було її волі та бажання скасувати заповіт, залишений на його користь, її дієздатність не встановлювалась, порушені вимоги щодо його посвідчення - в книзі «Реєстр для реєстрації нотаріальних дій» за №2 засвідчено 22.01.2016 року довіреність, а не оспорюваний заповіт. Уважає що це свідчить про порушення вимог ст.52 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 7.17, 7.18 Правил ведення нотаріального діловодства, а тому відповідно до частини 1 ст.1257 ЦК України, яка встановлює, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним, оспорюваний заповіт є нікчемним. У зв`язку з викладеним вважає що необхідно застосувати наслідки недійсності такого правочину.

На підставі зазначеного вище просить відновити дію чинного у Спадковому реєстрі заповітів заповіт ОСОБА_5 від 09.12.2011 року, посвідчений секретарем виконкому Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за №119 в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 22.01.2016 року, посвідченого Нехай Л.В., секретарем виконкому Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, на якому виконано запис зареєстровано в реєстрі за №02; визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : 1) серії та номер 520 від 03 червня 2020 року на земельну ділянку площею 3,9800 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323084400:00:006:0002, реєстраційний номер 903942153230; 2) серії та номер 524 від 03 червня 2020 року на земельну ділянку площею 0,4766 га призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5323084404:04:001:0056, реєстраційний номер 2092496553230 та скасувати їх державну реєстрацію.

Ухвалою суду від 11.08.2020 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.26).

Ухвалою суду від 19.10.2020 року заяву про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду (а.с.81) та ухвалою суду від 09.12.2020 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Михайлівську сільську раду Машівського району Полтавської області та Машівську державну нотаріальну контору; підготовче провадження закрито та цивільну справу призначено до розгляду (а.с.111,112).

Відповідач подала відзив на позов (а.с.34-38, 92-95), у якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог, покликаючись на те, що заповідач ОСОБА_5 дійсно, в грудні 2011 року склала заповіт на користь позивача, з яким вони на той час проживали в одному населеному пункті. Проте в жовтні 2012 року мама переїхала жити до неї та в січні 2016 року склала заповіт на її користь, тобто змінила своє волевиявлення. Вона ніколи не спонукала маму до заповідання їй майна, не приймала жодної участі в складенні заповіту. Заповіт, складений 22.01.2016 року ОСОБА_5 на її користь, відповідає загальним вимогам до форми заповіту, а саме: складений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення та особисто підписаний заповідачем, посвідчений секретарем виконкому Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області Нехай Л.В., яка була наділена повноваженнями на вчинення нотаріальних дій. Заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі згідно з Порядком державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Також зазначає, що за життя ОСОБА_5 не страждала на хвороби, які би давали підстави вважати, що вона не усвідомлювала значення своїх вчинків та за змістом чч. 1-3 ст.1254 ЦК України якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225,231 цього кодексу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Бульбах Н.М. проти задоволення позову заперечували та представник посилалася на те, що заповіт відповідає вимогам закону, а саме відповідно до ст.1247 ЦК України підписаний особисто заповідачем та посвідчений посадовою особою, уповноваженою на вчинення нотаріальних дій, документ має необхідні реквізити, а тому є всі підстави вважати що воля спадкодавця була спрямована саме на складення цього заповіту, порушення нотаріального діловодства не є підставою для визнання заповіту нікчемним. Відповідач також пояснила, що мама, коли була в позивача, де її ображали, змушена була написати заповіт на користь ОСОБА_1 , потім переїхала до неї, де проживала тривали час, вони жили дружно, мама весь час, до смерті, була при пам`яті, не хворіла. Через деякий час мама виявила бажання скласти заповіт на її користь, але вона не спонукала її до цього, не була присутня під час його складення. Позивач, який доводиться їй братом, лише чотири рази приїздив до матері, і тільки для того, щоб дізнатися, чи не змінила вона заповіт, який раніше склала на нього.

Представник третьої особи - 2, державний нотаріус Машівської ДНК Асанова Р.Ш., в судовому засіданні пояснила, що нею було заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_5 та на підставі заповіту від 22.01.2016 року, який складений ОСОБА_5 та посвідчений секретарем Павлівської сільської ради відповідно до чинного законодавства, видано свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_2 , ознак нікчемності заповіту вона не вбачає, а тому вважає що і підстав для скасування свідоцтв про право на спадщину немає.

Представник третьої особи -1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно (а.с.221), голова Михайлівської сільської ради просить слухати справу за відсутності представника сільської ради та при вирішенні справи покладається на розсуд суду (а.с.225), а тому суд уважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення сторін та представника відповідача, представника третьої особи - 2, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Так, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Павлівка Машівського району Полтавської області у віці 80 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

Згідно з довідкою Новотагамлицького старостинського округу від 11.10.2018 року (а.с.137), ОСОБА_5 була зареєстрована в с.Огуївка Машівського району Полтавської області.

До майна померлої ОСОБА_5 16.10.2018 року державним нотаріусом Машівської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу (а.с.128-184).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_5 , а відповідач ОСОБА_2 - донькою (а.с.41-45, 133,134).

На випадок своєї смерті ОСОБА_5 09 грудня 2011 року склала заповіт, посвідчений секретарем Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області Свириденко Л.О., зареєстрований в реєстрі за № 119, яким заповідала належну їй земельну ділянку площею 3,98 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована у Новотагамлицькій сільській раді Машівського району Полтавської області, кадастровий номер 5323084400:00:006:0002 ОСОБА_1 (а. с. 8,138,139).

