Справа №731/558/20

Провадження №2/731/43/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

17 березня 2021 року смт Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Трохименко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2021 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що від шлюбу з ОСОБА_2 у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останніх п`яти років батько дитини проживає окремо, відвідує родину раз на декілька місяців. Дитина проживає з нею та від народження є дитиною з інвалідністю, потребує постійного стороннього догляду. Вона виховує і забезпечує дитину сама. Грошей не вистачає на найнеобхідніше харчування, спеціалізоване взуття, лікування, реабілітацію. ОСОБА_2 надає допомогу на утримання дитини з інвалідністю, але несистематично. Під час тривалої реабілітації у період з лютого до червня 2020 року він оплатив один місяць реабілітації (14000,00 грн), надав близько 20000,00 грн на супутні витрати з харчування, оскільки мешкав з нею та дитиною. У червні 2020 року надав 200 євро, у вересні 2020 року 17000,00 грн, які потім витребував з неї, що підтверджується копією переказу про повернення нею коштів. Отже, загалом за лютий-вересень 2020 року ОСОБА_2 надав на утримання дитини 57600,00 грн (близько 7200,00 грн на місяць). Для забезпечення одного курсу реабілітації для дитини (проживання в смтБілгородка Київської області, комунальні та реабілітаційні послуги) у лютому-червні 2020 року вона витратила 56000,00 грн (один місяць оплатив батько дитини). Дитина потребує спеціалізованого взуття, сезонного одягу, збалансованого харчування та задоволення інших поточних потреб. Позивачка шукає будь-яку можливість для заробітку, постійно вимушена шукати підтримку у родичів, близьких та знайомих. З вересня 2020 року вона навчається на заочній формі в Київському національному педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова за спеціальністю «Олігофренопедагогіка», щоб у подальшому працевлаштуватися помічником педагога та забезпечувати найкращі освітні потреби своєї дитини.

Вона сама також потребує матеріальної допомоги, оскільки не має змоги працювати у зв`язку з тим, що здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду.

ОСОБА_2 є працездатним, не має інших утриманців, постійно працює у сфері надання послуг з проектування та будівництва камінів, інших будівельних послуг, має дохід більше 20000,00 грн на місяць. Про нерухоме майно та транспортні засоби відповідача їй нічого не відомо.

Оскільки обов`язок з утримання дитини покладається на обох батьків, відповідач неохоче та несистематично приймає участь у вихованні та утриманні доньки, позивачка просить стягнути з нього аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі 4000,00 грн щомісячно, а на її утримання у сумі 2000,00 грн, що вважає реальною та розумною сумою, зважаючи на його доходи.

Провадження у справі відкрито 20 січня 2021 року та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 12лютого 2021 року.

У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено до 17 березня 2021 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, відповідно до якої позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала (а.с.37).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.36, 42), відзиву та заяв з процесуальних питань від відповідача не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що від шлюбних стосунків у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5, 6).

Дочка ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю, що підтверджується довідкою Варвинської селищної ради №2421 від 08грудня 2020 року (а.с.7).

Довідкою КНП «Варвинський ЦПМСД» та відповідним посвідченням підтверджується, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною з інвалідністю та потребує постійного стороннього догляду (а.с.8, 9).

Крім того, дитина потребує реабілітації за індивідуальною програмою, зокрема у відповідному центрі соціальної реабілітації та обласній дитячій лікарні (а.с.11-14, 15-16, 19, 20).

Позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації і отримує допомогу при народженні дитини в розмірі 3516,40,00 грн. щомісячно (а.с. 18).

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789XІІ від 27лютого 1991 року та набула чинності для України 27вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки та інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1)стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2)стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4)інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Станом на день розгляду справи прожитковий мінімум для дитини від 6 до 18 років становить 2395,00 гривень. Разом з тим, суд враховує стан здоров`я дитини та пов`язані з ним особливі потреби, що істотно збільшують повсякденні витрати на утримання дитини з інвалідністю.

Доказів того, що відповідач є непрацездатним, має інших утриманців або незадовільний стан здоров`я, суду не надано.

Відповідач не спростував тих фактів, що він не має інших утриманців, є працездатним, працює та отримує дохід, при цьому хоча офіційно не працевлаштований, але постійно працює у сфері надання послуг з проектування та будівництва камінів, інших будівельних послуг, має дохід більше 20000,00 грн на місяць.

Заперечень щодо вказаних позивачем обставин відповідач до суду не подав.

За таких обставин, оскільки відповідач є батьком дитини і повинен нарівні з матір`ю її утримувати, враховуючи стан здоров`я дитини та батька, аліменти слід стягувати з батька дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн., щомісячно, починаючи з дня звернення позивача до суду (24грудня 2020 року) і до досягнення дитиною повноліття.

В частині позовних вимог про стягнення аліментів на утримання матері, яка проживає та опікується дитиною з інвалідністю, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 6 СК України особа має правовий статус дитини до досягнення повноліття.

Відповідно дост.88СК Україниякщо одиніз подружжя,в томучислі іпрацездатний,проживає здитиною зінвалідністю,яка неможе обходитисябез постійногостороннього догляду,і опікуєтьсянею,він маєправо наутримання заумови,що другийз подружжяможе надаватиматеріальну допомогу. Правона утриманнятриває протягомвсього часупроживання здитиною зінвалідністю таопікування неюі незалежить відматеріального становищатого збатьків,з кимвона проживає. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до ч. 1 ст. 80цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Прожитковий мінімум для працездатної особи станом на момент розгляду справи становить 2270,00 гривень на місяць.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 хоча офіційно не працевлаштований, але працює та отримує дохід, чого він жодним чином не спростував під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що майновий стан відповідача дозволяє йому надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, яка проживає з дитиною з інвалідністю та опікується нею. При цьому аліменти слід стягувати з відповідача у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення позивача до суду (24грудня 2020 року) і до досягнення дитиною з інвалідністю повноліття.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки згідноз п.3ч.1ст.5Закону України«Про судовийзбір» позивачказвільнена відсплати судовогозбору,то відповіднодо ст.141ЦПК України судовийзбір покладаєтьсяна відповідачата стягується з нього в дохід держави пропорційно.

Керуючись ст.ст. 80, 88, 180-184 СК України, ст.ст. 141, 263, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 24грудня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання як дружини, яка проживає та опікується дитиною з інвалідністю - донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 24грудня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд Чернігівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко