Справа №949/185/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Дубровицяв порядкуспрощеного позовногопровадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить:

- розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 21 грудня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дубровицького районного управління юстиції Рівненської області, актовий запис №105;

- після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ;

- стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття;

- стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 21 грудня 2009 року між нею та відповідачем укладено шлюб, від якого у них народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. При цьому відповідач не бере участі матеріально в житті сім`ї і весь тягар забезпечення сім`ї лежить на її плечах. Фактичні шлюбні відносини між ними припинені з середини 2019 року. Їхні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають разом з нею. Відповідач проживає окремо, участі у вихованні дітей не приймає, а також не бере участі у матеріальному їх забезпеченні. Він ухиляється від свого батьківського обов`язку та приховує свій дійсний заробіток. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, однак просив стягнення аліментів розпочати з дня ухвалення рішення суду.

Вислухавши сторони, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 грудня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дубровицького управління юстиції Рівненської області між сторонами зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за №105, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.3).

Як вбачається із копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 18.02.2010 року, серії НОМЕР_3 від 12.09.2012 року (а.с.6, 7) сторони мають дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

В ході розгляду справи судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені, примирення між подружжям та збереження сім`ї не можливо, так як це буде суперечити інтересам та волі обох сторін.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно і шлюб існує формально.

Приймаючи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім`ю не бажають, суд з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті і майнові права, а також права їхніх дітей, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, вважає за необхідне шлюб розірвати.

Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно довідки №365 від 12.02.2021 року, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради вбачається, що діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., проживають з матір`ю ОСОБА_3 (а.с.8).

Частиною 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України чітко визначено загальний обов`язком батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

У Декларації прав людини проголошено, дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 зазначеної вище Конвенції передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що при вирішенні даного спору доцільно застосовувати положення ч. 8 ст. 7 СК України, відповідно до якої регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 1 ст. 182 СК України вказує на обставини, які мають враховуватися при визначені розміру аліментів.

Як зазначено у ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи те, що обов`язок по утриманню дітей покладається на обох батьків, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про стягнення аліментів слід задоволити в повному обсязі та призначити відповідачу аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дитини, обставинам справи і вимогам Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно вимог ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 18, 51, 56, 104, 105, 110, 112, 113, 115, 160, 180-184,191 СК України, ст.ст. 12,81,141,200,247,264,265,352,354 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірванняшлюбу тастягнення аліментівна утриманнядітей задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 грудня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дубровицького районного управління юстиції Рівненської області, актовий запис №105.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП - НОМЕР_4 ,зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,жителя АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 ,зареєстрованої тажительки АДРЕСА_3 на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду, а саме з 22.02.2021 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 , судові витрати по сплаті судового збору в частині позовної вимоги про розірвання шлюбу у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень), сплаченого при подачі позовної заяви до суду.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП - НОМЕР_4 , судовий збір у розмірі 908грн.(дев`ятсотвісім гривень) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 частини 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду З.С.Сидоренко