22 січня 2016 року ОСОБА_5 склала новий заповіт, посвідчений секретарем Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області Нехай Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 02, яким заповіла все своє майно ОСОБА_2 (а. с. 9, 155, 138, 139, 201,202).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила, що вона працює на посаді старости с.Павлівка Машівського району та кілька років тому, коли вона обіймала посаду сільського голови с.Павлівка, перебуваючи на роботі, зимою, побачила, що до сільської ради йде бабуся та працівники сільської ради сказали що це мама ОСОБА_2 . Бабуся зайшла до сільської ради та сказала, що прийшла щоб скласти заповіт на дочку і вона провела її до секретаря ОСОБА_8 , яка вчиняла нотаріальні дії, зачинила двері. Через деякий час бабуся померла, до смерті жила в доньки, була завжди чиста, охайна та нагодована, щоб хворіла, не знає, до дня смерті була при пам`яті та ходяча.

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_2 в с.Павлівка та спілкувалася з її мамою - ОСОБА_5 , яка говорила їй, що склала заповіт на ОСОБА_10 та ходила в сільську раду. Жалілася, що коли була в сина, сиділа голодна, холодна, а дочка їй доглядає. ОСОБА_5 була при здоровому глузді до самої смерті, з дочкою жили дружно, не сварилися.

Постановою від 24.04.2019 року державний нотаріус Машівської ДНК Асанова Р.Ш. відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті його матері ОСОБА_5 , оскільки спадкоємцем усього майна померлої згідно із заповітом від 22.01.2016 року, є донька померлої ОСОБА_2 (а.с.11).

03.06.2020 року ОСОБА_2 видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки: площею 3,9800 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5323084400:00:006:0002, що розташована у Новотагамлицькій сільській раді Машівського району Полтавської області та площею 0,4766 га для ведення особистого селянського господарства з кадстровим номером 5323084404:04:001:0056, що розташована в с.Огуївка Машівського району Полтавської області (а.с.46-51, 175-184).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У статті 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частинами другою, третьою та четвертою статті 1254 ЦК України закріплено, що заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Загальні підстави недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251, 1252 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування(частина перша статті 1251 ЦК України).

Вказане також закріплено положеннями статті 37 Закону України «Про нотаріат», підпунктом 5 пункту «б» частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, визначено порядок посвідчення заповіту посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Так, у пункті 1.2. розділу I цього Порядку зазначено, що нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій. Пунктом 2.1. розділу II Порядку встановлено, що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням. Відповідно до положень пункту 2.3. розділу II Порядку при вчиненні нотаріальної дії посадові особи органів місцевого самоврядування встановлюють особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.

У статті 1257 ЦК України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним та зазначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині 3 статті 203 ЦК України.

Зі змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд уважає що позивачем не доведено тих обставин нікчемності заповіту ОСОБА_5 , які посилався ОСОБА_1 в обґрунтування заявленої позовної вимоги, зокрема про невідповідність заповіту вимогам закону щодо його форми та порядку укладення.

Так, особу ОСОБА_5 та її дієздатність під час складення заповіту перевірено уповноваженою на те особою - секретарем Павлівської сільської ради Нехай Л. В., на яку покладено обов`язки із вчинення нотаріальних дій на території відповідної сільської ради рішенням виконавчого комітету сільської ради (а. с. 120-122, 155). Заповіт підписаний особисто заповідачем, що позивачем не оспорюється, зазначено місце складення заповіту, вказано й дату його посвідчення, тобто оспорюваний заповіт відповідає вимогам закону щодо його форми та порядку укладення.

Отже, суд доходить висновку, що при посвідченні заповіту були дотримані положення Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 та відповідні норми ЦК України, зокрема, статті 1247 ЦК України.

Особистий підпис заповідача у заповіті свідчить про вільне волевиявлення заповідача, й обставини, які вплинули на волевиявлення заповідача, судом не встановлені. Позивачем не доведено, що ОСОБА_5 не могла на момент підписання оспорюваного заповіту усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, або що на неї чинився тиск з боку відповідача (стаття 1257 ЦК України).

Технічні помилки (описки) у заповіті (а.с.155), а саме невідповідність номеру, вказаного в заповіті з номером в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій (а.с.201,202) не впливають на його дійсність, не свідчать про порушення його форми та порядку посвідчення, що було б підставою для визнання заповіту недійсним.

Саме так застосовано норми матеріального права Верховним Судом в постанові від 12 січня 2021 року по справі № 397/1396/19, провадження № 61-14040 св 20.

Також в постанові від 07.03.2018 року по справі справа № 525/607/1, провадження № 61-1339 св 17, Верховний Суд роз`яснив, що відсутність у заповіті певних реквізитів, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, може розцінюватися як порушення форми заповіту у тому разі, коли відсутність таких реквізитів позбавляє можливості встановити особу спадкодавця, свободу його волевиявлення, час, місце вчинення заповіту, особу, яка його нотаріально посвідчила, тощо.

З урахуванням наведеного, в задоволенні позову потрібно відмовити.

Судові витрати позивача у відповідності зі ст.141 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 206-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Михайлівська сільська рада Машівського району Полтавської області, Машівська державна нотаріальна контора, про застосування наслідків недійсності правочину та скасування свідоцтв про право на спадщину - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 від 26.02.1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 від 05.03.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Треті особи: Михайлівська сільська рада Машівського району Полтавської області, місцезнаходження: вул. Молодіжна, 17, с. Михайлівка, Машівський район, Полтавська область, код 41771699; Машівська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вул.Незалежності, 111, смт Машівка, Полтавська область, код 02900096.

Повний тест Рішення складено 18.03.2021 року.

Суддя С.М.Косик